Свіженька квітнева аналітика від Laba — done! Що підготували для вас в огляді:
— Зумери запускають тренд корпоративної естетики в TikTok. Як тенденцію можуть використати роботодавці — проаналізували з Аліною Рудюк, L&D Manager в MacPaw та засновницею do.rechi.media.
— Регулятори США проти BigTech: чи вдасться Цукербергу заперечити звинувачення Meta в монополізації ринку соцмереж.
— monobank запускає бета-тест нової функції monoКЕП: підписувати документи можна буде в додатку без використання Дії та BankID.
Починаємо?
Зумери запускають тренд офісного лайфстайлу в TikTok: як тенденцію можуть використати роботодавці
Соцмережами шириться західний тренд, який вже отримав назву OfficeTok і «час білих комірців». У TikTok представники покоління Z (народжені в середині 1990-х — до початку 2010-х) розповсюджують відео, в яких діляться своїм офісним лайфстайлом.
@georgiasianxx time stamped spend the day with me as a corporate girl 🩵👩🏼💻🚆 #dayinthelife #corporatelife #corporatetiktok #officelife #officetok ♬ sonido original - SONIDOS LARGOS
Пиття кави з корпоративної філіжанки, підбір офіс-луків, фітнес-тренування перед роботою, подорож громадським транспортом, складання обіду в холодильник на спільній кухні — схоже, зумери демонструють прихильність до свого корпоративного повсякдення. Але чи дійсно вони готові знехтувати улюбленим ремоутом і повернутися до 5-денного робочого графіку в офісах?
Разом з Аліною Рудюк, L&D Manager в MacPaw та засновницею do.rechi.media, ми проаналізували психологію OfficeTok-тренду. Поговорили про те, наскільки офісне життя очима зумерів відповідає реальності — і як роботодавцям адаптувати нову тенденцію.
Аліна розповідає, чому після буму віддаленої роботи молодь обирає офіс, а користувачам подобається спостерігати за офісним життям:
«Варто подивитись на природу цього тренду з декількох боків:
— Перший аспект: потреба людини в приналежності й взаємозв'язку з іншими. В книзі “Самотність. Сила людських стосунків” Вівек Мурті пише: "Потреба у зв'язку з іншими вкорінена в нас так само глибоко, як і бажання їжі або води". Повний перехід на віддалений формат роботи спочатку був шоком, потім став звичним. Але з часом приніс багатьом відчуття ізольованості.
В офісах завжди є люди — подобаються вони нам чи ні. Є багато робочих зустрічей. Ну і кухня та курилка, де обговорюються всі новини, плітки та завдяки small talk розв’язується багато питань. Це дає відчуття того, що ти у вирі подій, що маєш приналежність до чогось більшого. А якщо тобі справді подобається твоя робота й компанія, ти відчуваєш свій внесок — це дарує відчуття значущості замість відірваності та ізольованості.
— Другий аспект — це певна залежність покоління Z (та й не тільки його) від необхідності постійно продукувати новий контент. Якщо знімати рілз про те, як пройшов твій робочий день вдома, то це будуть переміщення між спальнею, ванною, кухнею та кабінетом (у кращому випадку, якщо кабінет — це не та ж сама спальня). А от якщо є потреба вийти в офіс, то це вже набагато більше динаміки та змін картинок. Тут тобі й поїздка чи прогулянка в офіс, і робоче місце, кухня для перерви на каву, подорож до кафе на обід, мітинг з колегами тощо. Відомо, що соцмережі та думки про те, як позиціювати себе в них, є предметом постійних роздумів зумерів.
Також для них актуально створювати не лише динамічний, але й естетичний контент. За красивою картинкою, яку схвалять, яка набере багато лайків та переглядів, блогери підуть не лише в офіс, а й на край світу.
— Третій аспект: у багатьох зумерів, а тим паче наступних поколінь, не сталося звичного для попередніх генерацій переходу в офісну роботу після навчання. Ковід і подальше розповсюдження remote- і hybrid-форматів роботи призвели до того, що багато молодих людей взагалі не знають, як виглядають офіси великих міжнародних корпорацій. І блогери, які можуть зараз демонструвати офісне життя в TikTok, — надають можливість доторкнутись до цього досвіду тим, хто його не має».
Водночас Аліна зазначає, що high-class офісна естетика зображена зумерами в TikTok занадто романтизовано і дещо утопічно.
@cloudsjoo Replying to @Anchica95 and now its an actual 9 to 5 🙌👩🏻💻#9to5 #officelife #corporate #bigtech #techtok #9tothrive #consultant #managementconsulting #corporategirly ♬ Walking Around - Instrumental Version - Eldar Kedem
Насправді робота в офісі за жорстким графіком може бути досить напруженою та виснажливою.
«Ці ролики в TikTok демонструють лише привабливу частину офісного життя. Сучасні офіси, з гарно оздобленими та зручними просторами, робочими столами. Багато світла, свободи, естетичних ракурсів у зйомках.
Та чи всі офіси такі? Точно ні. Дуже залежить від сфери та компаній. Якщо це ІТ, то бізнеси дійсно зазвичай мають максимально сучасно обладнані офіси. Дбають про кімнати для відпочинку, зелені зони, просторі переговорні кімнати.
Але водночас існують офіси з підлогою з темно-сірого ковроліну, відсутністю денного світла та опенспейсами на 200 людей, де важко почути не те що сусіда по столу, а й власні думки.
І не лише це зафільмовано з надмірною романтикою. Більшість часу в офісі ти гаєш за монітором або на мітингах з колегами. Тебе часто відволікають, якщо працюєш в опенспейсі.
Ми живі люди. У нас трапляється різний настрій та стан. Інколи не хочеться балачок, бо треба працювати над рутинними задачами в тиші та спокої. Реальність набагато прагматичніша, простіша та менш яскрава, ніж та картинка, що показують в рілз».
Тож про що насправді сигналізує нам тренд #Corporatelife? Це лише хвиля хайпу чи сигнал для роботодавців, що молодь вже не проти повертатися до офісів?
«Я б не поспішала розглядати це як сигнал, що молодь хоче й готова повертатися в офіси. Наведу декілька аргументів. У репорті Talent Trends 2025 Korn Ferry одним із трендів є Hybrid 360. Йдеться про те, що залучати таланти роботодавцю слід не лише завдяки опціям гібридного формату роботи, але й гнучкості у виборі робочих днів. Наприклад, 4-денний робочий тиждень або певні обрані працівником години (employee-controlled schedules).
І ще трішки даних:
— 75% представників покоління Z стверджують, що надають перевагу роботі з гнучким графіком, а не з вищою зарплатою (Future of employee experience, 2024. Backslash, TBWA World).
— 48% зумерів заявили, що гібридний формат є ідеальним варіантом (Power Shifts 2025, Korn Ferry).
— 66% лідерів у фінансових послугах, які працюють віддалено або гібридно, зазначають, що, ймовірно, залишать свою компанію, якщо їх змусять повернутися до офісу на повний робочий день (Workplace Intelligence 2024, Deloitte).
Тобто дослідження свідчать, що повернення в офіси на 5-денний та 8-годинний робочий день не є пріоритетом для працівників різних поколінь, зокрема зумерів.
Тому моя думка: Corporatelife-ролики — не хайп, а скоріше частина креативних кампаній для підтримки брендів конкретних роботодавців, які повертають працівників в офіси або розв’язують питання повернення в офіси загалом. Залучати до таких кампаній TikTok-блогерів — це геніально!»
Ймовірно, в TikTok зумери також транслюють те, яким би вони хотіли бачити сучасний офіс та офісне життя. Чи можуть роботодавці взяти щось для себе, щоб відповідати баченню молоді?
«Компанії, які прагнуть залучати таланти й топових експертів у своїх галузях, — відповідально ставляться до того, як виглядає та обладнаний офіс. Я працювала у великих міжнародних організаціях з 2008, і ще тоді це було актуально. Загалом це стосується великих, амбіційних, націлених на зростання та довгостроковий результат компаній.
Вони розуміють, що людям важливо надавати якісні умови праці. В багатьох організаціях з переходом на full remote або hybrid започаткували окремі бенефіти, які повністю або частково покривали витрати на обладнання домашнього офісу (наприклад, купівлю зручного робочого крісла або столу).
Тож для компаній, які вже дбають про свій бренд роботодавця і надають людям можливість працювати в комфортних, зручних, навіть естетичних офісах, — це сигнал продовжувати свої корпоративні практики. Бо вимоги молоді будуть лише зростати — ось це точно не варто впускати з виду.
Для компаній, які ще не впроваджують такі практики, цей тренд — нагода почати вдосконалювати корпоративний підхід, щоб залучати молоді таланти».
Саме тому Deloitte, Unilever та великі корпорації, як Amazon, що примусово повертають співробітників на фултайм в офісі, — вже практикують цей тренд. Аліна аналізує, чи готові українські компанії адаптувати тенденцію, та радить роботодавцям, як її ефективно використати для наймання та утримання покоління Z.
@taiwo.ade Tech girlies tap in✨ Allow me to reintroduce myself It’s ya girl Taiwo — a black woman in tech Specifically, a UX Researcher #blackwomenintech #techjobs 💄@Fenty Beauty ♬ original sound - taiwo • @taiwo.ade
«Соцмережі — це потужний інструмент впливу на потенційних кандидатів. Багато компаній створюють сторінки в соцмережах не лише для шерингу бізнес-контенту, але й щоб розповісти про організацію очима її співробітників.
Для розвитку бренду роботодавця можна навіть створювати окремі сторінки. На таких майданчиках розповідають про людей, які вже працюють в організації, або про наявні вакансії. Це можливість поділитися цінностями та місією компанії, продемонструвати офіс, розповісти цікаві історії. Показати, як працівників навчають або як вони відпочивають з колегами. Та й навіть познайомити з офісними улюбленцями. Наприклад, у MacPaw це два коти, які постійно живуть в офісі.
Також компанії вже почали використовувати особисті бренди співробітників для залучення та утримання талантів. Але ця тенденція поки що не дуже розповсюджена на українському ринку. На жаль, частенько компанії все ще вважають, що сильний особистий бренд працівника — скоріше загроза, ніж можливість. Та я впевнена, що і це буде змінюватись досить швидко.
Такі популярні TikTok-ролики від зумерів, які класно можуть працювати на залучення молоді (тим паче якщо в компанії вже крутий офіс), мають додати аргументів компаніям, щоб все ж подумати про особисті бренди працівників. Я порадила б роботодавцям залучати співробітників та спільно створювати відео про офісну рутину, про день в офісі тощо. Такі колаборації — стовідсотково виграшна історія для обох сторін».
Регулятори США проти BigTech: чи вдасться Цукербергу заперечити звинувачення проти Meta в монополізації ринку соцмереж
Тенденція протистояння уряду США та корпорацій індустрії BigTech стрімко набирає обертів. У понеділок, 14 квітня, розпочалося слухання антимонопольної справи Федеральної торгової комісії США (далі — FTC) проти компанії Марка Цукерберга Meta.
Представником FTC виступив адвокат Деніел Метісон, а інтереси Meta захищав її провідний юрист — Марк Хансен. На слуханні відбувся допит гендиректора Meta Марка Цукерберга як першого свідка у справі.
Основний аргумент базується на бізнес-стратегії Цукерберга, яку той озвучив ще у 2008 році:
Спираючись на неї, топменеджмент Facebook постійно тримав у полі зору потенційних конкурентів, які становили загрозу для соцмережі завдяки своїм досконалішим продуктам, і приймав рішення про їхнє придбання.
У 2010-х компанія Facebook вдавалася до популярного виду поглинань у Кремнієвій долині, відомого під назвою acqui-hiring. Тобто купувала стартапи, щоб залучити їхніх талановитих співробітників до розвитку своїх продуктів, а потім — ліквідувала придбаний бізнес.
Переломний момент стався, коли Цукерберг купив соцмережу Instagram за $1 млрд (2012 рік) та месенджер WhatsApp за $21,8 млрд (2014 рік). Від цих подій відштовхується вся тактика обвинувачення FTC. Деніел Метісон спирається на копії письмової комунікації Цукерберга зі співробітниками, стейкхолдерами Meta, інвесторами, а також засновниками Instagram і WhatsApp. Адвокат FTC стверджує, що Цукерберг купив ці компанії не для того, щоб вкладатися в їхній розвиток, а щоб нейтралізувати потенційну загрозу для Facebook і монополізувати ринок соцмереж.
Аргумент FTC базується на Розділі 2 Антимонопольного закону Шермана 1890 року, який забороняє компаніям встановлювати монополію на ринку, використовуючи антиконкурентні практики. Тож щоби послабити контроль Meta над індустрією, регулятор проторює собі шлях до того, щоби примусити Цукерберга продати Instagram та WhatsApp.
На думку FTC, це забезпечить 3,5 млрд активних користувачів Facebook, Instagram і WhatsApp свободу вибору на ринку соцмереж та позитивно вплине на конфіденційність персональних даних. Meta ж втратить свій рекламний бізнес вартістю $1,3 трлн через розрив єдиної екосистеми, яку утворюють три додатки, бо в неї інтегровані всі рекламні служби корпорації.
«Це дуже вдарить по прибутковості Meta, — коментує для The Guardian Жасмін Енберг, головний аналітик рисерч-компанії Emarketer. — Наразі Instagram є найбільшим джерелом прибутку Meta в США, у 2025 соцмережа забезпечує 50,5% статків компанії від реклами на цьому ринку».
Meta не публікує дані про прибутки своїх додатків, однак Emarketer у грудні 2024 прогнозував, що Instagram згенерує $37,1 млрд у 2025.
Водночас прибутки WhatsApp не є значними для Meta. Втім, застосунок має найбільшу кількість щоденних користувачів та масштабує свої інструменти — зокрема чат-ботів, на які Цукерберг покладає великі сподівання.
FTC подала позов проти Meta ще у 2020 році за першої каденції Трампа, але тоді суд відхилив його через недостатню аргументованість. З того часу регулятори з потрійною увагою наглядали за BigTech, переглянувши класичний для США підхід laissez-faire, або принцип мінімального втручання держави в економіку.
Схоже, регулятори бачать загрозу для себе, зважаючи на майже необмежену владу технологічних магнатів над комерцією, індустрією розваг, суспільною думкою та навіть політикою. Тому поновлення справи FTC проти Meta є вже третім великим антимонопольним позовом в індустрії BigTech за останні роки. Зокрема у 2024 суд визнав, що Google монополізував ринок пошуку, використовуючи ексклюзивні угоди. Водночас Міністерство юстиції США подало позов на Apple, а FTC — на Amazon за обвинуваченням у порушенні антимонопольного законодавства.
Тож у понеділок, 14 квітня, Марк Цукерберг з’явився на суд у темному костюмі та світло-блакитній краватці. І зберігав спокій, навіть коли юристи FTC поклали перед ним пухку теку з роздруківками внутрішнього корпоративного листування співробітників Meta, включно з його власними імейлами. Цю базу доказів FTC зробила доступною публічно, з нею можна ознайомитися тут.
Розглянемо три ключових обвинувачення представників FTC проти Meta й аргументи захисту Цукерберга та Марка Хансена:
#1. Визначення FTC ринку, на якому Meta встановлює монополію
⚔️ Звинувачення:
В суді FTC стверджувала, що Meta встановила монополію на ринку «персональних соцмереж» (таким чином FTC обмежує визначення ринку) і що Snapchat є єдиною платформою, яку можна порівняти з Facebook та Instagram. Вони заявили, що Meta контролює 78% цього ринку.
🛡 Аргумент захисту:
На це Цукерберг заявив, що ринок соцмереж — набагато ширший, і звинувачення неправильно його визначає. За словами гендира Meta, Facebook дійсно створений для спілкування з друзями та близькими, але соцмережа приналежна також і до індустрії розваг, допомагає пізнавати світ, дізнаватися новини.
Марк Хансен стверджує, що Meta активно стикається з конкуренцією з боку TikTok, LinkedIn, YouTube та інших платформ. З огляду на це, Meta підкреслила, що FTC має довести її монополію на відповідному ринку — в його широкому розумінні, а не на ринку виключно «персональних соцмереж».
#2. Стратегія «краще купувати, ніж конкурувати» й навмисне придушення інновацій
⚔️ Звинувачення:
Meta вдається до придбання сильних гравців на ринку, якщо її шанси здобути перемогу над ними — незначні. У доказовій базі FTC можна побачити численну й детальну аналітику конкурентів, які викликали серйозне занепокоєння у Facebook, — зокрема Google+, KakaoTalk, Twitter, WhatsApp, Instagram, WeChat:
FTC продемонструвала внутрішні імейли з часів придбання Instagram (2012 рік), у яких Цукерберг написав, що прагне «нейтралізувати потенційного конкурента» (Instagram) і що «сервіс обміну повідомленнями WhatsApp становить великий ризик для Facebook».
Додатково FTC звинуватила Meta у навмисному придушенні інновацій в придбаних компаніях та зниженні рівня послуг для клієнтів.
🛡 Аргумент захисту:
Meta рішуче заперечила ці обвинувачення. Захист стверджує, що придбання Instagram і WhatsApp — не заважало, а сприяло конкуренції. До того ж Meta інвестувала мільярди доларів у вдосконалення та масштабування додатків, що в підсумку, навпаки, покращило сервіси для користувачів.
Хансен додає, що Meta не є монополістом, оскільки компанія ніколи не підвищувала ціни на послуги для споживачів, а всі її основні продукти — безплатні, адже соцмережі-конкуренти також не вимагають коштів за свої сервіси. «Середній американець використовує понад 40 додатків щомісяця», – зазначає Хансен.
#3. Купівля Instagram та WhatsApp відбулася саме тоді, коли от-от мала початися революція мобільних додатків
⚔️ Звинувачення:
Facebook почав застосовувати стратегію «краще купувати, ніж конкурувати» в той момент, коли користувачі по всьому світу переходили з ПК на мобільні пристрої. Тоді Facebook був сфокусований на створенні мобільного додатка. Саме в цей період Цукерберг придбав Instagram, прорахувавши, що перспективний конкурент швидко випередить його застосунок Facebook за популярністю.
🛡 Аргумент захисту:
У 2012 році FTC розпочала непублічне розслідування з придбання Facebook соцмережі Instagram. Однак пізніше регулятор припинив його та дозволив Цукербергу просуватися в угоді далі.
Захист вказує на необхідність FTC переглянути свою позицію і тепер. Тобто замість примусу до розділу Meta — регулятор має заохочувати розвиток технологічної індустрії в США та підтримувати BigTech у прагненні нести культуру інновацій користувачам.
За змаганням FTC й Meta слідкують десятки експертів. Майк Прукс, віцепрезидент з досліджень у Forrester, у своєму коментарі The Guardian зазначає, що цей судовий процес може мати кардинальні наслідки для індустрії соцмереж. За його словами, справа FTC проти Meta здатна змінити саму модель цього ринку:
«Meta більше не буде центральним гравцем. Ймовірно, ми побачимо ренесанс стартапів цієї сфери, які захоплюватимуть свою частку ринку».
Деякі експерти пристають до думки, що Цукерберг чекає на підтримку Дональда Трампа у своїй боротьбі проти FTC. Усвідомлюючи загрозу поділу компанії регулятором, підприємець завчасно вдався до дій, які могли б її нівелювати. Йдеться про спроби налагодити стосунки з президентом США Дональдом Трампом. Зокрема гендиректор Meta задонатив $1 млн до інавгураційного фонду Трампа, запровадив зміни в корпоративні політики своєї компанії, щоб відповідати політичному курсу, — і все у сподіваннях, що Трамп вплине на FTC.
У середу, 2 квітня, Цукерберг зустрівся з Трампом в Овальному кабінеті, нібито саме з приводу позову FTC. Того ж дня голова Федеральної торгової комісії Ендрю Фергюсон заявив журналістам, що регулятор незмінно виступає проти Meta й не бажає розглядати будь-які гіпотетичні версії (стосовно можливого впливу на нього президента США).
Наразі Трамп не робив жодних офіційних заяв та відкрито не демонстрував прихильність до Цукерберга. Laba продовжить слідкувати за ситуацією та запропонує свіжу аналітику справи FTC проти Meta в наступних випусках.
monobank запускає бета-тест нової функції monoКЕП: підписувати документи можна буде в додатку без використання Дії та BankID
15 квітня співзасновник monobank Олег Гороховський у своєму телеграм-каналі анонсував бета-тестування нової функції monoКЕП (кваліфікованого електронного підпису), просунутої версії ЕЦП (електронного цифрового підпису). monoКЕП значно спростить процес підписання документів без необхідності використовувати сторонні сервіси, зокрема Дія.Підпис, BankID або флешки з ключами.
«Ми робимо ще один крок до того, щоб усі банківські та ділові сервіси були в одному смартфоні, — коментує Гороховський. — Більше не треба буде шукати файл з підписом у глибинах комп’ютера чи носити токен із собою».
Таким чином користувач зможе підписувати будь-які документи прямо в застосунку monobank і без додаткових технічних засобів.
Наразі оновленою функцією користуються лише бета-користувачі ФОПи, яких команда mono закликає залишати фідбек через службу підтримки. Після опрацювання зворотного зв’язку банк відкриє доступ до monoКЕП для всіх користувачів. Очікується, що це відбудеться до кінця 2025 року.
monoКЕП прийшов на заміну попередній функції ЕЦП, завдяки якій можна було ставити цифровий підпис на кредитному або депозитному договорі, податковій декларації, довідці про доходи тощо. ЕЦП автоматично надавався кожному клієнту mono при реєстрації будь-якої картки — віртуальної чи пластикової. Але для підпису потрібна була авторизація користувача через додаток Дія або BankID.
monoКЕП має повну юридичну силу на території України. Функція впроваджується відповідно до норм Закону України «Про електронні довірчі послуги». Ключі зберігаються на захищених серверах банку із застосуванням сертифікованих криптографічних алгоритмів.
Кожен підпис перевіряється за допомогою інфраструктури відкритих ключів. Дані шифруються на боці клієнта, і банк не має прямого доступу до самого ключа — лише до обробки запиту на підпис.
Серед інших переваг monoКЕП:
— підписання документів за кілька секунд
— доступність будь-де й будь-коли;
— максимальний термін дії підпису — 2 роки
— високий рівень безпеки: підпис захищено паролем, біометрією та шифруванням
Щоб створити monоКЕП, ФОПам потрібно:
— натиснути на «Профіль»
— далі на опцію «monоКЕП»
— придумати пароль
— підтвердити особу за допомогою face-ID
А ось як використовувати monоКЕП:
1. Відкрити документ через застосунок mono:
— в завантажених (або через іншу папку у Провіднику) обрати згенерований monоКЕП
— в контекстному меню обрати «Поширити»
— обрати додаток monobank
2. Ввести пароль і натиснути «Підписати».
3. Після підписання ви зможете поділитися документом.
