Особливості робочого процесу з наукової точки зору | Бізнес-школа Laba (Лаба)
Для відстеження статусу замовлення - авторизуйтесь
Введіть код, який був надісланий на пошту Введіть код із SMS, який був надісланий на номер
anastasiiasytar@gmail.com
Код дійсний протягом 2 хвилин Код з SMS дійсний протягом 2 хвилин
Ви впевнені, що хочете вийти?
Сеанс завершено
На головну

Пошук

Чи можливий work-life balance, чому в команді має бути якнайбільше жінок та як влада змінює наш мозок

Пояснює молекулярний біолог.

cover-658475590775a727135140.jpg

Наші уявлення про роботу як привʼязку до незручного офісу та вимушеного спілкування з колегами легко змінити. Вся справа в нашому мозку: знаючи, як саме він функціонує та що для нього є тригером, можна покращити стосунки з колегами та підвищити мотивацію.

Особливості робочого процесу з наукової точки зору вивчає молекулярний біолог Джон Медина. У своїй книзі «Правила мозку для роботи. Наука мислити розумніше в офісі та вдома» науковець пояснює, чи взагалі можливий work-life balance, чому в команді має бути якнайбільше жінок та як влада змінює наш мозок. 

Записали 8 найважливіших інсайтів з книги.

Від чого залежить продуктивність команд

#1. Неформальне спілкування

Дослідження Університету Аризони показало: працівники, які обідали за столами для дванадцяти осіб, були продуктивнішими за тих, хто їв за столами для чотирьох. Такий результат пов'язують із більшою кількістю спонтанних взаємодій. Саме тому пандемія ковіду стала загрозою для компаній, адже вона посилила соціальну ізоляцію.

#2. Довіра

Психолог-дослідник із Гарварду Дж. Річард Маркхем не ставиться до командної роботи з великим ентузіазмом. Він зазначає, що більшість груп зазвичай погано спрацьовується. Серед причин — конкуренція всередині команди, несправедливий розподіл роботи, нерозуміння спільних цілей. 

Вихід Маркхем бачить у налагодженні довіри між колегами. Його позицію підтримує Аніта Вуллі, яка вивчає групову поведінку. В одному з експериментів взяли участь майже 700 респондентів, яких розділили на команди й дали різні задачі — від творчих до планування поїздки в продуктовий.

Серед груп із найкращими результатами виявили спільні елементи: 

  • здатність зчитувати соціальні сигнали один одного (налагодження взаємодії)
  • почергове спілкування без перебивання (ніхто не домінує, немає чіткої ієрархії)
  • велика кількість жінок у групі (що більше, то краще)

Усі ці чинники створюють безпечну атмосферу в групі: учасники знають, що їх розуміють, вони можуть висловитися і бути почутими. Присутність жінок важлива, адже вони, за статистикою, частіше обирають більш демократичну стратегію спілкування, ніж чоловіки, та демонструють сигнали безпеки (усміхаються, заохочують до висловлювання тощо). 

#3. Різноманіття команди

Люди, які мають більше спільного (погляди, походження тощо), можуть працювати разом менш продуктивно через так зване групове мислення. Учасники команди прагнуть консенсусу, і через це рідше апелюють до критичного мислення.

#4. І маленькі, і великі команди показують високий результат, але він залежить від цілей

Дослідження, в межах якого проаналізували 65 млн проєктів, показало відмінність між роботою невеликих і значних за розміром груп. Виявилося, що маленькі команди (до п’яти людей) краще проявляють себе у творчих проєктах, коли метою є створення інноваційного продукту, але гірше його розвивають. Значно більша група — наприклад, з кількох десятків учасників — зможе масштабувати проєкт, але менш ефективна в тому, що стосується креативних рішень. Тож керівники мають розуміти мету, перш ніж збирати колектив для її досягнення.

Рекомендуємо прочитати:

book-642fe28fd64aa306541797.png

Як створити радикально адаптивну команду: досвід 2 тис. керівників компаній

Читати

Мозок краще функціонує на природі

Більшу частину своєї історії люди жили у природному довкіллі, тож мозок досі зберігає інформацію про це. Постійне перебування у приміщеннях, зокрема офісах із неприродним освітленням, може викликати стрес, вигорання та втому. Хронічний стрес унеможливлює здатність мозку активно працювати: це впливає і на роботу (більше помилок, менше мотивації працювати), і на міжособистісне спілкування (втомлені люди частіше грубо розмовляють з іншими).

Професор психології Мічиганського університету Стівен Каплан створив теорію відновлення уваги. Згідно з нею, мозок може пережити втому і відновитися у середовищі, багатому на природні стимули. Простіше кажучи, ми почуваємося значно краще в лісі, ніж серед хмарочосів.

Думку Каплана поділяють також нідерландські та британські дослідники, які виявили зв'язок між близькістю природи та зниженням стресу. З плюсів життя в зелених районах — покращення здоров'я та навіть фінансового становища (люди менше стресують, краще почуваються та працюють продуктивніше).

Тож варіант зробити роботу комфортною — додати в офіс природних елементів (наприклад, рослин), надати доступ до натурального освітлення замість ламп із холодним світлом вдень (великі вікна замість підвальних приміщень). Навіть просто зелений колір — стін або меблів — здатний знижувати рівень стресу. 

Помічними для мозку, який стресує в умовах сучасного життя, є перерви кожні 90 хвилин — в ідеалі на свіжому повітрі. 

В офісі мають бути окремі зони опенспейсів та закриті приватні. Це збалансоване планування, яке йде на користь роботі мозку: і можливість комунікувати з іншими, і усвідомлення, що є окреме безпечне місце. Якщо весь офіс — відкрите приміщення, або, навпаки, він схожий на укриття, баланс буде порушений, а працездатність відповідно знизиться.

Конфлікти на роботі неминучі, та з ними можна впоратися

Гарвардська школа права виділяє три типи конфліктів на роботі: 

  • Конфлікт задач — співробітники не можуть домовитися про те, як саме виконуватимуть роботу, хто відповідальний або найефективніший саме в цій задачі. Цей тип конфліктів доволі простий, адже проблеми зазвичай конкретизовані.
  • Конфлікт стосунків — різниця у способах мислення або стилі роботи.
  • Конфлікт цінностей — зіткнення щодо етичних і моральних принципів. Ці конфлікти є складними, можуть доходити до відкритої неприязні, стають причиною упередженого ставлення. 

Експрезидент ради директорів Philips Кор Бунстра наголошує, що більшість конфліктів у компаніях відбувається через неконтрольовані емоції. Бунстра каже насамперед про негативні почуття — незадоволеність, гнів, страх, які є побічними продуктами активованої мозком «схеми виживання» (вона вмикається під час конфліктів незалежно від їхньої причини).

Тож як навчитися розв'язувати робочі конфлікти:

  • Звертати увагу на емоції опонентів та розпізнавати власні.
  • Аналізувати конфлікт після його розв’язання — бажано як сторонній спостерігач. Це допоможе тверезо поглянути на ситуацію та опанувати негативні почуття.
  • Працювати з упередженнями, але розуміти, що повністю їх уникнути неможливо. Автор радить не довіряти програмам навчання HR, які обіцяють позбавити упередженості. 

Лідери насамперед мають бути емпатичними, а не жорстокими  

У 2009 році команда на чолі з Джеймсом Зенгером провела велике опитування серед 60 тис. співробітників. Вони відповідали, що перетворює керівника на лідера. 

Зенгера насамперед цікавили дві характеристики — орієнтованість на результат і на людей. Жодна з них сама по собі не є запорукою лідерства для працівників: зосередженість на результаті назвали ознакою великого лідера 14%, а на людях — 12%. Більшість опитаних (72%) зійшлися на тому, що лідерство є сукупністю цих характеристик.

Найефективніші лідери мають навички домінування та емпатії: перші застосовують для розв’язання конфліктів, надзвичайних ситуацій або моментів, коли варто швидко ухвалити рішення. Емпатія потрібна для більшості повсякденних задач, зокрема у спілкуванні з колегами.

Керівникам варто зводити до мінімуму домінувальну поведінку, адже вона створює небезпечну атмосферу. Значно більших результатів у роботі та визнання досягають завдяки людяній взаємодії: спокійному обговоренню, розумінню потреб колег, вмінню щиро дякувати за результати. 

Рекомендуємо прочитати:

preview-651154225d98a872160957.jpg

Коли сильна емпатія шкодить менеджерові — 5 кейсів

Читати

Влада змінює мозок — і не завжди на краще

Те, що влада може виявити найгірші риси людей, добре показує Стенфордський експеримент. Психолог Філ Зимбардо доручив групі студентів різні ролі: одні стали ув'язненими, інші — охоронцями. Вже за дві доби охоронці почали зловживати владою: спочатку словесно, а потім і фізично принижувати в'язнів. Експеримент довелося припинити достроково (замість 2 тижнів він тривав 6 днів). Дослідження наочно показує, як змінюються звичайні люди, отримуючи більше повноважень. 

В іншому експерименті досліджували людей з різним рівнем доходу. Ті, хто мав великі активи, з вищою ймовірністю обманювали та проявляли більшу жадібність, ніж респонденти з низьким доходом: наприклад, брали більше цукерок із банки, навіть коли їм повідомили, що залишки солодощів віддадуть дітям. 

Влада буквально перебудовує мозок: центри емпатії проявляють менше активності залежно від рівня доходів. Простими словами — що більше люди заробляють, то важче їм розпізнавати почуття й мотиви інших. Це працює і з дітьми впливових осіб: зниження емпатії в них можна помітити вже з чотирьох років. 

Як запобігти таким змінам? Найперше — вивчити більше інформації про негативний вплив влади. Тоді буде легше їх розпізнавати й припиняти на ранніх етапах. Керівникам також варто спілкуватися з підлеглими перед підвищенням, обговорюючи можливі підводні камені, як-от зловживання владою. 

Увагу аудиторії треба постійно підживлювати

Психолог Вілберт Маккічі відкрив «правило 10 хвилин»: увага слухачів знижується після цього часу. Саме в такий момент важливо повернути цікавість до свого спічу — якщо цього не зробити, аудиторія остаточно перестане слухати.

Як утримувати увагу? Допоможуть гачки, на які ви ловите зацікавленість слухачів, — вони мають з’являтись приблизно на кожній десятій хвилині виступу. 

Хороші гачки:

  • викликають емоції (це може бути, наприклад, вчасний смішний жарт)
  • стосуються теми (той самий жарт в ідеалі підсумовує сказане або підводить до важливого моменту)
  • короткі, а не розтягнуті (10-хвилинна гумореска буде зайвою)
  • можуть стати невеликим оповіданням (аудиторія добре запам'ятовує сторітелінг)

Сторітелінг дійсно працює: згідно з дослідженнями, інформація, яку розповідають через історії, запам'ятовується у 22 рази краще.

Також, якщо ваш виступ супроводжується презентацією, не забувайте додавати зображення: мозок сприймає їх краще, ніж текстову чи аудіальну інформацію.

Не існує поділу на «робочий» та «домашній мозок»

Робота і життя — це паралельні для мозку процеси, які впливають один на одний. Що більше ви контролюєте робочий графік (намагаєтесь не овертаймити), то потенційно кращим буде ваше сімейне життя. І навпаки — щасливі стосунки покращують продуктивність у роботі. 

Розрив стосунків може значно погіршити вашу здатність концентруватися на офісних задачах. Дослідження показує, що співробітники, які розлучаються, на 40% менш продуктивні, ніж ті, хто має стабільні відносини. 

Зміни — цілеспрямована робота. Недостатньо тільки рішучості й терпіння

Мозок мислить доволі консервативно: він боїться нового, адже сприймає його як те, що може бути потенційно гіршим, ніж теперішнє (навіть якщо нинішній стан речей не є задовільним). Саме тому до змін доводиться докладати чимало зусиль.

Нові звички, які допоможуть змінити життя, зручно запроваджувати паралельно з наявними. Наприклад, якщо ви щоранку йдете на кухню пити склянку води, поставте собі десь на столі нагадування випити вітаміни. З часом ви згадуватимете про вітаміни автоматично, коли питимете ранкову склянку.

Корисні звички також можна розвивати, замінюючи ними старі (і не такі корисні). Ви плануєте налагодити здорове харчування і зменшити споживання цукру, однак щодня п'єте лате з сиропом. Замість нього можна брати фільтр-каву без цукру: ритуал з напоєм залишиться, але ви на крок наблизитеся до мети.

Підкріплюйте формування звичок нагородою щоразу, коли ви успішно робите щось нове і корисне: вчасно приймаєте вітаміни, закінчуєте ранкову пробіжку. Заохочення має бути швидким (не відкладайте його на вечір, мозок потребує відзнаки, як дитина, саме зараз) і в ідеалі — з елементами сюрпризу. Наприклад, раптово куплена смачна кава, яку ви не планували брати до цього.

Бажаєте отримувати дайджест статей?

Один лист з найкращими матеріалами за місяць. Підписуйтесь, аби нічого не проґавити.
Дякуємо за вашу підписку!
Курс з теми:
«Управління мотивацією»
Бізнес і управління
Веде Наталія Червак
29 січня 6 березня
Наталія Червак