Жовтневий дайджест Laba — про те, що і брендам, і споживачам, і стартапам варто бути готовими до змін. Читайте у свіжому огляді добірку найгарячіших новин і тенденцій:
— Можливе блокування Telegram в Україні: чи готові бренди мігрувати на інші платформи та чому tg так приваблює українського споживача? Проаналізували з операційним директором Banda Agency.
— «Мені вже 20, а на аватарці я досі 13-річний». Чому молодь масово відмовляється від Facebook і як брендам таргетувати покоління зумерів та міленіалів?
— Екосистема стартапів України — одна з найбільш впізнаваних у світі попри війну: звіт u.ventures. Про амбіції tech-індустрії поговорили з матір’ю портфельних драконів та Head of Portfolio & Operations у SID Venture Partners.
Можливе блокування Telegram в Україні: чи готові бренди мігрувати на інші платформи
У березні 2023 року засновник Petcube Ярослав Ажнюк опублікував колонки на Dou («Телеграму довіряють путін і російський уряд») та «Українській Правді» («Чому Україна не обмежує використання російського додатка Telegram?»). В них Ярослав навів докази взаємодії Павла Дурова з кремлем та спецслужбами ворога і закликав користувачів, бренди та уряд з обережністю ставитися до месенджера.
Також Ажнюк оприлюднив скриншот листа, який анонім надіслав на скриньку команди розслідувачів «Крємлєграм». Анонім сповістив, що Дуров неодноразово перетинав кордон з рф у період з 2015 по 2021 р. Про загрозу Telegram українській національній безпеці також неодноразово повідомляв і очільник ГУР Кирило Буданов.
У жовтні 2024 українські держслужбовці отримали повідомлення про обмеження використання Telegram у локальній мережі ВРУ. Наступним кроком можна припустити повну заборону Telegram в Україні. Однак, як показало наше дослідження інфополя, користувачі та бренди ще не замислюються про наслідки можливого блокування Telegram. Як і раніше, бізнеси у сфері ритейлу, e-commerce, fashion & beauty, IT — активно постять у своїх Telegram-каналах.
Laba проаналізувала, якою може бути реакція споживачів та брендів на блокування месенджера і чи готові компанії мігрувати з Telegram на інші платформи.
Розбираємо кейс разом з Олексієм Міллером, операційним директором Banda Agency за напрямком Brand & Content і соціальних мереж.
Згідно з даними дослідження Соціологічної групи «Рейтинг», 47% українців назвали Telegram основним джерелом отримання новин. І як повідомляє «Детектор медіа», в Україні налічується понад 33 тис. активних Telegram-каналів з більше ніж 282 млн підписників. При цьому наша країна — на шостому місці у світовому списку за кількістю каналів з понад 1 млн підписників.
Чому всі так звикли до Telegram? Психологію споживачів розкриває Олексій:
«По-перше, це миттєвий доступ до інформації. У кризові часи людям треба оперативність. Telegram дозволяє отримувати новини, спілкуватися з близькими та навіть слідкувати за офіційними повідомленнями від держави.
По-друге, платформа має простий та зрозумілий інтерфейс, змогу створювати власні наліпки, канали й групи. Це робить месенджер дуже привабливим. Він став не просто засобом комунікації, але й місцем для споживання різноманітного контенту — від мемів до аналітичних матеріалів.
Проте з цим з’являються і виклики. Зі збільшенням популярності Telegram виникає проблема з неправдивою інформацією та клікбейтними заголовками. Багато медіа та каналів не дотримуються журналістських стандартів, що призводить до маніпуляцій та дезінформації».
Наразі в Telegram — активні канали десятків найвідоміших українських брендів, державних діячів та великих медіакампаній. Серед них — ОГо! (канал співзасновника monobank Олега Гороховського), Digital на зв’язку (блог Kyivstar.Tech), FEDOROV (канал Міністра цифрової трансформації України), Yakabooks (інтернет-книгарня Yakaboo) та багато інших.
«Ефективність цього каналу сильно залежить від індустрії та стратегії. Ось кілька основних напрямків:
1. Клієнтська підтримка. Наприклад, monobank активно використовує Telegram для швидкого розв’язання запитів клієнтів. Це зручно, адже не потрібно телефонувати — все можна вирішити в месенджері.
2. Створення ком’юніті. Бренди у сферах медіа, технологій та моди використовують Telegram для формування активних спільнот. Це дозволяє їм бути ближчими до своєї аудиторії. Приклад — YouTube-канал “Транспортні історії”, який активно взаємодіє зі своїми підписниками через Telegram.
3. Авторські канали. Люди більше довіряють експертам, ніж брендовим каналам. Ось мої улюблені: “Водоканал” — канал креативного директора Banda Agency; F1 with Maks Podzigun — канал про Формулу-1 від коментатора Макса Подзігуна.
Щодо окупності бюджету на просування, Telegram не завжди виправдовує вкладені кошти, оскільки повідомлення можуть просто загубитися в потоці новин. Проте це відмінний інструмент для глибокої роботи з наявними клієнтами або нішевими ком’юніті.
Хоча реклама в Telegram дорога, цікаві кейси, як-от реклама ПУМБ на каналі СЕО monobank, — демонструють, що завжди є місце для креативу».
Попри обмеження на використання месенджера для посадовців, бізнеси не поспішають реагувати, принаймні публічно. Навпаки — створюють нові канали. Нещодавно до Telegram прийшла «Нова Пошта»: компанія закликає приєднатися до свого нового каналу в чатах месенджера. Чому рішення про перехід з Telegram ухвалює незначний відсоток бізнесів?
«Зараз більшість брендів досить обережно ставляться до можливих обмежень Telegram. Багато з них не поспішають вносити радикальні зміни у свої стратегії. Але все ж сподіваюся, що маркетинг-команди вже розглядають альтернативи.
Маркетологи аналізують інші платформи, такі як Viber чи WhatsApp, що дозволяє зменшити ризики, пов’язані з можливим блокуванням Telegram. Це важливо, щоби бути готовими до швидкого переходу, якщо ситуація зміниться.
Є кілька причин, чому багато брендів не поспішають залишати Telegram:
1. Невизначеність. Багато порад щодо переходу на інші платформи є лише рекомендаційними, а не обов’язковими. Це дає компаніям можливість обмірковувати ситуацію.
2. Ризики втрати аудиторії. Бренди, які вже мають велику базу підписників у Telegram, бояться втратити частину аудиторії при переході на нові платформи. Кожен переїзд може призвести до того, що не всі підписники будуть готові слідувати за брендом.
3. Державні канали. Багато офіційних установ все ще активно використовують Telegram, що підвищує довіру до платформи. Це впливає на рішення брендів залишатися в цій екосистемі.
Отже, більшість компаній чекають на подальші новини як з боку держави, так і слідкують за самою платформою, перш ніж ухвалювати рішення».
Водночас стратегію міграції з Telegram брендам все ж варто мати. Які складники можна в неї включити?
«Робити ставку на один канал — 100% ризиковано. Брендам слід використовувати мультиканальний підхід. Ось кілька кроків для успішної міграції:
1. Поступовий перехід. Не робіть різких рухів. Забезпечте плавний перехід, щоб не втратити зв’язок з аудиторією.
2. Зберігайте цінність контенту. Незалежно від платформи, важливо пропонувати якісний контент, щоб утримати увагу аудиторії. Якщо ви забезпечите високий рівень взаємодії, ваші підписники залишаться лояльними».
Брендам буде важко світчнутися з Telegram, адже в месенджері зручно і спілкуватися з командою, і запускати промо. Однак альтернативні майданчики для командної комунікації та зовнішнього маркетингу все ж існують:
«Хоча Slack і коштує немало, це чудове рішення для бізнесу, особливо якщо потрібна велика кількість інтеграцій та активна співпраця між командами. Важлива перевага — можливість підключати зовнішніх партнерів, що робить Slack зручним для роботи над спільними проєктами. До того ж платформа пропонує значно кращий рівень безпеки порівняно з Telegram, що критично важливо для компаній, які працюють із конфіденційними даними.
Але якщо говорити про зовнішні комунікації, є кілька альтернатив:
— Instagram (канали) — зручний для тих, хто вже має велику аудиторію.
— X і Threads — підходять для швидкого поширення новин і неформального спілкування.
— WhatsApp — зручний месенджер для персоналізованого обслуговування клієнтів.
— Viber — хоча і має свої недоліки, але його інтеграція з CRM може бути корисною для бізнесу.
— Signal — гарний вибір для тих, хто дбає про безпеку.
— Discord — допоможе в розбудові спільнот і взаємодії в рамках певних тем.
— Email та власні застосунки — надають більше контролю над комунікацією.
Брендам варто бути готовими до можливого блокування Telegram. Готовність зменшує ризики та допоможе зберегти зв’язок із клієнтами. Краще мати план на випадок, якщо ситуація зміниться».
«Мені вже 20, а на аватарці у Facebook — я досі 13-річний». Чому молодь масово йде з Facebook
Колись найпопулярніший серед молоді Facebook стрімко втрачає свою core-аудиторію. Але Meta схрестила мечі з китайським TikTok у «битві поколінь», щоб знову стати застосунком №1 серед підлітків.
Відплив з додатка представників покоління Z (1995–2010 рр.) та міленіалів (покоління Y, 1981–1996 рр.) підтверджують дослідження. Згідно з рисерчем Pew 2023, лише близько третини американських підлітків підтвердили, що користуються Facebook. Водночас відсоток дорослих американців, які заходять у застосунок, залишається на рівні 68%. Найпоширеніша відповідь підлітків на запитання, чи використовують вони соцмережу: «Facebook — для моїх батьків та бабусі».
Це, безперечно, негативний тренд для Facebook. Тому Meta почала переглядати стратегію розвитку додатка. Том Елісон, Head of Facebook, визнає, що ювілей соцмережі у 2024 році змусив команду замислитися про збереження актуальності Facebook для нових поколінь.
У жовтні 2024 Елісон повідомив, що для застосунку розробляють оновлення — нові локальні спільноти, а також вдосконалюють формат відео, щоб знову зацікавити молодь.
Серед оновлень Facebook, які анонсувала Meta у жовтні: поява нових вкладок Local та Explore. У розділі Local користувачі зможуть знаходити місцеві події, товари та групи. А завдяки Explore з’являться рекомендації на основі інтересів користувача.
Також можуть відбутися зміни в позиціюванні Facebook. «Не для твоєї мами» — так загорнули тестовий меседж креативники Meta.
Як оцінюють перспективи Facebook повернути молодь користувачі на reddit?
Користувачі різних поколінь — від X до Z — розуміють, що тепер має бути альтернатива Facebook. Однак у TikTok та X псується репутація через поширення контенту, пов’язаного з насильством, дитячою порнографією, і зв’язки власників з авторитарними та злочинними урядами рф і Китаю.
Та згідно зі статистикою HubSpot за 2024, найулюбленішими соцмережами зумерів є TikTok (72%), Instagram (71%) та YouТube (69%). Міленіали все ще користуються Facebook (62%), YouТube (68%) та Instagram (61%).
Звісно, глобальні бренди адаптуються до змін в інтересах молоді. Маркетологи уважно вивчають поведінку та психологію підлітків, відстежують їхні цінності, вподобання та світч з одного каналу комунікації до іншого — і адаптують свої стратегії відповідно до цих даних. Така модель взаємодії брендів та молодої ЦА має назву «маркетинг поколінь».
Нижче детально розглянемо, як маркетологи можуть ефективно таргетувати зумерів та міленіалів.
👤 Портрет зумера. Так, зумери дорослішали у цифровому середовищі, але можуть як активно споживати digital, так і без зусиль ігнорувати його. Брендам варто враховувати тенденцію серед зумерів уникати діджиталу та включити у свої маркетингові стратегії більше креативних офлайн-активностей, якщо вони бажають донести цінність своїх продуктів до молоді.
- Що цікавить зумерів: зміни клімату, розвиток соцмереж, гендерна рівність, пандемія Covid-19.
- Цінності: знання про екологію та технології, тенденція DEI, прогресивність, участь у волонтерських ініціативах.
- Соцмережі: TikTok, Instagram, Snapchat.
📱 Як будувати маркетинг у соцмережах:
- SMM-кампейни з елементами сторітелінгу та фокусом на візуальний контент.
- Influencer-маркетинг за участю не лише блогерів-мільйонників, але й мікроінфлюенсерів.
- Відеомаркетинг: короткі ролики в TikTok, Reels, Stories.
- Контент має бути сумісний з мобільними девайсами.
- Зробіть так, щоб зумери відчули себе співавторами контенту: залучайте до коментарів, відгуків, шерингу.
- Створюйте контент, орієнтований на останні тренди своєї індустрії.
- Транслюйте цінності свого бренду.
💡 Кейс кампейну в соцмережах: Instagram-кампанія на ЦА зумерів #WeMakeToday від Facebook Creative та рекламної агенції Ogilvy. Мета — продемонструвати різноманітність особистостей креаторів контенту в різних індустріях (краса, мода, танці тощо). До ініціативи долучилося понад 130 креаторів. У відео вони ділилися своїми думками на теми, що змінювалися щодня (впевненість у собі, натхнення, ставлення до несподіванок, переживання змін).
👤 Портрет міленіала. Це покоління зростало зі смартфонами в руках та постійно гуглило. Тому маркетологам варто адаптувати всі активності під mobile-first. Також «ігреки» віддають перевагу як безплатним, так і платним соцмережам, де у приватному середовищі можна поспілкуватися з однодумцями.
- Фактори, що впливають на поведінку міленіалів: у комунікації вони обирають чати або текстові повідомлення. Вирішують купувати під впливом оглядів продуктів від інфлюенсерів. Бажають отримувати персоналізований контент і впливати на якість продуктів брендів.
- Цінності: прагнення до пізнання нового, амбіції та віра в їхню силу, соціальна відповідальність, захоплення інноваціями.
- Соцмережі: Facebook, Instagram, Twitter і Pinterest.
📱 Як будувати маркетинг у соцмережах:
- Розбудовуйте SERM та збільшуйте кількість відгуків про компанію в соцмережах та Google.
- Транслюйте свою соціальну відповідальність в SMM-кампейнах.
- Продемонструйте міленіалам, що їхня думка як експертів для вас важлива. Саме разом із ними та завдяки їм ваші продукти покращуються.
- Робіть гостьові пости в групах та спільнотах, які відвідує ЦА.
- Використовуйте чат-боти й автоматизацію support-інструментів чату.
💡 Кейс ефективного кампейну в соцмережах: міленіали цінують відчуття того, що можуть впливати на якість товарів брендів. Тому маркетологи можуть наслідувати приклад Coca Cola, яка створює глобальні опитування серед споживачів, досліджуючи їхній фідбек щодо продуктів. Ідеї від Coca Cola: з’ясувати рекомендації клієнтів щодо смаку напою, паковання, маркетингових кампейнів, досвіду обслуговування. Такі опитування ви можете розмістити на сайті та анонсувати в соцмережах.
Екосистема стартапів України увійшла в трійку екосистем із найвищими темпами зростання в Центральній та Східній Європі. Head of Portfolio & Operations у SID Venture Partners розповідає про амбіції та челенджі tech-індустрії
u.ventures — український венчурний підрозділ фонду прямих інвестицій Horizon Capital. У жовтні фонд презентував звіт Scaling Up: Accelerating Ukraine’s Tech Sector про українську екосистему стартапів, що показує суттєве зростання.
Ключові інсайти репорту:
1. Українська стартап-екосистема зайняла 46 позицію у світовому рейтингу у 2024 році (у 2022 Україна посідала 50 місце) та увійшла в трійку екосистем із найвищими темпами зростання у Центральній та Східній Європі.
2. IT-галузь в Україні — одна з найвпізнаваніших у світі. Експорт IT-послуг сягнув 6,7 млрд у 2023 (41% від загального обсягу експорту послуг у національній економіці), нараховується понад 2300 IT-компаній у 20+ індустріях та 2600 активних стартапів.
3. Основні челенджі для розвитку tech-екосистеми: утримання працівників; недостатнє фінансування (зокрема в R&D-напрямок); невелика кількість M&A та IPO, що обмежує ліквідність і сповільнює зростання.
Венчурні фонди формують інноваційне середовище. Саме вони окреслюють пул ключових гравців, вміють побачити справжній продукт за MVP, дають шанс стартаперам стати впізнаваними глобально.
Про челенджі та потенціал українського tech-сектору ми поговорили з Галиною Ісаків, Head of Portfolio & Operations у фонді SID Venture Partners.
«Якщо казати про показники нашого фонду, протягом неповних трьох років у портфелі SID Venture Partners зосереджено вже понад 25 компаній. Більшість із них засновані українцями. Загальна сума інвестицій складає понад $5 млн.
Зараз ми активно інвестуємо у випускників акселератора Y Combinator — найпродуктивнішої “фабрики єдинорогів” у світі, звідки свого часу випустились AirBnB, Dropbox та Coinbase. Загалом маємо в портфелі 6 стартапів YC в різних вертикалях: AI&ML, e-commerce, DesignTech».
SID Venture Partners запустився в грудні 2021 року, тому абсолютна більшість (понад 20) інвестицій відбулась після початку повномасштабного вторгнення. В інвестиційному портфелі — відомі стартапи:
- Liki24 — маркетплейс для купівлі ліків за найкращими цінами. З 2022 компанія активно розвивається на ринку ЄС та оперує в 9 країнах.
- NewHomesMate — маркетплейс для купівлі нерухомості, що працює в 7 американських штатах і допомагає продавати будинки на сотні мільйонів доларів.
- AiSDR — сервіс, який автоматизує роботу sales-фахівців за допомогою AI. Компанія випустилася з Y Combinator на початку 2024 року.
- Haiqu — розробники софтверних рішень для квантових комп’ютерів. Унікальна команда з українським співзасновником, яка вже комерційно застосовує рішення у фінансовій та автомобільній індустріях.
В інвестиційному середовищі, на думку Галини, США задає темп на ринку. І є певні відмінності в інвестуванні в українські стартапи та американські:
«Американські венчурний та стартап-ринки беззаперечно лідирують у світі, що підігріває конкуренцію. Стартапи там мають кращий доступ до капіталу, тому оцінки компаній зазвичай вищі, а рішення приймаються в рази швидше. Деколи це 24 години. Це вимагає від нас як інвестора додаткової концентрації.
Американські стартапи також у більшості майстерно опанували growth mindset — вони “продають” інвестору не технологію як таку, а фокусуються на можливостях, обсягах ринку, потенційних клієнтах та угодах.
Для американського стартапу не дивно починати шлях з одного-двох засновників та наймати founding-інженерів уже після раунду. Стартапи з України часто мають інший підхід. Нерідко вони попереду конкурентів інженерно, але потребують прискорення в sales-процесах».
Водночас українське стартап-середовище має розвиватися в умовах повномасштабної війни, а також під впливом глобальних тенденцій.
«Навряд чи можна коротко описати весь масштаб змін, бо паралельно відбувались і глобальні процеси. Разом зі зростанням ключових ставок у США та світі гроші різко “здорожчали” й венчурне фінансування суттєво уповільнилось у порівнянні з піковими показниками 2020–2021 років. Оцінки компаній стали нижче, вимоги до стартапів — зросли. Це не оминуло стартап-спільноту України.
Проте українська екосистема точно довела свою спроможність зростати навіть у найскладніших умовах. Ми вітаємо запуск нових венчурних фондів та акселераторів, які допомагають фаундерам на ранніх стадіях отримати необхідну підтримку, і маємо активну мережу коінвесторів. Звісно ж, це потребує підтримки партнерів, і Україна має світитись на радарах іноземних фондів.
Також можна відзначити, що Україна точно стала однією з топових екосистем у секторі оборони та dual-use технологій, де домінують дрони, рішення для РЕБ, захищеного зв’язку тощо.
Поза цим, українці активно будують B2B-рішення із застосуванням AI, часто фокусуючись на автоматизації процесів, обробці великих даних або технологіях для sales.
Також в екосистемі сильна FinTech-експертиза. Такі компанії за замовчуванням створюються з фокусом на глобальний ринок, бо лише так можна побудувати справді великий бізнес.
Водночас будь-яка стійкість не може скасувати негативних наслідків повномасштабної війни. Економічні, психологічні виклики, небезпека життю, обмежена мобільність команд — все це відгукується в стартап-ком’юніті. Кількість нових компаній та їхні можливості для розвитку обмежені.
Ми також бачимо приклади технологічних санкцій, як-от рішення фінтех-провайдера Mercury закрити доступ до сервісу фаундерам з українським громадянством. Як інвестор у такі моменти ми намагаємось максимально підтримати своїх фаундерів.
Звісно ж, перемога України буде найкращим знаком для успішного майбутнього українського техсектору. Ми в SID Venture Partners будемо продовжувати приділяти значну увагу українським засновникам і допомагати компаніям у портфоліо активно зростати».