Чи реально стати професіоналом у кількох сферах | Бізнес-школа Laba
Для відстеження статусу замовлення - авторизуйтесь
Введіть код, який був надісланий на пошту Введіть код із SMS, який був надісланий на номер
anastasiiasytar@gmail.com
Код дійсний протягом 2 хвилин Код з SMS дійсний протягом 2 хвилин
Ви впевнені, що хочете вийти?
Сеанс завершено
На головну

Пошук

Чи реально стати професіоналом у кількох сферах: пояснює нейробіолог

А ще — чому мозок любить різні шляхи додому та оновлені плейлисти.

cover-65f87c5cacec7210208486.jpg

Існує стереотипне уявлення про мозок як орган із різними ділянками, які відповідають за зір, розпізнавання смаків, творчість, аналітику тощо. Американський нейробіолог Девід Іґлмен пояснює: така модель дуже спрощена, оскільки не враховує найцікавіше — здатність мозку швидко змінюватися, адаптуючись під нові умови. Ця здібність називається нейропластичністю. 

У своїй книзі «Секрети нейропластичності. Як мозок адаптується до нових викликів» Іґлмен розповідає, як наш мозок трансформується під впливом роботи, хобі чи травм. А також чому ми не можемо бути експертами одночасно в кількох сферах та як досягнення в дорослому віці залежать від підліткового статусу.

Записали 8 важливих інсайтів з книги.

#1. Період дитинства є визначальним для нашого розвитку

На відміну від більшості тварин, ми маємо довгий період дитинства, який потрібен для розвитку мозку. Дитинство і наше оточення є визначальними: саме тоді закладаються основи особистості. 

Ми не здатні здобути освіту і стати професіоналами без повноцінного розвитку з ранніх років. Як приклад, люди, дитинство яких минуло в нездорових умовах (їх нікуди не випускали, з ними не розмовляли), не зможуть повноцінно існувати в соціумі. Вони не здатні навчитися спілкуватися з іншими, хоча не мають вроджених мозкових проблем. 

Якщо нормальний розвиток мозку порушений через соціальну ізоляцію, його неможливо буде відновити. Ось чому перші роки життя такі важливі: з них починається формування повноцінної особистості.

Хороший потенціал для розвитку, успадкований генетично, може бути втрачений через несприятливі обставини: оточення, яке тягне вниз, неможливість здобути освіту тощо. 

#2. Набуті вміння та навички «розвантажують» мозок 

Чий мозок працює активніше — футболіста-новачка чи професіонала? 

З великою ймовірністю можна подумати про другий варіант, адже гравець-профі розуміє структуру гри та продумує різні ходи. Втім, це не так: мозок професіонала натренований роками гри, тож досвідчений футболіст може вести її з низькою мозковою активністю. Для нього ці завдання автоматизуються, що дозволяє швидко знаходити рішення та діяти. 

Мозок аматора, навпаки, «перегрітий»: йому значно важче виявляти переміщення, які мають значення для гри, вгадувати вдалі ходи тощо. Що більше футболіст-новачок практикуватиметься, то простіше йому буде грати. І це працює не тільки зі спортом, але і з будь-якою діяльністю: від гри на музичному інструменті — до ведення бухгалтерського обліку. 

#3. Мозок швидко адаптується під нові умови, якщо окремі органи чуття перестають працювати

Мозок отримує сигнали від довкілля через «провідників» — очі, вуха, шкіру. Якщо один із них не працює, мозкова кора швидко змінюється та адаптується, краще розпізнаючи сигнали від інших органів чуття.  

Наприклад, в історії чимало музикантів з порушеннями зору — зокрема Андреа Бочеллі та Стіві Вандер. Їхній мозок обробляє звукові й тактильні сигнали світу вправніше, ніж у зрячих.

Проблеми із зором не дорівнюють розвитку музичної карʼєри, але фактом залишається те, що в незрячих людей реорганізується мозок. Зазвичай в тих, хто має порушення зору, значно частіше зустрічається ідеальний слух.

#4. Стабільність заважає памʼяті розвиватися 

Навчання можливе в будь-якому віці. Втім, дорослим і людям похилого віку воно нерідко дається важче. Причина в рутині: маючи все менше спонтанності в житті, обираючи одні й ті самі маршрути, проживаючи схожі дні, ми позбавляємо мозок можливості змінюватися. Для його розвитку потрібні оновлення (новий шлях з роботи додому, свіжі плейлисти, подорожі), і корисним зокрема є розрив між очікуваннями й тим, що трапляється в реальності. 

Розплановане й розмірене життя дає значно менше приводів для хвилювань, але і в рази менше шансів для розвитку. 

Рекомендуємо прочитати:

book-65d8822b48651762968731.jpg

Що (де)мотивує навчатися: 8 фактів про наш мозок

Читати

#5. Робота і хобі змінюють структуру мозку 

Те, чим людина займається, змінює структуру її мозку. Наприклад, якщо ви місяць вчитиметеся читати шрифтом Брайля, невеличка ділянка кори, яка представляє дотик вказівним пальцем, збільшиться. Якщо ви тренуватиметеся жонглювати, зорові ділянки теж зазнають змін. 

Мозок змінюється під впливом не лише рухової діяльності, як-от гра на гітарі або катання на ковзанах. Коли студенти-медики протягом трьох місяців готуються до випускних іспитів, зміни обсягу сірої речовини їхнього мозку легко побачити під час сканування. А ділянки, що відповідають за орієнтування у просторі, в таксистів значно відрізняються від решти людей. 

#6. Орієнтуйтеся не на 10 тис. годин для навчання, а на постійну практику

Поширене правило 10 тис. годин (а саме стільки нібито потрібно, щоб стати професіоналом у будь-якій справі) — неточне. Вирахувати кількість годин, необхідну для того, щоб навчитися програмувати або кататися на ковзанах, неможливо. Втім, відомо точно: щоб стати профі, потрібно повторювати щось дуже багато разів. Це має бути активне повторення: наприклад, не просто читання матеріалу, а його закріплення за допомогою вправ, самоперевірки тощо. 

До прикладу, всесвітньо відомий скрипаль, 16-разовий володар Греммі Іцхак Перлман щодня грає на інструменті протягом 9 годин (крім концертних днів, коли практикується по 4 години). Багаторазова практика з дитинства допомогла Перлману досконало опанувати гру на скрипці, і щодня він закріплює це вміння.  

#7. Вузька спеціалізація зменшує гнучкість мозку

Набуваючи вправності в конкретних видах діяльності (гра на музичному інструменті, поглиблене вивчення мов, медична освіта), мозок стає менш спроможним опанувати нові: спеціалізація зменшує гнучкість.  

Якось вражений слухач сказав скрипалю Іцхаку Перлману, що віддав би життя за вміння так грати. На що музикант відповів: «Я так і зробив». Перлман практикується щодня і витрачає на це чимало годин. Як і всі професіонали, він досяг майстерності, відмовляючись від інших справ. 

Це не означає, що кілька професій опанувати неможливо. Втім, щоб отримати значний прогрес, скоріше за все, доведеться зробити вибір: чому присвячувати більшу частину свого часу — журналістиці чи музиці, лікарській справі чи професійному спорту тощо. 

Якщо змінюєте спеціалізацію та прагнете досягти успіху на новій роботі, ви втрачаєте професіоналізм у сфері, яку вже опанували, — адже вам бракуватиме часу на вдосконалення навичок у різних галузях. Можна бути непоганим спеціалістом, скажімо, в суміжних сферах. Втім, якщо йдеться про найвищі карʼєрні досягнення, варто згадати скрипаля Перлмана, який практикується щодня по 9 годин. Ця кропітка робота дозволяє віртуозно опанувати гру на інструменті, але не залишає часу на вдосконалення інших навичок. 

#8. Соціальний статус у дорослому житті залежить від підліткового

Дослідження життів тисяч людей від дитинства до дорослішання показали: карʼєра або соціально орієнтовані професії (продажі, менеджерська діяльність) найсильніше залежать від статусу в підлітковому віці. Дорослій людині значно важче розвивати комунікативні навички, якщо в школі спілкування з ровесниками не складалося. 

Те, як до вас ставились у період формування особистості, визначає вашу майбутню поведінку у світі, вашу самооцінку, впевненість у собі та можливості бути лідером. 

Також сильний вплив на мозок мають страхи, сформовані в дитинстві. Наприклад, Опра Вінфрі володіє статком у $2,7 млрд — втім, вона зізнається, що боїться залишитися бездомною без грошей на існування. Причини страху можна знайти в дитинстві Опри: її народила і виховувала самотужки неповнолітня мама, і майбутня медіазірка зростала у злиднях. Навіть досягши успіху та маючи високий дохід, Вінфрі не змогла позбутися впливу дитячого страху.

Бажаєте отримувати дайджест статей?

Один лист з найкращими матеріалами за місяць. Підписуйтесь, аби нічого не проґавити.
Дякуємо за вашу підписку!
Курс з теми:
«People Management»
HR і рекрутинг
Веде Олександра Альхімович
25 липня 19 вересня
Олександра Альхімович