Бажання вихвалятися — цілком закономірне. Адже розмови про себе приносять нам те саме задоволення, що й смачна їжа або навіть секс. З іншого боку, варто пам'ятати про здорову самокритику, аби не викликати у співрозмовника виразу обличчя, як у мемі з Робертом Дауні-молодшим.
Тож чи існує правильний спосіб хвалитись успіхами, не дратуючи людей довкола? Знайшли неочікувані дослідження та поради психологів.
Чим заважають скромні хвастощі?
Скромні хвастощі (або ж humblebragging) — це спроба замаскувати свої вихваляння за самокритикою чи скаргами. Проте справжня мета такої комунікації — привернути увагу до власних здобутків. Наприклад:
- Ну чому як тільки треба запустити новий ринок, одразу всі біжать до мене? (читай: круто, я такий незамінний спеціаліст)
- Мені навіть трохи ніяково від того, що CEO вже вдруге запропонував підвищення лише мені… (читай: а кому ж ще?)
Насправді фальшива замаскована скромність нікого не вводить в оману і навіть навпаки — викликає відразу та робить людей менш прихильними до вас, ніж пряма самореклама.
Доцентка кафедри організаційної поведінки в американській бізнес-школі SC Johnson College of Business Овул Сезер та її команда провели серію експериментів, щоб визначити, наскільки поширеними є хвастощі та як це сприймають інші. Вони виявили, що вихваляння присутні скрізь: із 646 опитаних людей 70% змогли пригадати, як хтось із їхнього оточення хизувався.
Далі вони встановили, що існує два типи «прихованих» хвастощів. Перший спирається на скаргу («Я ненавиджу, що виглядаю таким молодим: у мене щоразу на касі супермаркету запитують документи»), а другий — на смирення («Ну чому мене завжди просять працювати над найважливішим завданням?»).
В наступному експерименті вчені проаналізували, як оточення сприймає різні типи вихваляння. Виявилося, що відверта самореклама сприймалася краще за приховані хвастощі, які відштовхують через нещирість.
Також Сезер радить запросити когось іншого, хто «підкріпить» ваші вихваляння. Наприклад, колегу, з яким ви разом запустили успішний проєкт.
Водночас вихваляння, замасковані під скаргу, можуть навіть стати на заваді вашій кар'єрі — оточення буде сприймати таку людину як нарциса. А хвастощі, підкріплені доказами власного успіху, здаються людям виправданою та загалом позитивною практикою (хоч і трохи зарозумілою).
💡 Порада: визнавати свої досягнення може бути непросто, особливо якщо ви звикли їх знецінювати та маєте проблеми із самооцінкою. Візьміть папір і ручку та складіть список: що ви вмієте, чого досягли, на чому знаєтеся.
Якщо синдром самозванця заважає вірити у свої досягнення, пояснюйте, чому той чи інший пункт опинився у списку, — використовуйте цифри та факти. Ймовірно, ви здивуєтеся, зрозумівши, наскільки ви класні.
Як коректно говорити про свої досягнення
Правильне вихваляння (або ж самопрезентація) — це навичка, яку можна розвинути. Психотерапевтка Емі Морін, авторка книги «13 звичок сильних духом людей», пропонує керуватися наступними правилами.
#1. Не прибіднюйтесь
Говоріть про свої успіхи чесно, не перебільшуючи їх і тим більше не применшуючи. Коли нас починають хвалити, іноді хочеться недбало махнути рукою і сказати: «Та це було легко. Я особливо не напружувався». Здається, що від цього всі довкола мають захоплюватися ще сильніше: мало того, що добре склав складний іспит, так ще й зробив це без зусиль.
Але для співрозмовника такі заяви можуть звучати неприємно і зарозуміло: «Як так? У мене стільки часу пішло на підготовку, а він каже, що підручник майже не відкривав?»
Натомість краще чесно розповісти, що вам було важко і ви витратили багато часу та сил: «Я готувався рік, перелопатив купу літератури, займався з викладачем — і нарешті підкорив розмовну англійську».
Рекомендуємо прочитати:
Чому нам складно просити про допомогу та приймати її від інших
Читати
#2. Спирайтеся на факти
Це часто радять для проходження співбесід. Замість голослівної заяви краще навести аргументи: що покращили, що впровадили, яких результатів досягли.
Намагайтесь уникати оцінок та узагальнень: саме вони звучать як хвастощі. Не варто робити заяв на кшталт «Я чудовий лідер» чи «Я продавець від бога». Краще розкажіть про результати: «Коли я взяв на себе керівництво командою, дохід відділу збільшився вдвічі».
Дозвольте людям робити висновки та оцінювати самостійно. Навіть якщо вони скажуть, що ви — рок-зірка продажів, це будуть їхні слова та їхня правда. А ви в цій ситуації виглядатимете красиво. Цей прийом працює у будь-яких розмовах.
#3. Не забувайте про тих, хто вам допоміг
Якщо ви працювали в команді або просто не впоралися би без підтримки, скажіть про це. Той факт, що вам допомогли, не робить досягнення менш значущим.
Не піддавайтеся спокусі привласнити всі лаври собі та підкреслити, як героїчно билися з труднощами наодинці. Відкрито розкажіть про колег, разом з якими виграли тендер, чи про керівника, який спрямовував та давав слушні рекомендації.
#4. Обходьтеся без фальшивих преамбул
Фрази на кшталт «Не хочу хвалитись, але...» звучать нещиро. Вони дають зрозуміти: хочете і чудово про це знаєте, але зупинятися не збираєтесь.
Краще чесно поділіться емоціями, які вас переповнюють. Це оцінять значно більше, ніж хибну скромність. Почніть, наприклад, так:
- «У мене шикарні новини! Я дуже хочу з вами поділитись!»
- «Мене прямо розпирає від гордості! Зараз розповім, що сталося...»
#5. Не хитруйте
Йдеться про спроби ненароком згадати про збільшення заробітку, дорогі покупки, підвищення соціального статусу та інші успіхи. «Знову забув помити нову машину, так соромно їздити на брудній», «Вирішила перевести дитину до приватної школи, звичайна нам тепер за статусом не підходить» і подібні фрази звучать дратівливо та нещиро. Стає зрозуміло, що людина просто хотіла похвалитись і стати на сходинку вище за інших.
Куди чесніше відштовхуватися від своїх почуттів:
- «Я такий радий! В мене нова машина! Подивись, яка вона класна!»
- «Завжди мріяла, щоб дитина навчалась у приватній школі з індивідуальним підходом. Дуже щаслива, що нарешті можу це забезпечити».
#6. Зважайте на контекст ситуації та почуття оточення
Якщо діалог відбувається у неформальній обстановці, звертайте увагу на контекст ситуації та доречність. Запитайте себе: чи готовий співрозмовник почути розповідь про ваші успіхи? Чи зможе він за вас порадіти? Чи, можливо, він має непрості часи — і йому буде важко? Наскільки це взагалі доречно? Якщо є сумніви, краще поділитися радістю з кимось іншим чи коли-небудь пізніше.
Бажаєте отримувати дайджест статей?
