У 2021 в Україні зʼявилася державна стратегія з безбарʼєрності, яка мала на меті до 2030 зробити країну доступною для кожного. Три роки повномасштабної війни, вочевидь, не були сприятливими для реалізації цих планів. Водночас потреба в доступності суттєво зросла. Йдеться і про десятки тисяч цивільних та військових, які отримали травми або ампутації внаслідок бойових дій, і про сотні тисяч українців, які просто почали чутливіше реагувати на різкі звуки та яскраве світло.
Дарія Мазур є експерткою Програми розвитку ООН, Центру експертних рішень і адвокації, а також співпрацює з командою радниці-уповноваженої Президента України з питань безбар'єрності. У колонці для Laba Дарія розповідає, що ще, крім пандусів, кожен бізнес може зробити, щоб стати більш доступним для клієнтів та працівників.
Про які барʼєри йдеться?
Уявімо, що ви хочете зробити собі кави в офісі. Підходите до кухні, але розумієте, що пакет із зернами стоїть вище, ніж зазвичай, а посуд страшенно незручний. Доклавши зусиль, ви все ж дісталися до бажаної кави та змирилися з незручною чашкою (звісно, бо альтернативи немає!). Підходите до кавомашини — і усвідомлюєте, що цією моделлю не вмієте користуватися. Звісно, було б простіше, якби поруч була інструкція або хоча б ви попередньо знали про це оновлення. Але наразі є лише факт — ніякої кави.
В цій ситуації ви стикнулися з бар’єрами. Під якісь можна адаптуватися, з якимись доводиться змиритися, а деякі подолати самотужки вам не під силу. Звісно, на прикладі кави це звучить доволі банально. Але уявімо, що на місці кави — похід до лікаря або за продуктами, а замість вас — людина з інвалідністю або батьки з маленькими дітьми.
Бар’єри — це оточення, яке створює перешкоди, не враховуючи різноманіття людських потреб. Маленькі діти та їхні батьки, вагітні жінки, військовослужбовці та ветерани, люди з інвалідністю, молодь, люди старшого віку… Всі ми різні, але однаково потребуємо поваги до власної гідності й можливостей для самореалізації.
Загалом існує 6 ключових напрямків безбар’єрності. Фізична безбар’єрність — це про доступність та функціональність, зокрема про пандуси, ліфти, відсутність бордюрів на вулицях, занижений громадський транспорт тощо.
Інформаційні бар’єри — коли контент подається в неадаптованому форматі або презентований настільки складно, що неможливо зрозуміти його зміст. Наприклад, телевізійне шоу без перекладу жестовою мовою чи навіть заскладна навігація в метро.
Цифрова безбар’єрність — це універсальний дизайн додатків та сайтів. Їхня адаптація під різних користувачів давно є базовою вимогою до всіх розробників у світі. Головне — не забувати, що ці стандарти існують, і не ігнорувати людей, для яких створюється продукт.
Освітня безбар’єрність нагадує нам, що кожна людина має право на освіту. Тому освітні заклади мають пам’ятати про якість, а значить — безбар’єрність процесу навчання.
Звісно, коли ми здобуваємо нові знання — хочемо їх застосовувати. І в жодному випадку стать, вік, соціальний статус або стан здоров’я не мають на це впливати — лише реальні знання та навички. Економічна безбар’єрність передбачає відкритість ринку праці та адаптацію робочих процесів відповідно до принципів доступності.
Щоб дійсно щось змінити в освіті, працевлаштуванні тощо, має змінитися ставлення до людей. Суспільні та громадянські бар’єри — дискримінація, упередження, ізоляція — заважають нам побачити людину за її діагнозом, статтю або віком. Взаємоповага та прийняття різних чоловіків, жінок, дітей нашим суспільством — поступовий, але важливий процес.
Чому бізнесу варто інвестувати в безбарʼєрність?
1. Розширення кола клієнтів. Чим більш функціональним буде ваш продукт або простір, тим більше людей зможуть ним скористатися. Наприклад, Apple створює свої продукти за принципами універсального дизайну. Пристрої компанії навіть рекомендують до використання людям із порушеннями слуху або зору як асистивні технології.
2. Подолання кадрової кризи. Не секрет, що український ринок праці перебуває не в найкращому становищі. Спробуйте трохи вгамувати тривогу та вийдіть за звичні рамки — ви знайдете багато мотивованих та кваліфікованих людей. Ба більше, у відкритому доступі є рекомендації з працевлаштування ветеранів та ветеранок, людей з інвалідністю, різноманітні програми підтримки для роботодавців.
3. Бренд із цінностями. Якщо ви розпочнете системні зміни, то зможете стати однією з небагатьох компаній, що демонструє турботу про людей на практиці. Безбар’єрні підходи в бізнесі — це гучна заява про пріоритети й цінності компанії.
Перші кроки до безбар’єрності
Спілкування з повагою до людини
Комунікація — це одна з ключових умов, що рухають будь-які процеси, внутрішні та зовнішні. Зверніть увагу на підбір термінів та формулювання, які використовуєте ви й команда:
- не «інвалід», а «людина з інвалідністю»
- не «бабуся», а «жінка старшого віку»
- не «візочок», а «крісло колісне»
Саме з лексики починається усвідомлення цінностей безбар’єрності й процес дестигматизації.
У сервісних бізнесах, де персонал постійно контактує з клієнтами, має сенс провести навчання. Це покращить якість надання послуг і зменшить кількість конфліктних ситуацій з клієнтами.
Кращі послуги завдяки навченим командам
Тренінги та лекції — це зрозумілий та доволі простий спосіб роботи зі складною темою. Це інвестиція у ваше майбутнє, адже потім на основі цього нового знання з’являться ідеї, ініціативи, проєкти. Наприклад, якщо ви власник IT-бізнесу, є сенс познайомити команду з принципами універсального дизайну. Компанія інвестує в це один раз, але принципи безбарʼєрності залишаться в нових проєктах.
Простір для змін
Після знайомства з безбар’єрністю ви починаєте помічати проблеми. Іноді розв’язати їх доволі складно. Наприклад, встановлення пандуса в орендованому приміщенні може виглядати більшою проблемою, ніж його відсутність. Але сенс у цьому все ж є, адже це потрібно всім. Не лише людям на кріслах колісних, але й старшим людям, батькам з дитячими візками або тим, хто має тимчасові травми (наприклад, перелом ноги).
Що не менш важливо — це світло та звуки. Освітлення має бути м'яким, краще позбутися різких спалахів та гучних звуків. Якщо бізнес не може повністю уникнути таких ситуацій (як-от кінотеатр), подбайте про те, щоб ваші працівники знали, як діяти в екстрених випадках, якщо, наприклад, у клієнта станеться епілептичний напад або панічна атака.
9 поінтів, які варто врахувати перед тим, як ви почнете щось робити в напрямку безбарʼєрності
#1. Запитуйте, слухайте і досліджуйте. Проаналізуйте потреби тих, хто вже є серед ваших працівників або клієнтів. Запитувати — це нормально. Адже ви не можете точно знати, що відчувають і думають інші.
Якщо потребуєте системного підходу, запрошуйте фахівців: зараз з’являється все більше експертних команд, які допомагають бізнесам бути доступнішими. Наприклад, громадські організації «Доступно.ua» або «Безбар’єрність».
#2. Не намагайтеся побороти всі бар’єри одразу. Спойлер: це неможливо, адже завжди є куди розвиватися. Українське суспільство робить свої перші кроки назустріч безбар’єрності. Особливо цю потребу загострює війна. Ми маємо відповідати на запит людей. Не одразу, не без помилок, але все ж змінюватися.
#3. Аналіз запитів = ефективність рішень. Згадайте пандуси, якими неможливо користуватися. Або інструкції, в яких можуть розібратися тільки обрані. Вони ніби є, кошти в них інвестовані, але своє завдання вони не виконують. Тоді чому взагалі існують? У чому логіка? Давайте робити одразу якісно та свідомо.
#4. Безбар’єрність для кожного. І для команди теж. Памʼятайте, що ваша цільова — не лише користувачі продукту або клієнти, але й працівники компанії. Якщо ви підтримуєте цінності безбар’єрності, це має відображатися в робочих процесах і просторі. Адаптовані робочі місця для людей з інвалідністю, доступна будівля, дитяча кімната тощо.
Нещодавно ми спілкувалися з бізнесом, який в команді має людей з інвалідністю. Вони дуже тепло відгукувалися про компанію. За ініціативою цих працівників в офісі організували місце тиші, яким тепер користуються всі. Деколи безбарʼєрність простіша, ніж може здаватися.
#5. Безбар’єрність — це про залучення, а не відокремлення. Якщо ви розробляєте цифрові продукти, важливо не сприймати доступну версію як окремий продукт. Ви не створюєте нове, а покращуєте те, що вже існує. При розробці на етапі базового UI/UX включіть принципи універсального дизайну в продукт. Це розширить ваші можливості й допоможе краще зрозуміти свою аудиторію.
#6. Говоріть про безбар’єрність голосно. Особливо коли маєте щось хороше, щоби поділитися. Є безліч випадків, коли команда розробила без перебільшення чудовий проєкт, але ним ніхто не користувався. Коли стали шукати причину, то виявили, що цільові аудиторії про продукт просто не знали.
#7. Безбар’єрність — це система рішень, а не окремі зміни. Якщо вас дійсно цікавить результат, готуйтеся до марафону. Зручний та доступний офіс не матиме великого сенсу, якщо команда не вміє етично спілкуватися. І навпаки.
#8. Сприймайте бар’єри як перспективи для вдосконалення. Жодна компанія не є взірцевою, навіть Apple. Проте постійне дослідження різних запитів аудиторій дає основу для оновлень та нових проєктів. Тому ми маємо тренувати себе помічати недоліки, щоб рухати прогрес.
#9. Навчайтеся на чужому досвіді, діліться власним. Хоча в нас не так давно почалася робота з барʼєрами, рух на ринку є. І ведуть його переважно ті компанії, що працюють з кінцевими клієнтами.
Хороший референс — mono, який має user-friendly дизайн. І так, він не ідеальний, є багато нюансів, що потребують уваги. Нещодавно «Нова Пошта» відкрила перше інклюзивне відділення, доступне і ззовні, і всередині. Кажуть, що воно не останнє — дуже на це сподіваюся.
Megogo та «Планета Кіно» постійно інвестують у розвиток доступності. І насправді Україна вже є взірцевою щодо цифровізації. Ми випереджаємо багато країн, які є лідерами в інших сферах. Наприклад, якщо киянину показати додаток токійського метро, у погляді ви точно побачите скептицизм — бо наш «Київ цифровий» набагато простіший в користуванні. Хоча саме токійське метро — одне з найкращих у світі з погляду доступності, при тому, що система дуже складна та розгалужена.
Бажаєте отримувати дайджест статей?
