Джеремі Маєрсон — британський науковець, якого вже понад 40 років вважають піонером у вивченні дизайну та його впливу на роботу. Він співзасновник Центру дизайну Хелен Хемлін при Королівському коледжі мистецтв (RCA) і редактор-засновник Design Week — одного з найпрестижніших у світі видань про дизайн.
У своїй новій книзі Unworking: The Reinvention of the Working Office Джеремі досліджує гібридні робочі місця, які були створені під впливом цифрових технологій, та інновації в проєктуванні робочого простору.
В ексклюзивному інтерв’ю для Laba Group професор Маєрсон розповів:
— яке майбутнє офісу в контексті революції дистанційної роботи
— чому важливо надавати співробітникам вибір та «супердосвід»
— який дизайн стане новим мейнстримом та замінить open-спейси
— чому роль HR змінюється на більш комплексну
*Прочитати інтерв'ю англійською в оригіналі можна за посиланням.
Професоре Маєрсон, віддалена робота залишиться?
Наслідки пандемії змінили те, як ми працюємо, але також прискорили тенденції, що існували раніше. Заповнюваність офісів падала десятиліттями. Зазвичай цей показник становив 60–65%, зараз він повертається лише до 50%.
Люди більше працюють вдома, а деякі компанії повністю перейшли на дистанційку. І це величезні зміни в корпоративному мисленні. Так, люди працювали за гнучким графіком і раніше. У п’ятницю, наприклад, офіси були напівпорожніми, але керівництво просто це терпіло. Під час пандемії всі офіси довелося закрити, але люди вже мали технології для гнучкої роботи. Це підштовхнуло корпоративне прийняття трансформацій, що триватимуть десятиліттями.
Чи повернемося ми назад до офісів? Картина неоднозначна. Менеджери кажуть, що люди мають збиратися разом для інтеграцій, навчання та менторства. Під час пандемії компанії підтримували робочий процес, але не створювали нічого амбітного. Тож тепер лідери хочуть, щоби співробітники повернулися.
Офіси все ще залишаються важливою частиною екосистеми роботи, цифрової та фізичної. Не всі повернуться до них на повний робочий день. Але офіси — це частина майбутнього.
Чи відчувають менеджери, що через ремоут вони втрачають контроль?
Колись, в епоху тейлоризму, працівники сиділи рядами, а наглядачі ходили туди-сюди, контролюючи їхню роботу. Дещо з цього все ще існує, попри розвиток сучасного бізнесу і технологій.
Банки та юридичні компанії найактивніше повертають людей до офісів, аргументуючи це тим, що єдиний спосіб для молодших спеціалістів навчатися — переймати досвід старших колег, офлайн. Але це досить старомодний підхід.
Фізична присутність справді відіграє важливу роль. Крива Аллена показує, що чим далі ви сидите від когось, тим менша ймовірність спілкування з ним. Отже, є переваги в тому, щоб розбивати тиждень і проводити декілька днів в офісі з командою.
На початку пандемії дослідження настроїв співробітників виявили момент так званого «медового місяця». Люди перестали їздити на роботу і почали приділяти більше часу родині. Вони відчували себе щасливішими та продуктивнішими, але згодом все пішло на спад.
Проблема в тому, що, працюючи на ремоуті, люді завжди були онлайн. Дані Microsoft показують, що працівники приймали робочі дзвінки пізно ввечері. Вони обміняли час, який витрачали на дорогу до офісу, на «більше роботи». Люди відчували вигорання та депресію. Тож зараз вони шукають баланс і хочуть приходити в офіс не щодня, а два-три дні на тиждень.
Сьогоднішній тренд — це «еспресо-офіс». Він менший, але потужніший, і саме він буде забезпечувати кращий досвід. Компанії все більше фокусуються на якості, створюючи офіси, що надають більше зручностей. Співробітникам пропонують не лише каву та піцу, але й уроки усвідомленості, смачну їжу, якісний інтер’єр.
Згідно з опитуванням компанії Leesman, яка досліджує використання простору, компанії зараз шукають вдвічі менші площі, щоб забезпечити співробітникам вдвічі кращий досвід роботи в офісі.
Чому компанії надають працівникам те, що ви називаєте «супердосвідом»?
Навіть до пандемії людям було важко прийти в офіс і відчути, що воно того варте. Більшість із них спроєктовано вздовж двох ліній:
- оптимізація ресурсів: скупчення людей в просторі
- ясність: яскраве освітлення і відкрите планування, коли ви заходите в офіс і бачите, що в ньому відбувається
Тому замість цікавих та інтригуючих офісів більшість компаній пропонує скляні коробки з бетонною підлогою.
Якщо замість оптимізації ресурсів ви подумаєте про відчуття співробітників, а замість ясності — про цікавість і стимулювання уяви, ви порушите ці дві осі. Але водночас вам вдасться створити щось фантастичніше — офіс, в якому людям буде приємно працювати. Деякі компанії намагаються це зробити.
Після пандемії ми дуже зацікавилися супердосвідом, адже це частина майбутнього роботи. Раніше дизайнери воркплейсів орієнтувалися на те, що люди роблять, і зовсім не думали про те, як вони ставляться до роботи. Хоча це не менш важливо. Ви ж не йдете в ресторан просто поїсти. Ви йдете, щоби перейнятися досвідом кухні. Так само люди ходять в офіс за досвідом роботи. Тому ставитися до них потрібно не як до працівників, а як до клієнтів на робочому місці. Отже, з’являється менталітет обслуговування споживачів (співробітників).
Компанії надають працівникам різні плюшки, щоб утримати їх в офісі, але хіба люди не хочуть більш чіткої межі між особистим життям і роботою?
Існує негативна реакція на втручання компанії в приватне життя. Але як тільки люди беруть робочі гаджети додому і дозволяють стежити за собою — цей бар'єр подолано. Гібридна робота розмиває межі між домом і роботою.
Раніше було так: ми виходили з офісу — і все, робота закінчувалася. А тепер ми завжди онлайн. До речі, французьким компаніям за законом заборонено спілкуватися зі співробітниками в неробочий час. У нас ще все попереду.
І робота в офісі, і homework мають свої мінуси. Не в кожного вдома є окрема кімната, де можна спокійно працювати. Люди виконують робочі задачі на кухонних столах, доглядаючи за дітьми. Це може викликати стрес. Багато хто ходить в офіси тому, що там зручніші крісла та кращий Wi-Fi, тому кордони між роботою та життям зміщуються. Пандемія перетасувала карти.
Також є питання поколінь. Мені вже за 60, тому я обережніше ставлюсь до обміну особистими даними. Молодші люди живуть більш відкрито. Вони діляться даними й натомість отримують цифрові послуги.
Сьогодні ми маємо цифрові системи навігації, застосунки для бронювання кімнат, замовлення їжі, програми для контролю відвідуваності офісу. Навколо робочого процесу існує ціла цифрова мережа. Люди використовують технології для ухвалення рішень про те, де та як працювати.
Ідея Unworking полягає не в тому, що ми не працюємо або працюємо менше, а в тому, що ми переосмислюємо роботу. Це вже не та робота, яка була у XX столітті. Люди зараз у захваті, бо мають досвід і великий вибір. І це добре, якщо компанії пропонують правильний вибір.
Меседж нашої книги полягає в тому, що сучасний офіс, як ми його розуміли з 1920-х років, не зникає, а винаходиться заново. Фізичні прив’язки будуть сильнішими, ніж будь-коли, але меншими та гнучкими. З'являться багатофункціональні офіси, в яких можна буде жити, працювати й відпочивати.
Ви стверджуєте, що продуктивність працівників тепер можна виміряти. Хіба це не веде до цифрового тейлоризму?
Так, дійсно. У книзі ми говоримо про те, що працівників моніторять, подібно до спортсменів. Коли проводиться оцінка, вас не питають, як ідуть справи, бо ваші менеджери й так мають дані про те, як ви працюєте. Це порушення особистого простору.
Ми обмінюємося даними в усіх аспектах нашого життя. Коли компанії набирають співробітників, вони заходять на Facebook і знаходять ваші фото в нетверезому стані. Але при цьому роботодавці також можуть використовувати дані, щоб налаштувати середовище під конкретні потреби, не обмежуючись універсальними рішеннями.
Чи потрібне нам віртуальне робоче місце і чи може Metaverse бути його ранньою версією?
Метавсесвіт і є його ранньою версією. Пам'ятаєте, як у 2020 році всі раптом заговорили про Metaverse? Facebook став Meta, а Microsoft купила найбільшу у світі ігрову компанію. Наразі масштабні купівлі припинилися, а бульбашка Metaverse луснула, бо у людей виникли проблеми з одяганням цих незграбних VR-шоломів.
Важко передбачити, які технології будуть популярними. Відеодзвінки існують уже 20 років, але тільки зараз почали масово використовуватись.
Дизайн так само важливий, як і поява нових технологій. Ключем до комерційного успіху є саме сприйняття користувачами, а не технічна винахідливість. Дизайн — це стосунки між користувачем і послугою. Тому він буде дуже важливим протягом наступних років.
Який дизайн, на вашу думку, може стати новим мейнстримом і замінити офіси відкритого планування?
Нове програмне забезпечення дозволяє дизайнерам розробляти планування поверхів, яке розширює лінії огляду. Це ідеальний варіант для компаній, які цінують комунікацію, природне світло, близькість і комфорт.
Зростає інтерес до спільного проєктування, учасницького дизайну. Великі open-спейси відходять у минуле, поступаючись розділеним приміщенням.
У новому кампусі Google у Маунтін-В’ю (Каліфорнія) проводиться багато гібридних зустрічей, тому в ньому багато окремих зон, де можна усамітнитися. Ми повертаємось назад, розділяючи простір. Сьогодні все актуальнішими стають модульні зони, маленькі кабінки, меблі, перегородки, які можна бронювати через застосунки, переставляти з місця на місце та складати, коли вони не використовуються.
Деякі компанії заохочують випадкові зустрічі між співробітниками, інші — турбуються, щоб люди не відволікались. Чи існує баланс між ними?
Перші брейкаут-зони були призначені для того, щоб допомогти працівникам зробити перерву. Потім компанії додали Wi-Fi, щоб люди продовжували там працювати. Правила гри постійно змінюються. Деякі організації не заохочують соціальну взаємодію та вважають, що випадкові зустрічі біля кулера переоцінені. Інші їх заохочують.
Однак є цікаві дослідження про слабкі та сильні зв'язки. Під час пандемії сильні зв'язки, які люди мали зі своїми найближчими колегами, зміцнилися, бо вони були єдиними, з ким ті спілкувалися. Натомість слабкі зв'язки стали ще слабшими.
Знайомий, якого ви зустріли в транспорті, колеги на ресепшені або в сусідньому відділі — це слабкі зв'язки, але вони корисні. Якщо ви розмовляєте з людьми по дорозі на роботу, то відчуваєте себе частиною чогось більшого. Існує необхідність мати як сильні, так і слабкі зв'язки — і це ще один аргумент на користь офісу.
Яка роль HR у цьому новому середовищі?
Традиційно у великих компаніях HR-відділ відповідав за кадрову політику, ІТ — за технології, а Facilities — за обладнання приміщень та робочих місць. Вони працювали ізольовано. Але навіть у гарному офісі можуть виникнути проблеми з Wi-Fi, а в наш час, якщо в ІТ виникає збій — все, ви в біді.
Зараз HR стає професійнішим у питаннях досвіду та тісно співпрацює з Facilities та IT. Вони разом вирішують, яке обладнання працівники можуть брати додому та яку мережу мають використовувати під час віддаленої роботи.
HR надає більш комплексні послуги. Потрібна організаційна перебудова, щоб зробити підхід «люди-місце-технології» більш узгодженим з організаційною культурою.
Гнучка робота — це не просто криза робочого простору, це виклик організаційним структурам.
Бажаєте отримувати дайджест статей?
