У 1930 економіст Джон Мейнард Кейнс припустив, що технологічний прогрес уже за 100 років дозволить людям працювати лише 15 годин на тиждень. Хоча до 2030-го залишається ще 4 роки, схоже, цей прогноз не справдиться. Білл Гейтс говорив, що з AI робочий тиждень скоротиться до 2–3 днів, а Ілон Маск — що в майбутньому людям взагалі не обов’язково буде працювати.
З AI ми можемо за день зробити те, на що раніше знадобився б тиждень. Однак вільного часу в нас не побільшало. Поки AI виконує одне завдання, ми запускаємо друге, а між зустрічами перевіряємо результати третього. Ми почали працювати швидше, але і самої роботи стало більше.
Розбираємося, чому технологія, яка мала зменшити навантаження, непомітно його збільшує та як не потрапити в пастку продуктивності.
Нам обіцяли, що з AI ми будемо працювати менше. Щось пішло не так
AI дійсно прискорив роботу. Ще у 2023 році Harvard Business School провели експеримент за участю 758 консультантів. У завданнях, що перебували в межах можливостей GPT-4, учасники з доступом до AI виконали на 12,2% більше завдань, працювали на 25,1% швидше та показали більш ніж на 40% вищу якість результатів порівняно з учасниками, які не використовували ШІ. Учасники, які використовували AI, виконали на 12,2% більше завдань, працювали на 25,1% швидше, а якість їхньої роботи була на понад 40% вищою порівняно з контрольною групою.
Сьогодні AI за хвилини пише тексти й код, підсумовує зустрічі, створює презентації. Однак, попри очікування, заощаджений час не конвертується у відпочинок. Якщо завдання, на яке раніше було потрібно 6 годин, тепер можна виконати за одну, решта не перетворюється на вільний час. Ми просто отримуємо ще 5 годин, які заповнюються новими тасками.
Компанія ActivTrak (США) з 2022 по 2026 рік аналізувала робочу активність 163 тис. працівників з 1000+ організацій. І виявила, що після впровадження AI люди почали працювати більше:
«AI використовується як додатковий рівень продуктивності, а не як заміна наявної роботи», — підсумовують автори дослідження.
Як AI непомітно додає нам роботи
У 2025 році дослідники Каліфорнійського університету (Берклі, США) протягом 8 місяців стежили за тим, як gen AI змінює роботу однієї технологічної компанії з близько 200 працівниками. Вчені двічі на тиждень особисто спостерігали за командами, аналізували внутрішні канали комунікації та провели понад 40 інтерв’ю з фахівцями з розробки, продукту, дизайну тощо.
Компанія не вимагала від працівників використовувати AI — лише надала корпоративний доступ до інструментів. Однак люди самі проявляли ініціативу, почали експериментувати з агентами, брати більше завдань і працювати довше. Спостерігаючи за ними, дослідники виділили три причини, які зробили нашу роботу інтенсивнішою:
1. Ми беремося за те, чого раніше не робили
До AI робота мала більше меж: наприклад, люди здебільшого не бралися за завдання, для яких їм бракувало навичок. З AI все змінилося. Продакт-менеджери та дизайнери почали писати код, а дослідники — виконувати інженерні завдання.
Якщо раніше ми думали «Я не вмію цього робити», то тепер можемо сказати «Спробую зробити це з AI». Поступово експерименти накопичуються, а разом із ними розширюється і коло наших обов’язків.
Ба більше, робота однієї людини може створювати додаткове навантаження для іншої. Наприклад, коли працівники без технічної експертизи почали вайбкодити, розробникам довелося більше часу витрачати на перевірку результатів, виправлення та пояснення помилок колегам.
2. Почати працювати стало настільки легко, що складно зупинитися
Кілька рядків у ChatGPT не сприймаються як повноцінна робота, радше як просте онлайн-спілкування з колегою, особливо якщо пишеш промпт розмовною мовою або голосом. Однак поступово такі дії заповнюють паузи, які раніше дозволяли мозку відпочити.
Дослідники фіксували, що працівники зверталися до AI під час обіду, зустрічей або поки чекали на завантаження файлу, перевіряли відповіді дорогою додому. Дехто надсилав «останній швидкий промпт» перед тим, як відійти від комп’ютера, щоб AI працював у цей час, або перед сном, щоб «зранку вже було готово».
Межа між роботою та вільним часом не стерлася повністю, однак перетинати її стало значно легше.
3. Ми робимо більше справ одночасно
AI створив новий ритм роботи. Тепер можна запустити рисерч і перейти до листування з колегами, паралельно доручити агенту опрацювати документи, а між зустрічами перевірити результати.
Однак усі завдання, які ми делегували, врешті-решт повертаються до нас. Нам доводиться жонглювати процесами, відповідати на уточнення і тримати в голові більше незавершених справ.
Виникає замкнене коло:
Таке вже було
AI — не перша технологія, яка мала звільнити час, але натомість створила більше роботи. Електронна пошта дозволила за секунди надсилати повідомлення, на доставку яких раніше йшли дні. Передбачалося, що це скоротить час на комунікацію. Натомість листів стало настільки багато, що тепер ми відповідаємо на них не лише протягом робочого дня, але і ввечері та на вихідних.
У XIX столітті економіст Вільям Стенлі Джевонс досліджував використання вугілля у Великій Британії та помітив дивну закономірність. Нові парові двигуни ставали ефективнішими й потребували менше вугілля для виконання тієї самої роботи. Здавалося б, його загальне споживання мало скоротитися, проте сталося навпаки. Зі зростанням ефективності парові двигуни ставали все вигіднішими. Тож їх почали застосовувати частіше та в більшій кількості сфер — і споживання вугілля зросло.
Сьогодні цей ефект називають парадоксом Джевонса: коли використовувати певний ресурс стає ефективніше і дешевше, попит на нього може не зменшитись, а зрости.
Якщо AI здатен за секунди запропонувати 20 варіантів, ми генеруємо всі 20, хоча раніше обмежилися б трьома. Кожне окреме завдання стає дешевшим з погляду часу та зусиль — і ми починаємо виконувати більше.
Яку ціну ми платимо за більшу продуктивність
AI залишає нам складнішу роботу
AI насамперед перебирає на себе прості й повторювані завдання, тоді як людям залишаються складніші. Наприклад, у службах підтримки чат-боти можуть самостійно відповідати на типові запитання, а працівникам доводиться розбиратися з нестандартними випадками. Тобто AI може скоротити кількість задач, але водночас збільшити їхню когнітивну та емоційну інтенсивність.
AI додає сотні мікрорішень
Кожне окреме рішення здається дрібницею. Але за день їх накопичуються сотні.
Дослідження Boston Consulting Group показало, що працівники, які постійно контролюють роботу кількох AI-інструментів, мають вищий рівень розумового виснаження, інформаційного перевантаження та втоми від ухвалення рішень. Це явище отримало назву AI brain fry.
Податок за мультизадачність з’їдає «прибуток»
Перемикання між контекстами потребує значних когнітивних ресурсів. Після переривання людині в середньому потрібно 23 хвилини, щоби повністю повернутися до попереднього завдання. В результаті витрати часу на ці «стрибки» можуть легко перевищити час, який заощаджують самі інструменти. Це своєрідний податок за мультизадачність.
AI залишає нас у пастці «достатньо добре»
З поганим результатом усе просто: його потрібно переробити. З хорошим — теж: його можна використовувати. Найбільше роботи створює те, що «майже підходить». Текст непоганий, але його варто трохи переписати. Код працює, але не зовсім так, як потрібно. Відповідь здається правильною, але факти краще перевірити. Один із 10 запропонованих варіантів начебто підходить — хоча, можливо, 11-й був би кращим.
Ми редагуємо, порівнюємо, знову редагуємо — і в якийсь момент починаємо думати, чи не було б швидше зробити все самостійно.
Завершити роботу стає складніше
До AI завдання мало зрозумілу точку завершення. Провели дослідження — сформулювали висновки. Знайшли рішення — почали його тестувати. Тепер завжди можна попросити AI зробити ще щось. Перевірити іншу гіпотезу. Знайти більше джерел. Покращити результат ще на 5%.
Межа між «готово» і «можна зробити ще краще» розмивається, а разом із нею зникає відчуття завершеності, яке дозволяє перемикнутися на інше завдання або просто закінчити робочий день.
Як зменшити навантаження і зберегти баланс
Оскільки люди здебільшого використовують AI добровільно і з цікавістю, керівники можуть не помітити, наскільки сильно зросло навантаження на працівників. З часом накопичена втома може погіршувати якість рішень, збільшувати кількість помилок і призводити до вигорання.
В авіації для зниження ризиків колись з’явилися чек-листи й другі пілоти, в медицині — протоколи подвійної перевірки. Так само і робота з AI потребує нового дизайну. Як варіант, можна домовитися про спільні правила, які допоможуть розподіляти когнітивне навантаження.
Говоріть відверто
Робота з AI — новий досвід, до якого ми всі ще адаптуємося. За короткий час змінився темп роботи, кількість інформації та спосіб, у який ми виконуємо звичні завдання. Наш мозок не встигає перебудуватися так само швидко, як розвиваються технології. Тому важливо пояснити команді, що когнітивне перевантаження — природний наслідок цих змін, а не чиясь особиста проблема. Ми всі ще тільки вчимося працювати в нових умовах.
Придумайте собі режим
AI може виконувати кілька завдань у фоні, але постійно стежити за ним не обов’язково. Можна перевіряти результати у визначений час, групувати нетермінові сповіщення та свідомо залишати проміжки для роботи без відволікань.
Наприклад, зранку ви даєте AI кілька завдань, а наступну годину працюєте над однією справою, не перевіряючи результати після кожного сповіщення. Потім повертаєтеся до них, переглядаєте все разом і вирішуєте, що робити далі. Це допоможе довше зберігати концентрацію.
Не віддавайте AI всю роботу
Що частіше ми делегуємо AI певні завдання, то менше практикуємо власні навички. Згодом це може призвести до їхньої втрати. Особливо якщо працівник уже не намагається самостійно розібратися в проблемі, а одразу звертається до AI.
Тому не варто автоматизувати все, що тільки можливо. Домовтесь, які завдання може виконувати АІ, а де людина має продовжувати думати, аналізувати й ухвалювати рішення сама.
Наприклад, AI може зібрати інформацію для важливого рішення, але остаточні висновки працівник формулює самостійно. Або підготувати чернетку, але не готовий результат, який людина приймає без перевірки.
Не замінюйте колег AI
З AI багато завдань можна виконувати самостійно. Але це не означає, що розмови з колегами стали непотрібними.
Залишайте час для спільних обговорень та обміну думками. AI може швидко зібрати й узагальнити інформацію, але розмова з іншими людьми допомагає побачити різні погляди та знайти ідеї, про які ви самі могли й не подумати.
Бажаєте отримувати дайджест статей?
