Фреймворк ідеальної структури для презентації | Бізнес-школа Laba (Лаба)
Для відстеження статусу замовлення - авторизуйтесь
Введіть код, який був надісланий на пошту Введіть код із SMS, який був надісланий на номер
anastasiiasytar@gmail.com
Код дійсний протягом 2 хвилин Код з SMS дійсний протягом 2 хвилин
Ви впевнені, що хочете вийти?
Сеанс завершено
На головну

Пошук

Зміст

«Що? Ну і що? І що тепер?» — ідеальна структура для презентації

Як говорити так, щоб вас слухали: фреймворк від професора Стенфорда.

cover-656894058ec3e654093064.jpg

Готуючи презентацію, ви, певно, докладаєте максимум зусиль, щоб зробити її особливою. Але іноді виступ не справляє такого враження, як хотілося б. Чому? Може, справа у дизайні або щось не так із вимовою? Ви пропускаєте важливий аспект — структуру. Вона допомагає заінтригувати аудиторію, легко сприймати й на 40% ефективніше запам’ятовувати інформацію. 

Про важливість структури говорить і Метт Абрахамс, викладач стратегічних комунікацій Стенфордської школи бізнесу, у своїй книзі Think Faster, Talk Smarter. За його словами, найкраще для презентацій підходить структура «Що? Ну і що? І що тепер?». Як її використовувати під час виступів — розбираємось.

Люди краще запам’ятовують те, що ви говорите на початку

Усім нам, напевно, доводилося спілкуватися з людьми, які використовують багато слів, але при цьому не можуть пояснити, що саме хочуть сказати. Вони перескакують з однієї теми на іншу, втрачаючи зв'язок з основною ідеєю. Згадайте, чи легко вам було зрозуміти їхню точку зору? Що ви відчували в цей час? Розгубленість, розчарування, роздратованість? 

Метт Абрахамс розповідає, що вперше усвідомив важливість структури, коли у студентські роки підпрацьовував гідом в університетському кампусі. 

Замість того щоб сказати «Привіт, я Метт. Ходімо», він одразу представляв відвідувачам дорожню мапу. Говорив, куди вони підуть, а куди не підуть, що зможуть оглянути, а що ні, скільки триватиме екскурсія та чи будуть перерви. Було помітно, що після цього люди почувалися більш розслаблено. Вони знали, що їх очікує, та концентрувались саме на екскурсії. Внутрішній голос не турбував їх сторонніми запитаннями на кшталт «А ще довго?», «Коли я зможу перекусити?»

Уже тоді Метт, студент і майбутній викладач Стенфорду, зрозумів, що слухачі краще сприймають інформацію, коли вона подається структуровано, а ключові ідеї оголошуються на початку. В науці таке називається ефектом первинності та актуальності. Це психологічний феномен, за якого люди легше запам’ятовують факти, враження та іншу інформацію, подану на початку презентації, списку або події.  

Списки ефективні в супермаркеті, але вони не допоможуть звучати переконливо

Ок, основні ідеї мають бути на початку, а що далі? Що таке взагалі структура, якою вона має бути? І як побудувати свою розповідь, щоб було цікаво?

«Коли я розповідаю про структуру своїм клієнтам та студентам, деякі з них плутають її з простим переліком, — говорить Метт Абрахамс. — Вони вважають так: якщо подати інформацію у вигляді пунктів або слайдів, то це і буде структура. Так, списки можуть бути ефективними… у продуктовому магазині, але вони не зроблять ваші повідомлення більш переконливими».

Професор визначає структуру як розповідь або історію, яка логічно поєднує ідеї, організовуючи їх у початок, середину та кінець. 

«Що? Ну і що? І що тепер?» — одна з таких структур. Першим цей метод запропонував американський шкільний вчитель Террі Бортон у 1970 році та описав його в книзі Reach, Touch and Teach. Він стверджував, що за допомогою такого способу учні краще обмірковують та засвоюють матеріал. 

Після виходу книги методику «Що? Ну і що? І що тепер?» почали використовувати в освіті, медицині (а згодом і в інших сферах) для оцінки ситуації та стратегічного підходу до розв’язання проблем. 

Модель передбачає три кроки: 

  • Ідентифікація (Що?)
  • Розуміння (Ну і що?)
  • Планування (І що тепер?)

Припустимо, у вас була зустріч із керівником, яка пройшла не так, як планувалося. Ви можете застосувати цю модель, щоб глибше проаналізувати ситуацію та скласти план дій.

  • «Що?» Ви розмірковуєте, що саме сталося, де і за яких обставин відбулася подія. 
  • «Ну і що?» Тут говорите про своє ставлення до конфлікту, думаєте над тим, які наслідки або вплив він може мати. Аналізуєте свої почуття та емоції без звинувачень та засуджень.
  • «І що тепер?» Пропонуєте рішення, думаєте, що ви зі свого боку можете зробити, щоб розв’язати конфлікт, як запобігти подібним ситуаціям у майбутньому.

Метт Абрахамс вважає, що модель «Що? Ну і що? І що тепер?» може бути ефективною у світі комунікацій: у промовах, презентаціях, текстах тощо. Також він радить використовувати її в повсякденному житті — наприклад, коли розмова раптом приймає несподіваний поворот. 

Дорожня мапа вашого повідомлення може виглядати так:

  • «Що?» — обговорення ідеї, теми, продукту, послуги чи аргументу. 
  • «Ну і що?» — пояснення, чому це важливо та кому може бути корисним.
  • «І що тепер?» — конкретні дії (тут треба сказати, як ваша аудиторія може використати знання, які ви їй надали, що вона має робити з цього моменту).

Наприклад, ваша компанія запускає новий функціонал. Ви можете використати методику, щоб розповісти про нього клієнтам. Тоді ваш меседж буде приблизно таким:

  • Що? «Сьогодні на нашій платформі з'явилася нова функція  Ad Spend Auto-Optimization (Автоматична оптимізація витрат на рекламу). З її допомогою ви зможете заощадити 15% рекламного бюджету і збільшити продажі на 10%».
  • Ну і що? «Ad Spend аналізує дані про ваші рекламні кампанії, використовуючи AI та алгоритми машинного навчання. Це допомагає виявити недосконалі ділянки, де можна поліпшити результати. 

    Один наш клієнт, який рекламує свій бізнес у Google Ads, випадково встановив занадто високий бюджет на кампанію. Він витратив більше, ніж потрібно, і не отримав бажаного результату. З Ad Spend ви зможете швидко виявляти подібні помилки та виправляти їх, не втрачаючи грошей».
  • І що тепер? «Функція Ad Spend доступна для всіх наших користувачів. Щоб активувати її, просто перейдіть до налаштувань своїх рекламних кампаній та клікніть “Автоматична оптимізація витрат".

    Будемо вдячні, якщо ви поділитесь своїм досвідом використання Ad Spend. Ваші відгуки дуже важливі, ми обов'язково врахуємо їх у майбутніх оновленнях».

Рекомендуємо прочитати:

preview-64b3d337f40da539753650.jpg

Нетворкінг для сором’язливих: скрипти від кар’єрного консультанта університету Берклі

Читати

Існують також інші структури:

1. Проблема — Рішення — Перевага

Ви згадуєте про проблему, пропонуєте рішення, а в кінці говорите про переваги, які принесе це рішення.

2. Порівняння — Контраст — Висновок

Ви робите порівняння, починаєте з роздумів про схожість, потім говорите про відмінності, а в кінці підсумовуєте, чому варто звернути увагу саме на цей продукт/пропозицію/рішення.

3. Точка — Причина — Приклад — Точка

Ви висловлюєте тезу, обґрунтовуєте її, наводите кілька прикладів, а в кінці робите висновок, повертаючись до суті.

Навіщо взагалі потрібна структура

#1. Вас будуть уважно слухати

Упорядкування інформації як логічної історії допомагає утримувати увагу та інтерес аудиторії. Структура дозволяє створювати зв’язки та переходи між ідеями. 

«У сторітелінгу є певна сила, — говорить американський історик Девід Лабарі. — Простий перелік логічних аргументів вимагає від слухачів інтелектуальних зусиль. А якщо ви зможете вплести інформацію в історію, вам буде легше привернути їхню увагу».

#2. Ваші повідомлення запам'ятають 

Мозок людини погано зберігає дані, але натомість гарно запам'ятовує та генерує історії. 

Дослідження студентів, які робили презентації перед однолітками, показало, що лише деякі розповідали історії, але саме ці виступи видалися слухачам найцікавішими. Через 5 днів 63% студентів змогли переповісти історії з презентацій, а дані згадали лише 5%.

Чому так? Вчені пояснюють: коли ми слухаємо презентацію, яка являє собою перелік пунктів, активуються лише ті відділи нашого мозку, які відповідають за обробку мови (декодування слів у значення). Проте коли нам розповідають історію, все кардинально змінюється. У мозку активізуються також ті відділи, які ми б самі використовували в описаних ситуаціях. Якщо хтось розповідає про смачну їжу, вмикається сенсорна кора. Якщо мова йде про рух — моторна кора тощо.

#3. Вас зрозуміють

Пропонуючи слухачам чітку структуру тексту, ми допомагаємо їм краще орієнтуватися в інформації, яку надаємо. В науці є термін «процесуальна плавність». Це коли наш мозок може легко та безперешкодно перетворювати інформацію на значення. 

Якщо це окремі шматки даних, ми докладаємо більше зусиль, щоб зрозуміти та пов'язати їх між собою. Структура спрощує це завдання. Мозку вже не потрібно так напружено працювати над обробкою інформації.

Що? Ну і що? І що тепер? — кейси

Щоб краще зрозуміти, як працює структура, пропонуємо переглянути виступи на TED з мільйонними переглядами.

Адам Галінський, How to speak up for yourself

Що? На початку Адам Галінський (Social Psychologist, США) озвучує ключову тезу свого спічу: «Висловлюватися — важко». Це одразу дає розуміння, про що буде виступ. У вступі Адам розповідає кілька історій з життя, які чудово ілюструють проблему та привертають увагу слухачів. 

Ну і що? Спікер вказує на блоки, які заважають висловлюватись. Він наводить приклади ситуацій, в яких люди поводяться більш розкуто, і тих, в яких бояться говорити. Свою розповідь Адам приправляє дослідженнями. 

І що тепер? Спікер надає чіткі та лаконічні поради щодо того, як подолати страх говорити й відстоювати власну думку. Адам розповідає, як ця інформація може допомогти в житті. 

Саймон Сайнек, How great leaders inspire action

Що? Саймон Сайнек (Leadership Expert, США) ставить слухачам запитання: «Чому одні лідери нас надихають, спонукають бути поруч із ними, купувати їхню продукцію, а інші — ні?»

Ну і що? Спікер описує модель поведінки Why? How? What?, якій слідують усі видатні лідери та яка відрізняє їх від інших. Саймон розшифровує та пояснює кожен пункт на прикладах: продукція Apple, громадські досягнення Мартіна Лютера Кінга, пілотований політ братів Райтів. Так він розвиває інтерес аудиторії, породжує інтригу та дає вагомий привід слухати. Це основна частина презентації, яка описує те, що люди насправді мають усвідомити.

І що тепер? У підсумку Саймон описує вигоду, яку можуть принести аудиторії нові знання та розуміння концепції Why? How? What?  

Бажаєте отримувати дайджест статей?

Один лист з найкращими матеріалами за місяць. Підписуйтесь, аби нічого не проґавити.
Дякуємо за вашу підписку!
Курс з теми:
«People Management»
HR і рекрутинг
Веде Олександра Альхімович
7 березня 17 квітня
Олександра Альхімович