Припустимо, у вас є невеликий бізнес (наприклад, кафе) — і один постачальник, який забезпечує вас більшою частиною всієї продукції (наприклад, 90% кави). Що станеться з вашою компанією, якщо підрядник раптово збанкрутує? Правильно — ви можете піти на дно за ним.
Спільно з General Manager у Caparol Україна Віталієм Верещагіним обрали 5 найбільш небезпечних фінансових ризиків, які можуть похитнути ваш бізнес. Незабаром у Laba стартує курс Віталія «Фінансовий менеджер» — там він розповість більше.
#1. Проблеми контрагентів
Якщо у вашому портфелі є контрагент, який домінує, його складнощі сильно вдарять і по вашій компанії. Розглянемо дві ситуації:
Коли контрагент — продавець
Припустимо, ви імпортер мобільних телефонів. Одна з мереж, яка добре представлена в країні, продає 50% вашого товару. Тобто й бере вона у вас більшу частину продукції.
При цьому мережа агресивно розвивається, інвестуючи у своє розширення. І Cash Flow у неї на межі. Але потім настає економічна криза, все обнуляється, виникають проблеми з банками. Ритейл зупиняється і ваш контрагент йде на дно.
Добре, якщо ваша компанія виживе, зважаючи на частку портфеля в 50%, але ви точно вийдете з ситуації з великими втратами.
Коли контрагент — постачальник
Наприклад, ви будуєте торговий центр і маєте підрядника, який виконує основну роботу. Але раптом у нього настали складні часи — і він не може фіналізувати проєкт. А у вас вже є інші зобов'язання, наприклад, договори з орендодавцями та покупцями. Так ви можете заробити штрафні санкції, тому що не здали об'єкти вчасно.
Такі ризики здатні або вбити бізнес, або сильно його похитнути. Наприклад, через коронакризу у світі виникли великі проблеми з ланцюжками постачання різних технічних компонентів, що затягувало процес купівлі будь-якої електроніки. Це відбулося через те, що декілька підприємств збанкрутували, не переживши викликів часу.
Щоб уникнути таких ризиків, диверсифікуйте портфель контрагентів. Визначте оптимальну частку для одного контрагента: чим вона нижча, тим безпечніша для бізнесу. Наприклад, за 2% частки ви не помітите банкрутства підрядника.
Також перевіряйте контрагента на ризики: як розвивається, наскільки агресивно поводиться на ринку, з якими складнощами стикається, чи має борги. Тут корисно використовувати YouControl, Opendatabot та інші спеціальні інструменти, які допоможуть зі збором інформації.
#2. Корпоративне шахрайство
Може виявлятися у кількох форматах, коли працівники:
- беруть «відкати», обираючи контрагентів для співпраці
- входять у змову та виплачують один одному премії
- ухвалюють рішення на користь конкретних контрагентів, незалежно від того, чи вигідно це компанії
Наприклад, працівник може виокремлювати певного постачальника послуг з особистої приязні. Це не завжди погано, але точно не прозоро.
Коли людина рекомендує гідну компанію, — це добре. Але якщо організацію обрано лише тому, що її власник — знайомий працівника, який ухвалює рішення, — погано. Це призводить до того, що ви як компанія-замовник платитимете більше за розв’язання проблем і сервіс.
Приклад великого фрод-скандалу — «дизельгейт» або «справа Volkswagen», що сталася у США у 2015 році. Тоді дизельні авто бренда були запрограмовані так, що ПЗ зчитувало обсяги вихлопних шкідливих газів, а двигун переходив в економний режим і показував низький рівень викидів. За рахунок цього компанія стверджувала, що її машини є екологічними.
Коли ситуація розкрилася, для бренда це обернулося мільярдними штрафами. Зрозуміло, що у цій історії винна не вся компанія, а окремі працівники, які займалися проєктом. Але збитки та репутаційні втрати торкнулися всіх.
Весь бізнес-контент у зручному форматі
Ризик фрода неможливо не допустити. Але його можна знизити, якщо дотримуватись таких принципів:
- Розробити compliance -політику. У великих компаніях подібні процеси зазвичай налагоджені, а в середніх і дрібних для цього не завжди вистачає ресурсу.
- Вводити подвійні та потрійні узгодження. В ідеалі, щоб остаточне рішення залежало від людей із різних департаментів.
- Дотримуватись принципу «чотирьох очей». Жоден документ не може бути підписаний будь-яким працівником одноосібно. Обов'язково потрібна ще одна людина, яка не є підлеглим першого, — це рівноправний double-check. Наприклад, HR та фінансовий директор можуть підписувати договір на навчання персоналу.
#3. Плинність кадрів
Тут може бути дві причини — зовнішня та внутрішня.
Зовнішня — відтік людей до інших країн.
Як це може вплинути на бізнес-модель: ви закладаєте в план багато тендерів, а в підсумку у вас не буде людей, яких можна залучити для роботи. Або їхні послуги коштуватимуть надто дорого.
У підсумку бюджет на персонал буде перевиконано, що позначиться на прибутку компанії. Зараз ця проблема є у багатьох організацій — бракує не топменеджменту, а безпосередньо працівників.
Внутрішня — низька залученість команди.
Раніше у компаніях не бачили людей за організаційною структурою — були просто «кадри». Зараз ситуація змінюється, але якщо не приділяти увагу працівникам, вони можуть творити що завгодно — як зі злим наміром, так і без нього. Наприклад, ігнорувати цілі, які ви ставите.
Припустимо, компанія має глобальні плани і візію, але паралельно всередині домінує традиція не «дотискати» рішення і здаватися через складнощі. Тоді культура «з'їдає» стратегію на сніданок: ви збудували плани, продумали бюджет, вклали гроші — а інвестиції не окупаються. І компанія недоотримує те, на що розраховувала.
Це приводить до погіршення Cash Flow, P&L та взаємовідносин з інвесторами.
Як підвищити залучення працівників:
- давайте можливість навчатися та розвиватися
- вимагайте дотримання дисципліни, але будьте готові змінювати підхід під контекст
- забезпечуйте команді комфорт, адекватну фінансову винагороду та стабільність
#4. Інфляція
Важливо відстежувати все, що відбувається з економікою країни: як розвивається ВВП, яке становище з валютою з погляду інфляції та девальвації, які очікування розвитку ситуації на ринках.
Один із ключових показників тут — інфляція. Ваші витрати підвладні їй більше, ніж доходи. Витрати можуть зростати по 0,5–1% на місяць, а за пів року дивитеся — і видаткова частина збільшилася практично на 10%. Це впливає на вашу прибутковість та перегляд цін.
Останніми роками в Україні був більш-менш стабільний показник інфляції — до 10%. У Європі — до 1%. Але Covid змінив ситуацію: зараз глобальна інфляція скрізь — дорожчає все. Тож ми у світовому тренді: з цією проблемою стикаються всі компанії.
Щоб знизити «інфляційний» ризик, вчіться зчитувати тенденції та вчасно підвищувати ціни. Інакше втратите маржу та не зможете її наздогнати.
Зазвичай проти збільшення цін виступають усі підрозділи компанії. Один із аргументів — бізнес буде дорожчим і розгубить клієнтів. Тому тут потрібне жорстке управлінське рішення.
Всі компанії через це проходять: хто швидше реагує, той менше втрачає у маржі, хто повільніше — зазнає більших збитків. Є позиція «залишимо ціни без змін та завоюємо частку ринку», але найчастіше такий підхід не працює — бізнес має бути прибутковим, інакше це вже благодійна організація.
Як досягти підвищення цін з урахуванням інфляції:
- Для фінансистів — наводьте економічні аргументи
Надайте конкретний розрахунок. Наприклад: скільки коштував продукт раніше, яка його ціна зараз, скільки компанія планувала заробити і наскільки менше вона зможе отримати при інфляції, що зростає. З такими аргументами важко сперечатися.
У відповідь на відмову підвищувати ціни фінансист може сказати: «Окей, ми не підвищуємо ціни, але чим тоді компенсуємо витрати?». Зазвичай це неможливо відшкодувати, тому що валовий прибуток — найсуттєвіший відносно інших витрат.
- Для топменеджерів — відстежуйте ситуацію та ухвалюйте непопулярні рішення. Це плата за владу.
#5. Вихід нового конкурента на ринок
Конкурент може переманювати людей і технології, щоби завоювати територію. Або запропонує нове рішення, яке потопить вашу бізнес-модель. Наприклад, як було у випадку Nokia та iPhone. Nokia мала класні позиції на міжнародному ринку, але компанія знехтувала інноваціями — і в підсумку втратила все.
Не завжди можна передбачити появу конкурента. Але якщо ви знаєте, що нова організація планує заходити на ваш ринок, продумайте, що робити та як захищати свою бізнес-модель.
Для цього можна створювати «штучний стрес». Дайте відповідь сьогодні на складні запитання — на випадок, якщо завтра з'явиться конкурент. Ваша бізнес-модель є стійкою? Ваші клієнти не підуть? Ваші працівники не звільняться? Це мінімізує ризик втрат через появу конкурента.
Бажаєте отримувати дайджест статей?
