Product manager розвиває продукт, маркетолог — виводить на ринок. Але щоб його розробити й просунути, спочатку потрібно організувати процеси в команді. В IT цим займається Project Manager.
Прокачати свої знання в управлінні IT-проєктами можна на курсі Laba «Проджект-менеджмент в IT». Під час навчання ми розберемо принципи гнучкої розробки, навчимо формувати беклог зрозумілою мовою та планувати спринти для успішного релізу продукту.
Запитали слухачів минулих потоків курсу — чого вони навчилися та як застосовують нові знання в роботі.
Віктор Немченко
Project Manager на Edtech-проєкті Naurok
Про найкорисніші теми на курсі
Я працюю PM'ом у галузі онлайн-освіти для дорослих. Ми спеціалізуємося на підвищенні кваліфікації для вчителів. Останнім часом я почав приглядатися до вакансій та можливостей на ринку IT, проходжу курси з «айтішного» проєктного менеджменту й підвищую рівень англійської.
Завдяки курсу я чудово розібрався у Scrum. Зрозумів, хто такий Scrum Master, Product Owner, хто входить до команди розробки та яке місце відведено в ній для проджект-менеджера. Адже в класичній Scrum-команді не існує PM'а, цей фахівець тут виконує інші ролі.
Також прокачав знання в роботі з обсягом (scope) проєкту. Розібрався, які є типи контрактів, як кожен із них відрізняється співвідношенням ризиків та можливостей для клієнта й вендора:
#1. Час та матеріали (Time and Material — T&M) — формат співпраці для проєктів, у яких зрозумілі лише верхньорівневі вимоги, але повний обсяг робіт ще не визначено. Оплата здійснюватиметься за результатами виконаних робіт і залежатиме від витрачених ресурсів (часу та/або залучених фахівців).
#2. З фіксованою ціною (Fixed Price — FP) — застосовується у випадках, коли замовник знає скоуп проєкту й може надати конкретний зміст майбутньої роботи. Виконавець гарантує термін та бюджет — і це прописано у договорі. Також фіксують скоуп проєкту, щоб не просісти за маржинальністю.
#3. З відшкодуванням витрат (Cost Reimbursable — CR) — контракт, за яким замовник покриває витрати та в деяких модифікаціях додатково виплачує бонус.
#4. Dedicated Development Team (DDT) — розширення in-house команди завдяки офшорним фахівцям на довготривалій основі. Клієнту виділяють окрему команду, розташовану в іншій країні/місті/офісі. Управління проєктом та командою відбувається через проджект-менеджера.
На вибір контракту можуть впливати різні фактори: наявність чіткого розуміння продуктових функцій, бюджету, рівень взаємовідносин між замовником і вендором. Ось кілька прикладів:
- Обмеження за золотим трикутником (budget, scope, schedule) → жорсткі обмеження за всіма трьома вершинами зазвичай прописуються у FP-контрактах.
- Наявність довіри між замовником та виконавцем (співпрацювали раніше або прийшли за рекомендацією) та тривалість відносин → можна укласти T&M-контракт, а в разі старту нового проєкту — DDC. За відсутності довіри найчастіше клієнт вимагає тип договору FP або CR.
- На чиєму боці буде контроль та управління проєктом → FP дає багато свободи виконавцю в управлінні та розподілі бюджету. При цьому FP передбачає жорстке обмеження бюджету. Інші типи контрактів мають на увазі щомісячний звіт щодо годин роботи кожного фахівця на проєкті. При цьому обмеження запроваджується на щомісячну суму витрат, що допомагає зберегти маржинальність проєкту за непередбачених змін або відхилень від плану.
З позитивних моментів на курсі — тести після кожної теми. Загалом їх було 11, вони дуже допомогли в закріпленні вивченого. Причому це не були запитання в стилі «Що таке Scrum?», а кейсові тести.
Важливо: курс нелегкий. Було багато розрахунків, англомовної термінології, лекції та література здебільшого також були англійською, а домашні завдання — об’ємними. Виконання одного ДЗ займало в середньому близько 10 годин активної роботи.
Наприклад, після теми про ініціацію ми розробляли project charter. А після лекції про обсяг робіт потрібно було розробити ієрархічну структуру. Людині не з IT зробити це було досить непросто. Також були домашні завдання з таблицями та розрахунками — для тем про бюджет і розклад проєкту. Після теми про ризики ми розробляли деталізований план з управління ними.
Дуже виручали відеозаписи, до яких, до речі, надають безлімітний доступ після закінчення навчання. Відповідно, до лекцій у записі можна в будь-який час повернутися.
Про Laba я вже раніше чув від знайомих, які проходили в бізнес-школі курси. У мене не було сумнівів, що на курсі точно будуть кваліфіковані спікери та підтримка слухачів.
Головні висновки після курсу
- Waterfall — це не зло, а Agile — не панацея. Для різних проєктів необхідно добирати найбільш вдалу модель життєвого циклу. І, звісно, не можна плутатися в термінології.
- Недостатньо просто прописати присутність ризику на проєкті — важливо детально проаналізувати, до чого він може призвести, якщо справдиться. Ці знання дозволяють визначати рівень важливості та пріоритетності роботи з тим чи іншим ризиком.
Анна Панченко
Junior Project Manager/Coordinator на non-IT проєкті
Про найкорисніші теми на курсі
Нещодавно я змінила роботу — з продажів перейшла на менеджерську позицію. Зараз часто використовую в роботі отримані на курсі знання — наприклад, принципи побудови project charter. Також визначаю цілі проєкту та метрики для аналізу успішності.
На мій погляд, із викладачем Тарасом Федоруком будь-яка лекція буде цікавою та корисною. Проте найперспективнішими з точки зору кар’єри для мене були такі теми:
#1. Робота з ресурсами
Ми розбирали RACI-матрицю, вплив кожного стейкхолдера на розробку проєкту. Я навчилася розподіляти ролі на проєкті, розмежовувати завдання, функціональні обов’язки та зони відповідальності кожного учасника. Розуміння того, хто за що відповідає, сприяє підвищенню загальної продуктивності на проєкті.
#2. Робота з ризиками
У мене менеджерська роль, і знання з цієї теми зараз допомагають мені завчасно виявити тип ризику та способи його оминути. Ми розбирали з лектором кожен тип із практичними прикладами та порадами, що з ним робити.
Наприклад, під час розробки можливе різке й непередбачуване збільшення скоупу проєкту. Щоб цього не сталося, важливо донести roadmap до зацікавлених сторін із самого початку та згодом дотримуватись цих параметрів. Якщо одразу не забезпечити правильне розуміння обсягу робіт, стейкхолдери можуть спробувати змінити умови під час реалізації проєкту. Планування регулярних перевірок ходу робіт також допоможе забезпечити відповідність проєкту початковому обсягу.
А щоб знизити ризик браку часу, найкраще передбачити запас часу на випадок непередбачених обставин. Тоді у вас буде можливість зсунути терміни на пізніший час. Крім того, графік робіт за проєктом можна сформувати за допомогою діаграми Ганта. Розуміння життєвого циклу проєкту також допоможе визначити, скільки часу займе виконання кожного із завдань.
#3. Складання розкладу проєкту
На цій лекції ми дізналися, як описати roadmap, які інструменти для управління розкладом проєкту використовувати, а також які існують методи оцінювання тривалості.
Ще цікаво було прослухати лекцію про метрики, якими можна оцінити успішність проєкту. Частину з них я використовую у своїй роботі на менеджерській позиції.
Дуже сподобалося, як куратор працював зі слухачами курсу: відповідав на запитання чітко, структуровано, без «води» та зайвої інформації, яка б перевантажувала чат.
Також класно, що лектор і після закінчення курсу підтримує зв’язок зі слухачами: допомагає, коментує пости за темою курсу тощо.
Висновки після курсу
- Говорити не думаючи — все одно що стріляти не цілячись. Як на мене, це вкрай важливо для всіх керівних посад, не лише для проджект-менеджера. Адже те, що ви скажете, можуть запам’ятати, і свій авторитет буде дуже важко потім відновити.
- Ефективна комунікація відбувається тоді, коли потрібна інформація надходить у правильному форматі правильній аудиторії, у правильний час та з правильним впливом. Інколи справді даєш інформацію людям, які не готові її сприймати, або це відбувається невчасно, або з недоречним посилом/впливом.
- Конкуренція на ринку праці зростає, тому потрібно постійно оновлювати знання. Це виклик, але водночас і можливості.
Олег Вечеря
Product Owner у міжнародній компанії SIXT, що надає послуги прокату автомобілів
З якою метою прийшов на курс
У мене був запит: більш структурно й системно подивитися на управління проєктами в IT, бустнути свої навички та підвищити рівень кваліфікації. Вибирав приблизно з 10 різних курсів, але, зваживши всі за й проти, зупинився на Laba. Крім того, курс у бізнес-школі мені рекомендував колега з поточного місця роботи.
Що сподобалось під час навчання
Одразу впало в око те, що лектор глибоко «в темі» — і не лише теоретично, але й практично. Він має за плечима багато кейсів та може на їхній базі пояснити, як працювати з людьми, очікуваннями й менеджити неочікувані ситуації або ризики на проєкті.
У проджект-менеджменті зазвичай немає універсального рішення. Є правильні підходи, які допомагають контролювати ситуацію, але конкретні кейси чи проблеми можна розв’язати по-різному.
Мені сподобалося, як лектор ділився прикладами зі своєї практики, розповідав, як він діяв у тій чи іншій ситуації, та давав оцінку кожному рішенню: «Тут можна було зробити ще ось так, а тут важливо було діяти, "як книжка пише", тому я зробив саме так».
Про найкорисніші теми на курсі
Найкориснішою для мене була тема ініціації проєкту та складання документації. Ми вивчали всі типи проєктних документів, які використовують на етапі ініціації.
Також для мене було корисно дізнатися, що в IT використовують не лише такі типи документації, як бізнес-вимоги чи project charter. А ще і User's Guide, User's Reference, документація команди (цілі, графік роботи, звіти про стан, протоколи зборів тощо). Ми розглянули, як їх складати та як вони допомагають ефективно керувати очікуваннями стейкхолдерів, обсягом, термінами тощо.
Також сподобалася тема про управління ризиками. Ми вивчили не лише те, як формально скласти реєстр ризиків («аби був папірець»), але й те, як їх аналізувати, оцінювати й керувати ними на проєкті.
На попередніх курсах і лекціях із Project Management, які я проходив, цій темі особливо не приділяли уваги. Тож до курсу в Laba у мене було лише базове уявлення про роботу з ризиками. А вже після його проходження я почав впроваджувати у своїх проєктах ефективні практики роботи з ризиками, про які розповідав Тарас Федорук.
Бажаєте отримувати дайджест статей?
