Піти у сабатікал, тривалу відпустку від основної роботи зі збереженням посади, щоби пів року робити лише те, що давно хотілося — вивчити нову мову, завести собаку чи нарешті почати бігати. Це звучить ідеально. Та чи завжди так у реальності? Іноді омріяне «піти в сабатікал» перетворюється на розчарування: сон до обіду, нудьгу і відчуття, що час спливає дарма. Деколи це стає тією самою перервою в стосунках, яку беруть, щоб розійтися трішки пізніше.
Як довго має тривати сабатікал та як підготуватися до нього так, щоб у кінці не було розчарувань? Про це для Laba розповідає Мар’яна Франко — психотерапевтка, блогерка та засновниця психологічної студії «Сенс».
Хто йде в сабатікал і навіщо
У минулі епохи люди мали чітке розділення: робота — для грошей, а хобі — для душі та реалізації. Наприклад, мій дядько працював економістом, а у вільний час майстерно виготовляв речі своїми руками. Зараз усе частіше ми можемо поєднати на роботі й самореалізацію, і фінансове забезпечення, а тому запит на діяльність, яка закриватиме одразу дві потреби, збільшується.
Проте в реальності потреби збігаються не завжди: хобі може не приносити грошей, а робота — не давати відчуття задоволення. Розібратись у своїх потребах та пріоритетах — лише один зі сценаріїв, коли люди йдуть у сабатікал.
З мого досвіду, найчастіше в наших реаліях тривалу відпустку беруть ті, хто:
- хоче зробити переоцінку цінностей: «а що для мене робота, а чи моє це покликання, а хто я без роботи?»
Ці люди зазвичай мають фінансову подушку і розуміють, що можуть деякий час не працювати - переживає вікову або іншу кризу та відчуває необхідність змінити своє життя
- втомився або вигорів
Якою б не була мотивація, у сабатікал люди йдуть за змінами. А результат «до і після» часто залежить від очікувань. Хочете у тривалу відпустку, але не певні, чи це допоможе? Запитайте себе: «Я йду в сабатікал “для” чи втікаю “від”?»
Також розберіться, як ви до нього ставитеся:
- Як до дня відпочинку, коли займаємося новими справами й пробуємо досліджувати, як це впливає на якість життя, на цінності та мотивацію.
- Як до пошуку раю — ефемерного місця, куди можна втекти від втоми, проблем, буденності та в якому ми завжди будемо щасливі.
Якщо друге, то очікування треба нормалізувати й відкоригувати, щоб не розчаруватися. З мого досвіду, люди часто пробують долати кризи чи закривати потреби через пошук ідеального та простого рішення, думаючи: ось, це воно. Але прості рішення рідко розв’язують великі проблеми.
Чому сабатікал навряд чи вилікує вигорання
Сабатікал дійсно може допомогти запобігти вигоранню — коли ви відчуваєте, що перебуваєте на межі, але ще можете витримувати стрес. Але якщо людина вже вигоріла — тоді, скоріш за все, сабатікал просто буде довгою перервою перед звільненням.
Синдром емоційного чи, як його ще називають, професійного вигорання виникає здебільшого через дві причини:
1. Ставлення до своєї роботи й сенси, які людина їй надає. Чи відчуває, що робить вагомий внесок? Чи займається улюбленою справою, в якій хоче реалізуватися? Чи отримує визнання?
2. Умови праці. Велике навантаження, часті овертайми, токсичний керівник або просто недружній колектив, який плете інтриги.
Обидві проблеми сабатікал не розв’яже. В першому випадку потрібна не лише відпустка, але й цілеспрямована робота над собою — або й психотерапія. А щоб змінити умови праці, потрібно змінити місце. Адже поки ви відпочиваєте, робота в сабатікал не йде, як і овертайми, токсичний керівник або відчуття «не у своїй тарілці».
Як сформувати реалістичні очікування від сабатікалу
#1. Конкретизуйте мету
Йти в сабатікал, щоб що? Просто так? Бо так краще? З мого досвіду, люди, які перебирались в інше місто чи за кордон просто тому, що «там краще», в результаті не були задоволені та почувалися розчарованими. А ті, хто мав чіткіші цілі (спокійніше життя, кар’єра чи приємний клімат) — були більш задоволені, бо отримували бажане.
Оберіть одну конкретну мету — за чим саме ви йдете в сабатікал і який досвід хочете отримати? Наприклад, щоби присвятити себе хобі, більше часу проводити з близькими, написати книжку чи пожити десь далеко в горах.
Мета підтримуватиме мотивацію та дозволить потім виміряти успіх цього досвіду.
#2. Розставте пріоритети
Коли одна глобальна мета вже є, варто прописати також додаткові пункти: що ви ще хотіли б реалізувати? Наприклад:
- Пройти чекап організму, на який давно бракувало вихідних
- Вивчити іноземну мову чи пройти навчальний курс
- Сходити у тижневий похід у гори чи поїхати у довгий ретрит
- Прочитати той список книжок, до якого ніяк не доходили руки
- Організувати свій клуб чи завести блог
- Пожити в селі, далеко від інтернету і цивілізації тощо
Розставте пріоритети: що зі списку для вас найважливіше, а що — не дуже. Не плануйте виконати все — все ж сабатікал час і для відпочинку. Але добре мати орієнтири та плани, щоб згодом не шкодувати й не мріяти про ще одну відпустку.
#3. Визначтесь із тривалістю та графіком
Тривалість сабатікалу обираємо не лише ми, в деяких компаніях просто неможливо взяти його на рік або більше. Але плануючи таку відпустку, оцініть свою мету і to-do list. Це допоможе чесно відповісти собі на запитання: скільки часу потрібно, щоб відновитися та сфокусуватися?
Не раджу брати дуже довгий сабатікал — від року до двох. За спостереженнями психологів, за два роки людина цілком адаптується і звикає до нового способу життя. Після настільки тривалого відпочинку буде важче повертатися в робочі будні з графіком, відповідальністю, робочим стресом. Це на своєму досвіді відчули батьки після декрету і люди, які понад два роки були безробітними.
#4. Розберіться у своїх потребах
Найкраще поєднати сабатікал із походом до психотерапевта, консультанта чи коуча. Це допоможе розібратися, що саме відбувається у вашому житті, що знадобився сабатікал, чому захотілося дистанціюватися від роботи та які потреби приховані за цим бажанням.
Довга відпустка — вдалий час, щоби поставити собі багато важливих запитань. Тоді з сабатікалу, окрім класного досвіду і часу для себе, ми повертаємося з переоцінкою цінностей та новими, міцними основами й сенсами. А також, можливо, з більшою мотивацією працювати, твердим наміром отримати підвищення чи ідеями для хобі.
Відредагувала Галина Мамчук