ШІ змінює бізнеси, та чи здатний він змінити покоління? Підготували свіженьку аналітику червня:
— Tinder втрачає користувачів та змінює CEO, бо проспав зміни: «свайпання» і стосунки тільки заради фізичної близькості — вже не цікавлять користувачів, вони хочуть «кохати зі змістом». Як покоління впливають на дейтинг-продукти й бізнес — розібралися з Ромою Калинчуком, Product Management Team Lead Taimi, інклюзивного додатка для знайомств для ЛГБТК+ спільноти.
— Відтепер бізнес-користувачі ChatGPT матимуть інтеграції з Google Drive, One Drive та Dropbox. AI зможе сам проаналізувати всі ваші документи й відповісти на запитання «Який в нас був прибуток у 2024?». Зручно? Дуже. Безпечно? Треба розбиратись. Куди далі піде конфіденційна інформація вашої компанії та чи не з'явиться вона в результатах чийогось промпту? Як інтегрувати AI в бізнес безпечно — аналізуємо разом із Сергієм Бороною, Head of Information Security в Ciklum.
Tinder втрачає користувачів та змінює CEO: як дейтинг-додаткам не проґавити нові запити Gen Z
Tinder змінює CEO. Поточна гендиректорка Фей Йосоталуно в липні поступиться місцем Спенсеру Раскоффу, CEO компанії Match Group, яка володіє Tinder.
Причина — останнім часом справи у бізнесу йдуть не дуже:
- прямий прибуток Tinder за четвертий квартал 2024 склав $476 млн, нижче за прогнозований діапазон у $480–485 млн
- а ще Tinder втрачає активних користувачів — у січні 2025 їхня кількість знизилася на 8%
Застосунок, який став синонімом слова «свайпати», не помітив (або проігнорував?) зміни запитів ЦА — і тепер намагається реабілітуватися. Як покоління змінюють дейтинг-продукти й бізнес загалом і що буде, якщо невчасно реагувати на зміну запитів ЦА — розбираємося з Ромою Калинчуком, — тім-лідом продакт-менеджерів у Taimi (інклюзивного додатка для знайомств ЛГБТК+ спільноти від appflame).
Дейтинг-ринок сколихнули зміни:
- покоління Z вважає, що dating-додатки лише створюють ілюзію стосунків
- культура «свайпання» втрачає актуальність — люди прагнуть більш сенсовних стосунків та «кохати зі змістом»
- новий CEO Tinder вже також зазначає, що покоління Z — не лише про інтимні стосунки, а більше про розмови, переживання та філософію
Рома коментує ці тенденції:
«Покоління Z справді часто сприймає дейтинг-додатки як інструмент, який створює ілюзію стосунків. Застосунки за своєю суттю — це інструмент для початкового знайомства, а не для формування глибоких і тривалих стосунків. Вони можуть бути ефективними для першого контакту, але саме люди визначають, чи будуть ці взаємодії реальними.
З думкою нового СЕО Tinder я погоджуюсь частково, оскільки категоричні заяви часто не враховують всю картину цільової аудиторії. Хтось усе ще шукає короткострокових зв'язків, а хтось — справді орієнтований на щось якісніше та стабільніше. Запити можуть бути ситуативними та змінюватися від вечора до вечора, і додатки для знайомств мають це враховувати. Тому ми в Taimi ще у 2022 році визначили для себе це бачення як гасло — Fluid Dating Experiences».
Реагувати на зміну запитів ЦА — челендж для бізнесів з кожної індустрії, якщо вони хочуть, щоб їхній продукт еволюціонував. Кожне нове покоління змушує компанії переосмислювати свої сервіси, «вбивати» старі продукти й запускати нові.
«Насправді вже були цікаві кейси, коли покоління змінювали продукти. Ідейно, мабуть, — це Instagram. Додаток пройшов шлях від фотолабораторії до інструменту для побудови персонального бренду. З кожним оновленням Instagram адаптується до потреб користувачів, включаючи нові формати контенту й функції, які дозволяють створювати більше взаємодії.
Монетизаційно — це Netflix. Покоління Z шукає швидкого дофаміну: один сезон за вечір — і можна скасовувати підписку. Однак саме через ці зміни Netflix почав випускати свої хіти частинами, щоби підвищити залучення та зберегти стабільний прибуток. Це дало компанії можливість не тільки утримувати свою аудиторію, але й збільшити доходи завдяки покращеному rebill rate».
Taimi також активно стежить за змінами потреб ЦА та переосмислює продукт:
«Ми теж зафіксували зміни в запитах нашої ЦА. Першою чергою йдеться про потребу в безпеці та інклюзивності — користувачі хочуть почуватися комфортно та прийнято, без страху осуду.
Зміни в запитах також показують більшу відкритість до різних форм стосунків, включно з тими, що виходять за межі традиційних шаблонів. Тому ми оновлюємо функціонал, щоб зробити його більш персоналізованим і чуйним до цих змін.
Наприклад, зробили нові фільтри та опції для кращого налаштування профілю. Тепер користувачі зможуть точніше висловлювати свої наміри та очікування. Також приділяємо велику увагу безпеці, адже це один з основних запитів. До речі, реакція була дуже позитивною.
А ще нещодавно ми додали нову цікаву функцію підтримки поліаморних стосунків, що дозволяє користувачам створювати профілі для своїх партнерів та здійснювати з ними спільне підключення. Це про більш відкритий простір для людей з різними типами стосунків та нові форми соціальних взаємодій — важливу частину досвіду наших користувачів.
Також ми вдосконалюємо кожен етап взаємодії з додатком. Зокрема працюємо над більш інтуїтивно зрозумілим процесом реєстрації — бо комфорт і безпека має відчуватися на найперших екранах вашого застосунку. Навіть стартовий екран — це вже ті перші обійми, які або теплі, або холодні. І це вирішує лише користувач. Build user trust, not journey».
А ось які ризики чекають на бізнеси, які не змогли вчасно відстежити зміни в ЦА:
#1. Втрата користувачів — якщо продукт не відповідає потребам, користувачі шукатимуть альтернативи (зниження DAU/Retention).
#2. Зниження залученості — відсутність актуальних функцій зменшує активність користувачів, що може відбитися на метриках залучення. А для дейтингу це негативний вплив на network effect (тобто коли цінність продукту зростає зі збільшенням кількості людей, які ним користуються).
#3. Негативна репутація — ігнорування потреб може призвести до поганих відгуків та вплинути на brand presence.
#4. Зниження доходів — менша кількість платників, бо втрачається цінність, а це знижує gross revenue.
#5. Втратa конкурентних переваг — суперники, які швидко реагують на зміни, можуть захопити частку ринку та вплинути на paid acqusition.
На думку Роми, ідеальний дейтинг-продукт для поколінь Z та Альфа має орієнтуватися на три аспекти:
#1. Stay up to date. Якщо ваша бренд-менеджерка каже вам: треба додати чиназес в ice-breakers (перші меседжі в чаті, щоб «розтопити лід»), то прислухайтесь до неї.
#2. Покажіть, що у вас everyone is welcomed. Це про безпеку та інклюзивність для всіх користувачів у межах різних типів стосунків.
#3. Миттєвий досвід та інтерактивність — платформа має підтримувати швидку взаємодію через відео, фото й чати. Людям важлива швидкість та економія власних ресурсів.
Серед нових запитів Gen Z та Альфа (народжені з середини 2010-х) — дейтинг з ШІ-чат-ботами. Рома оцінює тенденцію: чи здатна вона витіснити традиційні дейтинг-додатки з ринку впродовж наступних 5–10 років та чи побачимо ми повний pivot продуктів, де замість реальних людей можна також обрати собі за пару чат-бота.
«Наша команда поки що скептично, але з цікавістю ставиться до всього, що зараз відбувається на ринку з ШІ, а особливо — у світі дейтингу. Моє бачення: ШІ додасть ілюзорності, проти якої так виступають зумери.
Я розумію, чому дейтинг із чат-ботами виглядає як цікава тенденція, особливо серед Gen Z та Альфа. Чат-боти можуть створити миттєвий, безпечний та менш ризикований досвід взаємодії. Однак, на мою думку, це все-таки ілюзія. Не думаю, що чат-боти зможуть повністю витіснити реальних людей з дейтинг-додатків.
Дейтинг — це взаємодія не лише з технологією, але й з іншою особистістю, емоціями, взаємним розумінням та хімією, чого чат-боти не можуть відтворити на рівні справжніх стосунків.
Що стосується pivot продуктів у напрямку додатка, де можна обирати чат-бота замість реальної людини, — це скоріше інструмент для розваги або психологічної підтримки (хоча, на мою думку, дуже небезпечний), а не повноцінна заміна стосунків. Такі додатки можуть проіснувати як нішеві продукти, але не витіснити реальні платформи знайомств.
Люди не люблять нелюдимих людей».
ChatGPT, Gemini та Copilot отримують доступ до корпоративних даних: чи безпечно впускати ШІ у свій бізнес
На початку червня OpenAI анонсувала нові функції для бізнес-користувачів ChatGPT: тепер у чат-боті є інтеграції з хмарними сервісами, зокрема з акаунтами Google Drive, One Drive та Dropbox.
Простіше кажучи, ChatGPT отримав доступ до корпоративних файлів організацій. Він може робити нотатки до мітів, аналізувати ваші документи й миттєво відповідати на запити на кшталт: «Нагадай, який в нас був прибуток у 2024». Такі ж функції вже виконують чат-боти Gemini від Google (доступ до Google Workspace) та Microsoft Copilot (інтегрується з OneDrive) від Microsoft.
Все це феєрично та моторошно одночасно, бо куди йтиме ваша конфіденційна інформація — велике питання. Розробники запевняють, що дані з документів не використовуються для тренування ШІ. Однак на ділі ви можете бути надійно захищеними лише якщо самі проконтролюєте свою безпеку.
Отже, наскільки ШІ-чат-боти безпечні для бізнесів? Аналізуємо разом із Сергієм Бороною, Head of Information Security в Ciklum.
«Я ставлюся до нових можливостей ШІ для бізнесів позитивно, але з чітким розумінням кордонів, бо бачу в цьому і потенціал, і ризики.
Ми маємо розуміти, що AI — це не магія, це просто інструмент. Він працює з тим, на чому його навчать, і саме тому важливо контролювати, що саме ви в нього “заливаєте”.
Йдеться не лише про технічний контроль, але й про культуру усвідомленого користування. Тому перед тим, як щось написати в промпт, треба зупинитися й запитати себе: чи це точно не конфіденційна інформація, чи немає тут нічого, що може розкрити компанію, клієнта або внутрішні конфіденційні процеси?
Усвідомлений користувач не зливає дані випадково та не передає щось на автоматі. Він розуміє, що кожен запит — це потенційний витік».
Під час інтеграції ШІ-чат-ботів IT-відділи компаній мають отримати повний контроль над процесом, інакше організації будуть під ризиком.
«Безпека — це не питання того, чи надавати доступ чат-ботам до хмари, чи ні. Це питання умов: якщо надавати, то які саме доступи та до яких даних? Якщо ні — то чому?
Ось 5 ризиків для організації:
1. Витік даних через промпти, скрипти, автоматизацію. Навіть непомітний витік персональних даних може коштувати компанії мільйони доларів штрафів за GDPR чи DORA.
2. Невизначеність із тим, куди йдуть дані, особливо в публічних AI-моделях, які можуть тренуватись на введених даних (3rd party LLM — сторонні моделі штучного інтелекту).
3. Ідентифікація компанії або клієнтів, навіть випадково — через контекст або метадані.
4. Соціальна інженерія через генеративний AI: ChatGPT або Copilot можуть бути використані як атака-проксі.
5. Shadow AI — тобто використання співробітниками не погоджених з IT-відділом AI-сервісів (наприклад, працівниками з привілейованими правами доступу)».
Shadow AI — найпоширеніший наразі ризик для організацій. Якщо навіть не давати ШІ-ботам доступ до корпоративних хмар, команда все одно спілкується з ChatGPT по робочих питаннях в особистих акаунтах. Не усвідомлюючи цього, працівники «годують» базу даних бота. Сергій дає компаніям поради щодо того, як обговорювати з командами ці ризики:
«Ми не зможемо технічно заборонити користування ChatGPT з персональних акаунтів, але ми здатні змінити культуру. Достатньо просто пояснити: будь-яке введення даних у промпт — це як електронний лист без кнопки “відкликати”. Тепер ця інформація більше вам не належить. Тому чітке правило: жодної ідентифікаційної, конфіденційної, контрактної або IP-інформації ні в яких промптах.
Також ми в Ciklum проводимо короткі інтерактивні lunch-and-learn, де розбираємо реальні чужі фейли. Наприклад, “компанія ненароком здала конфіденційний код: ось наслідки”. Люди запам’ятовують історії краще, ніж сторінки політик.
З корпоративних ноутбуків ми контролюємо будь-які неправомірні копіювання таких даних у ChatGPT за допомогою рішення DLP (Data Loss Prevention)».
Ciklum вже інтегрував ШІ у свою інфраструктуру — Сергій розповідає, як тепер захищають дані від зливів, зламів та викрадень.
«Ми користуємось корпоративною інфраструктурою Google Workspace (Gmail, G-Drive, Calendar, Chat) і використовуємо Gemini for Workspace на рівні домену. Ключова умова — дані не залишають корпоративний тенант. Google підтвердив, що вони не передаються на зовнішні сервери та не використовуються для тренування моделей. Тобто всі дані залишаються виключно в нашій інфраструктурі.
Щодо сторонніх AI-інструментів — тут у нас певний процес:
1. Після внутрішнього запиту ми аналізуємо політику AI-інструменту, які в нього сертифікації та умови використання.
2. Оцінюємо ризики.
3. Після цього або дозволяємо використання, або вводимо обмеження. Обов’язковий момент: ми забороняємо використовувати персональні або конфіденційні дані в промптах.
У Ciklum є багаторівнева модель захисту:
1. SSO + MFA для доступу. SSO (Single Sign-On) — це єдиний вхід, тобто людина використовує один обліковий запис, щоб отримати доступ до всіх корпоративних систем, без потреби вводити паролі щоразу. MFA (Multi-Factor Authentication) — багатофакторна автентифікація. Крім пароля потрібно підтвердити вхід ще одним способом, наприклад, кодом із телефону або біометрією.
2. Ми моніторимо активність користувачів, систем та AI-інструментів через SIEM (Security Information and Event Management). Завдяки SIEM можна аналізувати загрозу в режимі реального часу та вчасно реагувати на інциденти.
3. DLP-політики (Data Loss Prevention) — це системи, які запобігають випадковому або навмисному витоку даних за межі компанії.
4. Навчання команд, де ми пояснюємо, що таке безпечне використання AI.
5. Рольові моделі доступу, які виключають надлишкові привілеї.
6. Окрема політика AI-етики з точки зору ISMS (Information Security Management System) — завдяки їй захищаємо свою інформацію.
7. Також ми реалізували корпоративну AI-Політику, яка повністю відповідає вимогам EU AI Act».
Втім, придбання бізнес-підписки на ШІ-чат-ботів — не єдиний вихід для організацій, які хочуть поставити свої процеси на швидкі колеса. Можна створити власну ШІ-інфраструктуру з нуля, без продуктів від Google або Microsoft. Це буде повністю закрите середовище, кероване IT-відділом, яке на 100% не використовується зовнішніми мовними моделями ШІ.
«Це потужний та перспективний підхід, особливо для highly regulated бізнесів, діяльність яких суворо регулюється законодавчими нормами та політиками (наприклад, фінансова, фармацевтична індустрія, сфера охорони здоров’я тощо). Переваги тут очевидні: контроль над даними, ізольованість, кастомізація моделей під свої задачі.
Але в реальності це дорого, складно і потребує зрілої Data Governance культури. Не кожна компанія має на це бізнес-запит, не кажучи вже про бюджет. В Ciklum потреби у власному AI-кластері наразі немає, бо задачі покриваються наявними інструментами, з урахуванням безпеки. Якщо ситуація зміниться, ми готові переглянути цей підхід».
Бізнесам, які вирішили інтегрувати сторонні ШІ-чат-боти до своєї хмари, Сергій радить:
#1. Створити AI Governance Framework. У Ciklum до цього процесу залучені команди legal, information security, DPO (Data Privacy Officer), IT.
#2. Визначити класифікацію даних, які можна і не можна вводити в промпти.
#3. Впровадити Approved AI Tools Registry — перелік затверджених AI-інструментів (black, grey, white lists).
#4. Інтегрувати на корпоративному рівні tenant-isolated AI — модель використання ШІ, яка обробляє всі дані в межах корпоративного середовища (тенанта). Це як свій приватний простір у хмарі, де ваші запити, файли та результати обробки не потрапляють у публічні моделі, не використовуються для навчання і не зберігаються поза вашим контролем. Наприклад, Gemini for Google Workspace саме так і працює — все залишається всередині корпоративного домену.
#5. Проводити для команд регулярні AI risk assessments і awareness.
#6. Створити split-token архітектуру (критичні фрагменти промпту шифруються та обробляються локально, а в хмару йде лише «знеособлений» текст).
#7. Позначати дані водяними знаками — вони допомагають швидко довести, що файл із витоку належить саме вам.
У найближчі 5 років хмарні LLM-сервіси залишаться головним вибором для компаній. Переважна більшість користуватиметься саме ними, бо це швидко і без капітальних витрат.
— Незначна частина організацій піде у приватні моделі з повним контролем, інакше буде важко довести, що вони відповідають вимогам регуляторів.
— Інша частина матиме певну форму AI-інтеграції (в CRM, в email, в документах).
— Певні компанії чекатимуть аж до якогось чіткого економічного ефекту або жорсткої вимоги законодавства.
— Решта орієнтуватиметься на контейнеризовані, контрольовані продукти від Google, Microsoft або Amazon із певними гарантіями безпеки.
Але навіть ті, хто зараз нічого не впроваджує, вже сьогодні мають написати AI-policy. Інакше їхні дані з часом, але неодмінно опиняться в результатах чийогось промпту, проте вони про це дізнаються останніми.