Не завжди вдається з першого разу знайти команду і професію, яка заряджає. Та й правда ж, навіть улюблена справа може набриднути або довести до вигорання? «OLX Робота» з’ясували, що серед 7 тис. українців 28% змінили місце роботи у 2023 році. Ще 11% планують зробити це в найближчому майбутньому. Вибірка невелика, але тенденцію показує.
Однак щоб отримати достатньо оферів та обирати серед них, до зміни роботи треба підготуватись. Ми зібрали історії студенток Vocabulaba — про те, як курси бізнес-англійської прокачали їхню карʼєру, про челенджі у навчанні та пошуки нової роботи.
Чому вирішила піти на курс
Я роками працювала з клієнтами й вендорами, проводила купу мітингів та демо англійською. Здавалося б, у мене достатній рівень англійської, проте, як часто буває, це був досить простий English «з вулиці».
Пізніше до цієї історії додався декрет довжиною у 2,5 роки. Коли ж настав час повертатися до роботи, я відчула, що мені складно буде комунікувати з іноземними стейкхолдерами. У період декрету, під час перегляду серіалів, відео на YouTube або читання книжок англійською, я часто зверталась до словника, бо вже не памʼятала багатьох слів. Що вже казати про усну комунікацію, коли потрібно швидко зорієнтуватися і розповісти про справи на проєкті, донести roadmap до зацікавлених сторін або «загасити» конфлікт між колегами…
Завдяки курсу хотілося «розбалакатись» та підтягнути професійну лексику. Щоб не виникало ступору на співбесідах і в роботі з замовниками й вендорами.
Що на курсі було найважчим
Хоч я і проєктний менеджер, проте коли за комунікацію не платять грошей, мені складно йти на контакт із людьми (привіт інтровертам 👋🏻). Тому найважчим на курсі було спілкуватися — особливо враховуючи, що в деяких студентів була краща англійська.
А ще бувають викладачі, які постійно роблять зауваження та перебивають — після такого зникає бажання говорити англійською. Але це точно не той випадок. Памʼятаю, перший час я хвилювалася, але викладачка одразу справила враження людини, з якою буде комфортно та яка підтримає.
Як цей курс мене прокачав
Головне, що дав курс, — це можливість подолати мовний барʼєр і вивчити професійну лексику для своєї сфери. А ще — отримати актуальні знання, адже за 2,5 роки мого декрету ІТ дуже, дуже змінився, особливо сфера gamedev.
Люди часто вважають, що для роботи з іноземцями достатньо рівня B1, а підтягнуть англійську вони вже під час роботи. Але це не так. У попередніх IT-компаніях, де я працювала, були клієнти зі США та вендор з Китаю — з такими мову не вивчиш. Адже американці дуже прості в спілкуванні — те саме можу сказати про Китай та ОАЕ.
Памʼятаю, на співбесіді в компанії, де я зараз працюю, один із керівників каже: «Перейдемо на англійську?» І я очікую, що зараз увімкнеться мовний барʼєр, я почну хвилюватись і забуду половину з того, що планувала розповісти. І настає wow-мить: барʼєра немає! Я легко перейшла на англійську, керівники почали мені посміхатись, і я зрозуміла: робота — моя.
Про амбіції та плани на майбутнє
Лекторка надихнула мене на отримання сертифіката PMI — це одна з топових міжнародних організацій в проєктному менеджменті. Сертифікат від PMI — своєрідний знак якості: він підтверджує, що фахівець має потрібні для роботи знання й навички, а також знає професійну термінологію.
Крім того, в планах — проходження курсу з gamedev. Мені хочеться прокачати надивленість у своїй сфері та більше дізнатися про нові тренди. А ще буде корисним пройти курс із бізнес-аналізу. Я займаюсь документацією на проєктах і часом відчуваю, що бракує знань у цьому напрямку.
Чому вирішила піти на курс
Я вже понад 20 років живу за кордоном — спочатку переїхала в Португалію, де відкрила туристичний бізнес. Проте він помер у період пандемії, адже протриматися 2 роки без туристів було неможливо. Довелося шукати стабільну роботу, не повʼязану із сезонністю, яка дає прибуток весь рік. Тоді я згадала про свій диплом фінансиста. Коли почалася повномасштабна війна, я наважилася на зміни та виїхала до Лондона, фінансової столиці світу.
Одразу після переїзду почала шукати роботу бухгалтером. Проте спочатку прийняла офер у компанію, яка активно наймала українців на різні посади, — і їм був потрібен фахівець зі знаннями української, який координував би їхню роботу. Мені хотілося хоч трохи допомагати Україні, тому я погодилася відкласти роботу бухгалтером і прийняла офер. Проте думки про позицію бухгалтера мене не полишали.
Весь цей час я не припиняла навчатися: покращила загальну англійську, а також пройшла курс, який дозволив пристосуватися до місцевої фінансової системи. Залишалося тільки підтягнути бізнес-лексику для фінансів англійською. І, побачивши курс Vocabulaba, я вирішила, що це чудова нагода прокачати словниковий запас та speaking, а також загалом освіжити знання зі сфери.
Про найкорисніше на курсі
Найбільше мені сподобалася робота в групах. Виявилося, що багато українців з мого потоку теж шукали роботу за кордоном — дехто в Англії, хтось в Австрії. Незалежно від країни всім потрібна була бізнес-англійська, адже багато компаній за кордоном — міжнародні, і вимагають знання мови для спілкування з колегами з усього світу.
Також корисним було заняття, на якому ми складали CV та cover letter — до речі, їх я взяла за основу, коли шукала роботу.
Важливо: додатково я адаптувала резюме та cover letter під кожну вакансію. За кордоном здебільшого використовують автоматизований пошук: штучний інтелект «сканує» резюме на наявність ключових слів та визначає, чи проходить кандидат далі. Тобто якщо компанія шукає Global Commercial Finance Director із характеристиками proactive, зі strategic and analytical thinking, навичками budgeting, forecasting, financial planning, analysis, and modelling, а ви не вказали ці характеристики у CV — штучний інтелект додасть ваше резюме у «сміття».
Як курс мене прокачав
Перше, що я помітила, — курс надав упевненості, якої бракувало на початку. Тому ще не закінчивши навчання у Vocabulaba, я почала пошук роботи й надіслала резюме в перші компанії. Хоча не можу сказати, що було легко — перш ніж отримати офер на бухгалтера в Buzzacott, я подавалася приблизно на 50 вакансій.
Головний інсайт, який підсвітив курс
Не треба під час спілкування перекладати речення чи словосполучення з української на англійську. Потрібно будувати фрази англійською та використовувати уніфіковану бізнес-лексику — інакше native-спікери вас не зрозуміють.
Ще додам, що в Лондоні дуже багато роботи. На початку повномасштабної війни до українців було дуже позитивне ставлення, всі хотіли нам допомагати. Якщо в компанії не було відповідної посади — її спеціально створювали під українців. Зараз ситуація трохи змінилась. Хоча ті, хто за роки повномасштабного вторгнення приїхав сюди, мав мету знайти роботу і прокачали англійську, — працевлаштовані. Причому багато хто у фінсекторі.
Плюс Англії для тих, хто вагається, — тут можна вчитися до смерті. І в 90 років ви можете вступити до вишу, і на вас не дивитимуться косо, а навпаки — підтримуватимуть. Багато компаній інвестують у своїх співробітників. Вам можуть оплатити дороге навчання за умови, що ви не підете з компанії впродовж наступних 2–5 років (чи поки триває курс).
Чому вирішила піти на курс
Три роки тому я проходила в Laba курс для бухгалтерів. Вже тоді розуміла, що хочу змінити професію та перейти у великий міжнародний бізнес. Бухгалтерія — це гарний бекграунд, але не мрія мого життя. Крім того, коли дивишся на тенденції розвитку технологій, стає зрозуміло, що професія бухгалтера не є перспективною. Фінанси виглядали для мене цікавішими.
Але для переходу в новий напрям мені було потрібне хороше навчання з фінансової бізнес-англійської, якого на той момент ще не існувало в Україні загалом. Коли ж у Vocabulaba такий курс запустили для фінансистів — я навіть не вагалась і одразу записалася. До речі, це був мій четвертий курс у Laba.
Про найкорисніше на курсі
#1. Бюджетування. На практичному занятті нам потрібно було зробити презентацію бюджетування великої компанії — я вибрала Coca-Cola. Треба було взяти публічну компанію, оскільки дані ми брали з відкритого доступу.
#2. Усе, що повʼязано зі звітністю. На новій роботі використовую всю термінологію про фінансову звітність і бюджетування, яку ми вивчали.
Щоб швидше вловити нову лексику, я роздруковувала матеріали та постійно перечитувала нові слова. А ще використовувала Quizlet.
Що на курсі було найважчим
Найважче було поєднувати домашки з основною роботою — вони досить складні та обʼємні, хоч і цікаві. Якось нам треба було записати відео англійською та розповісти про свій досвід, hard & soft skills. Цю самопрезентацію треба було зробити в цікавій формі, використовуючи бізнес-англійську, — і все змонтувати. Проте в мене була висока мотивація, бо я знаю, що саме через складнощі найефективніше навчатися. Ти не зростаєш як професіонал та особистість, коли тобі легко, — потрібен челендж.
А ще хвилювання «гасили» лектори курсу. Софія на одному із занять заспокоїла, що не варто боятися говорити навіть з помилками. У бізнесі на помилки справді не звертають уваги.
Як цей курс мене прокачав
Ще під час навчання я залишила роботу головним бухгалтером і почала пошуки нової. Невдовзі після закінчення курсу отримала офер на позицію фінансиста та інвест-директора — у міжнародній компанії, як і хотіла спочатку. Нова робота подобається значно більше: перш за все тим, що я працюю з колегами з різних країн. Також цікавий міжнародний досвід: як ведеться бізнес виходячи з різних юридичних та навіть культурних особливостей.
Курс у Vocabulaba дуже прокачав мій словниковий запас і додав упевненості — без цього знайти роботу фінансистом, та ще й у великій мережі, було б значно важче.
Про амбіції
З дуже грандіозного на майбутнє — пройти МВА-програму для фіндиректорів. Проте я розумію, що план сильно амбітний і на таке навчання треба багато часу, якого зараз бракує.
З більш «приземленого» — отримати DipIFR, диплом з Міжнародних Стандартів Фінансової Звітності (IFRS). А ще — міжнародний сертифікат з інвестування, адже це один із напрямів, яким я займаюсь у своїй компанії, працюючи з різними країнами, від Азії до США.
Два інсайти, які підсвітив курс
#1. Зараз ми маємо багато серйозних викликів (війна, розвиток технологій, глобальні масові скорочення) — треба підготувати себе до будь-яких сценаріїв.
#2. Знання не зʼявляються нізвідки — треба самостійно шукати точки зростання, ставити чіткі цілі, вчити й закріплювати все практикою.
Бажаєте отримувати дайджест статей?
