Куди інвестувати — золото, крипта чи діаманти? Відкладати на пенсію вже зараз чи «гуляти» на повну, поки є можливість? Чи розумно купувати нерухомість або робити ремонт під час війни? Коли імпульсивні покупки та кредити йдуть на користь? І як не загубитись у ФОПах і ТОВах, якщо у вас великий бізнес?
Laba продовжує подкаст «Вдих-робота-видих», і тема другого епізоду — що робити з грошима під час війни. Наш гість — Антон Шулик, CEO та співзасновник сервісу фінансових директорів fint8. Антон зізнається, що дуже любить гроші та не любить робити щось, де їх немає. А ще він переконаний, що система «працюй до 60, і потім на пенсію» — неефективна, а інвестиції в себе дають більшу віддачу, ніж нерухомість в оренду.
Тут ми зібрали головні інсайти Антона про те, як порозумітися з фінансами в бізнесі та в особистому гаманці.
Повний випуск можна подивитися за посиланням
чи послухати на Apple Podcast.
Чи рахуєш особисті витрати?
Завдяки тому, що з 16 років я вів усі підрахунки, в мене сформувалося базове розуміння структури витрат. Тепер це виглядає так: «Приблизно знаю, скільки на що йде, і цього достатньо».
Особисті фінанси я оцінюю за залишками: якщо вони зростають — все окей. Натомість більше зосереджуюсь на тому, як заробляти.
А що робити, коли залишків немає, бо все «зливаєш»?
Є два шляхи: обмежувати витрати або «пушити» себе заробляти більше.
Ключове — це знайти баланс: «Заробив більше — витратив більше, але також відклав і проінвестував». Просто складати гроші у валізу немає сенсу — слід подумати, як розумно розпоряджатися надлишками. Наприклад, у бізнесі прибуток реінвестують для зростання. У сім’ї має бути так само — частину прибутку потрібно спрямовувати на розвиток і майбутнє.
Витратити всі заощадження на купівлю нерухомості під час війни — ок?
В непередбачуваній ситуації, такій як війна, потрібно завжди мати резерв, який дозволить залишатися гнучким і робити маневри. Прив'язка до конкретної локації або нерухомості, що залишає вас без заощаджень, значно обмежує можливості для розвитку та адаптації.
Ремонт — не на часі?
Щодо ремонту — тут питання в тому, на що ви робите ставку. Тобто це про вибір життєвої позиції:
- інвестувати в життя «сьогодні», і тим самим налаштувати себе на краще майбутнє: «Все буде добре, і я хочу, щоб мій дім був комфортним уже зараз»
- або думати, що попереду лише труднощі, — і тоді ремонт видається зайвим
Обираючи ремонт, ми обираємо «жити», а не «боятися». Це спосіб показати, що навіть у складні часи можна зробити своє життя кращим. Питання не в тому, має бути добре сьогодні ЧИ колись, — має бути добре І сьогодні, І колись.
Відкладати на пенсію чи жити на повну?
На мою думку, до 30 років можна не думати про пенсію — краще дозволити собі «погуляти», робити емоційні, навіть безглузді покупки, щоб здобути досвід. Після 30 вже варто поступово замислюватись про заощадження та довгострокові цілі.
Але мені здається, що традиційна модель «працюй до 60 років та накопичуй на пенсію» більше не працює. Економіка вже давно базується на послугах, інтелекті й досвіді, а багато людей продовжують бути активними й після 60.
Замість того щоб орієнтуватися на відкладання грошей на пенсію, можна розглянути альтернативний сценарій — знайти справу свого життя, інвестувати в себе (знання, здоров’я, репутацію) і будувати кар’єру так, щоб з кожним роком ставати кращим у своїй сфері. Це дозволить заробляти більше і забезпечити собі фінансову стабільність у майбутньому.
В житті й бізнесі важливо знаходити баланс між теперішнім та майбутнім. Це як три боки монети: один — для поточних потреб, другий — для комфорту, а третій (ребро монети) — для інвестицій в майбутнє. У кризових ситуаціях наш мозок прагне простоти: чорне чи біле, потрібно чи ні. Але хороший підприємець бачить можливість об'єднати «і-і» замість «або-або».
Реальність така: інвестиції в себе та свій розвиток — це фундамент успіху. Маючи $50 тис. можна купити квартиру, здати її в оренду й отримувати $300 щомісяця, а можна інвестувати ці 50 тис. у власний розвиток — і це принесе вам значно більше, ніж плата від орендарів.
А вже коли ви вийдете на високий дохід, можна відкласти певну суму та сформувати для себе джерело пасивного доходу. А можна й далі продовжувати працювати: наприклад, у Голландії я познайомився з юристом, якому 80 років, і він досі практикує.
Головне — розуміти свою цінність, розвиватися та діяти. Життя стає ефективним, коли ви займаєтесь справою, яка приносить задоволення та розвиток, одночасно забезпечуючи й сьогоднішній комфорт, і перспективи на майбутнє.
Чи давати в борг родичам великі суми?
Я завжди розглядаю це питання через призму: «А що як ці гроші мені не повернуть?». Проте багато залежить від контексту. Якщо мені важливо допомогти, особливо коли це людина з близького кола, — я допомагаю. Наприклад, була ситуація, коли від цього залежало життя людини. Тоді я сказав: «Будь-які гроші, бо життя важливіше за все». Але якщо причина не критична (наприклад, людина хоче поїхати в тур), я чесно скажу: «Ні, вибач».
Для себе я оцінюю це так: «Якщо я ділю свою фінансову подушку з рідними, я довіряю їм та очікую, що вони повернуть гроші. Але також готовий до того, що вони можуть їх не повернути». Важливо, щоб у разі негативного сценарію це не поставило мене в скрутне фінансове становище.
Коли імпульсивні покупки йдуть на користь?
Якось я думав змінити авто і постійно відкладав. Але одного дня мені випала можливість проїхатись на Infiniti — і я буквально закохався в цю машину та зрозумів, що хочу саме її. Попросив один день на роздуми, перевірив рахунки та вирішив — буду купувати.
В результаті ця машина стала для мене джерелом натхнення. У складний період вона допомагала мені відновлювати сили та підтримувала емоційно, а емоції — це паливо для розвитку. Відчуття від цієї машини були для мене ціннішими за її вартість.
Однак важливо — ціна покупки становила близько 10% від мого капіталу, тобто це не вдарило по бюджету. Однозначно не варто витрачати всі гроші або брати кредит, який може ускладнити життя. Купити авто й не мати грошей на бензин — це неправильний підхід.
Якщо річ вам емоційно відгукується і ви можете собі її дозволити, не жертвуючи іншими потребами, — чому б ні, це хороший привід. Однак завжди важливо діяти в межах своїх можливостей: «Хочу? Хочу. → Можу? Можу. → Берем!»
Крипта, золото чи діаманти — куди інвестувати, щоб зберегти капітал?
Діаманти мають більше емоційну, ніж фінансову цінність. Якщо вони важливі для вас як подарунок, сімейна реліквія чи просто приносять радість — це чудово, це інвестиція в життя. Але розглядати їх як грошову інвестицію — недоцільно. Діаманти складно продати, і під час перепродажу вони втрачають близько половини своєї вартості.
Тоді вже краще купувати Rolex, який постійно зростає в ціні. А ще золоті злитки, які зростають особливо під час інфляції, але їх важливо купувати за біржовою ціною без значних націнок.
Крипта — це високоризиковий актив, в який інвестори рекомендують вкладати не більше ніж 5% капіталу. Але якщо ви професійний трейдер або у вас бізнес у цій сфері, це, звісно, будуть інші суми.
Головне правило інвестування: завжди думати про exit — як вийти й повернути вкладені кошти з прибутком.
Які є рівні фінансового мислення?
Перший: грошовий потік, тобто «Скільки грошей я маю зараз?»
Другий: доходи, витрати, прибуток (тобто вже є розуміння балансу між тим, що заробляється та витрачається).
Третій: активи (людина починає мислити не лише грошима, але й своїми нематеріальними активами — репутацією, особистим брендом, навичками, досвідом).
Наступний та найвищий рівень — мислити капіталізацією. Однак тут виникає важливий нюанс: капіталізація можлива лише для чогось відокремленого від самої людини. Тобто на цьому рівні потрібно створювати щось, що має ринкову вартість і може існувати незалежно від тебе, — бізнес, патент, ліцензію, інтелектуальну власність.
І головне — меж немає, все залежить від того, як далеко ти готовий та здатний рухатися.
Як не загубитись у фінансах, коли в тебе мільйонний бізнес?
Коли в компанії працюють десятки або сотні людей, має бути хтось, хто тримає баланс, — як у сім'ї. Людина, яка знає, скільки заробляється, скільки можна витратити й скільки треба відкласти.
Чим більше заробляєш — тим впевненіше почуваєшся і тим більше витрачаєш. Це природно. Але це не означає, що ти при цьому стаєш багатшим.
Важливо постійно працювати над тим, щоб залишався запас між доходами й витратами, і спрямовувати його на фінансову подушку, розвиток або інвестиції. Інакше витрати можуть швидко вийти з-під контролю.
Мій базовий принцип — мінімум раз на місяць перевіряти залишки коштів. Їх має ставати більше. Це проста звичка, яка допомагає уникати хаосу.
Як бути бізнесу під час війни: посилювати позиції в Україні чи виходити на нові ринки?
Правильна стратегія — поєднувати обидва напрямки. Нові ринки — це довгострокова інвестиція з ризиками та можливостями. Виділяйте кошти для виходу за кордон так, щоб це не впливало на операційну діяльність. Це має бути сума, яку ви готові інвестувати протягом 2–3 років, навіть без миттєвого результату. Також про всяк випадок рекомендується тримати резерв, еквівалентний місячному обороту, який допоможе пережити складні часи.
Водночас потрібно зміцнювати позиції в Україні, стабілізувати фінансові потоки, розвивати команду, бо успіх у новому регіоні залежить від стабільної бази.
Це не питання вибору «або-або», це про пошук балансу між короткостроковими цілями в Україні та довгостроковими можливостями за кордоном.
У будь-яку кризу cash is king. Зберігайте ядро команди, партнерів, клієнтів та резерв, який дозволяє стояти на ногах, а все інше — оцінюйте через фільтр грошей та реальної користі:
«Чи приносить ця діяльність дохід, чи допоможе вона бізнесу стати сильнішим у майбутньому? Не працює? Скорочуємо. Якщо працює — інвестуємо рівно стільки, скільки бізнес може собі дозволити».
Немає ресурсу для розвитку? Його завжди можна знайти, навіть під час війни — це й нові технології, і грантові програми, і ті ж кредити від банків. Але ми часто фокусуємось лише на перепонах. Наприклад, мені часто говорять: «Економіка України падає, умовно, на 10%, значить, і мій бізнес буде падати на 10%». Але це булшіт — ваш бізнес може зростати на 50%, коли економіка падає. І є ще 193 інші країни у світі, куди можна розширюватись. Все залежить від амбітності: або ти бачиш тільки те, що заважає, або бачиш можливості й варіанти.
Бізнес — це про створення, обмін і збереження.
Щоб щось створити, потрібно мати ресурси та бачити цінність. Саме вміння помічати й формувати цінність відрізняє підприємця від не-підприємця.
Для цього важливо бути в контакті з реальністю: розуміти, які ресурси є, що з них можна створити та як це монетизувати. Якщо все складається в робочу бізнес-модель, виникає хороший бізнес.
Ключ до успіху — постійна адаптація, оновлення та розуміння того, як залишатися цінним для клієнта. Все, що ми робимо в бізнесі, ми робимо для когось, і отримуємо за це гроші. А коли в діяльності є ще й сенс, це робить процес удвічі приємнішим. Це як Twix — у два рази смачніше.
Чому хороші спеціалісти вартують сильно дорожче?
Хороший спеціаліст завжди цінується дорожче, тому що він економить ваш час, даючи потрібний результат з першого разу. Це дозволяє вам як клієнту швидше досягти мети й уникнути помилок. Особливо якщо ви цінуєте свій час і готові інвестувати в якісні послуги: від одягу та косметики — до бізнес-рішень.
Коли людина стикається з висококласним спеціалістом, це назавжди змінює її сприйняття якості, і після цього складно повертатися до послуг нижчого рівня.
