Попри прогнози про повстання машин, штучний інтелект у продуктивності все ще поступається навіть мозку дитини. Ми народжуємося з базовими знаннями про світ і здатні вдосконалювати їх значно швидше, ніж найпотужніший ШІ.
У книзі «Як ми вчимося. Чому мозок навчається краще, ніж машина... Поки що» французький нейробіолог Станіслас Деан пояснює, чому віра у вроджений талант гальмує розвиток. А ще — як тривалі перерви в навчанні допомагають краще запамʼятовувати й чому мозок здається, коли сприймає завдання як надскладне.
Записали 8 найцікавіших інсайтів з книги.
#1. Штучний інтелект все ще не перевершив можливості людського мозку
Побоювання, що штучний інтелект незабаром знищить більшість робочих місць, марні. Попри те, що ШІ вже вміє виконувати прості операції та навіть писати тексти, нейромережі все ще не конкуренти людському мозку, якщо йдеться про обробку даних. Штучний інтелект довго опановує операції, які ми виконуємо миттєво і несвідомо.
В чому ще ШІ програє людині:
- Нейронні мережі схильні до узагальнень і не здатні мислити абстрактно. Це добре видно з того, як вони розпізнають зображення. Канадський вчений Йошуа Бенджіо, який спеціалізується на роботі з нейромережами, пояснює: алгоритми ШІ часто ідентифікують предмети за загальними ознаками, як-от колір чи форма, тому схильні до помилок. Наприклад, мозок людини за десяту частку секунди ідентифікує показаний на фото предмет — металевий стілець на трьох ніжках. ШІ, навчений ідентифікувати стільці як деревʼяні предмети з чотирма ніжками, не розпізнає на світлині цей предмет меблів.
- Сучасні нейронні мережі все ще дуже повільно вчаться: наприклад, DeepMind досягає середнього рівня гри на консолі Atari за 900 годин, водночас людина опановує ці навички за пару годин.
- ШІ не здатний на навчання з одиничного досвіду. Людина може отримати нову інформацію та одразу її використати. Наприклад, ми вперше чуємо вигадане дієслово «трустати» і здатні одразу працювати з ним: дієвідмінювати («я трустаю», «ти трустаєш», «він трустає» тощо) або придумати з ним речення («Ми трустаємо цієї суботи»). ChatGPT на запит про дієвідмінювання просить дати контекст, адже не знає такого слова. Наш мозок розуміє, як працювати з вигаданим словом, буквально за секунди, а штучному інтелекту потрібно більше часу і зусиль.
#2. Ризик Альцгеймера можна знизити ще в ранньому дитинстві
Хворобі Альцгеймера запобігає мозкова активність, яку можна розвивати від народження. Результати досліджень підтверджують: у малюків, яким постійно читають на ніч, усне мовлення розвивається швидше, ніж у решти дітей.
Згодом вони краще формулюють складні думки, їм легше дається вивчення мов, а їхній мозок більш стійкий до впливу хвороби Альцгеймера.
#3. Сильні емоції формують тривалі спогади
Ділянки мозку, які відповідають за запамʼятовування, активізуються від потужного позитивного чи негативного досвіду.
Завдяки сильним емоціям ми запамʼятовуємо не тільки подію або явище, але й контекст. Наприклад, ви можете добре згадати свій позаторішній день народження, бо до вас приїхав давній друг, з яким ви давно не бачилися. Сильні емоції від зустрічі активували роботу запамʼятовування в мозку, тож у памʼяті зберігаються й інші події та деталі — у що ви були вдягнені, який торт приготували тощо.
#4. Ми не здатні ефективно робити дві справи одночасно
Механізми уваги працюють як фільтр, що відбирає та сортує інформацію, потрібну нам саме зараз. Наприклад, відповідаючи на робоче повідомлення, ви ігноруватимете слова пісні, яка грає в кафе. Уважно слухаючи викладача — не зважатимете на сповіщення з месенджера.
Увага концентрується на тому, що мозок вважає найважливішим, і це не можуть бути дві задачі одночасно. Навіть найпростіші завдання потребують сконцентрованості. Якщо мозок виконує одразу кілька задач — наприклад, уважне слухання колег під час зустрічі та відповіді на імейли, — принаймні одну з них людина робитиме повільніше або взагалі забуде про неї.
Мультизадачність можна спробувати натренувати: професійний піаніст може говорити щось під час гри на інструменті. Втім, на думку деяких психологів, такі приклади лише показують здатність мозку швидко і непомітно перемикатися між двома заняттями, а не є доказами існування багатозадачності.
Для навчання потрібна максимальна увага, інакше мозок не засвоюватиме нові знання ефективно. Тож мінімізуйте будь-які чинники, які відволікають: відкладайте смартфон якомога далі під час перегляду курсу, не намагайтеся слухати подкаст паралельно з роботою тощо.
#5. Постійні повторення не допомагають щось вивчити — а от перерви ефективні
Інтенсивне зазубрювання в останню ніч перед іспитом може добре працювати лише нетривалий час. Тобто екзамен, скоріш за все, здати вийде, а от зберегти інформацію на роки — ні.
Чому неоднократне повторення не працює для довготривалого запамʼятовування:
- Мозок перестає відчувати новизну інформації та не розцінює її як цікаву.
- Інтенсивне зазубрювання створює ілюзію знань. Інформація в робочій памʼяті здається доступною, тож виникає відчуття, що ви вже все вивчили й можна не докладати більше зусиль.
Збільшити активність мозку допомагає інтервальне навчання: чергування вивчення матеріалу із самоперевіркою. Американський психолог Гел Пашлер і його колеги довели, що повторення інформації з проміжками значно покращує запамʼятовування.
Також вчені зʼясували: оптимальний проміжок між повтореннями залежить від того, як довго ви хочете пам’ятати інформацію. Можна користуватися такою формулою: інтервал має становити орієнтовно 20% від бажаного періоду зберігання даних. Наприклад, якщо хочете запамʼятати все до екзамену на два тижні, краще повторювати інформацію кожні три дні.
Для більш довготривалого запамʼятовування краще почати з щоденних повторень, а пізніше збільшувати інтервали: повторювати раз на тиждень, потім — раз на місяць. Одне повторення після кількатижневої паузи допоможе через декілька місяців пригадати втричі більше інформації. Згодом після такої практики ви в будь-який момент згадаєте потрібне.
#6. Мрія перестає нас цікавити, якщо вона видається мозку занадто складною
Ми відмовляємося навіть від великої мрії, якщо мозок сприймає її як недосяжну. Спочатку нами рухає допитливість: вона відповідає за зусилля, яких ми доклали для навчання. Згодом мозок оцінює, як швидко ми вчимося, — і за відсутності прогресу втрачає цікавість. Саме тому ми можемо закинути гру на гітарі, якщо за тиждень не навчилися грати улюблену пісню.
Простий метод розбивати цілі на маленькі задачі дійсно працює: замість «скоро малюватиму як да Вінчі» запропонуйте собі опанувати прості прийоми малювання за кілька тижнів. Вивчати мову стане легше, якщо ви домовитеся з собою запамʼятовувати певну кількість нових слів щодня — замість «складу іспит на рівень C1 за два місяці».
Йти до мети також допомагає підтримка від близьких і від себе. Занотовуйте свій прогрес, навіть якщо він незначний, — так ви підживите допитливість, яка спонукатиме продовжити навчання.
#7. Віра у вроджений талант гальмує розвиток
«Талант або є, або його немає» — міф, що шкодить саморозвитку. Це доводять дослідження американської психологині Керол Двек.
Вона пояснює, що переконання «я не схильний до математики» або «мені не даються іноземні мови», які навʼязуються ще зі школи, змінюють особистість і самосприйняття вже дорослої людини. Віра у вроджені вміння формує спосіб мислення, не націлений на розвиток.
Так само шкідливими є переконання у власній обдарованості: без інтенсивної роботи над собою швидко зникає мотивація вчитися і дізнаватися нове.
#8. Без помилок мозок не здатний вчитися
Віра у вроджений талант або його відсутність також знецінює увагу та активне навчання. Люди, які схильні вірити в обдарованість, частіше розцінюють помилки як показник відсутності таланту. Втім, процес навчання завжди супроводжується помилками: ми робимо їх, коли читаємо або пишемо малознайомою мовою, виконуємо складне завдання на новій роботі.
Помилки — це частина навчання: мозок робить припущення на основі вивченого (вперше пишемо малознайоме складне слово німецькою) → припущення виявляється хибним (ми пропустили кілька літер) → усвідомлюємо помилку і виправляємо її (пишемо слово правильно). За таким самим принципом відбувається опанування нового: ми пробуємо, помиляємося, виправляємо помилки та вдосконалюємо знання.
Бажаєте отримувати дайджест статей?
