Понад 90% з майже 2 тис. опитаних американців дратує їхній колега,— каже дослідження Quality Logo Products. Суттєві розбіжності в характерах, темпераментах або підходах відволікають від роботи, зменшують продуктивність і можуть навіть улюблену роботу перетворити на пекло.
Чому нас дратують колеги та як екологічно впоратися з почуттями? Про це для Laba розповідає Мар’яна Франко — психотерапевтка, блогерка та засновниця психологічної студії «Сенс».
У роздратуванні немає проблеми, це просто емоція
Роздратування — нормальна, природна реакція, яка сигналізує про те, що наші кордони порушують. Ви не можете цього уникнути, але завжди маєте вибір, як висловити й куди скерувати:
- на конструктив — наприклад, розібратися, що саме вас дратує і чому, та подумати, як можна змінити ситуацію
- на деструктив — наприклад, перейти у пасивну агресію або взагалі вибухнути й розпочати сварку
Важливо розуміти, що деструктивні моделі негативно вплинуть не лише на ваші стосунки з колегами та робочий процес, але й на вас особисто. І навпаки — обираючи конструктивні способи, ви не лише з більшою ймовірністю розв’яжете проблему, але й глибше зрозумієте себе: свої мотивації та больові точки.
Чому нас дратують колеги: три причини
Навіть у робочих обставинах ми всі залишаємося людьми зі своїми особливостями та захисними реакціями. Когось дратуватиме колега, який на нарадах постійно офтопить, у когось це не викликатиме жодних емоцій. А хтось буде навіть вдячний, бо розмови на відсторонені теми дозволяють побудувати неформальні зв’язки в команді.
Коли ви переживаєте роздратування, слід спершу подумати про ваші персональні причини почуватися саме так.
#1. Нас дратує в інших те, що ми не любимо або не приймаємо в собі
Якщо у вас є проблеми з пунктуальністю, але ви не визнаєте цієї проблеми, то з високою ймовірністю вас дратуватиме колега, який постійно запізнюється або порушує дедлайни.
Запитайте себе, чи не «грішите» ви тим, що вас бісить в інших. Якщо так, то, ймовірніше за все, далі ви вже не відчуватимете настільки негативних емоцій від поведінки людей, бо усвідомите, що ніхто не ідеальний, в тому числі й ви.
#2. Нас дратує те, що є для нас неприйнятним
Деколи в інших людях нам не подобається те, що ми для себе вважаємо неприйнятним, і тут важливо розібратися, чому саме.
Наприклад, ваш колега постійно звертає увагу на свої досягнення, а вас дратує ця поведінка. Дайте собі чесну відповідь: можливо, причина ваших інтенсивних емоцій в тому, що ви теж маєте потребу у визнанні, але не наважуєтеся попросити про це або не вмієте презентувати власні досягнення?
Або, наприклад, ви звикли все робити швидко, а ваш колега — працює немов равлик. Він може вас дратувати тому, що вам теж іноді хотілося б сповільнитися, але ви не можете собі цього дозволити або навіть просто не вмієте.
Якщо причина вашого роздратування — в тому, що ви не приймаєте в собі, то його буде нескладно перетворити на симпатію. А колегу — на союзника або ментора, який може навчити вас бути більш впевненим у собі або заземлятися.
#3. Нас дратує, коли порушують наші кордони
Якщо вас дратує, що колега гучно говорить по телефону в опенспейсі або без дозволу бере ваші речі, — це свідчить про порушення меж.
Цьому не зарадиш роботою над собою. Єдиний вихід — розставити кордони. Спершу визначте їх самостійно, запитавши себе: до якої межі мені безпечно відчувати роздратування, а після чого я вибухаю? Чіткі внутрішньоособистісні кордони дозволять вберегтися від надмірних емоцій.
Потім, якщо ви помітите, що дії колеги ризикують критично перетнути межі, ви не чекатимете, поки роздратування стане нестерпним і ви вибухнете. А зможете заздалегідь спокійно та виважено повідомити, що така поведінка у спільному робочому просторі заважає вам виконувати роботу.
Як не зіпсувати стосунки з колегою, який дратує
Залишайтеся в межах професійної ролі
Як діловий костюм, ви одягаєте на себе професійну роль на початку робочого дня і знімаєте в кінці. Ви з колегами маєте екологічно взаємодіяти в межах роботи, а все, що є поза нею, обговорювати або критикувати — неетично.
Розрізняйте особистість людини та її професійну поведінку. Якщо вас бісить зовнішній вигляд або манера говорити — це привід задуматися про причини вашої агресії, але точно не обговорювати подібне з тим, хто вас дратує. Колега не має і не буде змінювати себе заради вашого спокою.
Не критикуйте колег з іншими
У вас може виникати спокуса висловити негатив щодо когось іншим колегам. Це вивільняє емоції та водночас дозволяє уникнути незручної розмови з «винуватцем» ваших почуттів. Але подібного робити категорично не можна.
По-перше, це може зруйнувати довіру до вас у того, з ким ви будете ділитися обуренням. Адже нічого не заважає вам пліткувати й про нього з кимось іще. По-друге, ви ризикуєте, що зміст вашої розмови дійде до того, кого ви критикуєте. І після цього налагодити взаємини буде важче.
Припустімо, вам кортить висловитися, але бажання, сил чи можливості проговорити ситуацію з тим, хто вас дратує, немає. Тоді краще поділіться емоціями в позаробочий час із близькими (якщо вони не проти) або відвідайте психолога.
Не накопичуйте агресію
Нерідко трапляється, що роздратування зростає як сніжний ком. Спершу нас дратує, що колега ніколи не дістає фільтр з кавомашини або залишає безлад на своєму робочому місці. А потім — те, як він говорить або усміхається.
Щоб цього не відбувалося, висловлюйте свої побажання (не претензії!) в міру їхнього виникнення. Скажіть колезі сьогодні: «Коли ти лишаєш фільтр із використаною кавою в кавомашині, від неї потім неприємно пахне, а за вихідні взагалі з’являється пліснява. Чи міг би ти діставати його одразу, як звариш каву?» І, можливо, завтра вам буде приємніше кавувати разом.
Пам’ятайте, що терпіти невдоволення та незручності — це акт аутоагресії, тобто агресії проти нас самих. Такий підхід накопичуватиме дискомфорт і погано впливатиме не лише на вашу продуктивність, а й на психологічний стан загалом.
Оцініть, наскільки потрібна конфронтація
Якщо вас дратує поведінка колеги, з яким ви контактуєте раз на місяць, то докладати сили й виходити у конфронтацію, ймовірно, не варто. Однак якщо ви працюєте пліч-о-пліч щодня, дбати про збереження приязних або хоча б нейтральних взаємин має сенс. Адже від цього залежить і рівень комфорту в процесі, і результат вашої співпраці.
Озвучте мету, яка вас об’єднує
Якщо ви відчуваєте, що без розмови не обійтися, то пам’ятайте: конфронтація покликана покращити стосунки, а не погіршити їх. Саме тому слід сприймати її не як нагоду висловити все, що наболіло, а як можливість порозумітися.
Ретельно виберіть формулювання. Наприклад, «Я прагну, щоб наша співпраця була комфортною, тому хочу проговорити цей момент». Зробивши акцент на меті, ви дасте співрозмовнику зрозуміти, що ви не з’ясовуєте стосунки заради власних амбіцій, а намагаєтесь покращити їх заради спільного блага.
Використовуйте підхід ненасильницького спілкування
Щоб висловити претензію або потребу за формулою ненасильницького спілкування, потрібно:
#1. Описати ситуацію так, як ви її зауважили.
#2. Описати, яку ви відчуваєте емоцію або яку маєте потребу.
#3. Сформулювати конкретне запитання чи прохання.
Наприклад, «Мені здалося, що часто в моїй присутності ти замовкаєш (опис ситуації). Мене це турбує, і мені здається, що я, можливо, тебе чимось зачепила (опис емоцій та власного бачення). Чи це справді так? (бажання звірити свої відчуття з відчуттями співрозмовника)» або «Мені здалося, що ти роздратований через мене. Мене це хвилює, і я б хотіла зберегти хороші відносини. Можливо, я чимось тебе зачепила?»
Важливо уникати слів, які позначають максимуми, — «завжди», «ніколи», «постійно» тощо, бо люди сприймають їх як атаку на особистість. Замість фраз «Ти завжди дуже гучно говориш» чи «Ти постійно не вкладаєшся у дедлайн» скажіть «Мені було б комфортніше, якби ти говорив тихіше», «Мені заважає, коли я чую сторонні звуки» або «Ми могли б працювати ефективніше, якби робоча атмосфера не переривалася особистими телефонними розмовами».
Мені здається, я дратую колегу. Як діяти?
Іноді ми можемо дмухати на холодне і думати, що дратуємо колегу, хоча насправді це не так. Тому не поспішайте робити висновки. Найперше, що треба зробити, — перевірити свої підозри, спостерігаючи за тим, як людина поводиться з вами, а як — з іншими людьми.
- Чи змінюється міміка колеги під час розмови саме з вами?
- Чи говорить він з вами іншим тоном голосу, використовує більш «суху» та формальну інтонацію?
- Чи прагне швидше завершити бесіду з вами? Сам не ініціює з вами розмову?
- Чи змінює тему бесіди або ж взагалі замовкає, коли помічає саме вас?
Якщо ви помітите різницю у спілкуванні, не бійтеся запитати, чи все гаразд і як ви можете виправити ситуацію. Тут теж не використовуйте звинувачень типу «Ти мене весь час уникаєш» або «Чому ти такий пасивно-агресивний до мене?».
Натомість зосередьтеся на меті та своїх почуттях, сказавши: «Я відчуваю, ніби між нами є певна напруга, і мені хотілося б налагодити взаємини з тобою та нашу співпрацю. Чи можу я щось для цього зробити?»
Якщо вам здається, що ви часто дратуєте чимось інших людей, або ж вас часто дратують інші люди — це привід проконсультуватися з психотерапевтом або сімейним лікарем. Причинами цих тенденцій може бути й реакція на стрес, і розлад у роботі ендокринної системи, і психологічна травма.
Текст підготувала Галина Мамчук
Бажаєте отримувати дайджест статей?
