Як за три роки вирости у топ-менеджера та керувати кількома проєктами | Бізнес-школа Laba (Лаба)
Для відстеження статусу замовлення - авторизуйтесь
Введіть код, який був надісланий на пошту Введіть код із SMS, який був надісланий на номер
anastasiiasytar@gmail.com
Код дійсний протягом 2 хвилин Код з SMS дійсний протягом 2 хвилин
Ви впевнені, що хочете вийти?
Сеанс завершено
На головну

Пошук

Зміст

Надя Зав'ялова: «Принцип "Роби те, що я сказав, бо я так сказав" — не працює. Треба вміти відчувати стан людей»

Генеральний продюсер Laba — про те, як за 3 роки вирости у топменеджера та керувати кількома проєктами.

cover-64b3d51417d32655061008.jpg

Laba починалася з маленької кімнати в Києві на чотири людини. Зараз компанія присутня вже в 10 країнах, а в усіх проєктах Laba Group (Laba, SKVOT, robot_dreams, ELVTR, vocabulaba) працюють понад 600 співробітників по всьому світу.

Українськими проєктами керує Надя Зав'ялова. Вона починала як продюсер у Laba, але за 2,5 роки стала генеральним продюсером. І тепер розвиває команди та будує стратегії для створення курсів у трьох онлайн-школах в Україні: Laba, Skvot і robot_dreams. 

Розпитали Надю про нові проєкти, управління великою командою, челенджі в роботі, планування й те, що допомагає їй не вигорати.

Як ти потрапила в команду Laba?

До Laba я працювала event-продюсером: займалась організацією open-air заходів. Відповідала за створення концепції, бюджетування, фінансові результати, переговори з підрядниками та партнерами.

Через пандемію у 2020 році проєкти зупинилися, тож я почала шукати нову роботу. Переглядаючи вакансії на job-сайтах, побачила, що Laba саме шукає продюсерів. Ще працюючи в Made in Ukraine, я вже чула, що Laba — крутий бренд, і вирішила податися на вакансію. Після кількох етапів інтерв'ю отримала job offer. 

Коли я прийшла, в компанії працювало 80–90 людей, а вже за рік це число збільшилося вдвічі. Зараз у глобальній команді понад 600 співробітників. 

Я починала як продюсер. Це свого роду людина-оркестр, бо потрібно досліджувати ринок, аналізувати цільову аудиторію, розробляти курси, запускати маркетингові кампанії, комунікувати з лекторами, контролювати unit-економіку. І все це одночасно. 

Пам'ятаю, що майже одразу мені довірили запускати спецпроєкт до Чорної п'ятниці — щорічної масштабної акції в компанії. Мені хотілося зробити все по-новому, але при цьому зберегти головну концепцію. Потрібно було все розпланувати, адже в процес було залучено багато колег із різних відділів. Взагалі тоді було багато челенджів:

  • Я працюю в Laba лише два місяці, багатьох ще не знаю.
  • На реалізацію проєкту всього місяць (за цей час треба розібратися, як відбуваються процеси та як запускали попередні спецпроєкти такого рівня).
  • Ми вирішуємо використати інші підходи: зробити нову візуальну стилістику та залучити максимум каналів для реклами, зокрема промо на YouTube. Потрібно також запустити 4 лендинги.
  • Важко розрахувати необхідний IT-відділу час для цього проєкту.
  • Паралельно в мене йде робота над курсами.

Оскільки проєкт запускали впритул до дедлайну, нам із командою довелося кілька тижнів овертаймити, щоб усе підготувати й протестувати. Думаю, все вдалося зокрема завдяки конекту 24/7. Крім того, я ставила багато запитань, коли щось було незрозуміло або виникали сумніви. До речі, тоді ми перевищили запланований показник revenue на 40%. 

Мої головні інсайти після цього спецпроєкту: не бійся пропонувати нові формати, запитуй у виконавців, скільки реально їм потрібно часу, і закладай трохи більше.

А найбільше відкриття, яке я зробила під час «Чорної п'ятниці», — це наша команда. Звичайно, були моменти паніки та стресу. Але зацікавленість кожного в тому, що ми робимо, показала мені, що в Laba всі на своєму місці. 

Що допомогло вирости в генерального продюсера?

На початку повномасштабної війни Інна Чут, яка тоді була головним продюсером, почала займатися нашими закордонними ринками. Тоді мені запропонували роль General Producer — і тепер я відповідаю за групу проєктів компанії в Україні. Зокрема за стратегію запуску курсів, формування та управління командою продакшену курсів, комунікацію з керівниками відділів та вихід нових проєктів. 

Якості та навички, які допомогли мені отримати цю роль, я рекомендую розвивати всім продюсерам та проджект-менеджерам:

#1. Допитливість. «‎Що?»‎, «‎Чому?»‎, «‎Навіщо?»‎, «‎Як ще це можна зробити?»‎ — у мене постійно було бажання аналізувати, дізнаватися, що відбувається в компанії. Навіть якщо це не стосується мого проєкту або відділу. 

#2. Ініціативність та вміння працювати без чіткого брифу. Я люблю запускати проєкти з нуля, бо є можливість покреативити. Загалом одна з цінностей нашої компанії — свобода в діях, але з готовністю нести відповідальність за свої рішення.

#3. Комунікативні скіли та емпатія. Продюсер нон-стоп взаємодіє з лекторами, командою курсу та іншими відділами. Проте одних лише навичок комунікації недостатньо. Багато хто любить спілкуватися з людьми, але важливо розвивати ще й емпатію: розуміти, що вони відчувають у конкретний момент, і вміти йти на поступки. 

Про організацію роботи, планування та «‎чат із собою»‎ 

Щопонеділка ми проводимо мітинг із командою тімлідів — обговорюємо цілі, проблеми та складаємо план на тиждень. Це дозволяє тримати фокус. Раз на два тижні маємо one-to-one з тімлідами, щоб обговорити конкретні проєкти та «‎блокери»‎ в роботі. Щоп'ятниці у нас великий weekly-мітинг із командами продакшену, продажів та маркетингу, де ми аналізуємо результати рекламних кампаній та обговорюємо, що можна покращити.

Якщо говорити про особисте планування, то початок дня я завжди намагаюся приділити повідомленням у Slack та пошті. На ці години стараюсь не планувати мітинги (або 1–2 зустрічі максимум). Так я можу сфокусуватися на задачах, особливо якщо потрібно їх сформувати для інших. 

Другу половину дня зазвичай виділяю під зустрічі. Для мене це найпродуктивніші години, коли мені комфортніше спілкуватися з людьми й допомагати з їхніми запитами. У п'ятницю після weekly-мітингу залишаю вільний час, аби подумати над планами, стратегією або просто трохи розвантажити голову.

Я за те, щоб не використовувати велику кількість інструментів, тому мій standard pack — це Asana, Slack і Google Calendar. 50–60% мого робочого часу займають мітинги, тож календар чудово допомагає все структурувати.

Ще одне правило — запланувати «вікно» для обіду, інакше є велика ймовірність його пропустити. Це єдиний слот упродовж дня, яким я рідко можу пожертвувати — і лише для важливого мітингу.

А ще в мене є особиста фішка: я веду «чат із самою собою в Slack». Це мій віртуальний блокнот: записую туди ідеї, плани та інструменти. 

Як би ти описала свій менеджерський стиль?

#1. Гнучкий. Коли почалося повномасштабне вторгнення, ми в Laba робили буквально все. Не було такого: «Я керівник, це не входить у мою зону відповідальності». І це надважливо — вміти підлаштовуватися самому, підлаштовувати цілі команди та процеси. 

#2. Емпатійний. Для мене орієнтація на відчуття — один із головних критеріїв сучасного менеджменту. Зараз не працює принцип «роби те, що я сказав, бо я так сказав». Натомість потрібно вміти відчувати стан людей та підлаштовуватись під нього. 

Я вже навчилася визначати, коли з людиною щось не так. Заплющувати очі на певні проблеми або зсувати дедлайн, коли зрозуміло, що в колеги складний період. Приділити час спілкуванню з людиною у форматі one-to-one. Це важливо, адже від стану команди залежить загальний результат. 

#3. Демократичний. Я прихильниця того, що в команди має бути можливість генерувати ідеї та самостійно приймати рішення. 

Нещодавно ми в Laba запустили проєкт Vocabulaba — ненудні онлайн-курси бізнес-англійської для фінансистів, маркетологів, HR та інших фахівців. Перед запуском ми з CEO зібрали співробітників компанії, разом посерчили актуальність таких курсів, подивилися, як реагує на новий проєкт команда. 

У таких ситуаціях проявляється демократичність: коли люди відчувають, що вони можуть самостійно ухвалювати рішення, що їхня думка важлива. 

Що допомагає не вигорати?

Відпустка та додатковий day off! Брати відпустку — важливо, навіть коли всі довкола кричать про «не на часі»‎ або здається, що в умовах війни немає куди поїхати. Можна просто залишитися у своєму місті й не працювати тиждень — це теж допомагає перезавантажитись. 

Оскільки мої задачі часто довгострокові та залежать від різних людей, я можу планувати навантаження так, щоби під час відпустки нічого не поламалося. Проте я завжди попереджаю команду про свій відпочинок і заздалегідь делегую задачі, щоб для них це не стало додатковим стресом. 

Також допомагає проговорювання проблем з HR-менеджером або колегою мого рівня. У Laba ейчари — за сумісництвом People Partners: до них можна звернутися з будь-яким питанням і бути впевненим, що тебе вислухають. 

Ще я намагаюсь регулярно займатися спортом: роблю кардіо та ходжу на TRX. Це звільняє від зайвих думок хоча б на годину. Люблю гуляти просто неба — також допомагає розвантажити голову. Наостанок, маю плейлисти під різні настрої — це налаштовує на потрібний лад.

Чому інфобіз став таким популярним — і як це псує репутацію якісним продуктам?

Бо на ринку зрозуміли, що це добре продається. Проте лише одиниці вміють запускати якісні курси, а інші просто хочуть швидше заробити гроші. Часто неякісні продукти коштують менше, оскільки над ними працює менша команда. І це проблема, бо вони демпінгують ринок онлайн-навчання. 

А ще такі курси зазвичай розраховані на дуже широку аудиторію — і в підсумку студент ризикує не отримати знань, на які розраховував. 

Ще одна проблема — викладач курсу може не вміти грамотно подавати інформацію. Так, у нього буде практичний досвід, круті кейси та, можливо, бекграунд у різних індустріях. Але навичок викладання та ораторства — немає. Тому ми з потенційними лекторами практикуємо тестові заняття. І пропонуємо пройти курси з публічних виступів, якщо бачимо, що фахівець має крутий досвід, але поділитися знаннями не може через брак такої навички.

Існують деякі red flags, які вказують на те, що курс купувати НЕ варто:

  • Клікбейтні заголовки: «‎Після проходження курсу ви зароблятимете від $3,5 тис. на місяць»‎, «‎100% працевлаштування». Жодне навчання не змусить людину добре заробляти або ставати кращим фахівцем, якщо тільки вона цього сама не захоче та не почне докладати зусиль. 
  • Відсутність відгуків. Варто замислитися, якщо ви не чули про школу з перших вуст і не знайшли відгуків про їхні курси.
  • Відсутність гарантії повернення коштів, якщо курс не підійшов. Студенту може не сподобатися лектор або програма виявиться занадто складною. У таких випадках просити повернути оплату — нормально, проте не всі школи це забезпечують. Ми повертаємо гроші, якщо слухач пройшов не більше ніж три заняття навчальної програми. Замість цього можна також перевестися на інший курс або заморозити навчання — тоді студента переведуть на наступний потік.  
  • В описі бекграунду викладача немає назв компаній. Натомість йдеться про «мільйони доларів, які він заробив» та «досвід у Кремнієвій долині». У вас немає даних, де працював лектор і які у нього досягнення, тому неможливо оцінити його компетентність.

Рекомендуємо прочитати:

preview-64b3d2b24e03e265030939.jpg

«Лише 4% слухачів відмовляються від курсу та просять повернути кошти»

Читати

БЛІЦ: 3 запитання від ChatGPT

#1. Яку головну пораду як продюсер курсів ти отримувала? 

«Краще перепросити, ніж просити дозволу». У контексті Laba це: «Краще не боятися протестувати якусь гіпотезу, попросити вибачення та взяти на себе відповідальність, якщо ви нафакапили, ніж не спробувати зовсім». 

#2. Якби ти могла запросити селебріті або героя кіно/мультфільмів провести лекцію, хто б це був?

  • Laba: це точно має бути один із героїв Меттью МакКонахі з фільмів «Джентльмени» або «Далласький клуб покупців». Залучили б його до курсу про побудову бізнес-процесів та мереж постачі. 
  • Skvot: американський фотограф і кінорежисер Грег Вільямс. Він знімає різних селебріті для кампейнів та на червоних доріжках премій або фестивалів. Робив зйомки для Vogue Italia, Vanity Fair, GQ та Esquire. Це моя мрія — зробити з ним у Skvot курс із фотографії. Там він поділився б своїм баченням, прийомами роботи з різною аудиторією та практичними порадами, як зробити heartbreaking фото навіть на телефон. У нього є курс в американській бізнес-школі, проте я впевнена, що ми б зробили кращий та більш практичний. 
  • robot_dreams: Тоні Старк, але з перших частин «‎Залізної людини», коли його більше показують як геніального інженера та винахідника. Це був би курс з інженерії та технологій майбутнього. Він міг би поділитися своїми знаннями про розробку передових інструментів, штучний інтелект і робототехніку.

#3. Що порадиш тим, хто хоче почати вчитися на онлайн-курсах та отримати максимальну користь?

  • Сформулювати запит. Для чого вам курс? Ви хочете змінити професію? Прокачати навички у сфері? Опанувати конкретний інструмент чи сервіс для роботи? 
  • Виділити час для навчання. Багато людей досі сприймають курси як «подивлюсь потім, адже є запис». Але якщо ви сильно відстаєте від темпу групи загалом, ефективність навчання може бути під питанням.
  • Виконувати практичні завдання. Їх роблять на курсі не просто так — лише з практикою ви зможете отримати результат. Згідно з «пірамідою запам'ятовування» американського педагога Едгара Дейла, під час читання в пам'яті відкладається 10% інформації, а при перенесенні знань на практику — 90%.

Бажаєте отримувати дайджест статей?

Один лист з найкращими матеріалами за місяць. Підписуйтесь, аби нічого не проґавити.
Дякуємо за вашу підписку!
Курс з теми:
«Business English»
Business English
Веде Anastasiia Kyrychenko
13 травня 25 вересня
Anastasiia Kyrychenko