Мозок порівнюють із найпотужнішим комп’ютером, але ця аналогія хибна. Попри його можливості, він не може обробляти десятки задач одночасно й не здатний перемикатися між ними без втрати якості.
А ще мозок має жорсткі енергетичні обмеження. Замість спроб обійти їх — краще зрозуміти, як усе функціонує. Тоді ви перестанете ставити недосяжні цілі (як-от запамʼятати 100 нових слів на день) і навчитесь не провалювати дедлайни — натомість зможете керувати своїми ресурсами та задачами.
Роботу мозку, його можливості та обмеження розбирає співзасновник NeuroLeadership Institute Девід Рок. У книзі «Твій мозок у роботі. Як припинити відволікатися і працювати продуктивніше» він пояснює, скільки задач ми насправді можемо виконувати паралельно, чому стрес буває корисним для продуктивності й чому спроби не відволікатися втомлюють мозок.
Записали найважливіше.
Робоча сцена мозку — маленька та обмежена
Усе свідоме мислення відбувається в префронтальній корі мозку. Це зона, яка відповідає за фокус, планування, самоконтроль, обробку складної інформації. Автор книжки порівнює її зі сценою, на якій є актори — думки, що зараз займають нашу голову.
Ця сцена дуже маленька: в середньому людина здатна утримувати кілька одиниць інформації одночасно. І то за умови, що вони не надто складні. Один з міфів, який ви могли чути, — це можливість оперувати 7 елементами. Насправді ж, як доводить нейропсихолог Нельсон Кован, це число ближче до 4. І навіть така цифра є умовною та залежить від складності елементів: наприклад, порівняйте, як швидко ви запамʼятаєте 4 цифри та 4 абзаци чужої мови.
Префронтальна кора має обмежену пропускну здатність. Якщо її перевантажувати, мозок втрачає фокус: ми швидко втомлюємось, якість мислення стає гіршою.
Що може допомогти? Не братися за кілька справ одночасно. Наприклад, якщо ви плануєте написати два тексти на різні теми, не найкраща ідея — пробувати перемикатися між ними кожну годину: ви будете збиватись, плутатись, і врешті можете припуститися помилок в обох.
Ця порада здається очевидною, та якщо ви з тих людей, які вписують у резюме багатозадачність, напевне згадаєте ситуації, коли перемикаєтесь між справами й не можете зосередитися на жодній з них.
Ми недооцінюємо те, скільки ресурсів витрачаємо на планування та рішення
Мислення — енергозатратний процес. Кожне зважене рішення — це мільярди нейронних імпульсів, що спалюють енергію. Тож Рок нагадує: увага — обмежений та вичерпний ресурс, який варто ретельно розподіляти.
Що швидко зʼїдає енергію мозку? Велика кількість рішень, які ми ухвалюємо протягом дня, — від вибору того, що приготувати на обід, до планування, як-от святкування дня народження або великої робочої конференції. Навіть на визначення пріоритетів — з якої робочої задачі почати день — йде чимало енергії, тож під вечір ми можемо відчувати виснаження, навіть якщо не доробили жодної запланованої справи.
Що може допомогти:
- Складайте шаблони, якими можете користуватися в майбутньому. Наприклад, ви вже планували великі конференції — і знаєте, як краще це робити: після визначення теми варто продумувати дату, скільки буде гостей, а від цього залежатиме вибір локації, кейтерингу тощо. Цей шаблон — порядок дій — можна використовувати й в інших випадках планування, як-от вечірка до дня народження.
- Давайте мозку ясність — зокрема це стосується робочих процесів. Наприклад, пожирачі ресурсів — робочі мітинги без чіткої адженди, які затягуються на кілька годин. Рішення: чітке обмеження за часом, таймінг для кожного спікера й теми, які обговорюватимуть. Це допомагає мінімізувати відволікання та оптимізує робочий час (і ресурси мозку).
- Делегуйте й автоматизуйте по максимуму. Ще одне нагадування для гіпервідповідальних людей: пробуйте активніше працювати з командою. У вас має бути можливість ділитися задачами, які ви самотужки не зможете зробити, — наприклад, попросити зібрати контакти учасників для дослідження, яким ви займаєтесь. Навіть невелика допомога розвантажує ваш мозок — отже, він працюватиме в рази краще.
Багатозадачність — не суперздібність, а помилка
Міфом про здатність розв’язувати одразу кілька інтелектуальних завдань ми заганяємо себе в глухий кут. Мозок не може виконувати одночасно навіть дві задачі, які потребують від нього зосередження. У кращому випадку він швидко між ними перемикається, що також не покращує роботу: мозок сприймає це як відволікання та швидше втомлюється.
Якщо ви впевнені, що можете бути максимально продуктивним на нараді, паралельно відповідаючи на листи, слухати подкаст і писати текст одночасно, — ви себе обманюєте. Про міф мультизадачності нагадують і вчені. Наприклад, психолог Гарольд Пешлер, досліджуючи можливості мозку, довів: під час виконання двох задач рівень когнітивної функції може знизитись до показників 8-річної дитини.
Що може допомогти:
- Привчатися робити одну справу за раз. Ви, напевно, бачите, коли на онлайн-мітингах колеги замість того, щоб вас слухати, читають чати або робочу пошту — одразу помітно, що вони в цей момент не зосереджені на темі зустрічі. Так само працює і з вами: якщо ви впевнені, що здатні робити дві розумові справи одночасно, це не так. Тож намагайтеся оптимізувати час таким чином, щоб не робити дві чи більше задач одразу — ви просто виснажуєте свій мозок і можете впустити важливе.
- Поєднувати розумове з автоматизованим. Якщо ви хочете послухати аудіоповідомлення від колеги, паралельно роблячи щось інше, — хай цим іншим буде перерва на каву або вечірня пробіжка, а не відповіді на робочі імейли.
Уявіть стресову ситуацію — і мозок запрацює краще
Навряд чи ви чули рекомендації зберігати стрес — навпаки, зазвичай його радять максимально уникати. Водночас легкий стрес може бути дійсно корисним для мозку.
Як це працює? Оптимальна продуктивність виникає за умови, що мозок зберігає баланс норадреналіну (легкий стрес) і дофаміну (відповідає за мотивацію). Якщо ми занадто спокійні, робота чи інші справи йдуть дуже мляво, а за надмірної тривожності впадаємо в ступор — і так само не можемо бути продуктивними.
Чи можна утримувати той самий потрібний рівень стресу? Так, і не обовʼязково себе накручувати. Щоб тримати норадреналін у балансі, достатньо уявити помірно стресову ситуацію (наприклад, що вам за кілька годин потрібно представити новий проєкт керівнику). Водночас збалансувати стрес допоможе дофамін: уявіть, як після презентації ви винагороджуєте себе тим, що любите, — йдете в кіно або в кавʼярню за десертом.
Загалом корисно спостерігати за своїм станом, щоби балансувати стрес і мотивацію. Якщо ви й так відчуваєте, що стривожені, додатково уявляти напружену ситуацію не варто — так само не потрібно штучно додавати мотивацію, якщо в цьому немає потреби.
Відволікання забирає в рази більше енергії, ніж ви уявляєте. І спроби його уникнути — теж
Кожне сповіщення, стороння думка, внутрішній імпульс — і вашої енергії стає все менше й менше. Річ у тому, що префронтальна кора змушена не лише зосереджуватись, але ще й гальмувати непотрібні сигнали ззовні — і на це вона витрачає чимало ресурсу, якого б вистачило, наприклад, на робочу задачу.
Водночас є ще одна проблема: що частіше ви намагаєтесь не відволікатися, то гірше працює гальмівна система мозку. Простіше кажучи, кожне зусилля на «зараз не перевірятиму повідомлення», коли ви побачили сповіщення, — це робота нейронних гальм.
Що може допомогти:
- Мінімізувати подразники, коли вам треба добре попрацювати. Виділіть кілька хвилин, щоб дійсно вимкнути всі сповіщення. Це спрацює в рази краще, ніж постійно дивитися на кількість непрочитаних листів, що зростає, і подумки налаштовуватися прочитати їх пізніше.
- Завчасно блокувати внутрішні імпульси. Або, простіше кажучи, занотовувати цікаву думку одразу, як вона зʼявилася, а не крутити її в голові під час робочої зустрічі.
Варто працювати з мозком, а не проти нього
Мозок — не комп’ютер і не всесильний асистент, а складна, хоча й обмежена система. Щоб із ним співпрацювати, засвойте базові правила:
- жодної мультизадачності, одна справа за раз
- мінімум відволікання
- спростіть усе, що можна спростити (щоденні задачі, планування)
Найсильніша когнітивна перевага — не швидкість, а ясність. Давайте собі (і мозку) більше часу: оцінюйте дедлайни реалістично та не розпорошуйте ресурси на безліч задач, які не можете виконати так швидко, як хотілося б.
Бажаєте отримувати дайджест статей?
