Весь світ захоплюється працьовитістю, спокоєм і витримкою японців. Вони, шануючи традиції, активно розвивають нові технології. Наприклад, концерн Toyota Motor планує побудувати біля підніжжя гори Фудзі за кілька годин їзди від Токіо автономне місто майбутнього Woven City. Його обладнають тисячами датчиків, тут збираються тестувати безпілотні автомобілі для перевезення пасажирів, а саме місто функціонуватиме виключно за рахунок сонячної та водневої енергетики. Будівництво Woven City планують завершити у 2024 році.
Але варто від'їхати на 100 км від високотехнологічних мегаполісів і можна побачити іншу Японію, ніби з кадрів фільмів про самураїв. Тут люди будуть годинами милуватися цвітінням сакур або практикувати сінрін-йоку — «купання» в лісі.
Об'єднують ці два різні світи японські концепції: ікіґай (пошук призначення), кайдзен (постійний розвиток) та вабі-сабі (прийняття недосконалості).
Розібралися, як застосовувати японську філософію у житті та бізнесі.
Ікіґай: дожити до 90 років і бути щасливим
Американський мандрівник і письменник Ден Бюттнер у співпраці з National Geographic упродовж 5 років досліджував «блакитні зони» — населені пункти, де найбільше довгожителів. У процесі науковці спробували виявити закономірності харчування та лайфстайлу, які дозволяють місцевим жити довше, ніж в інших містах чи країнах.
Серед «блакитних зон» — село Оґімі на острові Окінава, розташованому на південь від Японії. Населення Оґімі становить лише 3 тис. жителів, а саме місце часто називають «селом столітніх», адже 80% мешканців Оґімі доживають до 90 років. Середня тривалість життя чоловіків тут становить 88 років, а жінок — 92 роки.
Раціон людей складається переважно з морепродуктів та овочів, а ще в Оґімі поширені фізнавантаження. Але є ще щось, що відрізняє село від решти країни та світу в цілому. Це ікіґай (ikigai) — японська філософія пошуку сенсу життя або свого призначення.
Щоб знайти власний ікіґай, не обов'язково жити в Оґімі чи бути японцем — достатньо відповісти на 4 ключові запитання: Що мені подобається? Що потрібно світові? За що платитимуть? Що в мене добре виходить? Ікіґай розміщений на межі цих запитань.
Як ще знайти свій ікіґай і дотримуватися плану розвитку:
- Складіть список того, що викликає у вас дискомфорт чи поганий настрій, якщо не знаєте, чим хочете займатися. Починаючи з викреслення непотрібного, ви зможете визначити, від яких занять отримуєте задоволення.
- Прислухайтеся до своїх заздрощів. Це можна використовувати як трамплін для розвитку. Розділіть аркуш паперу на три колонки: у першій запишіть причини своїх заздрощів, у другій — бажання, що ховаються за ними, у третій — що можна зробити для їх реалізації, щоб перестати заздрити іншим.
- Почніть із малого. Підготовку до марафону не варто починати з пробіжки в 20 км — чим вищу планку ви собі ставите і чим складніше досягти цілі, тим сильнішим буде бажання кинути почате. Натомість краще починати з невеликих кроків.
Приклад — японський шеф-кухар Дзіро Оно. Його сім'я жила вкрай незаможно, і вечорами після школи Дзіро доводилося підпрацьовувати у ресторані. Відкриваючи власний суші-бар, він не планував заснувати luxury заклад, куди ходитимуть зірки та політики, — достатньо було простого кухонного обладнання та мінімалістичного ремонту.
Поступово Дзіро прокачував скіли, оновлював обладнання, меблі та інтер'єр. А зараз його заклад вважається одним із найкращих не лише в Японії, а й у всьому світі. Барак Обама назвав суші з ресторанчика Sukiyabashi Jiro найсмачнішими з усіх, які він куштував.
В Університеті Тохо простежили зв'язок між наявністю призначення та рівнем смертності у людей похилого віку. Результати дослідження показали: ті, хто має ціль у житті, роблять більш правильний вибір у всьому. А це впливає на настрій і навіть на імунітет — концентрація лейкоцитів і нейтрофілів у них вища, через що люди зберігають здоров'я і живуть довше.
А нейропсихолог Патриція Бойл провела дослідження у центрі лікування хвороби Альцгеймера у Чикаго. 7 років вона спостерігала за 900 пацієнтами зі схильністю до деменції. Патриція зробила висновок, що ймовірність прогресування хвороби була на 50% нижчою у тих, хто ставив собі цілі і працював над їхньою реалізацією.
Кайдзен: постійно розвиватися та покращувати бізнес-процеси
Відповідно до іншої японської концепції — кайдзен (kaizen), — роботу, соціальне чи сімейне життя потрібно постійно покращувати. Автор терміна — Масаакі Імаї, японський аналітик, автор бестселера «Кайдзен. Ключ до успіху японських компаній». Пізніше термін внесли до Оксфордського словника.
Працюючи фахівцем із консалтингу, Масаакі критикував західних підприємців, які прагнули збудувати ідеальний бізнес, а потім використати його для отримання прибутку з мінімальними оновленнями. На думку Масаакі, навіть налагоджена справа потребує змін. Кайдзен допомагає людині або компанії бути гнучкими, швидко та з мінімальними втратами реагувати на нові тенденції чи кризи.
Основу кайдзена становлять 5 важливих принципів.
#1. Акуратність (seiri)
Під акуратністю розуміють насамперед звільнення від зайвого та автоматизацію рутинних справ. Наприклад, можна купити підписку на каву або бутильовану воду, щоб відпустити постійний контроль і не хвилюватися, чи вистачить напоїв до наступного походу в магазин.
Якщо ви — тимлід, CTO чи займаєте іншу керівну позицію, навчіться делегувати. Зайві справи забирають сили та енергію для виконання основних завдань.
#2. Послідовність (seiton)
Відповідно до принципів кайдзена, у справах треба дотримуватися послідовності. Виділіть час на складання плану, якого будете дотримуватися протягом дня, і намагайтеся грамотно розподіляти навантаження. Інакше є ризик перетворити кайдзен на нездорову гонку за досягненнями та стати жертвою емоційного вигорання.
За даними ВВС, у великих містах Японії кількість жертв каросі наближається до 10 тис. на рік — приблизно стільки ж японців гинуть за аналогічний період у ДТП.
#3. Чистота (seiso)
Прибирати робоче місце щоразу наприкінці дня для будь-якого японця — норма. Безлад та відсутність чистоти:
— викликають стрес, почуття пригніченості та дратівливість. Під час досліджень з'ясувалося, що будинки жінок з вищим рівнем кортизолу (гормону стресу) виявлялися брудними або захаращеними. Крім того, ці жінки були більш схильні до депресії та поганого настрою протягом дня, відчували підвищений рівень тривоги.
— перешкоджають творчості та високій продуктивності.
— погіршують сон. Близько 75% учасників опитування, проведеного Національним фондом сну в 2011 році, повідомили, що краще сплять, коли приміщення та постільна білизна чисті.
Окрім стандартного прибирання, позбавляйтеся непотрібного: здавайте на переробку гаджети та акумулятори, що не працюють, видаляйте програми, якими не користуєтеся, змінюйте деструктивні звички, що забирають енергію та погіршують настрій.
#4. Стандартизація (seiketsu)
Стандартизація у розумінні японців — це алгоритм роботи, який наблизить до успіху, допоможе удосконалювати скіли та робити більше. Продумайте, що потрібно зробити, щоб закрити план на день і підійти до результату на крок ближче, ніж вчора.
#5. Дисципліна (Shitsuke)
Останній пункт у концепції кайдзен — це дисциплінованість, завдяки якій вдасться дотримуватися попередніх пунктів і досягати цілей. Для східної філософії кайдзен характерні невеликі кроки, а також м'яке та поступове впровадження нових звичок. Тут вважають, що різкі зміни спричиняють стрес, тому рішення «почати нове життя з понеділка» найчастіше приречене на провал.
Головне правило — зміни повинні відбуватися щодня. Пройти на 10 кроків більше, ніж зазвичай, вивчити три англійські слова замість двох, провести в гаджетах на 3 хвилини менше, ніж учора, — все це призведе до результату.
Намагайтеся ставити контрольні поінти, які дозволять відстежити успіхи. Порівнюйте свої результати із тим, що було місяць тому. Так ви побачите прогрес та отримаєте мотивацію продовжувати розпочате.
Кайдзен часто використовують як фреймворк у бізнесі — для покращення процесів розробки та менеджменту. Вперше його почали застосовувати японські виробничі компанії після Другої світової війни.
Наприклад, Toyota, зіткнувшись із конкуренцією на Заході, запозичила найефективніші методи автогігантів для організації виробництва. У Ford взяла масову конвеєрну збірку та зниження собівартості продукту. У Cadillac — принципи взаємозамінності деталей і людей, а також стандартизацію робочих процесів. До цього міксу додали традиційне для Японії прагнення постійного покращення.
Принципи кайдзен використовують не тільки в Японії — у США концепція стала популярною у 80-х, коли американські компанії зрозуміли, що японці працюють ефективніше.
Вабі-сабі: навчитися цінувати недосконалості
Згідно з японською легендою, юнак Сен-но Рікю захотів навчитися чайної майстерності. Він вирушив до майстра Такено Дзео, який доручив йому замість оплати доглядати сад. Рікю прибрав усі гілки та листя, зорав землю та довів територію до ідеального стану. Перш ніж показати результат вчителю, він струснув вишневе дерево, з якого впало кілька квіток. Так виникла концепція вабі-сабі (wabi-sabi) — вміння цінувати недосконалість.
Вабі-Сабі стало ключовою ідеєю японської естетики, яка до цього часу регулює норми смаку та краси в країні. Звести ідеал можна до трьох принципів: ніщо не вічне, не досконале і не закінчене.
Що зробити, щоби навчитися приймати недосконалість:
#1. Працюйте над прийняттям самого себе. Кожен має недоліки. Перестаньте критикувати себе та порівнювати з іншими, особливо на основі контенту в соцмережах.
#2. Змиріться з тим, що негатив неминучий. Згідно з японськими принципами, життя не може бути бездоганним завжди. Місцеві часто користуються виразом «моно но аваре», яке буквально означає «сумна чарівність речей». Моно но аваре — про те, щоби бачити речі такими, якими вони є. Подекуди все буде добре, інколи — погано. Негатив неминучий, але це можливість проявити емпатію до інших або отримати свою порцію підтримки.
#3. Розвивайте стійкість духу, навіть коли в душі біль. У 2011 році за 371 км на північ від Токіо стався землетрус 9,1 бала — один із найбільших у Японії. Він викликав 9-метрове цунамі та пошкодження кількох ядерних реакторів на станції Фукусіма Дайті. Понад 22 тис. людей загинули, а збитки внаслідок катастрофи оцінили у мільярди доларів.
Але поки решта світу сумувала і надсилала гуманітарну допомогу, в Японії практикували «гаман» — здатність проживати біль, зберігаючи спокій і терплячість. За традицією, японці не нарікають та не реагують емоційно на трагічні події. Натомість вони дбають про себе: ретельніше планують раціон, довго гуляють, зустрічаються з людьми, які піклуються про їхні інтереси.
#4. Хоча б іноді ставте себе на перше місце. У Японії є вислів «ко о цукете». Він має кілька значень: «Бережи себе» і «Будь добрим до себе». Згадайте правило літака: спочатку треба надіти кисневу маску на себе, а потім — на дитину. Перш ніж дбати про інших, приділіть увагу собі.
#5. Не турбуйтеся через те, на що не можете вплинути. У японців є фраза «сіката га най» або «со га най», у перекладі — «нічого не вдієш». Для японців це означає відпускати: прийняти те, що не можеш змінити, або зробити все, що в твоїх силах, для покращення ситуації. Листопад — яскравий приклад «сіката га най» у природі. Пори року змінюють одне одного — на це неможливо вплинути, треба лише прийняти те, що відбувається.
Бажаєте отримувати дайджест статей?
