Спочатку бліц:
1. Ви почуваєтесь винними, витрачаючи гроші на себе?
2. Часто порівнюєте свої фінансові досягнення з доходами інших?
3. Картаєте себе за покупки, які насправді можете собі дозволити?
4. Відчуваєте нестачу коштів, хоча регулярно отримуєте ЗП?
5. Вважаєте, що відкладаєте недостатньо?
6. Маєте палке бажання розбагатіти?
Якщо у вас більшість відповідей «так», це може бути сигналом викривленого уявлення про свої фінанси — тобто такого, що не відповідає дійсності. Психологи навіть дали цьому назву — фінансова дисморфія. Це коли під час прийняття рішень ми керуємося страхами, а не фактами.
Що провокує дисморфію, хто в зоні ризику та як налагодити стосунки з фінансами? Зібрали результати досліджень та поради.
Більше, більше і ще більше грошей
Термін «дисморфія» в психології вперше почали використовувати щодо тіла. Це підвищена стурбованість дефектами зовнішності, які насправді є незначними та непомітними для інших.
Фінансова дисморфія — надмірна та спотворена занепокоєність грошима, матеріальними речами та багатством, яка може спонукати до неправильних рішень. Термін не є суто клінічним — це більше схоже на когнітивний дисонанс, тобто відчуття розриву між тим, де ви є, і тим, де маєте бути, пояснює фінансова терапевтка Ліндсі Браян-Подвін (США).
Люди в такому стані можуть відчувати тривогу, страх, а також сором та провину за свою фінансову поведінку. Вони бояться витрачати гроші навіть на найнеобхідніше та бачити, як їхній баланс зменшується.
Якщо ті, хто страждає на дисморфію тіла, не люблять дивитись у дзеркало, щоб зайвий раз не бачити своїх недоліків, то грошова дисморфія змушує уникати перевірки рахунків. Люди з цим «синдромом» бояться, що в такому випадку їм доведеться боротися з важкими негативними почуттями на додачу до безнадійної ситуації.
Буває, що схвильованість переходить в одержимість: людина хоче накопичувати все більше і більше грошей, але при цьому не може насолоджуватися тим, що вже має.
«Прагнення до “фінансової свободи” тримає вас у нескінченному колесі хом’яка. Це брехня. Ви рахуєте кожну копійку, вишукуєте промокоди, вкладаєте велику кількість часу та енергії на пошук інвестицій з вищою віддачею. Вам може бути важко висловити свої бажання та потреби, оскільки ви точно не знаєте, чого хочете. Ви постійно прагнете досягти відчуття “достатньо”, але воно так і не з'являється»,
— так пояснює симптоми дисморфії фінансова консультантка Алі Кац (США).
Фінансова дисморфія буває і протилежною. Поки одні люди намагаються зберегти якнайбільше коштів та в усьому собі відмовляють, інші вдаються до імпульсивних витрат. Зазвичай це відбувається тоді, коли людина думає, що в неї більше грошей, ніж є насправді.
Можливі наслідки — залежність від покупок, борги та хронічний стрес. Таким людям важко роботи довгострокові накопичення — наприклад, відкладати на нерухомість або на пенсію.
Грошова дисморфія сильно вражає міленіалів та зумерів
Опитування, проведене в США в січні 2024 року фінансовою компанією Intuit Credit Karma, показало, що:
- 43% зумерів та 41% мілленіалів відчувають грошову дисморфію
- серед них 48% і 59% відповідно кажуть, що доходи не відповідають їхнім очікуванням
- 45% зумерів та міленіалів одержимі ідеєю бути багатими. І, що ще гірше, це постійно здається їм недосяжним — 7 із 10 вважають, що в них нічого не вийде
«Настрій може змусити людей приймати неправильні фінансові та особисті рішення, — розповідає Алі Кац. — Вони залишаються на роботі, яку ненавидять, обирають виконання робочих завдань замість проведення часу з родиною, відкладають кар’єрні амбіції, як-от відкриття бізнесу, бо вважають, що спочатку мають стати багатшими».
Ця одержимість (і як наслідок — відчуття неефективності) призводить до того, що ми втрачаємо з поля зору фактичний стан своїх фінансів. Згідно з даними опитування, дисморфія зустрічається серед людей усіх рівнів достатку. Навіть американці, які заробляють шестизначну суму на рік, повідомили, що живуть від зарплати до зарплати, хоча їхній дохід значно перевищує середній в США.
Майже 40% респондентів Credit Karma, які борються з дисморфією, сказали, що мають принаймні $10 тис. заощаджень, а 23% — понад $30 тис. І в першому, і в другому випадку це значно перевищує середню суму накопичень для американців, яка становить близько $5300.
Дисморфія не виникає просто так
Соцмережі
Кожен може відчути заздрість, переглядаючи чиїсь фото з відпустки в Instagram або кар’єрний шлях у LinkedIn. Ігри в порівняння, в які ми підсвідомо граємо, продивляючись усі ці медіа, завдають шкоди навіть успішним людям.
За словами Кортні Алев, фінансового адвоката споживачів у Credit Karma, люди більше не порівнюють власні успіхи зі своїм найближчим оточенням — вони орієнтуються на відшліфоване інстаграмне життя блогерів з усього світу. Звідси — палке бажання розбагатіти й відчуття власної неповноцінності.
Важке дитинство
«Доросла дисморфія пов’язана з моделями, які ви бачили в дитинстві, особливо у віці від 1 до 8 років… Що ваші батьки, бабусі та дідусі говорили про гроші? Люди продовжують відтворювати все це у своїх головах»,
— розповідає фінансова терапевтка Елана Фейнсміт.
Також причиною дисморфії можуть бути фінансові труднощі, які ви переживали вже у дорослому житті. Мона Чалабі, редакторка даних Guardian US поділилася своєю історією:
«У моїй шафі висить червоний шовковий піджак за $400. Мені через нього настільки некомфортно, що я замкнула його в чохол для одягу за $3. Це щось недозволене, що я якось дозволила собі, і дивитись на нього мені гидко.
Я купила його для виступу в телешоу, бо потрібно було вдягнути щось “гарне”. Спочатку ми з подругою Кессі прочесали H&M і Topshop, а потім вона потягла мене в дизайнерський магазин. Вона побачила, що моя рука зупинилась на рукаві піджака. «Купи», — сказала вона. Кессі знала мене з 3 років, а це означає, що вона бачила дім моїх батьків, коли в ньому ще були облуплені шпалери та старі килими, кімнату з тарганами площею 9 кв. м у Лондоні, де я жила, коли отримала свою першу роботу. Кессі знає, що я можу дозволити собі цей піджак, і також розуміє, чому я все ще не хочу його купувати.
Для мене піджак за $400 — це піджак, який міг би коштувати $30, а решту $370 можна було б витратити на оплату комуналки за місяць і ще на тиждень продуктів. Тому коли я вдягаю його, відчуваю цей залишок.
Причина моєї спотвореної реальності — страхи щодо майбутнього. Я боюся, що знову можу опинитися в маленькій кімнатці, не маючи можливості оплачувати рахунки або, ще гірше, покладаючись на чоловіка. Я живу в режимі найгіршого сценарію, щоб захистити себе від фінансових ризиків».
Невизначеність
Фінансове занепокоєння більше викликає невизначеність, а не фактичні числа на балансі, каже спеціаліст з фінансового планування Гідеон Друкер. Це стосується і багатих людей:
«Клієнти приходять до мене на консультації та кажуть: “Я вичерпую свої 400 тисяч. Я відправляю своїх дітей до приватної школи, маю високі податки на нерухомість, вкладаю гроші у фонд надзвичайних ситуацій”. А потім у них “не залишається стільки грошей, скільки вони б хотіли", але проблема в тому, що вони точно не знають, яка це має бути сума».
Як налагодити стосунки з фінансами: кілька ідей
#1. Назвіть проблему, щоби приборкати її
Будьте чесним із собою щодо своїх фінансових переконань і звичок. Подумайте, що саме викликає у вас тривогу: доходи, накопичення, борги? Опишіть відчуття, які виникають при цьому, і ситуації, коли вони зазвичай вас турбують. Що, на вашу думку, є причиною?
Практика «Назвіть це, щоби приборкати» зменшує інтенсивність наших відчуттів. У цей час активується префронтальна область мозку (яка відповідає за планування та зосередженість), що заспокоює мигдалеподібне тіло (частину мозку, яка відповідає за боротьбу та втечу).
Коли дитина непокоїться через гучний гуркіт у небі, її заспокоюють і кажуть щось на кшталт: «Нічого страшного, той шум, який ти чуєш, просто грім». Таке ж мислення можна застосувати до ситуацій сильного фінансового стресу: якщо ви зрозумієте, що відчуваєте паніку, скажімо, переглядаючи рахунок наприкінці місяця, це допоможе вашому мозку зрозуміти, що вам не загрожує безпосередня небезпека. Ви заспокоїтесь і зможете перейти до планування дій.
#2. Визначте свої фінансові реалії
Підрахуйте свій місячний дохід. Він має містити всі джерела (зарплата, чайові, дохід від інвестицій тощо). Подумайте, скільки грошей вам точно потрібно:
- на обов'язкові витрати (харчування, заправку авто, комуналку, одяг)
- на заощадження та інвестиції (подорожі, пенсію, навчання дітей, купівлю авто або нерухомості)
- на «життя» (щоби побалувати себе чимось приємним)
Після цих розрахунків ви дізнаєтесь напевно, вистачає у вас коштів чи ні. Якщо все ок — зможете спати спокійно, якщо ж ні — зможете скоригувати фінансову поведінку: знайти підробіток або обмежити витрати.
Згідно з дослідженням Trusted Source 2022 року (Оксфорд, Великобританія), планування — це найефективніша стратегія для зменшення стресу, пов’язаного з грошима.
#3. Зробіть часову шкалу
Замість туманної мети «розбагатіти» поставте конкретні цілі. Ліндсі Браян-Подвін пропонує таку вправу:
- Візьміть аркуш паперу. Справа запишіть, де ви хочете бути у фінансовому плані — конкретну суму, яку потрібно накопичити, а зліва — де перебуваєте зараз (скільки грошей ви готові відкласти вже сьогодні, якщо ніскільки — пишемо $0).
- Подумайте, як можна подолати розрив між цими двома точками. Проведіть лінію та додайте часові поділки (дні, тижні, місяці або роки). Під кожною з них вкажіть суму, яку зможете відкласти.
Наприклад, протягом року ви хочете накопичити $3 тис. на відпустку влітку. Зараз у вас для цього є $30.
1. Зліва поставте початкову точку, напишіть під нею «$30», а зліва — кінцеву з позначкою «$3000».
2. Якщо ви плануєте відкладати гроші щомісяця протягом року, поставте відповідну кількість поділок (12 місяців).
3. Над кожною поділкою вкажіть суми, які плануєте заощаджувати для відпустки щомісяця. Якщо ви вже відклали $30, залишиться $2770. Цю суму потрібно розділити на частини (не обов'язково на рівні, адже ваш заробіток може бути сезонний).
Чим конкретнішими ви будете, тим легше буде дійти до бажаної точки.
#4. Зосередьтеся на власній подорожі
У туристів є девіз «пройдіть свій власний похід», тобто не намагайтеся порівнювати кількість кілометрів, що ви долаєте за день, з відстанню, яку проходять інші туристи. Про те, що «порівняння — це викрадач радості» неодноразово говорив Теодор Рузвельт. Психологи пояснюють, що через цю звичку ми часто стресуємо та применшуємо задоволення від власних досягнень.
Однак понад 10% щоденних думок людей пов’язані з тим чи іншим порівнянням. І головна проблема в тому, що ми робимо це аж занадто упереджено, бо зіставляємо себе з найкращими: найздоровішими, коли оцінюємо свою фізичну форму; найбагатшими, коли замислюємось про фінанси.
Як наслідок виникає відчуття, що ми їм поступаємось. При цьому ми часто не знаємо правди про те, в який спосіб цим людям вдалося досягти ідеальної форми, як вони заробляють гроші, скільки боргів накопичили. Коли учасників експерименту просили порівняти себе з кимось із більш помірними досягненнями, відчуття неповноцінності зникало.
Також вчені з’ясували, що ми почуваємося набагато краще, коли порівнюємо себе не з іншими, а з собою в минулому. 78% людей відчували більше задоволення, коли проходились особистими віхами.
Тож коли під час перегляду соцмереж у вас знову виникне відчуття, що інші — успішніші та багатші за вас, спробуйте зосередитися на власному прогресі:
- згадайте свій фінансовий стан 5–10 років тому і порівняйте його з сьогоднішнім, підкресливши зростання
- подякуйте собі за всі покупки, які зробили вас щасливими
- згадайте останню фінансову мету, яку вам вдалося закрити, і похваліть себе, навіть якщо це щось незначне
Бажаєте отримувати дайджест статей?
