Чому понаднормова робота робить нас дурнішими | Бізнес-школа Laba (Лаба)
Для відстеження статусу замовлення - авторизуйтесь
Введіть код, який був надісланий на пошту Введіть код із SMS, який був надісланий на номер
anastasiiasytar@gmail.com
Код дійсний протягом 2 хвилин Код з SMS дійсний протягом 2 хвилин
Ви впевнені, що хочете вийти?
Сеанс завершено
На головну

Пошук

Зміст

Чому понаднормова робота робить нас дурнішими

І як перестати валитися з ніг в офісі.

cover-overwork-62d5585165a0b095955954.jpg

Майже половина людей у ​​ЄС працюють у вільний час — тобто понаднормово. Третина опитаних часто або завжди трудяться на високій швидкості.

Проте зідзвони від світанку до «заснути обличчям у клавіатуру», нескінченні листи в електронці та повідомлення у Slack — все це може бути не старанною працею, а фейком. Адже багато з того, що виглядає як суперпродуктивність, — це просто робота, яка допомагає приховати невирішені проблеми. Така собі втеча від реальності.

Розбираємось, як перестати гарувати, повернутися до нормального ритму життя і чому понаднормова робота робить нас дурнішими.

Вивчаємо матчастину

Ще у 1930 році англійський економіст Джон Мейнард Кейнс припускав, що розвиток науки та технологій дозволить працювати менше — до 15 години на тиждень. У багатьох країнах (США, Нідерланди, ОАЕ, Японія) проводилися подібні експерименти, але сьогодні можна помітити інтенсифікацію праці, а не скорочення робочого дня.

Лікар філософії зі США Ренді Саймон зазначає, що 40–50 годин на тиждень — звичний, але не цілком здоровий графік для більшості людей. Якщо відчуваєте, що робота поглинає ваше життя, — ви не самотні.

У Великобританії дослідження, що проводяться урядом раз на 5 років, демонструють зростання «інтенсифікації роботи» з 90-х. 60% опитаних у 2017 році відповідали, що трудяться «в стислі терміни» мінімум ¾ свого часу. 45% респондентів сказали, що працюють на «дуже високій швидкості» ті ж ¾ робочого дня.

За даними недавнього дослідження Лондонського міського університету, надмірна старанність не допомагає стати багатшим або просунутися кар'єрними сходами. Проаналізувавши роботу, добробут та професійні успіхи 51 895 співробітників із 36 європейських країн у різних сферах, вчені з'ясували: підвищені зусилля, витрачені на роботу, здебільшого оберталися зниженням заробітку та гальмували кар'єрне зростання.

Ще одне нове дослідження вчених із Великобританії Тома Ханта та Гаррі Пікарда доводить, що висока інтенсивність праці збільшує шанси «заробити» стрес, депресію та вигорання. Крім того, люди, які звикли працювати на великих обертах, рідше беруть лікарняні і воліють переносити недугу на ногах, не відриваючись від робочого процесу.

У 2006 році в Google зіткнулися з вигоранням співробітників через інтенсифікацію праці і вирішили провести експеримент — запустили проєкт «20% часу». В рамках цієї програми деякі інженери один день на тиждень можуть займатися лише власними ідеями. Досвід виявився вдалим: така схема народила Gmail, Google Chrome та Google Cardboard — новий пристрій віртуальної реальності.

Рекомендуємо прочитати:

33333333333333-62052f7a9610f351261745.png

За крок до вигорання: як спростити важливі справи

Читати

Ось ще декілька негативних наслідків перепрацювань:

Алкоголізм. Вчені довели: ті, хто працює понад 40 годин на тиждень, схильні випивати більше алкогольних напоїв.

Зниження продуктивності. У Стенфордському університеті з'ясували: люди, які працювали близько 70 години на тиждень, насправді зовсім не були ефективними. Фактично вони мали стільки ж завдань, скільки їхні колеги, які працюють по 56 годин.

Депресія через «життя у вихідні». Існування від суботи до суботи негативно впливає на психічне здоров'я. Одне дослідження показало, що співробітники, які працюють по 11 годин на день, частіше стикаються з депресією, ніж ті, хто працює від 7 до 8 годин.

Хвороби серця. За даними Науково-дослідного інституту клініки Клівленда, робота понад 55 годин на тиждень збільшує шанси розвитку ішемічної хвороби серця, болю в грудях та інсультів.

Переводимо кількість у якість: 5 кроків, які допоможуть зменшити робоче навантаження

#1. Автоматизуйте рутину

Науковці довели: рутина заважає мозку бути ефективним. У 2009 році дослідники з університету Південної Флориди опитали 730 дорослих про те, як часто вони займаються типовими одноманітними справами: тренуваннями, побутом тощо. Через 10 років дослідження повторили, паралельно вимірявши обсяг пам'яті, увагу, швидкість обробки інформації та вербальну пам'ять.

Внаслідок експерименту з'ясувалося, що у тих, хто обирає хобі та активно проводить вільний час, мозок працює краще, ніж у тих, хто відпочиває пасивно або віддає перевагу рутинним справам.

Для автоматизації дрібних одноманітних завдань можна використовувати такі сервіси:

— IFTTT

— Zapier

— Apple Shortcuts

Опосередковано оптимізувати трудовитрати допоможуть:

— системи управління проєктами і завданнями (Trello, Notion, Asana)

— хмарні сховища (Dropbox, Google Диск)

— тайм-трекери (Toggl, Harvest, AtTrack)

Автоматизуючи завдання, що повторюються, ви звільняєте час і ресурси мозку для творчості, а також для більш продуктивної роботи. Головне — не захопитися оптимізацією, як QA з Каліфорнії, який за 8 місяців автоматизував усі завдання та практично не працював протягом 6 років. За слідами цього технічного генія на GitHub навіть виклали код для автоматизації рутинних дій (від спілкування з дружиною — до приготування кави).

#2. Позбудьтеся факторів, що відволікають

Дослідники Університету Каліфорнії довели, що звичайний офісний співробітник відривається від справ кожні 3 хвилини і витрачає до 6 годин на день на різні фактори, що відволікають: від шуму — до незручного крісла і поганого інтернету. При цьому на повноцінне повернення до роботи потрібно близько 23 хвилин.

Таке часте перемикання уваги підвищує рівень стресу на 9%. Водночас пул завдань нікуди не зникає, тож надолужувати втрачене доводиться понаднормово — а це збільшує ступінь втоми на 12%.

Поліпшити фокусування можна за декілька кроків:

— вимкнути повідомлення на гаджетах

— облаштувати зручне робоче місце, з комфортним кріслом, достатнім рівнем освітленості та швидким інтернетом

— обмежити час скролінгу соцмереж — і не силою волі або обіцянками, а спеціальними додатками: за допомогою вбудованого керування часом у самому смартфоні (актуально і для Android, і для Apple) або сторонніх сервісів — наприклад, SPACE, Flipd

— встановлювати список пріоритетів на початку дня і уникати факторів, що відволікають, доки всі справи не будуть завершені

#3. Не бійтеся делегувати

Зазвичай делегування розглядають як інструмент для керівників і топменеджменту. Однак ця навичка також стане в пригоді звичайним фахівцям — і навіть фрилансерам, які хотіли б збільшити дохід.

Наприклад, фахівець із налаштування таргетованої реклами може доручити сторонньому підряднику створення креативів, аби більше часу присвятити таргету та аналітиці.

Старанна робота може маскувати невміння просити допомогу і передавати завдання іншим людям. Так, за даними дослідження професора Лондонської бізнес-школи Джона Ханта, делегують повноваження та роблять це успішно лише 10% менеджерів.

Рекомендуємо прочитати:

img-micromanager-629a15dab5c8a772851007.jpg

6 ознак того, що ви неприємний мікроменеджер

Читати

#4. Полюбіть списки завдань

Без плану ви працюватимете старанно — але безсистемно і не так продуктивно, як могли б. Витратьте час на початку тижня, розписуючи основний стек завдань, і щовечора оновлюйте список наступного дня.

Аби планування було ефективнішим, можна об'єднувати таски в блоки зі сфер життя (робота, будинок, відносини) чи часу реалізації (ранок, день, вечір). Складати список справ можна у звичайних нотатках, розставляти нагадування, закріплювати в календарі або за допомогою додатків:

  • Trello — за методом канбан-дошки
  • TickTick — за системою GTD (Getting Things Done)
  • Sectograph — наочний розклад дня для візуалів (так, майже як у Гаррі Поттері)

Запишіть початкове завдання, яке створить імпульс. А потім підсумуйте наприкінці тижня, щоб побачити, що пішло не так, і не поспішати йти шляхом безумства до перевтоми.

Рекомендуємо прочитати:

img-11-services-625446122d3b9930103023.jpg

11 сервісів, які стали безкоштовними для українців

Читати

#5. Подбайте про тіло

Згідно з дослідженням Єльського університету, в людей, які живуть у нервовій обстановці (що властиво для перепрацювань), може зменшуватися обсяг мозку. Це призводить до загального скорочення його функціональності.

Низький рівень фізичної активності та поганий сон знижують продуктивність людини. Водночас одразу декілька досліджень доводять, що регулярні помірні фізичні навантаження (фітнес, прогулянки пішки тощо) покращують концентрацію, знижують стрес, роблять співробітників щасливішими і навіть допомагають при депресії.

Подбайте про своє тіло:

  • Додайте фізичну активність до списку щоденних справ. Прогулянка, йога, гімнастика, біг — все, що вам підходить. Просто рухайтеся.
  • Отримуйте дозу сонячного вітаміну D. Це найпростіший і найбезпечніший спосіб заповнити його запас в організмі — але не забувайте про засоби з spf.
  • Здорове харчування. Не обов'язково сидіти на ідеальній дієті — достатньо почати стежити за якістю продуктів і водним балансом.

Бажаєте отримувати дайджест статей?

Один лист з найкращими матеріалами за місяць. Підписуйтесь, аби нічого не проґавити.
Дякуємо за вашу підписку!
Курс з теми:
«Корпоративна культура»
HR і рекрутинг
Веде Ольга Тарасевич
23 травня 25 червня
Ольга Тарасевич