У нас є застосунки для доставки їжі, знайомств і контролю фінансів, а ще — ШІ, який пише за нас листи. Digital створює найлегший шлях для задоволення наших потреб, знижуючи до мінімуму зусилля, очікування, нудьгу і живе спілкування.
Проте у 2026 все змінюється. Зустрічайте тренд на Friction-maxxing — свідомий вибір менш зручного шляху під час щоденних рішень: приготувати вечерю з кулінарної книги, розрахуватися за покупки готівкою, запам’ятати маршрут самостійно замість того, щоб скористатися GPS.
Як Friction-maxxing став трендом 2026, які навички не можна аутсорсити ШІ та чому трохи незручностей не завадить кожному з нас — на роботі й в житті.
Що таке Friction-maxxing
Люди — єдині з усіх живих істот, які мають здатність тікати від реальності, коли вона здається складною, нудною або тривожною. Це захисний механізм, який в психології називають ескапізмом. І в деяких ситуаціях такий трюк дуже рятує. Наприклад, ми можемо втекти в книжку, щоби «перемикнутися» після роботи. Або на 15 хвилин зайти в інсту і глянути, як там наші знайомі та незнайомі.
Однак часто соцмережі стоять у нашому розпорядку дня одразу після пробудження, і ми ловимо імпульс поскролити стрічку ще разів 20 на добу. Ескапізм стає надмірним, і замість того, щоби проживати життя, ми лише відволікаємось від нього. Підніміть руку, якщо ловили себе на цьому:
У 2026 році воду навколо ескапізму добряче скаламутив The Cut (New York Magazine). Незручна правда звучить так:
«Технологічні компанії успішно змушують нас сприймати саме життя як незручність — як щось, від чого потрібно постійно тікати в “теплі цифрові кімнати” з передбачливими алгоритмами та командами в один клік. Читання — нудне; розмови — незручні; рух — виснажливий; вихід з дому — лякає. Думати — складно. Взаємодіяти з незнайомцями — страшно. Ризикувати несподіваною реакцією іншої людини — не варто. Говорити взагалі — переоцінено. Все це — “незручності”, які тепер можна легко усунути. І ми це робимо. Саме тому я вирішила зробити 2026 рік роком friction-maxxing», — пише Кетрін Джезер-Мортон, викладачка коледжу Доусона в Канаді та колумністка The Cut.
Friction-maxxing — протиотрута до ультразручних технологій та надмірного ескапізму. Це не лише про скорочення часу перед екраном — це свідомий вибір незручності: робити щось складніше, повільніше та «по-людськи», а не автоматично, швидко і через технології. Наприклад:
В січні 2026 friction-maxxing став терміном, який шукали найчастіше серед усіх maxxing-трендів у світі.
Чим friction-maxxing може бути корисним
Намагаючись перескочити одразу до результату, ми оминаємо сам процес. Це як дістатися пункту призначення без подорожі. І саме тут виникає проблема. Бо всі ті дрібні незручності, які ми так прагнемо прибрати, насправді формують наш досвід, впевненість, характер, аналітичне мислення, креативність і ще купу інших важливих навичок.
#1. Розв’язання проблем тренує «м’язи мозку»
Як біцепси слабшають без навантаження, так і мислення притуплюється без інтелектуальних челенджів. Є речі, які неможливо віддати на аутсорс, — насамперед те, що стосується внутрішнього стану, ментального здоров’я та самоусвідомлення. Це доводиться проживати й осмислювати самостійно.
«Ми не можемо перекласти мислення на когось іншого, — пояснює фізик і дослідник AI Хіденорі Танака. — Мова — це не просто спосіб висловлюватися. Це середовище, в якому ми думаємо. Коли ми самі добираємо слова і формулюємо думки, мислення стає гострішим».
#2. Відчуття причетності народжується через зусилля
Доставка готової їжі, миттєві відповіді на будь-які запитання — все це спрощує життя. Але якщо ви не доклали зусиль, мозку складно сприйняти результат як щось по-справжньому цінне. Ви не можете так щиро порадіти за себе, ніж якби виконали дію самотужки.
Доведено, що складання меблів підвищує залученість і сприйняття цінності. Це явище, відоме як «ефект IKEA». Закручуючи останній гвинтик, людина відчуває гордість за свою роботу, ніби вона сама створила книжкову полицю або шафу.
#3. Незручність зміцнює пам’ять
Наш мозок фізично перебудовується під інструменти, якими ми користуємося. В дослідженнях 2000-х років йдеться, що у лондонських таксистів гіпокамп (центр пам’яті) — був збільшеним, бо щоб отримати ліцензії для роботи, вони витрачали кілька років, їздячи по місту і запам'ятовуючи лабіринт із 25 тис. вулиць.
А дослідження Колумбійського університету показують: якщо мозок знає, що інформацію можна легко знайти пізніше, він перестає її запам’ятовувати. Ми вже пам’ятаємо не факт, а шлях до нього. Щоби перевірити це, спробуйте навмисно запам’ятати дату зустрічі замість того, щоб додати її до Гугл-календаря.
Також інформація погано закріплюється в пам’яті без емоційного проживання, що нівелюється під час автоматизації.
#4. Friction поглиблює стосунки та запускає креативність
Невеликі труднощі необхідні для близькості: розбіжності, які треба проговорити, або плани, про які доводиться домовлятися, — все це формує справжній зв’язок між людьми.
А нудьга — це насправді розсадник оригінальності (згадайте дитинство). Коли ми заповнюємо кожну паузу скролінгом — не залишаємо простору для нових ідей.
Незручність? Але ж це… незручно
То що тепер — викинути смартфон і почати збивати масло власноруч? Не зовсім.
Багато сучасних зручностей — це справді диво. Проблема починається там, де технології заходять далі та беруться не просто допомагати, а думати замість нас.
AI вже не лише асистує — він замінює когнітивні зусилля. Хіденорі Танака наводить просту аналогію:
«Колись ми використовували м’язи, щоб вижити. Тепер машини виконують важку роботу, а ми ходимо в спортзал, щоб не втратити форму. Те саме може статися з мисленням: ми перестанемо думати з необхідності й будемо думати лише “для тренування”».
Як знайти баланс, якщо не хочеться відмовлятися від зручностей і так само не хочеться втрачати розумові навички. Паоло Ґраната, доцент з ШІ-грамотності в Університеті Торонто пояснює:
«Коли ми щось делегуємо, варто знову і знову замислюватися, що саме ми делегуємо. Якщо йдеться про рутинні завдання, в яких ми вже добре розбираємося, — це нормально. Але якщо ми делегуємо те, що ще не опанували, — це може бути серйозною проблемою».
Наприклад, використати ШІ, щоб відредагувати вже написаний текст, — окей. Але щоразу просити його писати замість вас, коли ви ще вчитеся формулювати думки, — означає так і не розвинути цю навичку.
Friction-maxxing — це не про ускладнення роботи заради самого ускладнення і не про те, щоб терпіти неефективність. Це про свідомий вибір зробити паузу замість автоматичного погодження, подумати й перевірити замість того, щоб сліпо довіряти системі.
Як інтегрувати Friction-maxxing у своє життя
На старті можна вибрати хоча б одну friction-дію:
✅ Вивчити незнайомий маршрут, скориставшись GPS, а потім дістатися потрібного пункту без навігатора.
✅ Записати адресу в блокноті замість того, щоби просити шеринг геолокації.
✅ Приготувати вечерю самотужки. Якщо зазвичай ви користуєтесь доставкою або їсте в закладах — це буде справжня прочуханка для мозку.
✅ Самостійно згадати назву фільму — прокрутити в голові запитання замість того, щоб гуглити.
✅ Відмовитися від соцмереж на певний час. Можна видалити застосунки з телефона або встановити ліміти на використання. Проте приготуйтесь до того, що буде велика спокуса повернути все назад. І це можна зробити в кілька кліків. Тож рішення має бути максимально свідомим.
✅ Написати лист або підписати листівку від руки для близької людини — замість короткого повідомлення нашвидкуруч. Або привітати з днем народження телефоном, що також стає рідкістю.
✅ Використати фізичний будильник замість телефона, щоб не відкладати підйом щоразу на 10 хвилин.
✅ Влаштувати офлайн-зустріч з друзями або вечірку без приводу, щоб згадати, що таке живе спілкування.
✅ Дивитись у вікно, їдучи в транспорті, та щоразу запам’ятовувати колір неба або інші навколишні дрібниці замість того, щоб сидіти в телефоні.
Як використовувати Friction-maxxing на роботі: кілька ідей
Думки на папері, щоб краще заглибитися в суть
Спробуйте вести нотатки від руки в блокноті, роздруковуйте статті для читання, робіть помітки на полях та виділяйте дані кольоровими маркерами, щоб краще їх візуалізувати.
Це не означає навмисний опір діджиталу та ШІ. Просто так можна глибше зануритися в суть проблеми або дискусії, не перетворюючись на пасивного спостерігача і не сприймати готові аргументи «з ложечки».
Додаткові перевірки поверх автоматизації
Автоматизація працює за правилами, які їй задали. Вона не думає про те, що станеться, якщо щось піде не так, а людина — думає. Другий погляд потрібен не через недовіру до технологій, а через відповідальність за наслідки, які завжди залишаються на людині.
Наприклад, компанії, які мають системний людський контроль над використанням ШІ в маркетингу, отримують на 67% кращі результати ніж ті, хто використовує ШІ без участі людини.
Навмисні паузи в менеджменті
Для менеджерів friction-maxxing стає способом по-новому подивитися на щоденні процеси — не через ще більшу оптимізацію, а через продуктивне сповільнення там, де швидкість уже починає шкодити:
Коли технології беруть на себе дедалі більше, людське перестає бути «за замовчуванням» — його доводиться свідомо зберігати. Передбачається, що у 2026 році організації, які навчаться балансувати між зручністю і навмисним сповільненням, матимуть сильніші команди, сміливіші ідеї та більш виражену конкурентну перевагу.
Бажаєте отримувати дайджест статей?
