Work-культура різних країн | Бізнес-школа Laba (Лаба)
Для відстеження статусу замовлення - авторизуйтесь
Введіть код, який був надісланий на пошту Введіть код із SMS, який був надісланий на номер
anastasiiasytar@gmail.com
Код дійсний протягом 2 хвилин Код з SMS дійсний протягом 2 хвилин
Ви впевнені, що хочете вийти?
Сеанс завершено
На головну

Пошук

Зміст

Тепер я менеджер глобальної команди: чого очікувати в комунікації з різними країнами

Про ієрархії, тайм-менеджмент, суперечки та баланс у work-культурі 9 країн.

cover-667c0c651ef59391787491.webp

Скільки відмінностей можна знайти між членами сім’ї, які мешкають в одному будинку? Немало, правда ж? А тепер уявіть, які відмінності можуть бути між людьми, що живуть у різних країнах, а потім починають співпрацювати в одній компанії.

У 1958 році перший магазин IKEA відкрився у Швеції, а в 1963 — у Норвегії. На нових ринках компанія прагнула зберегти свою шведську культуру з неформальним, відкритим і дбайливим стилем управління. У Норвегії це було просто, а от у Франції вільне робоче ставлення IKEA сприймалось як ознака нерішучості. Щоби полегшити експансію, IKEA запустила програми навчання для своїх працівників. У 2024 мережа налічує 473 магазини в 62 країнах. 

Щоб допомогти HR’ам та керівникам провести компанію у світ і знайти спільну мову з локалами, ми познайомилися з work-культурою різних країн: від Японії до США, від Німеччини до ОАЕ. І ось що дізналися.

Всі національності — різні

Чому в одній країні прагнуть до рівності, а в іншій — цінують мікроменеджмент? Чому для одних понаднормова робота — це ок, а для інших — ніколи й нізащо? Наша поведінка багато в чому обумовлена історичними та релігійними особливостями країни. Звісно, всюди є винятки, але ми говоримо про закономірні речі.

Різноманітність культур досліджують соціальні експерти з усього світу, найвідоміші — Хофстеде, Льюїс, Меєр і Хемпден-Тернер. Вони запропонували власні моделі для аналізу кожної нації, які досі використовуються в кроскультурному HR та менеджменті. 

Ми обрали 9 країн та описали ставлення місцевих до ієрархії, тайм-менеджменту, тімбілдингу та інших work-процесів. Щоб ті, хто будує глобальні команди, розуміли, як налаштовувати процеси, структуру та комунікацію з локалами. 

1. Японія

global management

Японці звикли наполегливо працювати. Вони можуть залишатися в офісі до 21:00 і навіть довше. Наприклад, рекламна компанія Dentsu вимикає світло в офісах о 22:00, щоб змусити людей піти додому. 64% японців використовують лише половину оплачуваної відпустки — через почуття провини за відпочинок. 

У 2017 році в країні з’явилися Premium Fridays — ініціатива уряду, що дозволила працівникам йти додому о 15:00 в останню п’ятницю кожного місяця. Але дослідження показало, що в першу таку п’ятницю цією можливістю скористалися менш ніж 4% співробітників.

Чому так відбувається? Хтось банально хоче заробити більше грошей, а хтось, навпаки, відмічає закінчення робочого дня і працює безоплатно — це явище має назву «сабісу занґьо», або «безплатна понаднормова робота». До неї спонукає:

  • відчуття ніяковості, коли ти йдеш додому раніше за боса і колег
  • переконання, що працювати довше = працювати краще
  • прагнення отримати результат не на 100%, а на 120% 

Загалом в Японії практикують ієрархію, поважають керівництво та колективізм, часто ставлять інтереси компанії вище за власні. Наприклад, якщо ви похвалите окрему людину, їй буде дуже ніяково, навіть якщо вона зробила величезний внесок у справу. Потрібно хвалити команду.

Ще в Японії не люблять багато говорити, включно з публічними виступами та невимушеними розмовами в опенспейсах. У них є прислів’я «балакучий — майстер говорити, а не працювати». Для бізнес-культури характерний більш інтровертний, формальний підхід, особливо на початку відносин.

Одержимість роботою в Японії бере початок з 1950-х років — цей період відомий як «економічне диво», стрімке зростання, що перетворило її на другу за величиною економіку світу.

2. Німеччина

hr

Німці — за те, щоб завдання виконувались якнайкраще та вчасно, навіть якщо це якась дрібниця. Вони передбачливі, структуровані, чесні та дуже орієнтовані на деталі. Якщо ви пообіцяли надіслати імейл до п’ятниці, вони не зрозуміють, якщо ви зробите це в понеділок. Водночас у них реалістичніші дедлайни. План німецького проєкту може здатися довшим та повільнішим, але він не буде переглядатися кілька разів.

Пунктуальність стосується і зустрічей. У Німеччині вчасно прийти на діловий міт означає спізнитися. Вчасно — це на 10–15 хвилин раніше. Якщо ж ви все-таки запізнюєтесь, подзвоніть і повідомте про це, але не виправдовуйтесь.   

Спілкування в бізнес-колах зазвичай формальне та ввічливе, німці говорять коротко і по суті, тобто зустрічей заради зустрічей тут немає. Попри те, що по життю німці більше індивідуалісти, в команді немає «я». Вони слухають, обговорюють, влаштовують дебати, разом приймають рішення та розробляють стратегії. Стосунки з менеджером більше схожі на відносини учня і вчителя. Керівник може направляти колег, але не командувати або стежити. 

У спілкуванні важливий зоровий контакт, перебивати співрозмовника, нав’язувати свою точку зору — табу. Гумор та іронія, перехід на особисте також вважаються недоречними. Навіть просте «Як справи?» може перетинати особисті кордони.  

Чому німці так люблять порядок? Ordnung muss sein unter den Leuten (буквально: «Між людьми має бути порядок»). Це частина ідей німецького культурного реформатора Мартіна Лютера (ХVI ст.), які досі поважають у Німеччині. Важливу роль відіграла також німецька промислова революція, яка набрала обертів у XIX ст. Потреба в точному хронометражі на фабриках і заводах прищепила культуру суворого розподілу часу.

Загалом Німеччина — це 100% про work-life balance. Робота й особисте життя чітко розділені. У Німеччині колеги — це колеги, а друзі — це друзі, і два поняття дуже рідко перетинаються. Піца в п'ятницю після роботи з командою сприймається як щось дивне, якщо тільки ви не запланували це за 3–5 днів.

Німці не працюють більше, ніж передбачено контрактом. Більшість офісів закривається о 17:00 з понеділка по четвер і о 16:00 у п'ятницю. Якщо прийшов в офіс раніше — наприклад, о 6:30 (це нормально), — маєш право раніше піти. Ніхто не ходить на роботу хворим, навіть якщо це легка застуда. Але будьте готові до того, що німець відвідує лікаря в середньому 18 разів на рік (тобто 1,5 раза на місяць!).

3. Польща

ейчар менеджер

Поляки — прямі та відверті. Вони не приховують своїх емоцій, особливо якщо роздратовані, розчаровані або злі. Ви можете зіштовхнутися зі впертістю та менталітетом «тільки я знаю, що краще». На зустрічах кожен може відкрито висловлювати свою думку та активно критикувати ідеї колег — саме ідеї, а не людей (важливо це розмежовувати). Рішення приймаються командою після ретельного аналізу, але останнє слово зазвичай лишається за менеджером. 

Поляки можуть скаржитися на боса, при цьому поважати його і продовжувати наполегливо працювати. Польща пережила багато воєн, окупації та боротьби за незалежність. З покоління в покоління передаються думки про те, що потрібно важко працювати, щоб заробляти на життя, а також творчо мислити та імпровізувати, аби виходити зі складних ситуацій. Історично поляки не люблять правила і коли їм вказують, що робити. Водночас вони готові допомогти компанії розвиватися, навіть у складних умовах, і чекають такої ж лояльності від роботодавця.

У нових компаніях переважає неформальний стиль спілкування з керівництвом, старші — поважають ієрархію. Це також пов’язано з історією. В минулому люди відчували потребу в лідерах, які розуміли, що відбувається, яке майбутнє їх чекає, та ділилися мудрістю з іншими. 

Американці, які приїжджають до Польщі, часто вважають місцевих байдужими та сердитими. В цій країні, щоб налагодити зв’язок, недостатньо лише посмішки та банального «Як справи?» або розмови, яку ви забудете, щойно вийдете з кімнати. Поляки краще йдуть на контакт у розмові one-on-one, коли відчувають справжню зацікавленість. 

Подібні бесіди важливі також під час адаптації нових працівників. Розкажіть щось про себе — і тоді колеги залюбки поділяться своїм досвідом. Довірливі стосунки будуються з часом. Усне спілкування високо цінується — на відміну від листів, які часто ігнорують.

4. ОАЕ

глобальна команда

ОАЕ — це про різноманітність. З 9,5-мільйонного населення лише 11,5% складають еміратці, решта — представники 200 інших національностей. 

Що від цього може отримати ваша компанія? Унікальний досвід, таланти та ідеї:

  • Кращі можливості для творчості та розв’язання проблем
  • Вищі шанси на збільшення прибутків
  • Зменшення плинності кадрів (представники меншин лояльніші та схильні довше залишатися в компаніях, де їхній унікальний внесок визнають і поважають)
  • Ширше коло клієнтів, партнерів та інвесторів

Повага до різноманітності вкорінена в робочій культурі ОАЕ. Компанії намагаються створити інклюзивне робоче середовище, де кожен відчуває, що його цінують і поважають. Наприклад, під час ісламських свят Ід аль-Фітр (кінець Рамадану) та Ід аль-Адха (свято жертвоприношень) заведено висловлювати вітання і побажання колегам та бізнес-партнерам. 

Робота й особисте життя тісно пов’язані. Колеги ходять один до одного в гості, де можуть обговорювати робочі питання за обідом або вечерею. В ОАЕ ейчару варто зосередитись на розвитку дружніх стосунків у команді. Готуйтеся до того, що на першій зустрічі більшість часу буде присвячена знайомству. 

Більшість компаній в ОАЕ мають міцну вертикальну ієрархію, стиль управління — далекоглядне лідерство. Це тому, що історично на берегах Перської затоки, де розташовані ОАЕ, базувалися племена. Їхні лідери (шейхи) мали значну владу та приймали рішення, які були беззаперечними. Іслам, головна релігія ОАЕ, також виховує повагу до старших.

Сучасні керівники та менеджери надихають свої команди, ставлячи перед собою амбітні цілі, формулюючи чітке бачення та окреслюючи шлях до успіху. Вони подають приклад і заохочують співробітників мислити масштабно, ризикувати й шукати інноваційні рішення. Дедлайни встановлюються заздалегідь, але часто переглядаються. На Близькому Сході часто використовується поняття «Іншалла» (на все воля Божа), тобто гнучкий підхід до планування.

Рекомендуємо прочитати:

preview-668288efb998c099056982.webp

З рекрутингу в медіа — до HRBP в MacPaw: карʼєрний кейс

Читати

Старші, досвідченіші співробітники обіймають керівні посади, останнє слово завжди за ними. Зазвичай розглядається декілька пропозицій, з яких обирається найкраща. Працівники, які займають нижчі позиції, виконують вказівки, що надходять згори, займаються дослідженням, плануванням, але не мають прямого впливу на ухвалення рішень. Вік, гроші та родинні зв’язки відіграють важливу роль у кар’єрному зростанні.

Жінки все більше залучаються до бізнесу в ОАЕ. Вони стають все більш освіченими та вирішують працювати, а не рано виходити заміж. Щодо жінок в ОАЕ існують окремі правила: їх не можна працевлаштовувати з 22:00 до 7:00 (за винятком технічних і медичних послуг), також в ОАЕ діє закон про рівну оплату праці для чоловіків та жінок.

5. Нідерланди

work-культура

Нідерландцям дуже важко мовчати, бо в них на все є своя думка. Саме тому на зустрічах часто трапляється, що всі говорять одночасно, але по суті (порожніх балачок та надмірної емоційності тут не люблять).

«Коли іноземець потрапляє на таке зібрання, в нього може скластися враження, що це зоопарк або джунглі»,жартує Коко Хофс, Cross-Cultural business expert (Нідерланди). 

Нідерландці ніколи не намагаються комусь сподобатись і не маскують свої слова, аби здаватися ввічливими. Ви не почуєте від них евфемізмів на кшталт «не дуже добре» або «досить цікаво». Якщо робота виконана погано, вони так і кажуть — «погано». «Так» означає «так», а «ні» означає «ні», жодної двозначності. Вам ніхто не допоможе, якщо ви прямо про це не попросите. На критику тут не ображаються, а сприймають її як можливість для вдосконалення. У Нідерландах є вираз straight through the sea, що означає «Прямо — це найшвидший спосіб дістатися до місця призначення». 

Здавалося б, усім приємно, коли їх хвалять на роботі, але тільки не в Нідерландах. Компліменти змушують співробітників ніяковіти. Якщо ви хочете якось відзначити роботу колеги, краще скажіть prima («добре») замість great або wonderful («чудово, надзвичайно»).

Чому нідерландці такі прямолінійні? Історично вони завжди відчували загрозу з боку океану. Їхня країна має невелику площу — 41 850 км² (Україна приблизно в 14 разів більша), і розташована нижче рівня моря. Пряме спілкування, яке полягало у спробах попросити про допомогу, домовитися з кимось, правильно викласти проблему, завжди було одним зі способів вижити.   

Нідерландці практичні, прагматичні та цінують консенсус у прийнятті рішень, вважаючи, що кращих результатів можна досягти, коли всі погоджуються, і тільки після цього можна йти далі. Ідеї кожного мають значення, незалежно від його посади в компанії. Лідерів розглядають як рівних собі та часто називають на ім’я. Їхні розпорядження можуть оскаржуватись. Нідерландці досить ініціативні, цінують свободу та автономність, а також самовпевнені, коли мова йде про роботу. Вони можуть сказати вам, що виконають завдання якнайкраще, і матимуть рацію. Причини — високе почуття відповідальності, дисципліни та віддача спільній справі. 

6. Китай

тайм-менеджмент

Китайський бізнес досі перебуває під сильним впливом конфуціанства, що пропагує такі цінності, як солідарність, скромність та ввічливість. У цій країні надають перевагу чіткій ієрархії, звітності й розподілу конкретних обов’язків. Звичайні працівники рідко проявляють ініціативу та просять про підвищення. Стиль спілкування — часто непрямий та контекстний, тому HR варто заручитися навичками невербального спілкування, навчитися читати між рядків та ставити уточнювальні запитання.

Що вирізняє китайську культуру з-поміж інших — так це шалений темп роботи, що допомагає компаніям конкурувати на місцевому та закордонних ринках. Графіки китайських працівників, особливо представників tech-сектора, часто забиті зустрічами та відрядженнями. За таку старанність їх винагороджують високими зарплатами, бонусами та опціонами на акції — правом придбання цінних паперів компанії. 

Винагороди безпосередньо пов’язані з KPI та діють за принципом «все або нічого». Якщо KPI не досягаються, то бонуси не виплачуються, що спонукає працівників не сповільнюватись.

Цікавим є підхід до наймання в Китаї. Якщо в деяких закордонних компаніях треба мати «правильний бекграунд» (освіту, зв'язки, попередніх роботодавців), щоб отримати хорошу посаду, багато китайських бізнесів зосереджуються на ставленні людини до роботи. 

Ідеальний кандидат — той, який горить бажанням працювати в компанії. Випускники топових вишів через надмірне почуття переваги часто не виявляють пристрасті до роботи. Саме тому все більше бізнесів обирають тих, хто закінчив менш відомі ВНЗ та походить з бідніших регіонів. 

7. Індія

ієрархія

Індія — країна, де збиваються розклади, адже тут запізнення на зустріч на 15 хвилин не вважається запізненням. Це важко сприймається пунктуальними німцями та японцями. Індійці часто починають роботу в останню хвилину, а потім працюють вночі та на вихідних, щоб вкластися в терміни, а це суттєво знижує якість роботи. Майкл Тіманн із ThyssenKrupp India (промисловий німецький концерн) не любить ризикувати: 

«95% роботи може бути виконано дуже добре, проте ці 5% завжди залишаються, тому я постійно долучаюсь і все перевіряю», каже він.

Ще індійці люблять сперечатися. Жан-Крістоф Леттельє відчув це, щойно очолив L'Oreal India у 2013 році. Каже, що зустрічі, які він проводив, тривали нескінченно, і всі ходили по колу: 

«Можливо, це через індуктивний підхід до розуміння речей, але індійці часто все ускладнюють, — каже він. — Я ціную глибину мислення, але іноді доводиться просто закривати тему. Інакше повний хаос».

Ще індійці емоційні та дуже вразливі. Тому якщо є погані новини, їх потрібно ретельно запакувати. Це робить просту оцінку продуктивності важким завданням. Менеджери намагаються бути обережними з критикою, якою б конструктивною вона не була, оскільки у відповідь колега може розлютитися і навіть розплакатись. 

Загалом індійці дуже ієрархічні. Їх важко змусити називати керівника на ім’я. Західних менеджерів аж тіпає від фрази My respected sir, якою часто починаються імейли. Том Албанезе, СЕО компанії Vedanta (автокомпанія з Південної Кореї), каже: 

«Індійці іноді дуже прагнуть догодити. Єдина ситуація, коли я отримую квіти, — це коли я в Індії».

Прийняття рішень — повноваження керівництва. Західні менеджери кажуть, що місцеві співробітники уникають брати на себе повну відповідальність, адже бояться, що якщо щось піде не так, їх у цьому звинуватять.

Висока повага до керівництва — наслідки кастової системи Індії, яка класифікувала людей за походженням (з середини 2 тисячоліття до н. е. до середини XX ст.). Такий розподіл також підтримував індуїзм. Вважалося, що людина народжується у певній касті відповідно до своєї карми та має виконати власну дхарму (обов'язки), визначену цією кастою.

8. Австралія

комунікація

В середньому австралійці присвячують роботі 7,5 годин на день. Вони люблять працювати на природі, організовуючи виїзні офіси серед виноградників, на фермах або в парках. Австралійці також часто зустрічаються з колегами в неробочий час або у вихідні: ходять у походи, влаштовують пікніки, займаються рафтингом і плавають на байдарках.

В центрі організаційної структури — рівність. Співробітники — це колеги та друзі, які працюють над спільною метою. Проєкти зазвичай виконуються в групах, і міжфункціональна співпраця тут є нормою. Незалежно від посади, кожен працівник австралійської компанії має право ділитися своїми думками з керівництвом. 

Географічна віддаленість Австралії від інших країн стимулювала розвиток внутрішнього співробітництва та самодостатності. Також на робочу культуру вплинула міграційна хвиля британців у середині XX ст., які також роблять акцент на рівності й командній роботі.

Усі австралійці говорять англійською, проте часто використовують сленг і скорочують слова: «документ» — це doco, електронні таблиці Excel — spreadies, презентації PowerPoint — preso. Коли комп'ютер виходить з ладу, вони кажуть, що він completely cactus. Австралійці відомі своїм невимушеним та легким ставленням до роботи. Тому від них ви понад 100 разів на день можете почути фразу «Не хвилюйтесь». Водночас вони дуже відповідальні та пунктуальні — запізнення тут не толерують.

Австралія була однією з перших країн, яка надала жінкам право голосу на початку ХХ століття. Сучасні австралійські компанії підтримують гендерну рівність: жінки часто обіймають керівні посади та отримують таку ж зарплату, як і їхні колеги-чоловіки.

Під час наймання австралійці перш за все звертають увагу на навички, а не на формальну освіту або досвід у провідних компаніях.

9. США

різні культури

Американська робоча культура цінує індивідуалізм та меритократію, мислення «Зроби себе сам» і «Кожен сам за себе». Люди переконані, що лише здібності, навички та досягнення можуть привести їх до успіху, тому постійно працюють над самовдосконаленням. Професійне зростання для американців — надважлива річ, тому вони з легкістю залишають компанії, які не обіцяють кар'єрних можливостей. Затягнуті ділові зустрічі, довгі телефонні розмови ні про що, багатослівні імейли — все це не для них. Фразу «Час — гроші», яку придумав Бенджамін Франклін, тут досі сприймають дуже серйозно. 

Чому американці так піклуються про кар'єру? Колись робота була питанням існування — виснажливою та погано оплачуваною. У ХІХ ст., коли з’явилася залізниця і телеграф, компанії потребували величезної багаторівневої системи, щоб керувати процесами. Відбулася управлінська революція, в результаті якої з’явилися сучасні СЕО, VP, мідли та джуни. Кар’єрне зростання забезпечило людям відчуття прогресу та заповнило порожнечу.  

Work-культура може значно відрізнятись у різних штатах, так само як і в різних галузях, компаніях і навіть відділах цих компаній. Нью-Йорк — місто, яке ніколи не спить, — відоме своєю стрімкою стресовою культурою бізнесу та високими зарплатами. Південь високо цінує ввічливість та формальний стиль, гірський захід — це про work-life balance. 

Повага до керівництва в США важлива, але ієрархії є більш плоскими порівняно з іншими культурами. Ніхто не робить реверансів перед начальством, а менеджерів називають на ім’я. Виступи та участь у зустрічах сприймаються як ознака ініціативи та залучення. Керівництво зазвичай доступне та відкрите до обговорення.

Баланс між роботою та особистим життям — все ще велика проблема в США. 94% підприємців та 88% кандидатів на роботу наголошують на важливості культури здорової праці. Однак багато американців працюють понаднормово і вважають, що важка робота веде до більших досягнень. 

Бажаєте отримувати дайджест статей?

Один лист з найкращими матеріалами за місяць. Підписуйтесь, аби нічого не проґавити.
Дякуємо за вашу підписку!
Курс з теми:
«CRM-стратегія»
Маркетинг і PR
Веде Наталія Хомік
15 липня 14 серпня
Наталія Хомік