Work-life balance — справжній тренд останніх років. Після буму трудоголізму офісні (й не тільки) працівники раптово з'ясували, що в гонитві за кар'єрою вони згаяли найкращу частину свого життя. Але без перекосів ніяк — і тому втомлені люди всю енергію трудоголізму перевели на хитке колесо балансу work-life.
Але деякі вчені та підприємці, наприклад, СЕО Reddit, радять забути про досягнення цієї золотої цілі. Так, психологи з'ясували, що баланс між роботою та особистим життям — «цикл, а не досягнення». Іншими словами, дійти до ідеальної рівноваги і залишитися в ній — практично неможливо.
Розбираємось, чому ідея про пошук балансу між роботою та особистим життям може лише посилити втому та вигорання.
Звідки взялася ідея балансу між роботою та особистим життям
Наприкінці XVIII століття США, Великобританія та велика частина Європи пережили революцію, наслідки якої відчував кожен офісний працівник. Вони офіційно встановили нормований робочий день та обмежили кількість годин на тиждень, протягом яких люди можуть працювати.
Трохи пізніше, впродовж наступних ста років, законодавці навіть впровадили обов'язкову відпустку через хворобу чи після народження дитини. Приблизно в той же час зароджувалася концепція балансу між роботою та особистим життям.
Особливо популярною стала ця теорія в 1980-х роках, коли все більше жінок почали повноцінно працювати. Проте при цьому їм доводилося виконувати майже всі побутові справи.
Чому варто зіскочити з голки псевдобалансу
Що для вас означає баланс між роботою та особистим життям? Якщо це щось таке, що сумно бовваніє в голові і дихає в спину зірваними дедлайнами заради відпочинку з друзями, — то завдання провалено. Якщо ціль рівноваги постійно на вас тисне, то значить, це не працює для вас так, як люди пишуть у книгах і статтях.
Мотиваційний спікер Ден Термон у книзі Off Balance on Purpose стверджує: work-life – це процес постійної адаптації до обставин, а не кінцевий стан дзену.
Аби докладніше вивчити питання, фахівці Harvard Business Review провели дослідження, опитавши топ- та мідл-менеджерів від 30 до 50 років.
Близько 30% чоловіків та 50% жінок повідомили, що борються з понаднормовими завданнями. Й описували різні способи, до яких вони вдавалися, аби зберегти баланс між роботою та особистим життям. Інші ж респонденти таки працювали понаднормово, бо вважали, що так чинять усі успішні професіонали.
CEO Reddit Алексис Оганян стверджує:
«Баланс між роботою та особистим життям — це фарс. Ви ніколи не досягнете нічого подібного».
На думку підприємця, ключ у тому, щоби знати, коли ви хочете зосередитись на якійсь сфері, — й приймати це як зміну балансу. Бувають періоди, коли вам доведеться витратити більшу частину часу на кар'єру. А є моменти, коли потрібно сфокусуватися на особистому житті — новий партнер, народження дитини чи просто моральна та фізична втома.
Річ у тому, що «баланс» між роботою та особистим життям — це не чіткий колірний спектр. Відтінки у ньому постійно перетікають туди-сюди. Головне — залишатися вірним собі, щоб знати, коли вам потрібно коригувати свої пріоритети. І якщо у вас є партнер/родина — підтримувати відкритий діалог у цьому потоці.
Як покращити свої навички балансування між роботою та життям — і не вигоріти
#1. Прийміть незручне
Бути поза рівновагою некомфортно — ми відчуваємо стрес та почуття провини. А якби ви спромоглися прийняти те, що робить вас незручними, — і знайти в цьому можливість для зростання?
Все складне некомфортне, коли ви хочете рости та створити щось нове, вважає Ден Термон. Важливо постаратися побачити у незручності потенціал для зростання — і скористатися ним, а не витрачати на страх чи опір.
Потреба комфорту вб'є ваші мрії. Незручне зростання — необхідна частина процесу, яка викликає опір як усередині, так і зовні, серед ваших близьких, яких торкнуться зміни.
#2. Фокусуйтеся
«Єдиний реальний спосіб контролювати ситуацію — зосередитись на чомусь одному і бути повністю залученим», — каже Термон. Це означає бути присутнім і не думати про те, що ви повинні зробити, не відволікатися на телефон, соцмережі й людей навколо.
Психолог із Нью-Йоркського університету Анет Лехнер погоджується з тим, що пошук балансу — це не просто поділ годин між роботою, спортзалом, дітьми, домашніми справами та медитацією. «Ми повертаємось додому, і хоча фізично ми там, при цьому все ще можемо опрацьовувати те, що сталося на роботі. Нас немає вдома», — каже вона.
Створюйте моменти, коли ви повністю присутні на роботі або в інших аспектах життя, таких як сім'я, відпочинок, здоров'я.
#3. Рефлексія та увага на емоції
Зробіть крок назад і запитайте себе: що зараз викликає у мене стрес, дисбаланс чи невдоволення? Як ці обставини впливають на те, як я виконую свою роботу? Як вони впливають на моє особисте життя? Як я розставляю пріоритети? Чим я жертвую? Що втрачаю?
Тільки після того, як ви зробите паузу, визнаєте та відрефлексуєте ці фактори, ви зможете почати їх долати.
Вивчіть, які почуття викликає у вас ситуація. Поставте запитання: чи відчуваю я себе енергійним, задоволеним, умиротвореним? Або ж злим, ображеним, сумним?
Усвідомлювати свій емоційний стан необхідно, щоб визначити зміни, які ви хочете внести у роботу та життя.
#4. Перевірте пріоритети
Погляньте на речі у перспективі та визначте, як потрібно скоригувати ваші пріоритети. Запитайте себе: чим готовий жертвувати і наскільки довго? Наприклад, якщо я віддаю пріоритет роботі, а не сім'ї, то чому? Це справді необхідно? Про що я вже шкодую і про що шкодуватиму, якщо продовжу свій нинішній шлях?
Наші пріоритети часто змінюються швидше, ніж повсякденні звички розподілу часу. Щоб уникнути почуття розгубленості, важливо вчасно зробити чекап цінностей.
#5. Розгляньте альтернативи та додайте гнучкості
Будьте гнучкими. Чи є у роботі компоненти, які ви хотіли б змінити? Скільки часу ви хотіли б проводити з сім'єю чи приділяти хобі?
Одне дослідження доводить: люди, які вважають свою роботу гнучкою, вище оцінюють власний work-life balance, ніж ті, у кого завжди однакове навантаження без можливості планувати робочий день.
#6. Впровадьте зміни
Коли ви зрозумієте свої пріоритети і ретельно вивчите варіанти, які можуть допомогти вам покращити статус-кво, настає час діяти.
Це може бути зовнішня трансформація — те, що відчутно змінює очікування ваших колег. Наприклад, делегувати частину обов'язків або нарешті перестати працювати за двох.
Бажаєте отримувати дайджест статей?
