Чому циніки та песимісти успішніші у кар'єрі та щасливіші у шлюбі | Бізнес-школа Laba (Лаба)
Для відстеження статусу замовлення - авторизуйтесь
Введіть код, який був надісланий на пошту Введіть код із SMS, який був надісланий на номер
anastasiiasytar@gmail.com
Код дійсний протягом 2 хвилин Код з SMS дійсний протягом 2 хвилин
Ви впевнені, що хочете вийти?
Сеанс завершено
На головну

Пошук

Зміст

Чому циніки та песимісти успішніші в кар'єрі та щасливіші у шлюбі

Неочікувані результати досліджень нейробіологів.

cover-65faf8a25fe26616473192.webp

Суспільний тиск щодо постійного позитиву сьогодні сильний як ніколи. Шалена гонитва за щастям породила мільярдні продажі книжок і тисячі наснажливих цитат по всьому інтернету.

Проте численні дослідження нейробіологів виявили парадокс: з'ясувалося, що трішки негативу — навпаки — зробить вас щасливішими. Дослідники довели, що песимістичний світогляд веде до прийняття кращих рішень, до вдалих перемовин, вищої зарплати й щасливішого шлюбу. На противагу цинікам, люди із занадто оптимістичним світоглядом отримують перелік ризиків, як-от зменшення уваги до деталей та схильність бути занадто довірливими. 

Як це все насправді працює з точки зору нашого мозку і де межа між успішним песимістом та звичайним скиглієм — з'ясовуємо. 

Гнів — корисний?

Перш за все, розкладемо по поличках: скаржитися або шукати виправдання щодо невдач — контрпродуктивно. Дослідження, опубліковане в European Journal of Work and Organizational Psychology, показало: чим більше респонденти розповідали про своє сумне погане життя, тим гірше врешті вони почувались і тим довше тривали їхні негативні емоції. 

Сенс у тому, щоби зберігати дещо упереджене ставлення до подій та час від часу вивільняти свої негативні емоції. Це спрацює краще, ніж безперестанку нити, вважають вчені. 

Як і більшість емоцій, гнів зароджується в мигдалині — структурі, яка відповідає за виявлення загроз нашому добробуту. Це надзвичайно ефективно — подавати сигнал тривоги задовго до того, як ми усвідомимо небезпеку. 

Коли мозок наповнюється адреналіном, він ініціює спалах пристрасної, енергійної люті, який триває кілька хвилин. Дихання і пульс прискорюються, а артеріальний тиск різко підвищується. Кров приливає до кінцівок, що призводить до появи у роздратованої людини характерного червоного обличчя та пульсуючих вен на лобі.

Хоча вважається, що такий механізм розвинувся, перш за все, щоби підготувати тіло до фізичної агресії, ця фізіологічна реакція має й інші переваги, підвищуючи мотивацію та надаючи людям сміливості йти на ризик. 

Запальні люди рідше страждають на хвороби серця

Усі ці фізіологічні зміни надзвичайно корисні, якщо у вас є можливість виплеснути свій гнів у боротьбі з левом (еволюційно) — або ж вивільнити почуття в емоційному обговоренні з колегами. Звісно, занадто запальна поведінка може відштовхнути кількох людей, але після цього ваш артеріальний тиск має повернутися до норми. А ось уникання суперечок має серйозніші негативні наслідки.

У 2010 році команда вчених вирішила пошукати взаємозв'язок між придушенням гніву та вивільненням емоцій. На початку медики опитали групу з 644 пацієнтів з ішемічною хворобою серця, щоб визначити їхній рівень гніву, пригнічений гнів та схильність відчувати страждання. Дослідники спостерігали за ними від 5 до 10 років, щоби побачити, що буде далі.

Під час дослідження 20% учасників зазнали серйозного серцевого нападу, а 9% — померли. Спочатку здавалося, що і гнів, і придушений гнів збільшують ймовірність серцевого нападу. Але після вивчення інших факторів дослідники зрозуміли, що гнів не має жодного впливу — а от його придушення збільшує ймовірність серцевого нападу майже втричі.

Роздратовані люди креативніші та знаходять неочікувані рішення

Протягом багатьох років зв’язок між успіхом та гнівливістю залишався таємницею. У 2009 році Меттіс Баас з Амстердамського університету (Нідерланди) вирішив провести дослідження за участю своїх студентів. Половину учасників попросили пригадати щось, що їх дратувало, і написати про це невеликий твір. «Це їх трохи розлютило, хоча вони не були доведені до нападів гніву», — каже Баас. Інша половина групи була змушена сумувати в очікуванні, поки їхні колеги напишуть свої твори.

Потім дві команди зіткнулись у грі, призначеній для перевірки їхніх творчих здібностей. У них було 16 хвилин, щоби придумати якомога більше способів покращити освіту на факультеті психології. Як і очікував Баас, розлючена команда згенерувала більше ідей, які до того ж були оригінальнішими.

Рекомендуємо прочитати:

book-65f87c5cae0ab947339094.jpg

Чи реально стати професіоналом у кількох сферах: пояснює нейробіолог

Читати

Цю ж думку доводить дослідження Journal of Experimental Social Psychology. Коли градус емоцій підвищується, люди відкидають умовності та починають мислити нестандартно. Проте йдеться саме про роздратування, а не повну злість, — саме такий стан призводить до появи більшої кількості креативних ідей. Водночас варто розуміти, що адреналіновий сплеск спричиняє лише тимчасове підвищення продуктивності та якості аналітичних здібностей.

Розгнівані люди краще аналізують

Дослідження, опубліковане в Personality and Social Psychology Bulletin, показало, що гнів поліпшує аналітичну обробку та сприяє прийняттю кращих рішень. Вчені провели кілька експериментів, зводячи в дискусії людей, яких зачіпали теми обговорення, та нейтралів. 

Під час першого виявилось, що розгнівані учасники краще розрізняють слабкі та сильні аргументи, ніж ті, хто має нейтральний настрій. Другий експеримент продемонстрував, що гнів змушує працювати мізками швидше навіть тих, хто мало використовує свої когнітивні здібності. В ході третього виявилось, що роздратовані люди залучали всі доступні ресурси, аби перемогти опонента. 

Разом ці експерименти показали, що в розлючених людей підвищується як здатність, так і мотивація для обробки даних. 

Запальні люди — ефективніші перемовники

Останні дослідження також підкреслили ефективність гнівної комунікації або більш емоційної стратегії в перемовинах. Вчені довели, що — неочікувано — виважені холодні погрози («Якщо ми не зійдемося зараз у цьому питанні, угоди не буде») є ефективнішою стратегією переговорів, ніж повідомлення про свій гнів («Мене дратує, що ми не можемо зійтися в цьому питанні» або «Я зараз просто встану та піду»). 

Так, у кількох експериментах із переговорами учасники отримували емоційні гнівні або ж спокійні погрозливі повідомлення від імітованого партнера. У другому випадку комунікація допомогла отримати від опонента більші поступки, ніж просто роздратоване спілкування зі сплесками гніву. 

Рекомендуємо прочитати:

preview-64be2be90a356092022125.jpg

Як розв’язувати конфлікти на роботі

Читати

Песимісти здоровіші та досягають більшого успіху

Фахівці німецького Інституту вивчення праці встановили, що хоча оптимісти зазвичай і заробляють непогано, самозайняті песимісти отримують більше — і мають менше шансів на поразку у своїй справі. Вчені співвідносять це з тим, що надмірний оптимізм часто заважає людині адекватно проаналізувати ситуацію та відреагувати вчасно. 

Оптимістичні думки також можуть завадити кинути палити. Так, дослідження показують, що деякі курці занадто оптимістичні, недооцінюючи свої шанси на хворобу через паління («зі мною цього не станеться») та не сприймаючи його як конкретну погану звичку, що призводить до хвороби. Навіть ті надмірні оптимісти, які більш-менш об'єктивно визнавали ризик, вважали, що більшість пацієнтів з раком легень виліковується. 

Співзасновник PayPal Пітер Тіль у своїй книзі Zero to One: Notes on Startups, or How to Build the Future пропонує шукати золоту середину, передбачати похмуре майбутнє і готуватися до нього. 

Тіль радить: не варто намагатись «придушити» негативні почуття, аби позбутися їх якомога скоріше. Краще погляньте на такі емоції як на сигнал, що потребує вашої уваги. Джерело подібних почуттів — це виклики, які потрібно подолати, або потенційні результати, які слід планувати.

Песимісти щасливіші у шлюбі

Виявилось, що циніки та песимісти щасливіші у стосунках. Оптимізм може бути проблемою, адже, сподіваючись на краще, люди не прагнуть запобігти проблемі або розв’язати її на етапі зародження. Тож коли вона вже стає гострою та виникають конфлікти, рожеві окуляри «розбиваються склом усередину». Така різка зміна клімату може навіть призвести до розриву через некритичні помилки. 

Водночас люди, які від початку не надто оптимістично налаштовані щодо шлюбу, в процесі сімейного життя краще поралися з проблемами. Такі пари мали більше шансів насолодитися стабільними стосунками, ніж їхні оптимістичні «колеги».

Бажаєте отримувати дайджест статей?

Один лист з найкращими матеріалами за місяць. Підписуйтесь, аби нічого не проґавити.
Дякуємо за вашу підписку!
Курс з теми:
«Управління мотивацією»
Бізнес і управління
Веде Наталія Червак
29 січня 6 березня
Наталія Червак