3 історії українок, які через війну переїхали в іншу країну і почали життя заново | Бізнес-школа Laba (Лаба)
Для відстеження статусу замовлення - авторизуйтесь
Введіть код, який був надісланий на пошту Введіть код із SMS, який був надісланий на номер
anastasiiasytar@gmail.com
Код дійсний протягом 2 хвилин Код з SMS дійсний протягом 2 хвилин
Ви впевнені, що хочете вийти?
Сеанс завершено
На головну

Пошук

Зміст

«Мені здавалося, якщо я не знайду роботу прямо зараз — то помру від злиднів у коробці під мостом»

Три історії українок, які через війну переїхали в іншу країну і розпочали життя заново.

cover-trio-ua-62c2e50451219472794998.jpg

Поїхати на інший кінець світу без роботи, житла, чіткого плану і збудувати заново своє життя — здається нереальним. Але українці день за днем ​​доводять усьому світові, що для нас немає нічого неможливого.

Ми поспілкувалися з трьома українками, які втратили роботу та звичне життя через війну, але знайшли в собі сміливість розпочати все спочатку в чужій країні.

Як шукати роботу за кордоном, які запитання ставлять на співбесідах та з якими особистими викликами доводиться стикатися — своїми історіями поділилися:

— Ксюша Лацвієва, Head of SMM Nebula 

— Карина Пасєчка, Brand Designer Qonto

— Лера Хроні, Recruiter Exchange Workforce

Як за 2 місяці та 20 співбесід повністю переоцінити себе — історія Ксюші Лацвієвої

До війни Ксюша розвивала в Україні власну подкаст-студію, готувалася до виступу на великій конференції та зарікалася, що соцмережами більше не займатиметься.

Зараз Ксюша живе в Польщі та працює Head of SMM програми Nebula, українського IT-стартапу OBRIO by Genesis.

Лютий був насиченим — ми вели 8 подкаст-проєктів та планували брати ще два. Мене запросили виступити на конференції, попереду були заплановані поїздки — все «неслося» і виходило.

15 лютого ми з хлопцем поїхали до Варшави на кілька тижнів. У рюкзаку був мікрофон, петличка, сім пар шкарпеток та светр. Зворотні квитки на 28 лютого ми так і не використали.

Про попередню роботу

У кризовій ситуації подкасти — не найнеобхідніше. У перші дні війни ми зв'язалися з усіма замовниками та зрозуміли, що роботи у нас немає.

Поки приходили до тями і волонтерили, я думала, що робити далі. У мене «айтішне» оточення, і я подумала, що можу «пірнути» в IT. Почала вчитися, але після вивчення основ і перших уроків з JavaScript зрозуміла, що все ж таки не зможу кодувати.

До подкастів я працювала SMM-менеджером — і тоді вирішила, що соцмережами більше не займатимуся. Але зрозуміла, що моя експертиза у SMM допоможе швидше знайти роботу.

Я розпочала пошук у сфері контент-маркетингу та SMM — підписалася на телеграм-канали, моніторила вакансії на джоб-сайтах, писала компаніям на Djinni. Пошук зайняв 2 місяці, за які я пройшла понад 20 співбесід.

Рекомендуємо прочитати:

img-60resource-6256d07ade446270800179.jpg

Хто шукає роботу: 60+ ресурсів із вакансіями для дистанційки в усьому світі

Читати

Про мови

Я розсилала резюме до американських, польських та українських компаній. Усі інтерв'ю проходили англійською чи українською мовами.

Я російськомовна людина, і хоч українську знаю добре, «продавати себе» нею було складно. Але досвід вирішує — на десятій українській співбесіді я почувалася впевнено.

Щодо англійської, то з розмовною проблем не було, а ось із граматикою довелося «попітніти». В одній компанії було окреме інтерв'ю-іспит із англійської. То був ще той стрес. Для впевненості того ж дня я записалася на інтенсив з англійської.

Через деякий час я знайшла роботу, але скасовувати навчання не стала. Команда в мене україномовна, але ми працюємо з ринком США. Всі листування, розсилки, постинг — англійською.

Тепер із понеділка по четвер з 7 до 9 ранку в мене англійська, потім робота, а далі — домашка з англійської.

Про співбесіди та запитання

Здебільшого запитання ставили стандартні — про досвід, кейси та портфоліо.

Були ситуації, коли співбесіда переростала у консультації. Через дві години я розуміла, що з мене просто безкоштовно витягують інформацію.

Але два моменти викликали особливий інтерес у зарубіжних компаній. Справа в тому, що я закінчила Національну академію внутрішніх справ і працювала в поліції 2 роки, а потім пішла в SMM і подкасти. Це викликало багато запитань.

Те саме стосувалося теми освіти — більше цікавив не досвід у SMM, а причинно-наслідковий зв'язок моїх юнацьких рішень. Українські компанії таких питань не ставлять — їх цікавить бекґраунд і навички.

Про подкаст-студію і відмови

У багатьох компаній моя подкаст-студія викликала сумніви. Вони вважали, що як тільки все стабілізується, я знову повернуся до свого проєкту.

В OBRIO до цього поставилися з великим розумінням. Тут я мала тестове завдання і декілька етапів інтерв'ю — з рекрутером, Global PR, HR, а потім фінальне — з оунером і всіма, з ким уже була співбесіда. Оунер висловив підтримку мого проєкту, і я прийняла оффер.

Рекомендуємо прочитати:

img-englishpodcast-628cd52019140769029214.jpg

Boost your English: 15 подкастів для вивчення мови

Читати

Про виделку зарплат і «вартість себе»

У січні для одного з проєктів я шукала SMM-менеджера, і зарплати на позиції Senior сягали $2 тис. Зараз зарплатна вилка впала на 20–30%.

У березні я вирішила, що зараз криза, тому треба стримати «хотілки». На одній із перших співбесід на Senior-позицію я невпевнено назвала суму 20 тис. грн, хоча роботи передбачалося багато. Добре, що тоді їм не підійшло моє тестове.

Деякі знайомі йдуть від зворотного і називають зарплату вищою, щоб була можливість «поторгуватись».

Я рада, що процес найму був таким тривалим, тому що я повністю переоцінила себе, компанії та свою роль у них. Їм потрібен фахівець, щоб розвивати продукт, і якщо вони відкрили позицію, то гроші на неї є.

Про адаптацію та складнощі

Зараз я живу в Польщі, частина команди — в Україні, Англії, Латвії, Іспанії. Працюємо ми на США, Колумбію, Мексику, Коста-Ріку. Все це різні часові пояси, їх потрібно враховувати для комунікації з командою та іноземними партнерами.

Через те, що тепер команда в різних куточках світу та в акаунт заходять із різних ip-адрес — наш Instagram почали блокувати. Якщо раніше із саппортом Facebook я спілкувалася двічі за все життя, то тепер мій день починається з повідомлення «Доброго ранку, службо підтримки Facebook».

Окрім цього, соцмережі США та країн Латинської Америки — зовсім інший ринок. Досвіду з ними у мене не було, тож я багато тестую і бачу велику різницю. Для нас важлива естетика та мінімалізм, для них — яскравість та «мі-мі-мі». Доводиться по-іншому підходити до стратегії та завдань. Втім, як і до життя.

Як збиратися до Британії з друзями, але опинитися самій у Франції — історія Карини Пасєчки

До війни Карина жила у Києві, була арт-директором в агенції Reynolds & Reyner і вважала, що робота штатним дизайнером — це монотонно та нудно.

Тепер вона живе в Парижі і працює у великій міжнародній компанії бренд-дизайнером у штаті.

У лютому я уточнила у менеджменту, чи буде робота у разі конфлікту з росією. Мені сказали, що працюватимемо, але віддалено. Ніхто не припускав, що може розпочатися повномасштабна війна.

24 лютого усі робочі процеси зупинилися — кожен рятував своє життя. 25-го ми з друзями вже були у Польщі. Пам'ятаю, волонтер запропонувала допомогу в пошуку роботи, але я відмовилася. Тоді здавалося, що за декілька днів усе вщухне, і ми повернемося до київського офісу. Але все сталося інакше.

Рекомендуємо прочитати:

img-9advise-624af09c6242a091959111.jpg

Як бути адекватним під час паніки і тривалого стресу: 9 порад від психологів

Читати

Про переїзд

Місяць ми з друзями волонтерили та думали, що робити далі. У Польщі залишатися не планували та шукали варіанти.

Друзі хотіли до Британії, але я відчувала, що то не моє. Майже все життя я мріяла про переїзд до Парижа. Мене стримували власні страхи та відмовки. Але коли я опинилася в Польщі, без грошей, роботи та постійного житла — втрачати не було чого.

Декілька тижнів я шукала волонтерські автобуси, але їх не було з Польщі. Тому вирішила таки їхати з друзями до Британії, як спочатку планували.

У день, коли ми вирішили подавати документи на візу, мені надійшло повідомлення від волонтера: «Карино, є автобус до Парижа. Тебе там зустрінуть, допоможуть із житлом і документами». Сказати, що я була в шоці, нічого не сказати. На остаточне рішення я мала 70 годин, але насправді я його ухвалила відразу.

Про нову роботу

Я дала собі 2 місяці, щоб оформити документи, знайти роботу, окреме житло та повернути собі своє життя.

За перший тиждень пошуку роботи я розіслала CV приблизно до 25 організацій. Відгуків було мало — я отримала лише 5 відповідей, і 4 були відмовою. Але одна компанія запросила мене на інтерв'ю і тепер я тут працюю.

У той же період я отримала оффер на фриланс, але це була проєктна робота в Ізраїлі. Мені був потрібний контракт у Франції, тому я відмовилася і пішла на інтерв'ю в Qonto.

Там мені спочатку теж запропонували фриланс — робота 4 дні на тиждень із більшою зарплатою, ніж у штатного співробітника на п'ятиденці через менші податки. Але фриланс не дає робочого контракту, страховки та інших бенефітів, тож я попросила звичайний контракт штатного співробітника.

Про співбесіду

Я знала, що у Франції практикуються інтерв'ю за методикою STAR — situation, target, action, result. Тому на співбесіді почала розповідати про себе за такою схемою. Я пройшла два етапи інтерв'ю — з рекрутером і менеджером.

Як і всюди, головне на співбесіді з дизайнером — портфоліо. Тут винятків не було.

Що здивувало — у мене уточнили, чи є профільна вища освіта і запросили диплом. За спеціальністю я графічний дизайнер, закінчила Львівську національну академію мистецтв, і цей диплом виявився дуже доречним.

На другому інтерв'ю менеджер сказав, що його турбують мої overqualified-скіли для такої позиції. Але я пояснила, що зараз це мене турбує найменше — я хочу повернути життя та облаштуватись у Парижі. І ми підписали контракт на 3 місяці, який продовжується, якщо ми спрацюємось.

Процес улаштування на роботу в мене зайняв близько 2 тижнів від першої співбесіди.

Про адаптацію в компанії

Такого підходу до адаптації я раніше не зустрічала. Перший тиждень — onboarding week. У цей час співробітник ходить до офісу вчитися — вивчає компанію, методики, таск-менеджери etc.

На другий тиждень новачок спостерігає, як його колега виконує завдання — це називається shadowing. Найчастіше процес проходить онлайн через демонстрацію екрану — під час shadowing співробітник коментує кожен крок.

Через 2 тижні можна братися за свої завдання, які є для кожного дизайнера на дизайн-дошках у Notion.

Про ментальність

Французи розмірені та цінують свій час. На одній із навчальних лекцій СЕО сказала: «Нам не потрібно, щоб ви працювали багато, нам потрібно, щоб ви робили це ефективно». Тому тут рідко хтось затримується після закінчення робочого дня, але при цьому запізнення в офіс неприпустимі.

Ще одна відмінність — навмисна ввічливість. Не можна не привітатись, не притримати двері, не посміхнутися. Не можна просто написати щодо робочого питання — треба спочатку запитати, як справи, і перепросити за те, що турбуєш.

Про зарплату та компенсації

Тут, працюючи на позиції нижче, заробляю більше, ніж в Україні. І хоча витрати також більші, за робочими контрактами компанії відшкодовують частину витрат. Мені компенсують 60% медстрахування, 50% витрат на обіди та проїзд.

За контрактом співробітник може брати 2 дні на тиждень віддаленої роботи. З цікавого спостереження — Київ зазвичай переповнений у п'ятницю ввечері. Тут же починають гуляти з четверга, бо в п'ятницю найчастіше роблять ремоут.

Про сумніви

Я вважала, що штатний дизайнер — це нудно. Але зараз такого не відчуваю, бо довкола все нове та цікаве.

Тут майже кожен має хобі, яким займаються після роботи. Нещодавно нова знайома запросила мене на art sale — продавати свої ілюстрації, бо дізналася, що я багато малюю.

Незважаючи на те, що я поїхала зовсім сама до незнайомої країни — самотньо себе не почуваю. Я рада, що ризикнула і вирушила назустріч мрії. Це сталося за жахливих обставин, але я вдячна собі за те, що наважилася.

Рекомендуємо прочитати:

img-topzp-ukr-new-61f94e826ae1d226420723.png

До $12 млн на рік + бонуси: найбільш оплачувані співробітники у світі

Читати

Як змінити професію у чужій країні на першій співбесіді — історія Лери Хроні

До війни Лера надавала консультації з профорієнтації та була акаунт-менеджером у Young Business Club. Мріяла жити у Нідерландах та три роки накопичувала на магістратуру гроші, які вкрали.

Зараз Лера зі своїм ретривером живе у Нідерландах, працює там рекрутером у Exchange Workforce та перевозить до себе друзів.

З початком війни профорієнтація не стала потребою першої необхідності, а Young Business Club, як і будь-який бізнес в Україні, відчув турбулентність, але частково продовжував працювати. Тому я розуміла, що треба щось міняти.

З 19 років, коли вперше опинилась у Нідерландах, я мріяла жити у цій країні. З того часу будувала плани, як виїхати, але щоразу щось зривалося. Я вирішила, що настав час реалізувати мрію — переїхати до Нідерландів. Написала волонтерам, аби знайти спосіб дістатися, і місце, де зможу жити для початку.

Про переїзд

Через місяць війни я опинилась у Нідерландах. Часто уявляла цей момент, але подумати не могла, за яких обставин це станеться.

Перше, що я відчула після переїзду, — вища вартість життя. Дохід, який на той час був від роботи в Україні, тут зовсім не відчувався. Щоб закрити базові потреби, потрібно було щонайменше €1,5 тис. Я почала шукати роботу відразу, як тільки отримала документи, але навіть знайшовши її, ще 2 місяці поєднувала з Young Business Club в Україні.

Про ринок Нідерландів

Ще в Україні я почала моніторити ринок — на що є попит, які умови пропонують, як відбувається працевлаштування. Тут багато англомовних компаній, тому для тих, хто знає мову, бар'єру не буде.

Я планувала шукати позицію проджект-менеджера чи маркетолога, а тому моніторила ринок у цих сферах.

Зарплати для новачків стартують від €2 тис. Серед IT-компаній поширена практика training ship — оплачуване річне стажування, коли людина навчається та працює. Після цього, якщо іспит складено успішно, то фахівця запрошують до штату із зарплатою приблизно €3,5–4 тис.

Рекомендуємо прочитати:

img-howtogoogle-624da5b4dd333864223213.jpg

«Аби виконати тестове для Google, мені довелося звільнитися і робити його 2 тижні»

Читати

Про пошук роботи та співбесіду

Я була готова до тривалого пошуку, але врешті-решт все вийшло дуже несподівано. Я прийшла до рекрутингової компанії, яка займається працевлаштуванням, щоб мені допомогли знайти роботу в PM або маркетингу. Але наприкінці інтерв'ю рекрутер запитав, чи не хочу я працювати у їхній команді.

Я не сприйняла цю пропозицію серйозно, але мене запросили на другу співбесіду, і я вирішила прийняти оффер. Рекрутинг — це наступний етап профорієнтації, і мені було цікаво розширити клієнтський шлях. Тому пошук роботи успішно закінчився, майже не розпочавшись.

Перша співбесіда була з рекрутером — я розповіла про досвід та кейси. Друга проходила з засновником компанії. Його більше цікавили мої soft-скіли та ситуаційні рішення, а також чи не планую я найближчим часом повернутися до України.

Про нові скіли

У компанії два основні підрозділи — для фахівців IT-індустрії та ручної праці.

Перший місяць я працювала у другому відділі та вивчала основи. Але через потік українців, які хочуть працювати в IT, кількість запитів за останній місяць зросла у 2 рази. Тепер я у відділі для IT-фахівців і курую українців.

Зараз моя робота складається з великої кількості зустрічей із кандидатами, а також пошуку компаній, куди ми можемо відправляти людей працювати. Тому відрядження Нідерландами — частий гість у моєму календарі.

Про ментальність

Тут люди розслаблені — вони навчаються, працюють, досягають цілей, але все це в розслабленому стані. Вони кажуть: take your time, everything will work out. Для мене це поки що незрозуміло, адже я звикла, що в Україні треба «гарувати».

Зі спостережень — тут у будь-якій компанії всі рівні. Топменеджмент максимально наближений до команди і не показує своєї переваги.

Також тут немає мікроменеджменту — керівники довіряють співробітникам та розраховують на їхню особисту відповідальність.

Про складнощі у роботі

Моя робота пов'язана з документацією нідерландською мовою. За 2 місяці я її не вивчила, але розібралася з ключовими поняттями, які постійно використовую, і вже трохи орієнтуюсь. З іншим мені допомагають колеги.

Також у моїй роботі присутній людський фактор, але це не так специфіка менталітету, як самої сфери. Ми співпрацюємо з великою кількістю людей, і може бути таке, що людина передумала виходити на роботу, а завтра підписання контракту.

Такі ситуації потрібно вирішувати одразу, навіть якщо це десята вечора неділі. Роботодавці не претендують на особистий час, але через специфіку самої роботи іноді таке трапляється. Однак якщо таке відбувається, то потім цей час можна відмінусувати з робочого тижня.

Про житло

Ринок нерухомості у Нідерландах у складному становищі. Будинків не вистачає навіть місцевим, не кажучи вже про приїжджих. Тому тут не ти вибираєш житло, а воно вибирає тебе.

Крім того, є низка умов, щоби винайняти квартиру чи будинок, — робочий контракт, довідка про доходи та зарплату, яка мінімум у 3 рази має перевищувати вартість оренди.

Зараз я винаймаю кімнату та шукаю окреме житло, але процес ускладнюється через те, що у мене є собака. До цього мене безкоштовно приймала молода сім'я, доки я шукала для себе кімнату.

Рекомендуємо прочитати:

img-israelua-629df6aa23bea435106310.jpg

Ізраїль — країна стартапів, яка воює понад 70 років. Як їй це вдається?

Читати

Про команду

Компанії близько року, зараз нас 12 людей. Я наймолодша в команді, мені 24 роки, наступний за віком після мене — колега, якому 37 років, а засновнику організації — 48. Між нами досить великий розрив, але я не відчуваю різниці.

Що цікаво, компанія не практикує ремоут-джоб, хоча в Нідерландах така практика є. Тому в день підписання контракту ми домовилися, що через три місяці обговоримо це питання ще раз.

Про самотність

У мене дружний колектив — ми разом проводимо час і поза роботою. Але я пішла далі та вирішила перевозити сюди своїх друзів. Одній подрузі допомогла знайти роботу, з нею плануємо винаймати будинок, другій — зараз допомагаю з переїздом.

Про гроші

Тут прогресивна шкала податків — що більше заробляєш, то вони вищі. Коли дохід сягає €6 тис., то із зарплати віднімається 48%.

Я отримую €2800, з них податок — €200–250. Також, крім оренди житла, на яке йтиме близько €1 тис., є низка обов'язкових витрат:

  • особисте медичне страхування — €150
  • медичне страхування собаки — €50
  • податок на собаку — €136
  • продукти коштують близько €300

В Україні, щоб комфортно жити, задовольняти усі свої потреби та відкладати близько €1 тис. щомісяця — треба постаратися. Тут це дається простіше.

Про висновки

Коли я тільки приїхала, то відчувала сильне напруження. Мені здавалося, що якщо я не знайду роботу прямо зараз, то помру від злиднів у коробці під мостом. Насправді тут багато допомоги — починаючи від фінансів до психологічної підтримки.

Якщо ви пережили вторгнення росії в Україну 24 лютого і наважилися переїхати в іншу країну, то ви впораєтеся з багатьма речами у своєму житті.

Тому тепер я рекомендую всім take your time, everything will work out.

Бажаєте отримувати дайджест статей?

Один лист з найкращими матеріалами за місяць. Підписуйтесь, аби нічого не проґавити.
Дякуємо за вашу підписку!
Курс з теми:
«HR-директор»
HR і рекрутинг
Веде Катерина Бандуровська
18 червня 1 серпня
Катерина Бандуровська