Чому WeWork так і не став стартапом який змінить світ | Бізнес-школа Laba (Лаба)
Для відстеження статусу замовлення - авторизуйтесь
Введіть код, який був надісланий на пошту Введіть код із SMS, який був надісланий на номер
anastasiiasytar@gmail.com
Код дійсний протягом 2 хвилин Код з SMS дійсний протягом 2 хвилин
Ви впевнені, що хочете вийти?
Сеанс завершено
На головну

Пошук

Зміст

Найгучніше банкрутство 2023: оцінка WeWork впала з $47 млрд до $44 млн

Чому WeWork так і не став стартапом, який змінить світ.

cover-655cabab94233150261698-min-656494c046ec5832475460.jpg

6 листопада 2023 року одна з найбільших мереж коворкінгів у світі — WeWork — подала заявку на банкрутство. Колись оцінена в $47 млрд інвестиційним холдингом SoftBank, WeWork занепала до $44 млн.

Адам Нейман, співзасновник та ex-CEO WeWork, бажав, щоб стейкхолдери вважали компанію не просто мережею коворкінгів (нехай розкішних і трендових), а бізнесом, що змінить звичний нам світ і зробить людство щасливішим. 

Вже в одному цьому прагненні ховалася небезпека для WeWork. Саме розмита ідея, натяк на технологічність і неконтрольовані амбіції Неймана повільно знищували компанію.

Як гендиректор SoftBank загорівся ідеєю Неймана розпочати tech-революцію та втратив мільярди доларів? Чим небезпечний тренд культу особистості засновника, що шириться індустрією, та чому бізнес-модель WeWork від початку була нежиттєздатною?

Розповідаємо в детальному огляді банкрутства WeWork.

#1. Інвестори готові грати у «бульбашку стартапів» і самі створюють технологічних месій

«Бульбашка стартапів» — явище, розповсюджене за останнє десятиріччя в Кремнієвій долині. Така бульбашка утворюється через надмірні очікування інвесторів від бізнес-моделі певного стартапу та впевненість інвестиційних фондів, що агресивні вливання капіталу гарантовано повернуться в більших обсягах.

Ми вже мали реальні кейси того, як така бульбашка може луснути. Стартапи Theranos (MedTech-індустрія), Jawbone (виробник смартбраслетів), Zenefits (HR-сервіс) щедро фінансувалися інвесторами Кремнієвої долини. Але в результаті бізнес-моделі цих компаній виявлялися нежиттєздатними, а інвестиційні фонди (зокрема Andreessen Horowitz Sequoia Capital, Fidelity Investments) втратили сотні мільйонів.

Те, що сталося з WeWork, — черговий наслідок зіткнення ексцентричної особистості, що мала ефемерний бізнес-світогляд, з гіперамбіційними очікуваннями інвесторів.

Про це пише журналіст The Guardian, Метью Цейтлін, у великій оглядовій статті «Що стало не так із WeWork?». 

З одного боку маємо Масайосі Сона, гендира інвестиційного холдингу SoftBank, провідного інвестора WeWork. Вкладаючи капітал у WeWork, Сон був сповнений амбіцій, щирої віри в силу технологій, здатних «розбудувати новий світ, в якому кожен зможе знайти щастя». 

Сон дивився на WeWork як на одного з ключових гравців ринку, що здатні зробити великий внесок у цей новий світ, з-поміж інших стартапів у сферах освіти, ШІ, реклами та роздрібної торгівлі. Всю цю tech-революцію мав фінансувати SoftBank.

З іншого боку — Адам Нейман, новообраний месія, що позиціював свій загалом не технологічний стартап як технологічний. Нейман добре розумів, що бути в tech — зараз у тренді. До того ж у разі успіху це гарантує великі капіталовкладення в бізнес. 

Нейман як лідер технологічного стартапу став в очах інвесторів таким собі месією, що «вивчає кабалу, відмовляється від м’яса, курить марихуану та п’є текілу».

Нейман казав про WeWork не просто як про стартап у сфері нерухомості, але і як про «трансформаційну компанію, що здатна охопити всі сфери життя людини — у фізичному і цифровому світі».

За планами Неймана, всесвіт We мав включати WeWork, WeSail (плавучий коворкінг), WeBank (фінансовий проєкт), WeSleep (проєкт у сфері здоров’я), WeGrow (експериментальна школа для дітей).

Так зіштовхнулися амбіції Сона щодо tech-революції та впевненість Неймана у тому, що WeWork змінить світ. Чи дійсно WeWork і SoftBank змогли запустити масштабну технологічну революцію? Аж ніяк — і ось до чого це призвело.

Вперше SoftBank проінвестував WeWork у 2017 році на суму $4,4 млрд. З них $3,3 млрд пішло на придбання акцій компанії, а решта — на експансію бізнесу в Азії. У 2018 Сон вклав ще $3 млрд у WeWork, а у 2019 — додатково $2 млрд. В тому ж році SoftBank оцінив WeWork у $47 млрд.

Наступним кроком Неймана стало виведення WeWork на IPO, і це було найгіршим рішенням, що остаточно зруйнувало імідж WeWork як прибуткового tech-стартапу. SEC розглянула документацію компанії та виявила збиток у розмірі $1,9 млрд при доході в розмірі $1,8 млрд у 2018 році, а також збиток у $690 млн при прибутку в розмірі $1,5 млрд за перше півріччя 2019.

Ілюзія Неймана була зруйнована. Правління WeWork та інвестори компанії схаменулися і розпочали перевірку керівництва. Неймана звинуватили в корисливості та спричиненні всіх фінансових проблем WeWork. В результаті він залишив посаду гендиректора.

Вже у травні 2020 року Сон визнав, що інвестував у WeWork, не зваживши всі за і проти, і понизив оцінку компанії до $2,9 млрд.

6 листопада 2023 WeWork подала заявку на банкрутство. За даними Wall Street Journal, при активах на $15 млрд стартап має борг на $18,6 млрд. Також мережа коворкінгів винна майже $100 млн несплаченої орендної плати компаніям та власникам нерухомості, з якими співпрацювала.

Оцінка бізнесу впала до $44 млн. Інвестиції SoftBank у WeWork визнано одним із найгірших капіталовкладень у сфері венчурного бізнесу в історії. Cоюз Сона та Неймана розпався.

Що ж призвело компанію до такого краху? Вивчимо детальніше невдалий вихід WeWork на біржу.

#2. Бульбашка луснула: невдале IPO та руйнування ілюзії tech-стартапу

Всі говорили про IPO WeWork у 2019 році як про неймовірно цікаву, переламну подію. Адже при оцінці компанії в $47 млрд її вихід на біржу міг би стати одним із найдорожчих в історії. 

Однак цей намір WeWork був не стільки захопливим, скільки безглуздим та дуже ризикованим.

Під керівництвом Неймана компанія, перенасичена капіталом, швидко зростала і так само миттєво витрачала гроші. Саме тому SEC виявила, що витрати WeWork перевищують прибутки.

Вже в останню мить інвестори почали запитувати себе: а чи дійсно WeWork — технологічний стартап? Адже 65% її прибутку складала оренда офісних приміщень. Це, звісно, має сенс для компанії зі сфери нерухомості, але аж ніяк не для технологічної.

Безумовно, інвестори могли б зробити виняток для такої амбітної компанії, якби WeWork пояснила, наскільки прибутковою вона може бути через певний час. Однак, за даними Financial Times, замість чіткої таблиці збитків та прибутків у звіті за регіонами WeWork надала інвесторам показник, відомий як «маржа внеску». Він означає суму або відсоток продажів, доступних для оплати постійних витрат і сприяння операційному доходу.

Простими словами, це скоригований фінансовий показник, який сигналізує інвесторам: ігноруйте ці витрати, вони не є вирішальними для основної економічної системи компанії. Такий недбалий підхід до звітності не влаштував фінансистів та капіталовкладників.

Всі ці фактори стали причиною відкладення дати IPO WeWork. Основне ж занепокоєння викликали управлінські методи Неймана та його підозрілі фінансові дії. 

Зокрема Нейман укладав ділові угоди під заставу своєї частки у WeWork, а ці позики використовував для купівлі нерухомості, яку потім здавав в оренду WeWork із гарним прибутком.

Щоб уможливити подальший вихід на біржу, WeWork надала правлінню право усунути Неймана, а також удвічі скоротила акції своїх засновників та перших інвесторів. 

Питання усунення ексцентричного керівника було попередньо продумано. У первинних документах компанії було прописано, що в разі смерті Неймана наступника має призначати його дружина Ребека — співзасновник та головний менеджер із бренду компанії.

Щоб змінити хід цієї «Гри Престолів», було внесено оновлення у форму S-1, де права призначення наступника передавалися правлінню.

Врешті у 2021 році WeWork на чолі з Марсело Клауре (COO SoftBank) вийшла на біржу за методом SPAC — шляхом злиття з BowX Acquisition вартістю в $9 млрд.

Однак шкоду вже було заподіяно: WeWork втратив ореол стартапу, що здатен змінити світ, і довіру більшості інвесторів. Криза We набирала обертів.

#3. Інноваційна бізнес-модель виявилася вразливою та потенційно збитковою

Як пише журналіст Метью Цейтлін для The Guardian, бум сублізингу WeWork навряд чи залишить по собі хоч якісь згадки. Обіцяної масштабності не було: ні комплексів хмарочосів у Куала-Лумпурі, ні аеропортів у сільській місцевості Іспанії. Натомість отримані від інвесторів капітали потрапили до вже наявної інфраструктури мережі коворкінгів, зокрема — офісних будівель у Нью-Йорку, Cан-Франциско, Бостоні тощо.

WeWork акцентував, що гарантує «легкі активи». Бізнес-модель була оманливо привабливою: із забудовниками укладався договір довгострокової оренди, а після поділу нерухоме майно здавалось у короткострокову оренду. 

WeWork нічого самостійно не купував і не будував. І саме це забезпечило таке стрімке масштабування компанії. Так, WeWork здавав працівникам (бізнесам, стартапам) невеликі гнучкі приміщення, розмір яких можна було збільшувати або зменшувати. 

Ця інноваційна модель (і претензія на технологічність) мала свої вади: не було фіксованого розміру приміщення. І залежно від цього прибуток WeWork коливався протягом року. А якби попит на такі гнучкі воркспейси стрімко впав (наприклад, під час ковіду) — WeWork все одно мала б оплачувати свою оренду, адже договори з забудовниками були довгостроковими.

Так, в одній із заяв WeWork визначила, що при середній тривалості оренди в 15 років їй необхідно виплатити близько $47 млрд. При цьому ревеню коворкінг-стартапу складе лише $4 млрд.

Як ми зазначили вище, саме цю ризиковану і потенційно збиткову бізнес-модель довгий час фінансував SoftBank. При цьому капіталовкладення не покращували стан компанії, а лише сприяли повільному збільшенню повітряної кулі, аж поки вона не луснула.

#4. Культ засновника — один із найгірших трендів у tech-індустрії на прикладі WeWork

Виходячи з усього цього очевидним стає неефективне лідерство та управління ex-CEO WeWork Адама Неймана. 

Йому було легко ввести в оману інвесторів своїми надідеями та особистою харизмою, він не відчував фінансової відповідальності перед економічною системою компанії, укладаючи угоди під заставу своєї частки у WeWork. І найгірше — Нейман створив слабку та вразливу бізнес-модель, яка його влаштовувала, але була нежиттєздатною та перенасиченою капіталом.

В корпоративному управлінні Нейман керувався не якостями об’єктивного лідера, а просував свою особистість і створював навколо неї культ. Є декілька кейсів, що це підтверджують.

Як пише New York Post, топменеджмент WeWork могли попросити терміново вирушити разом із Нейманом із Нью-Йорка до Сан-Франциско. Але це не гарантувало, що необхідна зустріч відбудеться, — гендиректор міг повідомити, що втомився від шести годин перельоту, або раптово залишити аеропорт.

Також Нейман полюбляв катати на своєму Maybach нових співробітників, а потім раптово висаджував їх посеред щільного трафіку й наказував їхати за ним в іншій машині.

Рекомендуємо прочитати:

img-6380eac9322e2985377500.png

Які помилки роблять менеджери, діставшись до самої вершини

Читати

Також відома історія 2018 року, коли на приватному літаку, де перебував Нейман, було знайдено коробку від пластівців, повну марихуани. Це був літак корпорації Gulfstream, яка і стала відповідальною за транспортування наркотику через кордони.

Робітники WeWork зазнавали утисків на робочому місці. The Guardian стало відомо, що колишня співробітниця мережі коворкінгів зіткнулася із сексуальними утисками: «її насильно цілували та обмацували на корпоративній вечірці». HR-відділ WeWork ніяк не відреагував на цю подію, а згодом дівчину звільнили.

Ми бачимо культ засновника в дії. Це дійсно поганий тренд у tech-індустрії, небезпечний тим, що поступово знищує компанію зсередини. Спочатку через утиски та неефективне управління руйнуються внутрішні процеси (демотивація співробітників, неправильні бізнес-процеси, хибна від самого початку стратегія розвитку та бізнес-модель). І згодом для усіх стейкхолдерів (правління, інвесторів, клієнтів) стає очевидним падіння компанії.

Саме культ засновника довів WeWork до банкрутства. Чи буде цей тренд і далі розповсюджуватися в техноіндустрії — побачимо згодом.

Бажаєте отримувати дайджест статей?

Один лист з найкращими матеріалами за місяць. Підписуйтесь, аби нічого не проґавити.
Дякуємо за вашу підписку!
Курс з теми:
«Інвестиції в бізнес»
Бізнес і управління
Веде Михайло Меркулов
10 квітня 22 травня
Михайло Меркулов