Резиденти Дія.City отримують вигідніші умови оподаткування, простіший доступ для інвесторів та додаткові юридичні інструменти для захисту бізнесу. Але разом із цим приходять десятки запитань і страх помилитися.
Для CEO та власників малих і середніх компаній це дилема: залишатися у звичній моделі з ФОПами чи переходити на GIG-контракти. Чи не з’їсть нова структура бюджет компанії? Чи знають іноземні клієнти, що таке Дія.City? І чи буде бізнес виглядати переконливо в очах інвестора або міжнародного партнера, коли прийде час масштабуватись?
Розібрались, що стоїть за статусом резидента Дія.City, а також з’ясували з Head of Legal Ukraine у GlobalLogic Дмитром Лигановим, кому це вигідно, а кому — не дуже. Дмитро відповідає за юридичний напрямок у GlobalLogic і керував переходом компанії в Дія.City, включно з впровадженням GIG-контрактів. Сьогодні GlobalLogic — одна з найбільших компаній, які увійшли до Дія.City.
Скоро в Дмитра стартує онлайн-курс «IT-договори».
Чим Дія.City відрізняється від класичної моделі ведення бізнесу в ІТ (з ФОПами)
Дія.City — це унікальна концепція в Україні та світі загалом. Спочатку її задумали тільки для українського ІТ-бізнесу, але пізніше також включили компанії зі сфери оборонних технологій (зокрема БпЛА), а також розробників інноваційних протезів. Ідея полягала в тому, щоб офіційно закріпити в законі особливості роботи ІТ-сфери в Україні, серед яких:
- форми співпраці, гнучкіші за класичний трудовий договір, зокрема широке використання ФОПів
- порівняно невеликі податки на виплати розробникам порівняно з типовими податками на зарплату в Україні
- застосування популярних світових практик, таких як NDA, опціони, convertible loans
- інноваційність і швидкий розвиток, що потребує сучасних підходів у податках, звітності та юридичних відносинах
Головні особливості резидентства в Дія.City:
#1. Вигідне та прозоре оподаткування винагород спеціалістів. Дія.City пропонує низькі податкові ставки, зокрема на ПДФО (5%), ЄСВ (22% від мінімальної зарплати) + 5% військовий збір. Це майже як податки для ФОПів, з якими раніше працювали багато IT-компаній. Але є важлива перевага: податкова модель Дія.City повністю прозора — без ризику перекваліфікації відносин з підрядниками-ФОПами.
#2. Можливість використовувати так званий податок на виведений капітал (ПнВК). Він є податком на прибуток на особливих умовах: замість 18% від прибутку компанія може сплачувати 9% ПнВК. База оподаткування також інша. Ідея в тому, щоб компанія могла більше коштів реінвестувати, не сплачуючи з них податки або сплачуючи мінімальні суми.
#3. Більше варіантів для наймання людей. Резидент Дія.City може наймати спеціалістів через GIG-контракти, а також на умовах трудового контракту (не плутати з трудовим договором). Це дозволяє гнучкіше структурувати відносини з командою.
Наприклад, до GIG-контрактів не застосовується суворий та застарілий КЗпП. У GIG-контракті може не бути вимог до фіксованого робочого графіка — наприклад, компанія прописує результат, а не години, якщо це відповідає її бізнес-потребам.
Бізнес усе ще може застосовувати підходи, схожі на класичні відносини з працівниками, платити помісячно або погодинно, чи прописати гнучкий робочий час, що зазвичай відповідає сучасним реаліям. При цьому буде не важливо, скільки годин людина працювала й коли. Головне — що продукт готовий та працює. Це дозволяє спеціалісту самостійно планувати свій час, а компанії — отримувати конкретний результат без формальностей на кшталт трекання робочих годин.
Якщо розробник під GIG-контрактом відповідає за створення певного модуля в програмі, в контракті може бути чітко зазначено: «Спеціаліст має розробити й передати робочий функціонал модуля оплати до 15.09.2025». Або ж може бути вказано позицію фахівця — все на розсуд і відповідно до потреб бізнесу.
#4. Можливість бронювання на 12 місяців (з подовженням) під час воєнного стану. Статус резидента Дія.City — вже один із критеріїв для визначення компанії критичною для функціонування економіки України, а отже, простіше розпочати бронювати людей. Проте є нюанси: бронюванню підлягають лише ті фахівці, які є працівниками — наприклад, на трудових контрактах, а також бенефіціарні власники, які можуть і не бути працівниками.
Потрібно мати відсутній борг зі сплати податків (підтверджується довідкою від ДПС або витягом з інформаційної системи органів ДПС), середній розмір зарплати ≥ 2,5 мінімальним заробітним платам (підтверджується довідкою від підприємства), а також не перебувати в розшуку. Більше деталей — тут.
Кількість заброньованих співробітників обмежена — зазвичай відсотком від штату (50% або за погодженням із Генштабом та Міністерством економіки).
#5. Більше прозорості в юридичних моментах. Наприклад, зростає впевненість у питанні NDA. Законодавство України й раніше не забороняло укладати NDA, але не регламентувало їх чітко.
Дмитро Лиганов: «Тепер для резидентів Дія.City закон прямо передбачає можливість укладати зі спеціалістами NDA (Non-disclosure agreement, договір про нерозголошення), NCA (Non-competition agreement). NSA (Non-solicitation agreement) хоча й не потрапили окремо у фінальну редакцію закону, проте можуть розглядатись як елемент NCA та встановлювати відповідальність у вигляді компенсації за порушення. Раніше ці угоди не були врегульовані законодавством України — і щодо них (особливо NСA) існували різні думки.
Частина юристів мала ліберальні та прогресивні погляди, вважаючи, що укладати NCA та NSA можна (оскільки законодавство цього не забороняє). Я теж належав до таких спеціалістів. Інші ж казали, що ці угоди в Україні неможливі, тому що вони порушують базові трудові права або базові права на здійснення конкурентної діяльності.
Щодо того, як зараз це врегульовано в Дія.City: закон прямо дозволяє укладати угоди про неконкуренцію (NCA). Щобільше, передбачено відповідальність за їхнє порушення — включно з можливістю накладання фінансових санкцій.
Це серйозний крок уперед, що відповідає міжнародним, зокрема європейським, практикам. Закон не лише дозволяє такі угоди, але й встановлює вимоги до їхнього змісту: умови мають бути reasonable — тобто обґрунтованими, такими, що відповідають законним цілям компанії. Закон також уточнює, що обмеження не можуть бути надмірними, а сама угода про неконкуренцію має бути оплачуваною.
Зараз закон майже не пояснює, як саме це (оплата) має виглядати. Немає чіткого механізму, неочевидно, як визначити суму винагороди, яка має сплачуватися за NCA. Чи може вона бути включена в загальну оплату за GIG- або трудовим контрактом? Чи це обов’язково має бути окрема виплата? І якою має бути її грошова оцінка? Це поки що неочевидно. Я думаю, що практика згодом визначить найкращий підхід. Якщо зʼявляться судові рішення за цією темою, вони поставлять фінальну крапку.
Поки що я та мої колеги дотримуємось думки, що визначати цю винагороду слід пропорційною обмеженням. Наприклад:
— Якщо ви обмежуєте спеціаліста лише під час роботи (тобто не дозволяєте йому паралельно працювати в конкурентній компанії) — тоді винагорода може бути мінімальною. І, ймовірно, її можна включити до загальної винагороди за контрактом (трудовим або GIG).
— Якщо ж ви встановлюєте постконтрактні обмеження (тобто після завершення співпраці людина ще певний час не може працювати на конкурентів) — тоді компенсація має бути вищою та, скоріше за все, — окремою».
#6. Додаткові «плюшки» для стартапів та компаній, які планують залучати інвестиції.
Дмитро Лиганов: «Одна з них — опціони співробітникам, GIG-спеціалістам і навіть незалежним контракторам, а також конвертовані позики (convertible loans). На сучасному етапі розвитку Дія.City та ринку в Україні це менш актуально (ніж питання оподаткування та відносин праці), але в майбутньому ці плюшки теж матимуть вагоме значення».
Раніше законодавча база для опціонів та конвертованих позик в Україні фактично були у сірій зоні або реалізовувались через іноземні компанії.
Які кроки потрібно пройти, щоб стати резидентом Дія.City
Вступ до Дія.City — рішення, яке потребує тверезого розрахунку, глибокої аналітики та (подекуди) зміни бізнес-моделі. Які кроки потрібно зробити компанії, щоб стати резидентом Дія.City?
1️⃣ Визначитися: вступати чи ні
Саме на цьому етапі багато бізнесів затримуються найдовше. Що треба оцінити:
- Зважити всі плюси та мінуси. Порівняти поточну модель оподаткування з тією, яку пропонує Дія.City. Врахувати не лише податкові вигоди, але й додаткові адміністративні зобов’язання — наприклад, звітність, аудит, відповідність вимогам. Оцінити, чи підходить формат GIG-контрактів для вашої HR-політики та чи готова команда до змін.
- Порахувати економічний вплив вступу. Розрахувати, як ПнВК у Дія.City (9%) змінить вашу суму податків порівняно з традиційним податком на прибуток (18%). Оцінити, як це вплине на чистий прибуток і можливості для реінвестування в бізнес.
До прикладу, якщо ви зараз платите податок на прибуток 18%, а в Дія.City — плануєте платити так званий податок на виведений капітал (ПнВК) 9%, це майже завжди очевидна вигода. Проте для різних компаній ефект може відрізнятися. З іншого боку, вам потрібно буде вести не менш сувору звітність і проходити додатковий аудит. - Оцінити пільги на персональні податки. Визначити, чи полегшить нова модель наймання та утримання скілових спеціалістів.
Наприклад, працівники в Дія.City можуть платити менший податок на доходи фізичних осіб, що збільшує їхню чисту зарплату або зменшує витрати бізнесу. Це хороший інструмент для залучення талантів — співробітники отримують більший «чистий» дохід, а компанія залишається конкурентною на ринку праці.
Якщо фінансова модель виглядає привабливою — можна переходити до наступного етапу. Для більшості IT-компаній вона справді має сенс.
2️⃣ Підготуватися до вступу
Якщо бізнес бачить для себе переваги — можна переходити до підготовки документів та подачі заявки. Процес вступу до Дія.City справді досить простий. Закон, що регулює діяльність спеціального режиму, з самого початку створювався з акцентом на прозорість, швидкість та мінімізацію бюрократії. І це спрацювало: для більшості компаній підготовка займає від кількох днів до кількох місяців — залежно від внутрішніх процесів.
3️⃣ Перевірити відповідність формальним критеріям
1. Юридична особа, зареєстрована в Україні
2. Здійснення одного з дозволених видів діяльності (ІТ або дотичні):
3. Середня винагорода для GIG-спеціалістів та працівників (не включає ФОП) — не менше ніж еквівалент €1200/міс.
4. Кількість працівників та/або GIG-спеціалістів (не включає ФОП) — від 9. Це можуть бути різні поєднання: наприклад, 5 найманих працівників + 4 GIG-фахівці.
5. 90% доходів від здійснення кваліфікованих/дозволених видів діяльності.
Для стартапів та маленьких компаній діють спрощені правила.
4️⃣ Перевірити на відсутність антикритеріїв
Перш ніж податися до Дія.City, бізнес має відповідати базовим вимогам, які дозволяють відсіяти ризикових або ненадійних учасників. Компанія не може стати резидентом, якщо:
- юридична особа зареєстрована за законодавством іноземної держави
- серед її власників (засновників або акціонерів) — держава Україна, місцева громада (місто або селище), державне/комунальне підприємство, чи будь-яка інша компанія, де 25% або більше належить державі/громаді — прямо або через інших власників
- має податковий борг більше ніж 10 мінімальних зарплат (за ставкою на 1 січня цього року), і цей борг не погашається понад 30 днів
- не розкрила інформацію про кінцевих бенефіціарів або не подала дані про структуру власності компанії
- має в структурі власності або серед кінцевих бенефіціарів осіб, що перебувають у санкційних списках (українських або міжнародних)
- принаймні 25% її власників (напряму або через інші компанії) — юрособи, зареєстровані в країнах із «чорного списку» FATF (державах, які не борються з відмиванням грошей)
- її визнано банкрутом
- здійснює діяльність, яка заборонена законодавством або не відповідає цілям спеціального правового режиму (азартні ігри, виробництво алкоголю/тютюну тощо)
- перебуває в процесі припинення, крім перетворення
5️⃣ Врахувати адаптаційні пільги для нових компаній
Дія.City передбачає адаптаційний період для новостворених або невеликих компаній. Це значно спрощує резидентство для тих, хто лише починає бізнес. Якщо організація щойно зареєстрована та ще не встигла вибудувати операційну модель, вона все одно може податися до Дія.City й стати резидентом. Закон дозволяє таким компаніям увійти до режиму за спрощеними умовами, а повне дотримання всіх вимог — відкласти (зазвичай до року).
З базових вимог — потрібне здійснення визначених законодавством про Дія.City видів діяльності (від них має надходити не менше ніж 90% доходів). Компанія має бути зареєстрована не раніше ніж за 24 місяці до дня подання заяви, а її річний дохід не має перевищувати 9,3 млн грн (або еквівалент цієї суми).
6️⃣ Подати заявку
Переконавшись, що компанія виконує всі критерії, залишається зробити останній крок — подати заяву на вступ. Ось тут покроково показаний процес подання на резидентство. За законом, Мінцифри має надати відповідь впродовж 10 робочих днів. Але на практиці все зазвичай відбувається швидше.
Якщо організація відповідає всім вимогам, її додають до Реєстру резидентів Дія.City. Про це компанія отримає повідомлення на електронну пошту й в особистий кабінет на порталі Дія.
Що потрібно врахувати компаніям, які хочуть перевести команду на GIG-контракти
GIG-контракт — нова альтернатива стандартним формам співпраці, доступна лише резидентам Дія.City. Він поєднує гнучкість співпраці за системою ФОП і базові соціальні гарантії для спеціалістів.
📌 Важливо пам’ятати, що GIG-контракт ≠ трудовий договір.
Хоча GIG-контракт містить елементи, притаманні трудовим відносинам (аналог відпустки мінімум 17 робочих днів на рік, лікарняні, maternity/paternity leave мінімум 70 днів), це не робить його трудовим договором. Це цивільно-правовий договір між компанією та фізичною особою (не ФОП), гібридна форма трудового договору та звичайного ЦПД (цивільно-правового договору).
В чому різниця з ФОП-контрактом? При роботі з ФОПами є ризик перекваліфікації. Наприклад, податкова або суд визнає, що відносини між організацією та ФОПом насправді були трудовими (компанія очевидно контролювала графік роботи, людина працювала на певній посаді, а її винагорода не залежала від обсягу та якості роботи, ФОП не мав жодної свободи дій тощо). В такому випадку це може призвести до штрафів, донарахування податків та визнання компанії порушником трудового законодавства.
Якщо бізнес прозоро пояснив людині, що вона працює як GIG-спеціаліст, а не як штатний працівник, ризик перекваліфікації відсутній. Тож GIG-контракт також дозволяє гнучкіше й детальніше регулювати відносини між компанією та спеціалістом. Усе, про що домовилися, можна юридично зафіксувати: час роботи (або його гнучкість), бонуси та умови їхньої виплати, оплачувані й неоплачувані перерви та інші бенефіти.
Дмитро Лиганов: «Проте варто враховувати, що це новий інструмент. Закон його описує, але судова практика поки що відсутня. Через це не завжди зрозуміло, як конкретні норми будуть застосовуватися на практиці.
Також багато питань викликає стабільність цього режиму. Закон про Дія.City передбачає стабільність умов упродовж 25 років. Але вже є прецедент, коли, наприклад, для спеціалістів був підвищений військовий збір. Спочатку був 1,5%, а зараз він складає 5%. Насправді мало в кого виникає питання, чому цей збір мали підняти, нам як відповідальним громадянам України це зрозуміло. Проте викликає занепокоєння, чи будуть режим та умови GIG-контрактів стабільними.
Залишається відкритим питання, як суди розглядатимуть спори зі спеціалістами. Існують побоювання, що суди можуть займати доволі консервативну позицію та застосовувати підходи, притаманні трудовому законодавству. Хоча чинне регулювання GIG-контрактів цього не передбачає, на практиці судових рішень із цього питання поки що немає.
Останній момент — недостатня впевненість у податкових аспектах, оподаткуванні певних операцій з резидентами Дія.City. Попри те, що в Україні є закони, ухвалені для розвитку цифрової економіки, а також відповідні зміни в Податковому кодексі, досі немає однозначної думки стосовно деяких видів операцій та виплат. Часто закон говорить одне, фахівці компаній, юристи й профільні асоціації трактують його однаково, а податкова займає іншу позицію та її певним чином обґрунтовує.
Зараз триває діалог між індустрією та податковими органами з метою врегулювання спірних питань. Водночас важливо усвідомлювати: якщо ви переходите на новий формат контрактів, доведеться ретельно проаналізувати, як змінюється оподаткування відповідних операцій».
Для яких типів ІТ-компаній резидентство Дія.City є вигідним, а кому варто зачекати
Відправна точка — вид діяльності. Варто почати з того, чим займається компанія. Якщо це один або кілька кваліфікованих видів діяльності, які дозволені для резидентів Дія City (сфери, що пов’язані з технологіями, IT та інноваціями), і організація впевнена, що дохід від них буде завжди переважати, — тоді їй вже можна подумати про резидентство в Дія.City.
Далі порахуйте фінансову модель та оцініть, чи буде це вигідно для компанії. Для бізнесів різного розміру та структури переваги можуть відрізнятися.
Дмитро Лиганов: «Середні та великі компанії можуть побачити переваги в податковій частині, зокрема в застосуванні ПнВК. Також вони можуть отримати більше гнучкості в найманні спеціалістів та більше надійності завдяки інструментам захисту конфіденційної інформації (таких як NDA та NCA) — і це теж передбачено в Дія.City.
Малі компанії можуть зацікавитись опціонними програмами або конвертованими позиками, особливо якщо вони перебувають на стадії стартапу.
Є ще один неочевидний момент: насправді Дія.City також може бути цікавою для бізнесів, які не є ІТ-компаніями в класичному розумінні. Якщо будь-яка велика організація веде технологічний бізнес і має у своїй структурі певну істотну кількість людей, які займаються розробкою ІТ-продуктів, — їй може бути вигідно виділити цю частину діяльності в окрему юридичну особу і цією юридичною особою вступити в Дія.City».
В такому випадку переваги будуть очевидні, особливо якщо компанія раніше наймала працівників на трудові договори й не користувалася послугами ФОПів. Для такої організації економія може бути суттєвою. Приклади бізнесів, які вже звернули увагу на цю можливість і скористалися нею, — банки та мобільні оператори.
Чи знають про Дія.City іноземні клієнти?
Часто вони навіть не чули про Дія.City — для них це поки що «терра інкогніта». Проте якщо правильно розповісти, що це таке, то резидентство може стати потужною перевагою в очах замовника.
Дмитро Лиганов: «Є безумовні переваги резидентства в Дія.City, які відгукнуться клієнтам:
— Прозорість і відсутність ризиків стосовно наймання людей. Якщо раніше компанія працювала з ФОПами, а після вступу в Дія.City перейшла на GIG-контракти або почала більше наймати в штат — для клієнта це, як правило, є хорошим знаком. Він розуміє, що немає ризиків стосовно перекваліфікації цих відносин.
— Впевненість щодо NDA, NCA та NSA. В Дія.City ці угоди мають чіткі та законодавчо закріплені механізми. Для клієнтів це означає більшу впевненість у збереженні конфіденційності й захисті своїх інтересів.
— Чітке регулювання інтелектуальної власності (IP). Ще одна важлива перевага для клієнтів — прозорий механізм передачі прав інтелектуальної власності від розробників до замовника. Це знімає юридичні ризики та гарантує клієнтам повноцінне володіння створеним продуктом.
На мій погляд, якщо підсвічувати резидентність компанії в Дія.City та власні переваги, клієнти лише позитивно на це реагуватимуть».
Чек-лист: що має зважити будь-яка ІТ-компанія, перш ніж ухвалити рішення — входити чи ні
✅ Фінансову податкову модель. Чи приносить цей вступ переваги, і якщо так, то які.
✅ Готовність до операційних та юридичних змін. Вступаючи в Дія.City, потрібно дотримуватися критеріїв, які висуваються до компаній-резидентів. Потрібно подавати щорічну специфічну звітність і проходити аудити, які підтверджують відповідність цим критеріям. Також якщо компанія планує застосовувати GIG-контракти замість, наприклад, ФОП-контрактів, вона має бути готова адаптувати свої процеси та процедури під це.
✅ Стратегічне бачення. Варто подумати, чи відповідає вступ у Дія.City довгостроковим цілям компанії. Чи допоможе він розв’язати не лише податкові питання, але й, наприклад, посилити репутацію, підвищити привабливість для інвесторів тощо.
Важливо також оцінити, чи планує компанія залишатися в межах дозволених видів діяльності Дія.City. Якщо бізнес зараз не відповідає вимозі щодо 90% доходу від кваліфікованої діяльності або існує ризик, що в майбутньому не відповідатиме, — можливо, варто утриматися від вступу в Дія.City. Або ж (якщо дозволяє структура компанії) винести відповідні напрями в окрему юридичну особу, яка і стане резидентом.
Бажаєте отримувати дайджест статей?
