Як вирости з HR Generalist до делівері-директорки | Бізнес-школа Laba (Лаба)
Для відстеження статусу замовлення - авторизуйтесь
Введіть код, який був надісланий на пошту Введіть код із SMS, який був надісланий на номер
anastasiiasytar@gmail.com
Код дійсний протягом 2 хвилин Код з SMS дійсний протягом 2 хвилин
Ви впевнені, що хочете вийти?
Сеанс завершено
На головну

Пошук

Зміст

«Якщо ви здобули право сидіти за столом — користуйтеся ним»

Карʼєрний кейс Оксани Задорожньої — про те, як вирости з HR Generalist до делівері-директорки.

cover-66d031dc6b8cd298532380.webp

Карʼєра Оксани Задорожньої, яка зараз керує командою менеджерів, починалася ще до того, як працювати в IT стало мейнстримом. У 2011 з позиції офіс-менеджерки. За понад 10 років Оксана встигла попрацювати й в аутсорсингових гігантах (як-от SofServe та N-іX), і в продуктових компаніях та стартапах (наприклад, R&R Music). А ще — змінити функцію: перейти з HR до Delivery, тобто з внутрішніх комунікацій — до переговорів із замовниками. 

Кому Оксана дякує за досвід та скіли, які привели її до нинішньої ролі, чому відсутність технічної освіти не була найбільшим викликом та які важливі речі треба памʼятати всім жінкам, які роблять карʼєру, — далі в тексті. 

Початок: від офіс-менеджерки — до HR Business Partner

Усе почалось у 2011, коли я переїхала з Дніпра до Києва і влаштувалася офіс-менеджеркою в невеличку gamedev-компанію. Згодом виявилося, що немає стільки роботи для офіс-менеджера, скільки є для HR-generalist, тож десь за місяць моя роль трансформувалася. 

Тоді ринок був сприятливішим для кандидатів. Якщо робив свою роботу добре, для тебе було багато можливостей. Звісно, не всі обирали вертикальне зростання. Частина людей працювала на своїх посадах роками, не переходячи на інші грейди. Але це не про мене: мені подобалося приймати виклики, а ще мені дуже щастило — на всіх ключових етапах карʼєри я мала доступ до менторства, отримувала підтримку від дуже потужних жінок, які були моїми керівницями. 

Далі я рухалася в HR. Важливими поінтами на цьому шляху були не компанії, а керівниці. Я рада, що могла бачити, як вони виконують свою роботу: як трансформують функцію HR, як працюють на різних ринках, як взаємодіють із командами та бізнесом. Завершила зростання в HR я наприкінці 2020 року, тоді повністю перейшла в Delivery. На практиці перехід виглядав не таким різким. Це був тривалий процес. 

До того як світчнутися в Delivery, я певний час працювала HRBP для одного з Delivery Units у великій українській аутсорсинговій IT-компанії. Директоркою делівері-юніту, який я підтримувала як HR, була Юля Кушнірчук. Вона запропонувала мені цікаву авантюру. Я могла робити якусь частину роботи PM, пов’язану з управлінням людьми та командами. 

І тоді я зрозуміла, що хочу робити такого більше. І замислилась про перехід у Delivery Unit як проджект-менеджер.

Що було складно в переході з HR у Delivery

По-перше, був важким сам перехід, бо ти переходиш з позиції, де вже все знаєш і тобі не потрібно доводити свою професійність. І ти це все обнуляєш. Хоча я мала попередній досвід, користувалася ним, морально це відчувалося як обнулення. Іноді здавалося «Боже, навіщо я на це пішла? Мені так добре і зручно працювалося там, де я все знала». Думаю, що не я одна в процесі переходу в іншу функцію жалкую за статусом та професійною впевненістю.

По-друге, якщо говорити про хард-скіли, мені бракувало розуміння бізнес-девелопменту. Ось приходиш ти до замовника, бачиш його проблему, знаєш, як її розвʼязати. А далі — складно. Бо є в українській культурі упередження щодо продажів та людей, які ними займаються. Мені було важко змінити майндсет і звикнути до думки, що апсейл або кроссейл — це не навʼязування, а розвʼязання болів замовника.  

Десь місяців 9 точно я почувалася невпевнено, коли йшла на дзвінки з клієнтами. І навіть знаючи, в який спосіб я можу розв’язати питання, все одно відчувала внутрішній протест. Продавати стало легше, коли я вперше побачила, що автоматизація, яку я запропонувала замовнику, запрацювала, коли нам почали дякувати. Хоча не можу сказати, що цього внутрішнього опору позбавилася повністю. 

По-третє, інша швидкість процесів. З 2021 року я почала працювати в юніті, який займався розробкою для фінансових компаній та банків. Доводилося багато чого вчити й дізнаватися, орієнтуватися в темі фінансів та фінансової грамотності, бо ти мусиш розмовляти мовою замовника. 

А ще це не найшвидше бізнес-середовище. Все доволі довго: зерна, які ти зараз сієш, можуть зійти й через рік. Серйозним викликом було водночас і проявляти в роботі з замовником певну гнучкість, і не пропонувати при цьому занадто сміливих або креативних рішень. 

Як зменшити тертя, коли світчишся з однієї ролі в іншу 

#1. Завчасно подумайте про роль на виріст 

Є цікавий кейс про невеличку компанію, коли в моїй команді було 4 людини й ми робили дуже цікаву комунікаційну вправу. Ми обговорювали з кожним, куди вони хочуть рухатися далі. І дві людини сказали мені, що вони не бачать себе в тій ролі, в якій вони є зараз.

Ми дивилися ролі, які їм цікаві, та робили невеличкий аналіз, яких скілів їм бракує, щоби податися на ту позицію вже. І шукали задачі, які вони можуть робити у своїй теперішній ролі, щоб досягнути того рівня скілів, який потрібен для нової. Ми робили план, ставили цілі.

Колись зі мною в такий спосіб поспілкувалася моя керівниця на one-to-one. Пригадую, як тоді я вперше замислилася, що можу хотіти, а не лише робити те, що потрібно компанії. 

#2. За можливості організуйте плавніший світч

Я переходила з HR у Delivery плавно — через HR-продакт-менеджмент. І радила б людям, які хочуть розвиватися в іншій функції, знайти у своїй нинішній ролі задачі на виріст. Наприклад, ще в HR я займалася перемовинами, лідила команду, деліверила HR-проєкти. І ці скіли змогла забрати з собою — і вже не починати в Delivery з нуля. 

#3. Продумайте, в якій компанії ви можете реалізувати свої амбіції

Якби я хотіла навчитися практик у когось, я йшла б у велику компанію, де є поділ проджект-менеджерських профайлів за спеціалізаціями, визначені певні структури, політики. Тут можна одразу навчитись як правильно. Але в більших компаніях менший рівень консолідації.

Якби я хотіла більшої свободи, творчості в роботі, самовираження, тоді це був би стартап. Але там треба бути готовим до того, що може не бути у кого вчитися і ви будете найбільш скіловою людиною, до якої всі приходитимуть за порадами. Але все залежить і від часу. Коли ти приходиш у стартап у 25 і в 45 років — це різні досвіди. 

Якщо говорити про атмосферу, то особисто мені подобаються невеликі компанії. В них набагато вища швидкість прийняття рішень, є можливість тестувати ідеї та мати великий вплив на результат. З іншого боку, мені подобається відчуття, яке дають великі компанії, — що я не найголовніша людина в команді, мене не сприймають як джерело всезнання і я можу вчитися у колег. 

Do’s and don'ts для жінок, які роблять карʼєру в IT

Коли я спілкуюся зі своїми колегами, які з інших професій переходять у проєктний менеджмент в IT, — чую, що технічні спеціалісти команди на старті й далі часто челенджать менеджерок. Від цього жінки та дівчата часто впадають у тенденцію «довести свою цінність» і починають: ось я можу вивчити мову програмування, я можу одне, друге, третє. Коли я це бачу, завжди кажу колегам: «Добре, ти зараз вивчиш цю мову для цього проєкту. А що ти робитимеш завтра, коли вестимеш три проєкти на трьох різних мовах програмування?»

Моя порада — фокусуватися на тій цінності, яку ви даєте у своїй ролі. Ваша цінність — у тому, щоб організувати процес, розвивати бізнес і забезпечувати кешфлоу, з якого власне виплачується зарплата вашій команді, яка вас челенджить. Ваша задача — не бути технічним спеціалістом, а бути там, де ви є зараз. Вас не просто так взяли працювати в цій ролі. Звісно, ви маєте розуміти специфіку завдань технічних спеціалістів, але не відволікайтеся на те, щоб довести іншим, що ви можете робити не свою роботу. 

І друге, що я б радила, — не боятися питати. Бо люди часто бояться ставити запитання, бояться виглядати дурними. Але якщо ти зараз боїшся виглядати по-дурному, а потім трапиться проблема, то ти дійсно пошиєшся в дурні. Це буде гірше. Не бійтеся казати «Я не розумію, я не знаю, поясни мені, будь ласка», «А тепер поясни мені простіше» — до моменту, поки ви не зрозумієте.

І третє — я помітила, що деякі жінки часто самі добровільно беруть на себе обслуговувальну роль. Ось, наприклад, збирається велика нарада, обговорюються якісь важливі питання. Жінка самостійно викликається, щоб робити якісь нотатки для інших. 

Але поки ти пишеш нотатки, ти не береш участі в обговоренні. Тобто ти ніби за столом, але не за столом. У якийсь момент до них перестають приходити як до лідерок і людей, що бачать стратегію. Не треба так робити, якщо ви здобули право бути за столом — користуйтеся ним. 

Бажаєте отримувати дайджест статей?

Один лист з найкращими матеріалами за місяць. Підписуйтесь, аби нічого не проґавити.
Дякуємо за вашу підписку!
Курс з теми:
«Business English B1 — B2»
Business English
Веде Anastasiia Tashak
30 жовтня 27 березня
Anastasiia Tashak