Пошук в Amazon видає 1200+ книг зі словом «емпатія» у назві, причому багато з них також містять «лідерство» та «менеджмент».
Останнім часом бути емпатичним модно. Світові експерти та коучі, такі як Деніел Ґоулман, невпинно повторюють, що для залучення команди лідерам потрібно виявляти більше співчуття. Так і є — складно керувати людьми, яких ти не розумієш. Але межа між позитивним і негативним впливом емпатії дуже тонка. Вона має підводні камені, які можуть похитнути ваш авторитет, завдати шкоди і вам як лідеру, і вашій компанії.
Як надмірна емпатія здатна нашкодити менеджеру, у яких ситуаціях краще зберігати холодний розум і ставити емоції на «стоп»? Розбираємось.
#1. Емпатія заважає ухвалювати складні рішення
У книзі «Проти емпатії» психолог Університету Торонто Пол Блум стверджує, що емпатія — це погана інструкція для ухвалення рішень. Вона викликає емоційний відгук та заважає мислити раціонально.
До того ж ми не можемо достеменно знати, що відчувають інші люди. Емоційний інтелект часто підводить. Лідери можуть неправильно витлумачити проблему та переоцінити її, швидше погіршивши, ніж покращивши. Прагнучи бути зацікавленими, вони забувають, що кожна людина думає по-своєму, і, зрештою, просто приміряють ситуацію на себе.
Ситуація:
Компанія зіштовхується з фінансовими складнощами. Щоб зберегти стабільність, потрібно скоротити штат, але лідерові складно вдатися до цього кроку. Він уявляє себе на місці своїх працівників. Його мучать докори сумління, адже багато колег залишаться без роботи.
Гіперемпатія може призвести до того, що менеджер уникатиме складних, але необхідних рішень, погіршуючи становище компанії. Зрештою все може піти настільки погано, що роботу втратять усі.
#2. Емпатія може зробити вас упередженим
Пол Блум у своїй книзі стверджує, що емпатія є однією з основних причин нерівності. Дослідження німецьких та австрійських вчених показують, що нам легше співчувати людям, схожим на нас самих. Це природна реакція.
Так само в діловому світі багато менеджерів неусвідомлено віддають перевагу кандидатам із подібним походженням та досвідом. Наймають їх на роботу, довіряють найкращі завдання та проєкти, пропонують підвищення.
Зрештою формується команда з одноманітним мисленням. Це обмежує творчий потенціал, впровадження інновацій та процес ухвалення рішень. Замість різних точок зору ви отримуєте лише одну. До того ж упередженість може призвести до конфлікту всередині організації.
Ситуація:
У вас новий проєкт, який вимагає креативного мислення, і ви шукаєте для нього виконавця. У вас є два кандидати — Аня та Тимур. Вони працюють в одному відділі, мають схожий професійний досвід та навички. Однак інтуїція вам підказує, що саме Аня краще впорається з цим проєктом. Вона так само, як і ви, починала кар'єру вебдизайнером у компанії Х. CorelDRAW — її улюблений графічний редактор, ви обоє любите гольф, і від колег ви чули, що вона хоче взяти цей проєкт.
Із Тимуром у вас не так багато спільних інтересів. Тому, керуючись емпатією, ви його не оберете.
У такій ситуації керівник має об’єктивно розглянути компетенції кандидатів та подумати, наскільки вони відповідають вимогам проєкту. Можна попросити обох підготувати презентацію та поділитись ідеями — а вже потім зробити вибір. Або підключити колег, щоб вони допомогли вам визначитись.
#3. Емпатія може призвести до вигорання
Дослідження, проведене в США, показало, що 60% медичних працівників страждають від вигорання, тому що пропускають через себе проблеми пацієнтів. Третина медиків на тлі цього частіше йдуть у відпустку. З досвідом у медпрацівників настає емпатичне оніміння — вони вимикають свою емоційну реакцію і так підтримують психологічне здоров'я.
Будучи лідером, ви можете щодня спостерігати, як члени вашої команди стикаються з важкими ситуаціями. Хтось переймається через те, що втратив великого клієнта. Хтось посварився з колегою і тепер почувається дискомфортно в колективі. Хтось засмутився, бо не отримав підвищення.
Якщо ви постійно пропускатимете через себе розчарування і гнів працівників, намагаючись бути турботливим, емпатичним лідером, — дуже швидко втомитеся емоційно, розумово і фізично.
Емпатія в лідерстві важлива, але надмірне співчуття може виснажити вас. Щоб цього не сталося, потрібно так само, як і в медичній практиці, визначити для себе рівень емоційної відстороненості та дотримуватись його на роботі. Важливо навчитися відчувати працівників, не відволікаючись на їхні проблеми.
#4. Якщо емпатія швидкоплинна — це все погіршує
Будь-який сильний сплеск емоцій зазвичай досить швидко згасає, це стосується й емпатії. Коли у стрічці з'являється повідомлення про страшний землетрус із тисячами постраждалих, багато хто відчуває емоційне потрясіння та співчуття до цих людей. Нам хочеться їм допомогти, до фондів активно надходять пожертвування. Але згодом наша увага перемикається на інші події.
Коли ви слухаєте проблему колеги, це може вас емоційно зачепити, але згодом співчуття загубиться серед офісної метушні та довгого списку справ.
Емпатія без конструктивних рішень у спілкуванні з працівниками ні до чого доброго не приведе. Це може навіть посилити ситуацію, змусивши людину відчути, що ви співпереживаєте їй лише з ввічливості.
Ситуація:
Ваш колега взяв лікарняний, щоб зробити операцію. Дізнавшись про його стан, ви щиро поспівчували та побажали якнайшвидшого одужання. Але після його повернення ви кажете, що компанія переживає складний період і завантажуєте роботою, встановлюючи жорсткі дедлайни. Ви, чесно кажучи, вже й забули, що у нього проблеми зі здоров'ям. Що в цей момент відчуватиме колега? Найімовірніше, стрес, тиск та розчарування.
Хороший лідер підтримує систематично, а не тільки в момент кризи, виявляючи вміння слухати і чути. У такій ситуації можна було спочатку поцікавитись станом працівника, а потім адаптувати для нього робоче навантаження. Доручити людині прості завдання, поспостерігати, як він справляється, а потім перейти до складніших. Ще можна виявити гнучкість до дедлайнів та попросити іншого колегу допомогти.
#5. Емпатія може призвести до маніпуляцій
Лідери-емпати не застраховані від обману, нарцисичних маніпуляцій і токсичних людей. Відчуваючи м'якість керівника та готовність допомогти, працівники можуть почати цим користуватися у своїх інтересах:
- перебільшувати, представляючи ситуацію в негативнішому світлі, ніж є насправді
- знижувати ефективність та постійно порушувати терміни
- придумувати брехливі виправдання
- випрошувати привілеї: підвищення зарплати, нову посаду, додаткову відпустку
Ситуація:
Ви помітили, що ефективність одного з ваших проджект-менеджерів знизилася. Він почав зривати дедлайни та робити помилки. В особистій бесіді працівник розповів про переїзд, що застав його зненацька, і сімейні проблеми, які заважають зосередитися на роботі. Виявляючи співчуття, ви даєте йому відпустку, щоб людина змогла все розрулити. Але після повернення нічого не змінюється. Ба більше, колега почав працювати ще гірше. Ви намагаєтеся поговорити з ним знову, але знову чуєте ту саму «пісню».
Проявляючи емпатію, ви можете й надалі заплющувати очі на провини колеги, пропонувати йому компроміси, адже проблеми бувають у всіх. Але така тактика може призвести до ще більшого зниження ефективності. Інші працівники, відчуваючи вашу слабкість, також почнуть користуватися цим.
Тут потрібно застосовувати конструктивний підхід та не забувати про інтереси компанії. Ви вже виявили співчуття до колеги, і це не допомогло — отже, час вдатися до радикальніших заходів. Скажіть, що через його помилки цього місяця компанія недоотримала прибуток у розмірі Х і так не може далі тривати. Запропонуйте працівникові місяць попрацювати part-time, встановіть KPI та назвіть це тестовим періодом, за підсумками якого ухвалите рішення про подальшу співпрацю.
Бажаєте отримувати дайджест статей?
