За даними Бюро трудової статистики США, 20% стартапів зазнають невдачі протягом першого року роботи, а до кінця п'ятого виживає лише половина. Причина — неправильні рішення і копіювання дій більш успішних конкурентів. Але те, що одним приносить успіх, інших може привести до краху.
Так і в житті: щодня нам доводиться ухвалювати 35 тис. рішень, тому часто ми діємо на автопілоті або робимо вибір «під копірку» — просто тому, що хтось так зробив до нас і хід виявився вдалим.
СЕО Goldratt Research Lab Алан Барнард описав 5-кроковий процес, який допоможе ухвалювати правильні рішення самостійно та швидко. Він розробляв свою методику понад 10 років. Ми зібрали ці поради та додаткові способи ухвалювати вдалі рішення, підтверджені наукою.
Які фактори впливають на ухвалення рішень
Ми здійснюємо невдалий вибір, тому що за своєю природою не можемо об'єктивно оцінювати ризики та вигоду. Це особливість роботи мозку, від якої нікуди не подітися. Єдине, що можна зробити, — вивчити пастки мислення та враховувати свою необ'єктивність у процесі ухвалення рішень.
#1. Страх втрати та ризику
Дві найпоширеніші помилки людей: ми витрачаємо багато часу на речі, які не варті того, і приділяємо недостатньо уваги необхідному. І робимо це через страх ризикнути або щось втратити.
Страх втрати. Людина вважає, що може отримати щось важливе чи приємне, лише дотримуючись колишнього графіка та лайфстайлу. Наприклад, шкідлива їжа допомагає впоратися зі стресом. У такому разі похід до психолога та опрацювання проблеми переїдання викликає страх втратити спосіб боротьби із зайвим напруженням.
Перебільшений страх ризику. Наприклад, нікотинозалежні люди бояться кинути палити, бо це може призвести до набору ваги. Досить поширеною є установка «Якщо я перестану палити, їстиму більше ніж зазвичай». Ми часто розвиваємо шкідливі звички на глибинному психологічному рівні, щоби постійно бути чимось зайнятими.
#2. Автопілот
Існують дві психологічні системи ухвалення рішень: перша — на автоматі, а друга вимагає усвідомлення. Психіка здебільшого прагне спрощення — для мозку процес вибору вкрай енергозатратний. Цей орган становить лише 2–3% загальної маси тіла, але витрачає до 20% енергії організму, а під час напруженої розумової роботи — до 70% Ккал, які витрачаються упродовж дня.
Дослідники Корнелльського університету підрахували: ми щодня ухвалюємо 221 рішення, які стосуються самої тільки їжі, та близько 35 тис. — загалом. У міру зростання та прокачування знань кількість варіантів збільшується, а значить, вибирати стає складніше.
Мозок не може одночасно оперувати великою кількістю даних. А тому частину дій ми робимо на «автопілоті», коли насправді потрібно пригальмувати та подумати, — це також пояснює помилки людини.
Є навіть такий анекдот: літак висаджується в аеропорту. Пілот повідомляє: «Шановні пасажири. Наш рейс прибув раніше за розклад. Щоправда, не до того міста».
#3. Емоції
Ще один ворог рішень — емоції. Буває, ми злимося на колегу, сваримося з керівництвом і звільняємося з компанії. Або сідаємо за кермо у нетверезому стані після конфлікту і потрапляємо в аварію. Люди, розповідаючи про найгірші рішення в житті, часто згадують: у момент «X» вони були під емоціями.
#4. Когнітивні викривлення
Когнітивні шаблони зручні для мозку: вони дозволяють обійтися без обмірковування кожної дії та заощаджують енергію. У результаті ми повторюємо старі помилки та мислимо патернами.
Існують сотні когнітивних викривлень — лише у Вікіпедії описано понад 200 прикладів. При цьому не менше 42 таких шаблонів впливають на те, як ми ухвалюємо рішення.
Одна з типових когнітивних пасток — неможливість розпізнати помилки в тому, що ми самі створили. Беручи участь у виготовленні товару, споживачі часто стають заручниками виправдання надмірних зусиль (effort justification). Нам здаються ціннішими предмети, які ми самі зробили, незалежно від якості кінцевого продукту. Власноруч створена річ отримує додану вартість, а людина — дофаміновий укол.
Як подолати обмеження, щоб встигати більше і швидше: 5 кроків за Аланом Барнардом
Багато хто з нас переконаний, що «стартові умови» впливають на результат. Якщо людина виросла в освіченій сім'ї, її підтримує оточення, а також є доступ до якісної освіти та фінансів — шанси на успіх вищі, ніж у тих, хто має значно гірші «стартові умови». Те, що ми недооцінюємо себе і шукаємо виправдання факапам, обумовлено установками, що обмежують, а також когнітивними пастками.
Алан Барнард розробив процес, який включає 5 кроків, що допомагають уникнути таких установок і помилок в ухваленні рішень. Найчастіше його застосовують у бізнесі.
Перший крок: дайте відповідь на запитання «Чому мені варто змінитися?». Ваше завдання — переконатися, що ви визначили проблему і незабаром почнете працювати над нею.
Другий крок: «Що має змінитись?». Ваше завдання — не перескочити до дій чи звинувачень, а визначити, у чому проблема і які виправдання ви знаходите, щоб перекласти її на обставини чи іншу людину.
Третій крок: «Як саме потрібно змінити?» — переконайтеся, що ви вивчаєте максимум можливих варіантів вирішення проблеми.
Четвертий крок: «Як викликати зміни?» — перегляньте всі «так, але…» та інші виправдання, які обмежували роботу над проблемою раніше. Так ваші наступні дії будуть більш правильними, виваженими та вичерпними.
П'ятий крок: «Як виміряти зміни?» — вирішіть, як ви будете визначати успіх і як розумітимете в підсумку, що працює, а що варто було б поліпшити.
Що ще: як уникнути банальних помилок в ухваленні рішень
#1. Ухвалюйте важливі рішення до обіду. Дослідники з Університету Монаш (Австралія) та Університету Гранади (Іспанія) вирішили визначити, коли мозок найефективніше обробляє інформацію.
У процесі вчені проаналізували 500 тис. іспитів, які студенти складали у різний час доби: о 9:00, 13:30 та 16:30. Результат показав, що «пікова продуктивність» мозку припадає на 13:30 — це найкращий час для обробки інформації, аналізу та ухвалення рішень.
Вже після полудня мозок втрачає здатність ефективно оцінювати дані та обирати між сотнею варіантів. Тому після обіду краще зробити перерву на годину-півтори, відволіктися від розумового навантаження — наприклад, піти на прогулянку, а не відразу повертатися до робочих завдань та ухвалення важливих рішень.
#2. Позбудьтеся подразників. Чим їх менше — тим світліший розум. Дослідники Університету Каліфорнії з'ясували: на фактори, що відволікають (шум, незручне крісло, поганий інтернет, сповіщення на телефоні) людина витрачає по 6 годин на день. А на те, щоб потім знову повноцінно сконцентруватися на завданні, здебільшого йде близько 23 хвилин.
#3. Розвивайте критичне мислення. Розумом легко маніпулювати — сформульоване запитання вже впливає на вибір. Якщо вам спочатку запропонують «наполовину порожній» келих, а потім «наполовину повний» — що ви оберете? Ймовірно, другий варіант, хоча обидві фрази містять однакову інформацію у різних формулюваннях.
Розвинене критичне мислення допомагає оцінювати дані та факти, відсіювати зайві деталі, робити висновки та ухвалювати рішення правильно. Для його прокачування виходьте зі звичного кола спілкування та аналізуйте різні точки зору, несхожі на вашу.
#4. Вивчайте когнітивні викривлення. Щоби бути більш об'єктивним у своїх судженнях та вчинках, виберіть будь-який когнітивний патерн і протягом дня поспостерігайте, чи впливає він на вас, змушуючи діяти на автопілоті. Записуйте, коли ви піддаєтеся впливу шаблонів.
Одне з найчастіших когнітивних викривлень — катастрофізація. Це звичка драматизувати, песимістично бачити дрібні проблеми та перешкоди. У результаті вона призводить до нерішучості, прокрастинації, апатії та навіть депресії. Припустимо, що у вас є така схильність. Наступного разу, коли відчуєте, що надаєте чомусь надто великого значення і драматизуєте, поставте собі три запитання:
- Чи є якісь факти, які б підтверджували, що все насправді так погано?
- Чи можна спробувати побачити ситуацію не менш катастрофічно?
- Чи можу я щось зробити, щоб змінити стан речей?
Останнє запитання можна використовувати як індикатор здорового сприйняття: якщо на ситуацію можна вплинути, значить, варто вжити певних кроків. Якщо нічого змінити не можна, чи варто через це турбуватися — або ж достатньо прийняти те, що відбувається?
#5. Уникайте ухвалення рішень на емоціях. Чим сильніше почуття, тим менша об'єктивність у діях. Щоб не діяти на гарячу руку, спробуйте використати інструмент Сьюзі Велч 10/10/10.
У чому суть: розгляньте свої наміри у трьох тимчасових рамках: як ви ставитиметеся до такого вибору через 10 хвилин? А за 10 місяців? А за 10 років? Це ефективний спосіб дистанціюватися від своїх рішень та «охолонути», щоб потім зробити правильний вибір.
Бажаєте отримувати дайджест статей?
