Laba святкує 10 років — красива цифра, за якою ховається багато інших.
Наприклад, це шлях:
— від офлайну до онлайну (ще до пандемії)
— від 7 слухачів у залі — до 200 000+ студентів зі 190+ країн
— від лекторів-знайомих — до топових спеціалістів з Google, Microsoft, Netflix та Nike
— від лекцій про мотивацію та здорове харчування — до бізнес-школи, яка є офіційним партнером ACCA, PMI, HRCI, IIBA та CPD
— від маленького офісу — до 1300+ квадратів на Подолі та незлічимих віддалених локацій по світу
— від команди з кількох людей — до понад 700+ колег, які розвивають 5 брендів
Є люди, які від початку і дотепер рухаються разом із компанією. Їхній драйв, максималізм, авантюризм і бозна ще які якості дали поштовх для цих результатів.
- Інна Чут 9 років тому прийшла працювати копірайтеркою, але потім придумала та очолила skvot, а днями стала CEO Laba Group в Україні (це 4 проєкти — Laba, skvot, robot_dreams та Vocabulaba).
- Ілля Рейніш у 2016 збирав перший відділ продажів Laba, а нещодавно випустив 40-й потік свого курсу «Директор з продажів» — вже в ролі комерційного директора та співвласника компанії, що працює на 9 ринках.
- Семен Березовський — Head of Digital Laba Group UA — у 2015 запускав перші рекламні кампанії на фрилансі. Laba була сайд-проєктом, в який Семен не надто вірив. Але вже за пів року сам запропонував перейти на фултайм, бо побачив, що продукт вартий. А потім ще 4 роки не ходив у відпустку, бо сприймав Laba як власну дитину і не міг покинути. Зараз у Семена маркетинг-команда з 17 спеціалістів, які розвивають 4 продукти Laba Group Ua.
- Артем Товстенко взимку 2017 прийшов, щоби підстрахувати відділ продажів, а зараз керує командою з 45+ маркетологів, які охоплюють 8 ринків та запускають 10+ тис. креативів на тиждень.
До 10-го дня народження компанії ми попросили Інну, Іллю, Семена та Артема пригадати, з чого вони починали.
(у команді ходить жарт, що Семен у Laba з’явився раніше ніж сама Laba)
Нещодавно я переглядав наші старі креативи — там є дуже різні лекції на теми від особистісної мотивації до генної інженерії. Тоді в нас ще не було ні стратегії, ні чіткого позиціювання. Коли я почав працювати, ми кликали в лектори друзів або друзів друзів. Була логіка «Ага, він добре розуміється на темі, можна його запросити». В нас просто була ідея, сайт, команда ентузіастів та розуміння, що потрібно щось робити. Ми промацували та дивилися, що спрацює.
Від першої лекції на 7 людей, половина з яких — свої, ми поступово дійшли до 160. Пам’ятаю як шукали стільці в оренду, бо вже не вистачало. Це була тема Getting Things Done — і десь тоді ми зрозуміли, що від загальних тем треба йти до розв’язання конкретного болю, і далі рухалися в цьому напрямку. Коли декілька лекцій з GTD провели успішно, вирішили зробити маленький офлайн-курс, бо зрозуміли, що так зможемо підвищити чек десь втричі.
Коли в компанії з’явився Ілля Рейніш, він запропонував спробувати проводити онлайн-курси, адже так можна було працювати на ширшу географію. Сьогодні наша аудиторія охоплює і Європу, і США (загалом понад 190 країн, згідно з нашою аналітикою). І, звісно, ми не продаємо свій продукт громадянам росії та білорусі.
Нещодавно ми орендували великий офіс на Подолі з власним двориком, а коли я будував перший відділ продажів, ми сиділи в дуже маленькій кімнатці — нас було четверо на 6 квадратних метрів. Але ніхто навіть не думав про якісь незручності. Емоційний вайб у команди завжди був на дуже високому рівні — ми на цьому і вивозили. Я працював на дуже старому макбуці, і він насправді взагалі ніяк не працював. Якщо відкривалося чотири вкладки — це був максимум. Рятувало лише те, що лідів у нас тоді було мало, тож ноут тягнув.
Пам’ятаю, як ми раділи, коли зробили перший мільйон гривень. Зараз ці цифри здаються зворушливими. Але на старті в нас було 4 ліди на день і 4 менеджери, тому ми раділи кожній оплаті. Коли заходило $250, нам здавалося, що ми робимо щось насправді велике. Бо з них аж $50 зможемо вкласти в рекламу.
Звісно, тоді в нас ще не було ні дашбордів, ні аналітики. Ми щодня просто писали на фліпчарті, скільки в нас продажів, скільки грошей — в розрізі кожного менеджера. Було особливо мило, коли менеджер підходив, стирав свій оборот і вписував нову цифру.
З факапів пригадую таку ситуацію. Це була жива лекція — а вони нам тоді приносили 50% обороту. Ми проводимо її з експертом, який теж займається комунікаціями та продажами. Я підходжу до нього напередодні, щоб домовитися про те, як краще згадати про його майбутній курс, а він мені каже: «Слухай, взагалі не переживай, я все знаю, все буде супер». Я думаю: «Ну ок — він працював у великих компаніях, теж відповідав за продажі. Точно впорається». І от він закінчує свій виступ — і жодного разу взагалі не згадує про курс. Звісно, в нас нуль продажів. Виявилося, що він просто забув.
Коли я прийшла в компанію, моя посада була «копірайтер». Але насправді крім статей та постів я придумувала назви курсів, домовлялася з лекторами, писала їм програми, складала тексти лендингів, сама їх верстала. Я могла почати це робити вранці, а ввечері ми з Семеном вже запускали курс у рекламу. В цих процесах зараз у нас залучено десь 40 людей, тоді я все робила сама.
Зараз процес запуску набагато більш організований та комплексний: ми не запускаємося з назвою курсу або креативом, поки не протестуємо. Раніше можна було щось вигадати й одразу запустити в публічний простір. Без жодних погоджень або правок. Це було дуже прикольно, бо давало велику свободу.
Пам’ятаю, як вигадала назву «Магія PowerPoint» — вона прожила в нас понад 50 потоків і стала фактично нашою воронкою. Люди приходили, знайомилися з нашим продуктом — і залишалися на інші. Досі вважаю цю назву своїм найбільшим креативом у житті.
У січні 2017 Ілля Рейніш подзвонив мені зі словами: «Привіт, є така компанія Laba, ми тут нагенерували лідів, потрібна допомога з їхньою обробкою». Пам’ятаю, як прийшов в офіс на зустріч із засновниками, які тоді ще самі продавали, і сказав, що можу допомогти на кілька тижнів, але загалом хочу завершувати свій шлях у продажах і розвиватись у маркетингу.
Онбординг був у форматі «Ось такі в нас курси, ось тут ліди, коли зможеш почати?» — «За декілька годин». Я тоді сам собі написав скрипт, мені виділили ноутбук, купили навушники в переході метро, і я почав працювати. Що одразу сподобалося, то це наша аудиторія — в мене першим клієнтом був CEO банку.
Приблизно через місяць я нагадав, що досі хочу в маркетинг. Засновник сказав, що було б круто, якби я генерував ліди, а потім сам їм продавав. Ще приблизно місяць у мене був період, коли до обіду я налаштовував рекламу, а після — дзвонив лідам, які згенерував за попередні кілька годин.
З часом я все ж зміг відійти від продажів та зайнятися генерацією заявок, але перший рік був дуже насичений: тут пишу копірайти, тут вже як імейл-маркетолог включаюся, далі — займаюся соцмережами. Просто вранці приходиш в офіс та обираєш, що будеш робити. Такий собі формат стартапу, коли тобі треба придумувати, як ти можеш приносити цінність бізнесу. Насправді дуже захопливий період, мені дуже подобалося.
Зараз, звісно, все інакше, але мені подобається не менше. Бо рівень свободи в роботі досі дуже високий: якщо є ідея зробити щось корисне для компанії, ніхто не ставитиме палки в колеса. За останній рік насправді було дуже багато інновацій.
Наприклад, це й AI-зація певних процесів, і перебудова команд, і запуск академії маркетингу всередині відділу, де ми наймаємо людей без досвіду й десь за 3–6 місяців виводимо їх на рівень мідлів.
Зараз я більш сфокусовано працюю з Чехією — це дуже малий ринок, але тут треба робити х10 зусиль, щоб досягти такого ж результату, як на більших ринках типу України або Польщі.
І мене дуже захоплює, як команда реагує на проблеми. Наприклад, коли бачимо, що просіли кліки на креативах, — ми не шукаємо виправдань, а просто знаходимо рішення. Ок, давайте зробимо суперкруті storytelling-інформери, які будуть не просто рекламувати курс, але й розкривати історії, пов’язані з ним. Наприклад, у Чехії є курс Board games — про створення настільних ігор. Скоро ми затестуємо новий формат, де будемо розповідати історії тих, хто створив свої настілки буквально на колінці, а потім став успішним. В кінці — запрошуємо на курс, якщо людина хоче так само.
Цей новий формат створився з проблеми. І мені дуже подобається, що труднощі не опускають нам руки, а дозволяють створювати цікаві формати.
Бажаєте отримувати дайджест статей?
