Світ крутиться мов скажений гарбуз, а ми тим часом підготували свіженьку аналітику в нашому дайджесті:
— Альянс Трампа та американських техномагнатів: чому світові tech-лідери втрачають мільярди, але все одно підтримують президента США
— «Київстар» купує Uklon: які мотиви та перспективи такого придбання
— Cortical Labs представила перший у світі біокомп’ютер на основі людських клітин: чого нам чекати від біологічного штучного інтелекту
Час зупинитися та почитати Laba.
Альянс Трампа та американських техномагнатів: техноолігархія, технофашизм і цифрова диктатура
20 січня 2025 на церемонію інавгурації Трампа завітали провідні гендири tech-сектора, які надалі стали кістяком нового альянсу. Аналітики вже зараз називають його осередком техноімперіалізму. Ілон Маск (Tesla, X), Марк Цукерберг (Meta), Сундар Пічаї (Google), Сем Альтман (OpenAI), Тім Кук (Apple), Джефф Безос (Amazon) і навіть Шоу Цзи Чу з TikTok — всі вони усміхнено вітали сходження Трампа на другий термін.
Однак після інавгурації позиції компаній «Чудової сімки» (Magnificent 7: Tesla, Apple, Amazon, Alphabet, Microsoft, Meta та Nvidia) суттєво похитнулися. Акції Nvidia, провідного виробника ШІ-чіпів, впали майже на 9%. Так ринок зреагував на тарифну політику Трампа. Акції Tesla втратили 50% своєї вартості, чим компанія завдячує скандальній поведінці Ілона Маска на посаді очільника Департаменту ефективності уряду.
Станом на березень технологічний індекс NASDAQ-100 впав на 6% з січня, а S&P 500 — майже на 10%. Індекс страху, яким трейдери позначають волатильність ринку через дві емоції — страх і жадібність, — підскочив на 60%. А п’ятеро мільярдерів, включно з Маском, Безосом та Цукербергом, які були присутні на інавгурації, — втратили сукупно $209 млрд.
Усі ці фактори сигналізують про те, що інвестори вбачають в альянсі техномагнатів з Трампом ризикову ситуацію та частково утримуються від підживлення tech-ринку капіталом. Технологічна індустрія стає непередбачуваною.
Сам Трамп у своєму інтерв’ю 9 березня назвав рецесію «невеликою та прийнятною ціною для США», адже все це відбувається заради «великих справ у майбутньому». Схоже, союзники-підприємці поділяють його думку, або ж керуються своїми зисками.
Тож на яких вигодах утворено цей альянс і в чому зацікавленість Трампа та окремих техномагнатів?
- Технологічний альянс, що утворився навколо Трампа, — реакційне угруповання. Це означає, що корпоративні політики tech-гігантів, культура компаній та навіть стратегія розвитку бізнесу — все це буде залежати (і вже залежить) від політики Трампа. Tech-магнати готові відкрито підтримувати розпорядження Трампа й застосовувати їх на практиці, як це було із закриттям програм DEI в Google.
- Зважаючи на ШІ-революцію в секторі, засновники сподіваються на послаблення регуляцій технології. Так, у день своєї інавгурації Трамп скасував указ Байдена від 2023 року, який мав на меті зменшити ризики ШІ.
- Бізнесмени розраховують збільшити свої капітали завдяки зниженню Трампом податків для корпорацій та заможних осіб.
- Підприємці дуже зацікавлені у зміні антимонопольного законодавства на їхню користь. Також техномагнати отримають зиск від демонстрації геополітичної сили США в дії. Зокрема накладення санкцій на країни, що виступають проти монополії tech-гігантів на ринку та намагаються обмежити їхні мільярдні прибутки.
- Зацікавлення в інших заманливих обіцянках Трампа: вигідні державні контракти, а також дерегуляція індустрії криптовалют.
✏️ Як пише CNN, у цьому альянсі Трамп відіграє роль колишнього аутсайдера, який перетворився на лідера-переможця та керує країною твердою рукою.
✏️ Нова техноолігархія для Трампа є майже обіцянкою безсмертя: він бажає, щоб його особистість закарбувалась у свідомості людей на віки. Журналіст The Telegraph Джеремі Ворнер стверджує, що для цього Трамп виступає рятівником західного світу, тиснучи на Китай та створюючи нову Америку — наддержаву, як їй і належить бути. Трамп бажає, щоб це сходження відбувалося на фоні лідерства США у сфері ШІ, мілтеку, космічних технологій та стрімкого розвитку біоніки. В усіх цих сферах США має розпочати й підтримувати агресивну експансію.
✏️ Вклав $288 млн у передвиборчу кампанію Трампа 2024.
✏️ Бажає підтримати світовий імідж героя-радикала, який захищає свободу слова та висміює слабкість і недолугість глобальних ліберальних інституцій.
✏️ Активно втручається в європейську політику, готує основи для конфронтації США та Європи.
✏️ Сподівається на послаблення вимог екологічної безпеки, щоби безперешкодно запускати космічні ракети SpaceX.
✏️ Задонатив $1 млн до інавгураційного фонду Трампа.
✏️ Бажає продемонструвати лояльність президенту з огляду на конфлікт у 2020 році (блокування Facebook-акаунта Трампа, через що той погрожував Цукербергу довічним ув’язненням).
✏️ Перейшов до активних дій, узгоджених з адміністрацією Трампа: скасування фактчекінгу в Meta й дискримінація представників ЛГБТК+.
✏️ Заявив про смерть класу «старої еліти» (представників культури та медіа) і народження нового — «творців соцмереж».
✏️ Вклав $1 млн у кампанію Трампа. Церемонія транслювалася онлайн на Amazon Prime.
✏️ Профінансував документальний фільм про Меланію Трамп на суму $40 млн.
✏️ Бажає звести нанівець конфлікт із Трампом 2019 року. Тоді видання The Washington Post, власником якого є Джефф Безос, виступало опонентом Дональда Трампа під час його першого президентського терміну. Зокрема журналісти медіаресурсу нарахували понад 30 тис. брехливих заяв Трампа за 4 роки його президентства (стаття досі не видалена). Через ворожнечу з Трампом Amazon програв тендер на контракт вартістю в $10 млрд, що передбачав створення хмарної інфраструктури та зберігання даних.
✏️ Фокус інтересів Безоса: майбутнє його приватної аерокосмічної компанії Blue Origin. А воно залежить від отримання вигідних федеральних контрактів. Тому підприємець різко змінив свою поведінку та намагається порозумітися з Трампом.
З огляду на мотиви ключових гравців альянсу, в США та світі набирають сили ці три ключові тенденції:
#1. Епоха технологічної олігархії створює загрозу для демократії США
У своїй прощальній промові 15 січня 2025 президент Джо Байден попередив про дедалі вищу загрозу американській демократії з боку олігархії:
«Сьогодні в Америці формується олігархія, що володіє величезним багатством, владою та впливом. Вона буквально загрожує всій нашій демократії, нашим основним правам і свободам, рівному шансу для кожного рухатися вперед».
Техномагнати стали свідками та співучасниками президентської промови Трампа з гаслами, близькими до фашизму. Там він обіцяв настання «золотого віку», згадував про дискримінацію етнічних меншин, агресивну експансію Америки шляхом колонізації, заохочував застосовувати військову силу для настання ери «закону та порядку».
І найнебезпечнішим, на думку експертів, є те, що суспільство та медіа звикли називати техномагнатів «лідерами інновацій» та «носіями високих технологій». Настільки, що тепер складно уявити їх в іншому образі — нищівників демократичних цінностей, чиї інтереси швидко виходять за межі бізнесу.
Ця зміна не є раптовою, і відбувається вона не лише тому, що нові олігархи зацікавлені в зниженні податків та нарощуванні прибутків. Експерти вважають, що мотиви техномагнатів мають ідеологічне підґрунтя. Згадаймо нещодавні заклики Цукерберга про створення нового класу еліти.
#2. Наслідком союзу X і Meta з Трампом стане маніпуляція цифровим середовищем країн, що виступають проти політики Білого Дому
Цукерберг чітко висловився щодо підтримки компанією Meta політики Трампа:
«Ми будемо працювати з президентом Трампом, щоб дати відсіч урядам у всьому світі».
Це означає, що США атакує суверенітет країн, щоби позбавити їх права управляти власним цифровим середовищем. Компаніям Цукерберга та Маска належать дані значної частини людства — Meta нараховує 3,35 млрд користувачів, X — 650 млн активних юзерів на місяць. Наслідком альянсу цих підприємців з Трампом стане поширення фейків та дезінформації в країнах, які відкрито виступатимуть проти поточної політики США.
#3. Європа ризикує стати цифровою колонією США
Для Європи зміцнення альянсу означає посилення шантажу з боку адміністрації Трампа. Під час передвиборчої кампанії в США кандидат у віцепрезиденти Дж. Д. Венс попередив ЄС, що регулювання X розглядатиметься як напад на свободу слова. Він додав, що такі дії призведуть до відмови США підтримувати НАТО.
Європейські лідери не наважуються відкрито виступити проти Трампа-Цукерберга-Маска через побоювання, що в ЄС зросте підтримка ультраправих партій. Або ж — у разі програшу останніх на виборах — в європейських країнах почнуться масові протести. Однак, на думку Хосе Ігнасіо Торребланка, старшого наукового співробітника Європейської ради з міжнародних відносин, — капітуляція призведе до перетворення Європи на цифрову колонію США.
Щоб цього уникнути, Європа має виказати рішучість у правовому регулюванні X, Meta, TikTok. Політикам і законодавцям слід усвідомити, що це не протистояння між Європою та США, а саме боротьба між техноолігархією та демократичними цінностями.
Проте зазначимо, що не всі експерти впевнені у втіленні задумів ключових гравців альянсу. По-перше, як пише The Economist, техномагнати не настільки впливові, як здається. На Amazon, Meta, Tesla припадає лише 10% вартості всіх зареєстрованих акцій США.
По-друге, не варто забувати про громадську думку. Більше ніж половина дорослих американців (54%) негативно ставляться до Маска. Дві третини — не схвалюють дії Цукерберга.
По-третє, на відміну від нафтопромислового магната Джона Рокфеллера, техномагнати не здатні викупити економіку США.
І зрештою, інтереси гравців альянсу конкурують між собою (соцмережі, космічні технології, ШІ). Їм буде складно виступати об’єднаними силами.
Laba слідкуватиме за тенденціями всередині альянсу та запропонує оновлений огляд за кілька місяців.
Офіційно: «Київстар» купує Uklon — які мотиви та перспективи такого придбання
В лютому 2025 року Антимонопольний комітет України (АМКУ) надав найбільшому мобільному оператору «Київстар» дозвіл на придбання онлайн-сервісу замовлення таксі Uklon.
У березні 2025 «Київстар» підписав угоду про придбання групи «Уклон» (Uklon), ціна якої склала $155,2 млн. Як зазначено в пресрелізі материнської компанії «Київстар» — VEON, Uklon працює у 27 містах України та об’єднує на платформі понад 100 тис. водіїв-партнерів. У 2024 році компанія здійснила більш ніж 100 млн поїздок і понад 3 млн доставок.
Деталі угоди:
- Після її закриття «Київстар» стане власником 97% акцій Uklon. Передбачається, що гендир Uklon Сергій Гришков залишиться на своїй посаді.
- У своєму дописі у Facebook Гришков зазначив, що «Київстар» та Uklon залишаються окремими бізнесами.
«Вся наша команда під моїм прямим керівництвом у ролі СЕО Uklon, у повному складі, продовжить працювати над розвитком продуктів і сервісів компанії в Україні та на інших ринках».
- Каан Терзіоглу, гендиректор VEON Group і голова наглядової ради «Київстар», наголосив на розширенні можливостей Uklon за межі України та Узбекистану разом із цифровими операторами в Казахстані, Пакистані та Бангладеш.
- Закриття угоди заплановане на квітень 2025 року, після виконання стандартних умов.
Як коментували угоду про придбання представники «Київстар»
Ще в січні 2025 президент «Київстар» Олександр Комаров у коментарі Dev.ua пояснив мотиви купівлі Uklon:
«“Київстар” продовжує інвестувати в інноваційні технології та нові сервіси: угода з Uklon стане логічним кроком у побудові інтегрованої цифрової екосистеми, а також важливим етапом неорганічного зростання та масштабування бізнесу».
На переконання Комарова, інвестиція в Uklon є важливим сигналом для українських та міжнародних інвесторів, які готові долучитися до відбудови України, навіть попри війну, що триває.
Пізніше Dev.ua отримав розширений коментар від пресслужби «Київстар». Ділимося ключовими інсайтами:
- Угода з Uklon масштабує бізнес, щоб реалізувати інвестиційні зобов’язання VEON у розмірі $1 млрд протягом 2023–2027 рр.
- Для Uklon угода відкриває нові горизонти розвитку: від збільшення інвестицій — до виходу на нові ринки за підтримки VEON.
- Розвиваючи екосистему цифрових сервісів, «Київстар» прагне перейти на стратегічно новий рівень взаємодії з клієнтами та надавати сервіси, ширші за звичне уявлення про послуги зв’язку.
Аналізуючи мотиви «Київстар» щодо придбання Uklon, експерти видання «Економічна Правда» виокремили три передумови:
#1. Підготовка компанії до IPO. Такі новини, як придбання Uklon, або Tabletki.ua, або угода зі Starlink — здатні збільшити інвестиційну привабливість бізнесу та зменшити ризик заниженої оцінки під час IPO. Інвесторам інноваційні технологічні компанії цікавіші за звичний телеком. Ми можемо почути про наміри «Київстар» щодо нових придбань у майбутньому
#2. «Київстар» накопичив величезні прибутки, які неможливо вивести за кордон через валютні обмеження, запроваджені Нацбанком. За словами керівника аналітичного відділу Concorde Capital Олександра Паращія, у жовтні сума прибутків становила 12,7 млрд грн. Ці гроші належать власникам, але їх неможливо переказати акціонерам.
Через інфляцію тримати кошти на рахунках — недоцільно. Тому придбання інноваційного бізнесу є альтернативою для руху грошей. І завдяки таким капіталовкладенням можна виходити на міжнародні ринки навіть за умов війни.
#3. Прагнення стати технологічним лідером на ринку. Саме для цього компанія інвестує в екосистему цифрових сервісів. Доступ до них користувач може отримати за номером телефону. Таким чином «Київстар» збільшуватиме свої чеки, пропонуючи більше продуктів.
В коментарі «ЕП» телекомунікаційний експерт Роман Хіміч зазначає, що наразі основний прибуток українські оператори отримують саме завдяки мобільному бізнесу. А от побудувати фінансово успішну екосистему сервісів довкола послуг мобільного зв’язку — справжній виклик.
Чи зможе «Київстар» трансформувати бізнес-модель і стати повноцінною tech-компанією? Laba поділиться аналітикою в наступних випусках.
Створено перший у світі біокомп’ютер на основі людських клітин: чого чекати від біологічного штучного інтелекту
У березні 2025 команда мельбурнського біотек-стартапу Cortical Labs представила перший у світі біологічний комп’ютер, який працює на базі ШІ. Розповідаємо, як науковцям вдалося дійти до такого відкриття.
По суті, синтетичний штучний інтелект (SBI, Synthetic Biological Intelligence) — це біологічний розум, який розвивається завдяки навчанню нейронів у штучно створених умовах. Ці нейрони управляються імпульсами ззовні. В результаті вони здатні впливати своєю енергією на фізичний світ. Маніпуляції з біологічним матеріалом (наприклад, стовбуровими клітинами живих істот) відбуваються в закритому, контрольованому середовищі, дослівно — «у склі».
SBI показав себе в дії ще наприкінці 2022 року. Тоді вчені з Університету Монаша (Австралія) в партнерстві з Cortical Labs розробили нейронну мережу DishBrain. Її було вирощено з 800 тис. стовбурових клітин людини та миші на матриці з електродів. Синтетичний розум продемонстрував когнітивні здібності та зіграв в електронну гру Pong.
Як це спрацювало? Вчені стимулювали нейрони завдяки подачі сигналів. Мікроелектроди сигналізували про розташування м’яча: праворуч чи ліворуч. Дії відбувалися за принципом вільної енергії — згідно з ним біологічний інтелект здатний до самоорганізації, щоби попередити непередбачувані реакції навколишнього середовища.
«Гарна поведінка клітин заохочувалася сигналом мікроелектродів, а погана — притлумлювалась електронним шумом. Так менше ніж за 10 хвилин нейрони самоорганізувалися та успішно зіграли в Pong», — пояснює Ге Ван, директор Biomedical Imaging Center.
Успішний експеримент 2022-го здійснив прорив — і дослідники стартапу Cortical Labs вирішили створити першу у світі комерційну версію синтетичного штучного інтелекту. В березні 2025 команда представила біологічний комп’ютер CL1.
На противагу традиційному ШІ, який працює на базі кремнієвих чіпів, біологічний ШІ функціонує на основі людських нейронів. Тому така форма інтелекту — більш органічна й здатна точніше симулювати людське мислення.
Отже, як працює CL1? Нейрони, вирощені в лабораторії, поміщаються всередину системи на електродний масив з металу та скла. 59 електродів забезпечують для користувача стабільний контроль. Далі цей «мозок» фіксують у прямокутному блоці життєзабезпечення. Останній під’єднують до системи завдяки ПЗ, що працює в режимі реального часу.
Команда Cortical Labs збирає такі блоки, плануючи в майбутньому побудувати своєрідну структуру серверів біологічної нейронної мережі. Вона міститиме 30 окремих блоків зі своїми клітинами. Очікується, що ці сервери під’єднають до інтернету вже найближчими місяцями.
Пристрої будуть доступні кожному науковцю, досліднику та інноватору вже до кінця 2025. Обмін даними відбуватиметься через хмарне середовище. Початкова ціна пристроїв — близько $35 тис.
«Ми пропонуємо Wetware-as-a-Service (WaaS), — коментує Хон Вен Чонг, засновник та гендир Cortical Labs. — Клієнти зможуть придбати біокомп’ютер CL1 одразу або купити чіпи, отримавши до них віддалений доступ через хмару. Ця платформа дозволить мільйонам науковців на практиці застосувати весь потенціал CL1. Окрім платформи ми інвестуватимемо в дослідження наших клієнтів. Це стимулюватиме науковий прогрес».
Яку цінність для людства здатен генерувати такий біокомп’ютер:
- CL1 зможе значно просунути дослідження захворювань і персоналізувати процес лікування: вдосконалиться та розповсюдиться метод індивідуальної медицини.
- Завдяки біокомп’ютеру дослідники покращать тестування ефективності й токсичності ліків, підлаштовуючись під потреби конкретного пацієнта.
- Система дозволить моделювати рідкісні захворювання та генетичні розлади в контрольованому середовищі — і таким чином зменшиться кількість випадків тестування на тваринах.
- Ге Ван передбачає, що в майбутньому людство може очікувати на появу гібрида цифрового (на цифровому носії), фізичного (людського) та біологічного інтелекту. Ймовірно, людський мозок зможе синхронізуватися з ним.
Водночас одним із ключових викликів для поширення комерційного використання біокомп’ютера CL1 та подібних систем є етичні міркування. Зокрема необхідні численні регуляторні дозволи комітетів з біоетики, урядових організацій, центрів з охорони здоров’я — залежно від певної країни. Саме тому дослідники й науковці мають вже зараз спиратися на принципи відповідального та етичного використання біокомп’ютерних технологій.