Як будуть влаштовані повітряні дороги та хто регулюватиме рух аеромобілів | Бізнес-школа Laba (Лаба)
Для відстеження статусу замовлення - авторизуйтесь
Введіть код, який був надісланий на пошту Введіть код із SMS, який був надісланий на номер
anastasiiasytar@gmail.com
Код дійсний протягом 2 хвилин Код з SMS дійсний протягом 2 хвилин
Ви впевнені, що хочете вийти?
Сеанс завершено
На головну

Пошук

Зміст

«Де я приземлив свій аеромобіль?»: Uber обіцяє летючі машини вже до 2023 року

Як будуть влаштовані повітряні дороги та хто регулюватиме рух аеромобілів.

cover-airuber-6308be7aed3ad697567806.jpg

Пам'ятаєте фільм «Суддя Дредд»? Похмуре місто, що страждає від злочинності, і безліч летючих машин, які снують повз неонові рекламні вивіски. А ось новий мод для гри Cyberpunk 2077:

 

Ви помітили, що рух авто в повітрі надто хаотичний? Для реальних аеромобілів вже є напрацювання правил повітряного дорожнього руху. У США вони регулюватимуться FAA (Федеральним управлінням цивільної авіації).

Згідно з правилами, летючим машинам не можна вносити хаос у міську інфраструктуру, вони повинні рухатися певною траєкторією. Буде заборонено приземлятися на трасах і заходити до безпольотних зон (наприклад, над школами, дитячими садками, лікарнями).

Хто вже розробляє летючі машини, як працюватимуть повітряні дороги і чи зміниться наше життя з приходом нового транспорту? Читайте у статті за матеріалами Popular Science, SlashGear, ScienceDirect та MotorTrend. 

Чому до XXI століття нікому не вдалося запустити продаж летючих автомобілів

Мрія про летюче авто — прекрасна, адже це, по суті, ключ до досягнення індивідуальної свободи для кожної людини.

Протягом XIX і XX століть винахідники розробляли прототипи і навіть випускали дієві моделі «повітряних екіпажів», намагаючись поширити ідею особистої свободи серед споживачів. Проте запустити масовий продаж не вдавалося.

Ще в 1940 році ніхто інший, як Генрі Форд, сказав: «Згадайте мої слова. Незабаром ми станемо свідками того, як у небо підніметься гібрид літака та автомобіля. Ви можете посміхатися, але цей час не за горами». Минуло вже понад 80 років, а ми все ще посміхаємось.

Форд був одним із багатьох винахідників, які мріяли про повітряні судна, або екіпажі, здатні довгий час утримуватися в небі та перевозити пасажирів.

Перші зразки таких механізмів з'явилися в середині XIX століття. У 1856 році французький морський капітан Жан-Марі Ле Брі піднявся в небо на планері L'Albatros artificiel. На «Альбатросі» йому вдалося досягти висоти 300 футів (91 метр), що було нечуваним на той час.

Після того як у 1903 році брати Райт здійснили перший політ на аероплані «Флаєр 1», ідея про летючий автомобіль знову повисла в повітрі.

У 1920 році Шерман Фейрчайлд, засновник Fairchild Industries, запропонував свою концепцію аеромобіля. До машини Фейрчайлда були прикріплені крила, що складалися, як у жука. На ній Шерман катав своїх друзів Золотим узбережжям Лонг-Айленда. Однак, автомобілю не вдалося «зайняти місце в сімейному гаражі американців», як передбачав журнал Popular Science у той період.

«Не злетів» і винахід Роберта Фултона, ймовірного нащадка та тезки піонера парових двигунів. Фултон розробив літак Airphibian, який можна було перетворити на автомобіль, від'єднавши крила та пропелер.

Вже після Другої світової війни, у 1946 році, аерокосмічний інженер Моултон «Молт» Тейлор представив свій Aerocar. То був «дорожній літак», який буксирував свої крила на причепі. Модель дійсно працювала.

У 1956 році Aerocar навіть отримав сертифікат Управління цивільної авіації, але, на жаль, машина Тейлора теж не була сприйнята масами. Інженеру не вдалося отримати необхідних 500 замовлень, щоб досягти статусу виробництва. Було побудовано лише 6 машин. Дивно, але всі вони досі існують, причому три з них придатні до польотів.

Отже, чому потенційні клієнти відмовлялися сприймати летючі машини того часу? Чому продаж не був запущений?

  • По-перше, утримання гібрида літака та автомобіля вимагало більших витрат, ніж звичайна машина.
  • По-друге, попередники аеромобілів не мали достатньо надійності, щоб люди могли довірити їм свою безпеку.
  • По-третє, технічне обслуговування такого повітряного екіпажу полягало не лише у забезпеченні безпеки пасажирів: світ унизу теж був вразливий.

Остання загроза залишилася актуальною і сьогодні.

Рекомендуємо прочитати:

img-ecotrends-62d7d98eb45be946808076.jpg

Пиво зі стічних вод і будинки з перероблених унітазів

Читати

«Я була в машині, у якої акумулятор провалився крізь підлогу, — коментує Елла Аткінс, професор аерокосмічної інженерії в університеті Мічигану. — Якби це сталося у летючому авто, пілот не зміг би зупинитися на узбіччі. Крім того, існує проблема із споживанням енергії. Летючі судна повинні спалювати величезну кількість палива та електроенергії, щоб просто перебувати у повітрі. Вони шумлять, а це дратує».

Нумо перенесемося в XXI століття і подивимося, чи готові виробники і споживачі зробити крок у світ, схожий на фільм «Той, хто біжить по лезу»?

«Коли я отримаю свою летючу машину?»

Інноваційні компанії реально розглядають летючий автомобіль як споживчий продукт із хорошим потенціалом у найближчому майбутньому. Цей продукт навіть має назву — eVTOL, або електричні (працюють на акумуляторах) літальні апарати з вертикальним зльотом і посадкою.

За даними глобальної платформи для відстеження стартапів Tracxn, щонайменше 36 компаній у США вже працюють над тим, щоб втілити машини в реальність. Венчурні капіталісти роблять ставки на галузь, що зароджується. Глобальний інвестиційний банк Morgan Stanley оцінює ринок eVTOL у $1,5 трлн до 2040 року.

Uber одним із перших зайнявся серйозними розробками концепції eVTOL, але з ухилом на таксі-сервіс. У 2016 році було засновано ініціативу Uber Elevate, яка займалася побудовою унікальної бізнес-моделі. Вона дозволила б компанії перенести свої послуги з траси у повітря. Команда обговорювала можливість створення електричного аеротаксі Uber Air.

У 2020 році Uber об'єднався з аерокосмічною компанією Joby Aviation і інвестував $75 млн у створення парку електричних летючих таксі, щоб уникнути заторів на дорогах. У підсумку компанія пообіцяла запустити свій новий сервіс уже в 2023 році.

Такий вигляд матиме наша повсякденність із приходом аеротаксі від Uber

Команда розробників словацької компанії Klein Vision пішла ще далі. У січні 2022 року CNN Business написав, що продукт AirCar отримав офіційний сертифікат льотної придатності від Словацького транспортного управління. Випробування тривали 70 годин.

Ролик демонструє, як AirCar рухається у повітрі та на трасі

Автомобіль AirCar розрахований на двох пасажирів. У січні 2022 року представник Klein Vision повідомив CNN, що вони збираються запустити комерційний продаж аеромобіля протягом 12 місяців.

Німецька компанія Volocopter конкурує з Uber і планує перші рейси на своєму комерційно ліцензованому повітряному таксі в 2022 році. У двомісної моделі VoloCity максимальна дальність польоту становить 35 км, а швидкість — 110 км/год. Чотиримісний VoloConnect здатний перевозити пасажирів на відстань 100 км зі швидкістю 250 км/год. У компанії за плечима — 10 років розробки прототипу та 1,5 тис. годин льотних випробувань.

Як бачимо, гравців на новому ринку зібралося достатньо. Отже, коли ж ви зможете отримати власну летючу машину? Volocopter обіцяє свою вже в 2022. Якщо вірити Uber, AeroMobil, Klein Vision і Suzuki — в 2023, SkyDrive — в 2025. Майкл Коул, CEO Hyundai Europe, вважає що eVTOL стануть реальністю тільки до 2030.

Рекомендуємо прочитати:

img-vuca-62de71a48914a459455876.jpg

Зустрічайте: BANI — новий світ, який прийшов на зміну VUCA

Читати

«Свиснули і полетіли»: як влаштовані летючі машини

Головна особливість конструкцій eVTOL — у тому, що вони забезпечують аеромобілю вертикальний зліт та посадку. Такій машині не потрібно розганятись, як літаку, її старт більше нагадує зліт гелікоптера.

Системи, необхідні для запуску eVTOL, вимагатимуть майже повної автоматизації. Тоді як політ комерційного літака відбувається під контролем людей-диспетчерів, пересування летючих автомобілів повністю контролюватиметься UTM (Uncrewed Traffic Management) — безпілотним управлінням рухом.

UTM — це цифрове відстеження різноманітних факторів: погоди, швидкості вітру, можливих перешкод, безпольотних зон, встановленого рівня висоти для летючих машин. Завдяки UTM усі eVTOL матимуть загальну інформацію про процеси польоту один одного та зможуть здійснювати тисячі одночасних аероподорожей над мегаполісом.

З якими викликами вже стикаються виробники eVTOL

#1. Летючі автомобілі ще не схвалені NHTSA і FAA (США)

NHTSA — це Національне управління безпеки дорожнього руху в США. FAA — Федеральне управління цивільної авіації. Апарат повинен повністю відповідати всім правилам безпеки, а у випадку з eVTOL державні регулятори відносять їх і до автомобіля, і до літака.

Обурює виробників і процес сертифікації — важкий і повільний. Наприклад, FAA надало летючому автомобілю Terrafugia Transition сертифікат льотної придатності лише через 12 років після першого польоту.

Так само словацька AeroMobil працювала над прототипом свого апарату 30 років, перш ніж він отримав сертифікат від Європейського агентства з авіаційної безпеки (EASA). І, знову ж таки, незважаючи на схвалення в Європі, AeroMobil ще має пройти сертифікацію FAA і NHTSA.

Рекомендуємо прочитати:

img-7ukrinv-62ebe0a7e3a3d755309643.jpg

7 українських винаходів, які змінили світ

Читати

#2. Ще не створено нормативно-правову базу для регулювання руху eVTOL

Приватні аеромобілі, аеротаксі, ховербайки, летючі скутери… Настає поява цілого класу нових транспортних засобів. І поки що немає жодного закону, який би їх регулював, хоча вже відомо, що для водіння eVTOL знадобиться не лише посвідчення водія, а й ліцензія пілота.

Якими будуть ПДР, сума страховки, хто регулюватиме шум і безпеку? У США закони та правила повітряного руху мають бути розроблені FAA, а також державними, місцевими кодексами летючих автомобілів та інших апаратів окремо для кожного штату. Велика складність полягає в тому, що правовим експертам нема на що опертися — отже процес створення нормативно-правової бази буде дуже тривалим.

Без неї компаніям-виробникам летючих автомобілів доводиться вигадувати власні правила та рекомендації. При цьому втручання уряду може швидко перетворити індустрію, що зароджується, з науково-фантастичного роману в бюрократичну безодню.

#3. Уряд не в захваті від перспективи побачити небо, переповнене приватними літальними апаратами

Щоб втілити ідею нового «надземного стилю життя» в реальність, потрібно буде реформувати всю міську інфраструктуру. Це сотні мільярдів, а то й трильйонів доларів.

Експерти ринку, що зароджується, побоюються, що держава віддасть перевагу концепції «Того, хто біжить по лезу», тобто обмежить повітряні пересування тільки аеротаксі, летючими машинами швидкої допомоги і поліції. Як до цього поставиться суспільство і ті, хто мріє про особисту свободу?

Зараз складно уявити подібне, але напевно мало кому сподобається, якщо над головою постійно проноситимуться мотоцикли поліцейських.

#4. Існує побоювання, що летючі автомобілі посилять розрив між класами суспільства

Йдеться не про аеротаксі, а саме про особисті засоби пересування. Ймовірно, спочатку аеромобіль буде дивовижною новинкою та рідкісною розкішшю, елітним продуктом преміум-сегмента.

Шведська компанія Jetson планує продавати свою спортивну машину Jetson ONE за ціною $92 тис., а китайський виробник Xpeng — по $157 тис. Крім того, до витрат приплюсується вартість навчання для отримання ліцензії пілота. За даними CarsGuide, лише 18% людей у ​​всьому світі володіють автомобілями. Навряд чи елітний летючий спорткар чи особистий аеромобіль будуть доступні для середнього класу, який у розвинених країнах становить більшість.

Цікаво буде поглянути на статистику купівлі летючих машин. Можливо, після спаду ажіотажу все прийде до норми, але в перші роки продажу суспільство може трохи «штормити».

Як працюватимуть повітряні дороги для летючих машин

Як сказав шалений Док Браун із голлівудського блокбастера «Назад у майбутнє» — «Дороги? Ми вирушаємо туди, де нам не потрібні дороги!». Док мав на увазі 2015 рік. Не будемо його звинувачувати в цьому — можливо, датчик часу в машині винахідника збився на 10 років.

 

Німецький стартап SkyRoads вже зайнявся проєктуванням повітряних трас та розробкою нової інфраструктури для мегаполісів. Компанія підготувала White Paper, у якому є дорожня мапа проєкту. З нею можна ознайомитись тут.

One sky, many roads (Одне небо, багато доріг) — амбітний слоган цього стартапу. Система управління повітряним рухом від SkyRoads дозволить пасажирським та вантажним апаратам літати над населеними міськими районами. Представники компанії стверджують, що технологія відкриє небо для людей та підприємств у всьому світі, а перші версії продукту вже готові.

Ось що буде входити в інфраструктуру проєкту повітряних доріг для міста за версією SkyRoads:

  • Оператор аеромобіля для контролю польоту
  • Служба екстреної допомоги / поліція для забезпечення безпеки
  • Топографічні дані та детектори для фіксації перешкод на дорогах
  • Дані про погоду для визначення швидкості вітру
  • Аеронавігаційні дані
  • Планування міського дорожнього руху для створення загальної картини пересування
  • Контроль повітряного дорожнього руху (ATC — air traffic control) для дотримання правил
  • Дата-хаб для передачі даних
  • Радар/радіосигнали та радіокомунікація для підтримки зв'язку

SkyRoads стверджує, що завдяки цій структурі всі види літальних апаратів та посадкових майданчиків будуть об'єднані в єдиний організм. Наразі компанія продовжує працювати над системою, удосконалюючи інфраструктуру.

Як зміниться наше життя з появою летючих машин

Міста зміняться, трансформується і наше повсякденне життя. Зі збільшенням кількості eVTOL та інших літальних апаратів розроблятиметься нове планування міста.

Повітряні магістралі поєднають суперхмарочоси, а на їх плоских дахах з'являться майданчики для посадки аеромобілів. Ці локації враховуватимуться під час проєктування будівель.

Менша кількість автомобілів на землі скоротить кількість заторів, і це може здешевити витрати на експлуатацію машини. З'явиться більше парків, муніципальних садів. Ймовірно, летючі авто зменшать значення метро та автотрас.

Ми зможемо замовляти аеротаксі прямо в офіс. І цілком імовірно, що з кожним днем ​​земля для нас ставатиме все менш цікавою. Ми не захочемо спускатися вниз, воліючи вести бізнес і проживати своє життя в небі над мегаполісами.

Бажаєте отримувати дайджест статей?

Один лист з найкращими матеріалами за місяць. Підписуйтесь, аби нічого не проґавити.
Дякуємо за вашу підписку!
Курс з теми:
«Корпоративна культура»
HR і рекрутинг
Веде Ольга Тарасевич
23 травня 25 червня
Ольга Тарасевич