Скоріше за все, ми не здатні працювати довше за годину без жодних відволікань. У цьому можна повноправно звинувачувати соцмережі: їхні засновники зробили все, щоб вкрасти нашу увагу. Тож якщо ви не можете сконцентруватися на книжці, не відкриваючи Instagram, — ви знаєте, чия це провина.
Журналіст Йоганн Гарі у спробах повернути свою увагу вчинив доволі радикально: на три місяці ізолювався на півострові без гаджетів та інтернету. Навряд чи багато хто з нас може дозволити собі таку розкіш. Та принаймні про цей досвід можна прочитати: своєму digital-детоксу Гарі присвятив книжку «Мистецтво зосереджуватися. Як у нас вкрали увагу». Ми її прочитали та записали найцікавіше.
(Не) дякуємо соцмережам, або Чому увага погіршилась у всіх
Не можете прочитати книжку до кінця, постійно відволікаючись на TikTok? Повірте, ви не самі. Дослідження Гарі також починалися зі спостережень за втратою уваги. «Я купував безліч книжок, а потім винувато зиркав на них, надсилаючи (як себе переконував) останній твіт», — каже він.
Проблема, як виявилося, глобальна: так само про невміння концентруватися на чомусь Йоганну розповів професор Рой Баумейстер, автор книжки «Сила волі» (Willpower). Він зізнався, що раніше був здатний годинами читати або писати, але тепер його увага розпорошена, і він відволікається на Candy Crush під час роботи.
Те, як часто ми зараз перериваємо навчання чи роботу через безліч подразників, показують дослідження. Наприклад, американські науковці перевіряли сталість уваги у студентів. На їхні ПК встановили відстежувальні програми, які показали:
Глорія Марк із Каліфорнійського університету, яка є спеціалісткою з проблематики уваги, також перевіряла зосередженість — правда, вже в офісних працівників. Без відволікань вони працюють близько трьох хвилин.
І цифри наостанок: в середньому жоден офісний співробітник у США посеред дня не має і години безперервної роботи.
Багатозадачність вбиває креативність
Максимум нашого мозку — свідомо обробляти 1–2 думки одночасно, каже нейробіолог Ерл Міллер, який працював над дослідженням мозку. За його словами, такі обмеження повʼязані зі структурою мозку, яка є незмінною, тож наші спроби обдумувати більше справ одночасно закінчуються невдачею.
Певно, багато хто з нас згадує, як одночасно перебуває на зумі, вносить правки в текст і переглядає мейли. Втім, це все ще не багатозадачність. Мозок здатен перемикатися між завданнями, і цей момент ми не завжди помічаємо. Але, за словами Міллера, плата за це — дорога: через постійні перемикання ми втрачаємо здатність зосереджуватися.
Наскільки сильно відволікання на нас впливає? Насправді більше, ніж ми можемо уявити. Наприклад, у дослідженні, замовленому Hewlett-Packard, перевіряли IQ співробітників компанії у двох ситуаціях: коли їх не відволікали та коли вони отримували електронні листи й розмовляли телефоном. Згідно з цим дослідженням, лише відповіді на мейли та дзвінки вже знижували рівень IQ співробітників у середньому на 10 балів.
Усе ще не звучить переконливо? Гарі наводить інші цифри: короткочасна шкода від таких відволікань удвічі сильніша порівняно з тим, наскільки знижується IQ в людини, що тільки-но покурила марихуану.
Так само через постійні перемикання знижується і креативність. Наш мозок працює таким чином, що формує нові зв’язки з побаченого й почутого. Без подразників-відволікань ми маємо можливість добре обдумати все, що дізналися, і завдяки цьому легше та краще генерувати нові ідеї. Та якщо значну частину часу ми відволікаємося, мозку бракує можливостей «виробляти по-справжньому оригінальні та креативні думки».
Мінус емпатія: як соцмережі зробили нас агресивними
Якщо ви хочете, щоб алгоритм підняв ваше відео в YouTube, які слова краще винести в заголовок? За даними одного з сервісів, що відстежує тренди на платформі, серед таких слів — «ненавидіти», «знищити», «кришити», «руйнувати».
Масштабне дослідження Нью-Йоркського університету показало: кожне «обурене» слово у твіті в середньому підвищує кількість ретвітів на 20%, а найефективнішими виявилися слова «атака», «поганий» та «провина».
Дослідження Pew Research Center засвідчило, що гнівні пости у Facebook отримують приблизно вдвічі більше лайків та поширень. У підсумку алгоритм, який прагне утримати вас перед екраном, починає віддавати перевагу тому, що вас обурює та злить. Що більше гніву, то більше залученості — і таким чином ми опиняємося в агресивній бульбашці.
Злість, якої в соцмережах чимало, також погіршує увагу. Згідно з дослідженнями, розсерджена людина гірше дослухається до аргументів інших і не здатна глибоко опрацьовувати інформацію, тобто мислить поверхово.
Інтернет створює ілюзію, ніби навколо нас суцільне вороже середовище.
Метафору цього процесу запропонувала головна лікарка штату Каліфорнія Надін Берк Гарріс: уявіть, що на вас напав ведмідь. У цю мить ви забуваєте про всі побутові справи: що готувати на вечерю, скільки грошей відкласти на оренду. Ваш мозок пильнує загрози довкола, і протягом кількох днів вам буде складніше концентруватися на звичайних завданнях.
Звісно, ведмеді — це просто приклад. Соцмережі весь час сигналізують, що ви у страшному світі, тож не варто розслаблятися. Увага зайнята відстежуванням небезпеки, тож її бракує на повсякденні справи.
Вчимося зосереджуватися знову (так, це можливо)
Попри те, що ми не можемо вплинути на роботу техногігантів, які крадуть нашу увагу, відновити її (принаймні частково) ми здатні. Ось як це зробити:
1. Повертайте фокус поступово. Мозок справді працює як м’яз: чим частіше ми навантажуємо певні його ділянки, тим міцнішими стають зв’язки й тим краще він функціонує.
Почніть з простого тренування: оберіть одне завдання та працюйте над ним 10 хвилин, не відволікаючись. Потім дайте собі хвилину перепочинку — і знову 10 хвилин повної уваги до однієї справи.
Повторюючи цей цикл, ви поступово привчаєте мозок до зосередженості: нейронні зв’язки, залучені в концентрації, зміцнюються, і з часом ви зможете тримати увагу 15, 20, 30 хвилин поспіль. Ключ у тому, щоби просто почати й робити це регулярно.
2. Усуньте джерела відволікання. Якщо ви думаєте, що самостійно керуєте власною увагою, — на жаль, це не так. Проти вас працюють лайки в соцмережах та алгоритми, які відстежують поведінку і видають тематичні пости під вподобання тощо. Тож поради відкласти гаджети під час роботи й не зазирати в месенджери значно дієвіші на практиці, ніж спроби дозувати час на соцмережі: швидше за все, ви просто знову залипнете в них.
3. Обирайте дійсно значущу справу — і лише одну за раз. Рой Баумейстер, який досліджував силу волі, пояснював здатність зосереджуватися таким чином: «Жаба дивиться на муху, яку може з’їсти, значно довше, ніж на камінь, якого не може з’їсти». Тобто ми значно краще концентруємося на тому, що дійсно має для нас значення. Водночас це не можуть бути дві справи: як ми вже згадували, мозок не є багатозадачним, і стан потоку в момент, коли ви малюєте і відволікаєтеся на повідомлення другу, не виникає.
4. Читайте частіше — бажано паперові книжки. Як завжди, це найпростіша порада, але згадайте, як часто ви провалюєтесь у книжку годинами поспіль, як у дитинстві?
Мігай Чиксентмігаї, який досліджував стани потоку, зʼясував, що досягти максимальної зосередженості вдається саме з книжками, а найменшої — з витріщанням в екран.
5. Читайте і складні тексти, і для задоволення. Дослідження, в якому взяли участь 26 тис. американців, показало: протягом 2004–2017 років кількість чоловіків, які читають для задоволення, зменшилася на 40%, жінок — на 29%. Загалом приблизно 57% американців не читають книжок взагалі, а ті, хто читає, в середньому витрачають на книжку 17 хвилин на день, і натомість понад 5 годин — на телефон.
Занепад читання, каже Гарі, одночасно є і наслідком ослабленої уваги, і однією з причин того, чому вона послаблюється. Це замкнене коло: ми починаємо замінювати книжки екранами, поступово втрачаємо навичку вдумливого читання, яку дають книжки, і через це ще рідше тягнемося до них.
Що ж врешті робити? Читати різноманітну літературу — і ту, що для задоволення, і великі складні тексти. Це навантаження необхідне для мозку, щоб відновлювати здатність втраченої уваги.
Бажаєте отримувати дайджест статей?
