4 гучні події липня у сфері бізнесу і технологій | Бізнес-школа Laba (Лаба)
Для відстеження статусу замовлення - авторизуйтесь
Введіть код, який був надісланий на пошту Введіть код із SMS, який був надісланий на номер
anastasiiasytar@gmail.com
Код дійсний протягом 2 хвилин Код з SMS дійсний протягом 2 хвилин
Ви впевнені, що хочете вийти?
Сеанс завершено
На головну

Пошук

Зміст

«Сині екрани смерті» на Times square, зрада американського банку Mercury, а mono та Сільпо — в топі світових рейтингів

4 гучні події липня у сфері бізнесу і технологій.

654-66a8989f46dab047836766.gif

Липень засліпив нас контрастними новинами та інфоприводами, і всі вони мають глобальний вплив на свої індустрії.

  • OpenAI намагається зі свіжими силами розігнати ШІ-революцію, запустивши нову бюджетну версію ChatGPT. Однак повальна втома користувачів від штучного інтелекту грає не на руку компанії.
  • Водночас глобальний IT-збій через антивірус CrowdStrike змусив мільйони людей переосмислити своє ставлення до технологій та ще раз переконатися: чим масовішим стає їхнє впровадження, тим масштабнішими можуть бути збитки від краху системи. Цього разу все обійшлося легким переляком — зокрема від оновлення постраждало 8,5 млн пристроїв з OS Windows і було скасовано 5 тис. рейсів по світу. 
  • І ще одна шокова подія: тепер вже колишній улюбленець українських стартаперів — американський банк Mercury — викликав обурення через закриття рахунків громадянам України. Таким чином він прирівняв нашу державу до країн-терористів росії, білорусі та Північної Кореї.  
  • Однак є і новини, що зігріють серця українців, — їх ми заготували насамкінець. Тож заварюйте каву та занурюйтеся в детальний огляд сенсаційних новин липня від Laba.

Понад 5 тис. скасованих авіарейсів у всьому світі: глобальний IT-збій через CrowdStrike

У п’ятницю, 19 липня, о 7:09 за київським часом американська кібербезпекова компанія CrowdStrike, улюблениця Волл-стріт, викотила оновлення своєї програми Falcon Sensor. Це хмарний сервіс безпеки, що моніторить загрози в режимі реального часу. Так почався хаотичний ранок для клієнтів CrowdStrike —бізнесів зі списку Fortune 500, світових банків, медичних та енергетичних компаній по всьому світу.

Злощасне оновлення мало критичні помилки. Як виявилося, їхній сервіс дав збій та «пропустив» несправний файл у системи кінцевих користувачів. Це оновлення було спрямоване на сканування OS Windows для виявлення кіберзагроз. Тому, коли пошкоджений файл сягнув кінцевих точок — встановлена OS видалилася, і люди в усіх куточках планети побачили BSoD.

Згідно з дописом у блозі Microsoft від віцепрезидента з корпоративної безпеки та безпеки OS Девіда Вестона: неналежно протестоване оновлення «поклало» 8,5 млн кінцевих точок глобально — це становить менше ніж 1% всіх пристроїв Microsoft. Відсоток здається невеликим, однак і цього вистачило, щоб tech-збій набрав масштабних та загрозливих обертів.

Замість привітних яскравих рекламних банерів на Таймс-сквер у Нью-Йорку похмуро замерехтіли «сині екрани смерті»:

  • бізнес новини
  • бізнес новини
 

Понад 5 тис. авіарейсів було скасовано по всьому світу — зі 110 тис. запланованих. Людям довелося ночувати в аеропортах. Зокрема постраждали американські авіакомпанії American Airlines, Delta Airlines та United Airlines.

  • бізнес новини
  • бізнес новини
 

У багатьох організацій виникли складнощі з ПЗ для розрахунку заробітної плати співробітникам, що створило проблеми для компаній, які платять щотижня.

Постраждала і сфера охорони здоров’я. Національна служба охорони здоров'я Великобританії заявила, що внаслідок збою не відповідали такі системи: сервіси технічної підтримки, системи бронювання транспорту, ПЗ для розпізнавання голосу та інші. Багато пацієнтів мали складнощі з записом на прийом до лікаря. 

В Україні «лежали» сервіси «Нової Пошти», Sense Bank, Vodafone.

Трохи більше ніж за годину, о 8:27 за київським часом, CrowdStrike виявив проблему та відкотив оновлення. Однак, за словами експерта з кібербезпеки Гіта Ренфроу, мільйони комп’ютерів з OS Windows вже були залучені до циклу оновлення. Тож це «відкочення» допомогло лише тим, хто не встиг оновитися. 

Ті ж системи, що видавали BSoD, потребували допомоги IT-адміністраторів — слід було відновитися через «безпечний» режим та видалити пошкоджений файл вручну. Це погана новина для тих бізнесів, які мали не один пристрій, а тисячі комп’ютерів.

Хаос, що спричинив збій CrowdStrike, породив десятки мемів, які розлетілися мережею. Наприклад, Microsoft зі свого боку рекомендував користувачам перезавантажити систему (до 15 разів!) — про це компанія написала на сторінці Microsoft Azure. Люди, які втратили свої багаторічні напрацювання, проєкти й важливі дані через BSoD, саркастично поставилися до такої рекомендації.

  • бізнес новини
  • бізнес новини
  • бізнес новини
 

Також у розпал кіпішу вигулькнув псевдоспівробітник CrowdStrike на ім’я Вінсент Флібустьєр, який буцімто взяв на себе відповідальність за невдале оновлення. У своєму профілі в X Флібустьєр написав: «ex-працівник CrowdStrike, несправедливо звільнений».

Це виявилося фейком. Насправді Флібустьєр — письменник-сатирик, який заснував бельгійське медіа пародійних новин. На його думку, людей приваблюють історії, що підтверджують їхні упередження. 

Утім, піаритися на чужих нещастях — не найкраща ідея. Фейковий «герой дня» отримав багато хейту: наприклад, один користувач проклинав Флібустьєра, адже через горе-оновлення втратив книгу, над якою працював 8 років.

Станом на четвер, 25 липня, CrowdStrike повідомив на своєму сайті, що сервіс відновлено для більше ніж 97% систем Windows. Наразі експерти не прогнозують масштабних збитків для репутації CrowdStrike або різкого падіння продажів продукту. Втім, усі були попереджені: навіть передові рішення можуть давати збій через найбільший ризик у сфері IT — людський фактор.

Зрада Mercury: українські фаундери більше не зможуть користуватися своїми рахунками в американському необанку

Приголомшливу та прикру новину про те, що американський необанк Mercury вирішив заблокувати рахунки українських стартаперів, повідомив 22 липня співзасновник Petcube Ярослав Ажнюк у своїх соцмережах

В імейлі йдеться про втрату доступу до акаунтів для тих компаній, засновники яких мають паспорти рф, білорусі, Куби, Ірану, Північної Кореї, Сирії, Венесуели та України. До 6 серпня стартапи ще матимуть повний доступ до рахунків, однак 13 серпня їх буде заблоковано остаточно. 

«Це трохи не те партнерство, на яке заслуговує країна, що стримує навалу варварів зі сходу на західну цивілізацію», — прокоментував Ажнюк.

Ярослав — один із багатьох засновників з України, які того ж дня отримали листи з поміткою URGENT від Mercury про припинення підтримки їхніх рахунків. Фінтех-компанія пояснює це переглядом своїх політик. В заяві необанку на запит клієнтів йдеться:

«Хоча на Україну не накладено комплексних санкцій, кілька регіонів країни все ж потрапили під них. Раніше ми використовували регіональну модель, щоби підтримувати якомога більше клієнтів з України, однак нам стає дедалі складніше дотримуватися цієї політики. В майбутньому ми можемо переглянути наше рішення та змінити його».

Той факт, що наша країна опинилася в одному списку з військовими злочинцями, викликав обурення в українській спільноті підприємців. Кирило Мазур, співзасновник та CPO в HappyMonday, зазначив виданню Sifted: «Сервіс Mercury виглядав як прогресивне та інноваційне рішення», і цю думку поділяло багато інших стартаперів.

Мазур та українські засновники успішних стартапів часто обирають реєстрацію компанії в Делавері, щоби підготувати собі платформу для виходу на ринок США.

Після весняного банкопаду у 2022 році та краху SVB (Silicon Valley Bank) необанк Mercury став гарним рішенням для багатьох стартаперів. Тут можна було дистанційно відкривати рахунки, виплачувати заробітну плату, робити перекази в Україну.

Аж ось на початку липня 2024 Кирило Мазур намагався здійснити виплати працівникам в Україні та Польщі через Mercury — і виявив, що послуга стала недоступною. Одержувачі з українськими паспортами більше не мали змоги отримувати гроші.

«Наші виплати зупинилися майже на тиждень, — розповідає Мазур. — Ми швидко переказали кошти на рахунок Wise Business, щоб команда змогла вчасно отримати виплати. Однак це був дуже тривожний дзвіночок для наших бізнес-операцій та фінансової стабільності компанії».

Альона Мисько, CEO та фаундерка fintech-компанії Fuelfinance, мала акаунт у Mercury понад 3 роки. Після оновлення від Mercury Альона написала листа хедам банку — Іммаду Акхунду (CEO) та Джейсону Чжану (COO) — з вимогою прояснити ситуацію та виклала скриншоти у своєму LinkedIn:

  • бізнес новини
  • бізнес новини
  • бізнес новини
 

У своєму листі до Мисько Чжан погоджується з тим, що рішення Mercury є несправедливим для українських фаундерів, однак надати підтримку їхня компанія наразі не може. Також COO Mercury зазначає, що ніхто і не думав прирівнювати Україну до росії. Тут йдеться саме про комплаєнс та ризики для необанку через роботу з регіонами України, що перебувають під санкціями США.

У відповідь на лист Чжана фаундерка дивується, чому Mercury (мільярдний ентерпрайз з яскравими талантами) не може відрізнити українські регіони від російських.

На хвилі розголосу Акхунд опублікував у своєму LinkedIn допис, в якому називає останній тиждень важким для себе та деяких клієнтів Mercury. 

Акхунд знову згадав Україну в одному списку з державами-терористами та зазначив, що кількість клієнтів у країнах, підтримку яких Mercury припиняє, — зовсім незначна (менше ніж 1%). 

У контексті України як потенційно цікавого ринку для Mercury — цей факт виглядає жалюгідним, адже наша країна має надзвичайно сильне інноваційне середовище. В Україні більше компаній-єдинорогів, ніж у всій Східній Європі (серед них — GitLab, Grammarly, Genesis, People.ai, Firefly Aerospace).

Натомість CEO Mercury пожалівся на те, що Україна — важкий для компанії ринок. Все це виглядає так, наче необанк злякався штрафів та позовів через співпрацю з Україною, 20% територій якої перебуває під санкціями (за словами Акхунда).

Втім, українські засновники вже готові переборювати всі складнощі. Кирило Мазур у пості в LinkedIn дякує fintech-платформі Brex за готовність прийти на допомогу стартаперам з України та пропозицію перенести кошти з Mercury на її рахунки. Також гарними альтернативами будуть Wise та Payoneer, однак варто пам’ятати, що вони є провайдерами банківських послуг, а не незалежними банками.

«Стійкість, адаптивність, безперервне бізнес-планування та антикризовий менеджмент — не просто fancy-слова для українських підприємців», — підсумовує Мазур прикрий кейс.

GPT-4o mini: чи зможе OpenAI стати монополістом на ринку ШІ завдяки новій бюджетній версії ChatGPT

18 липня творець ChatGPT, компанія OpenAI, повідомила про запуск невеликої та бюджетної версії свого чат-бота — GPT-4o mini. Ціна продукту складає 15 центів за 1 млн вхідних токенів та 60 центів за 1 млн вихідних, що робить його на 60% дешевшим за GPT-3.5 Turbo. Наразі нова версія підтримує текст і зображення, а в майбутньому стануть доступними відео та аудіо.

OpenAI позиціює GPT-4o mini як «просунутий, cost-ефективний інтелект». Компанія стверджує, що за обсягом даних новий чат-бот перебуває на тому ж рівні, що й інші невеликі моделі — Llama 3 8b, Claude Haiku та Gemini 1.5 Flash. 

Однак GPT-4o mini — швидша, бюджетніша та розумніша за конкурентів. Показник MMLU в неї становить 82%, за даними Artificial Analysis, — тобто ця модель краще за інші розпізнає та розуміє мову в багатозадачному режимі:

OpenAI має бачення, що невеликі мовні моделі обійдуть більші (типу GPT-4 Omni, Claude 3.5 Sonnet) якраз завдяки своїй доступності й швидкості. До них усе частіше звертатимуться розробники, якщо треба виконати багато простих задач за допомогою ШІ.

Чи дійсно OpenAI знову передбачає нові тенденції на ринку? Запуск бюджетної моделі GPT-4o mini дає нам кілька сигналів для аналізу. Отже, чому OpenAI робить ставку на неї?

#1. Компанія не полишає сподівань зробити ШІ мейнстримом і стати монополістом 

OpenAI все ще намагається проникнути в усі куточки світу споживача, виступаючи апологетом ШІ-революції, кінцева мета якої — зробити технологію зрозумілою та доступною кожному. 

Втім, очевидно, що революція загальмувала, адже доєдналося забагато гравців на ринку, і кожен із них має тотожне бачення щодо майбутнього штучного інтелекту. Цього досить, щоб новаторська ідея втратила свій початковий вогник.

OpenAI може також відчувати складнощі з заходом на мас-маркет, адже по суті вона є дослідницькою організацією штучного інтелекту (початково — не комерційною). А ось такі компанії, як Microsoft, мають прямий доступ до гаджетів масового ринку, в які можна було б інтегрувати ШІ-чат-бота.

#2. Намір OpenAI повернути високі показники залучення до свого продукту за допомогою нової бюджетної моделі

OpenAI перебуває під тиском конкурентів — великих компаній, таких як Google та Meta, і це є однією з ключових загроз для ChatGPT. Через те, що з’явилося багато альтернатив цій моделі, — трафік чат-бота падає.

За даними аналітичної платформи Similarweb, використання ChatGPT сягнуло піка у травні 2023 року. Саме тоді, на хвилі хайпу, набралося 1,8 млрд відвідувань — продукт був новинкою, всі бажали затестити чат-бота. Однак вже у грудні 2023 трафік впав на 7%, а в січні 2024 — на 11%. Це свідчить про те, що, як би цього не бажали творці ChatGPT — бот не став мейнстримом.

На думку експертів, початковий прорив цієї мовної моделі призупинився, і тепер продукт повертається до нормальних темпів зростання. Якщо ж запитати в самого ChatGPT 3.5, в чому причини відтоку, бот називає такі: конкуренція, надочікування користувачів, алгоритмічні обмеження та відчуття того, що новинка втрачає свій гострий присмак.

Розмірковуючи над тим, чи вдасться новій моделі ChatGPT стати мейнстримом, варто згадати нове явище, відоме як повальна втома від ШІ (AI fatigue). Величезна кількість ШІ-інструментів, їхня масова інтеграція в робочі процеси та перенасичення медіапростору новинами про ШІ — все це почало викликати у споживачів втому.

Люди відчувають розчарування в продуктах ШІ через нереалістичні очікування від них. Маркетинг цих інструментів запевняє, що вони здатні розв’язати будь-яку бізнес-задачу, мислити на людському рівні, але в реальності все не так. 

Крім цього, зростає острах перед зловживанням ШІ. Згідно з дослідженням Ipsos, приблизно троє з чотирьох американців стурбовані тим, що АІ порушить конфіденційність даних та генеруватиме зміст, який неможливо буде відрізнити від створеного людиною.

Втома від штучного інтелекту, недовіра та розчарування, а також страх перед можливими катастрофічними наслідками через масове впровадження ШІ — основні бар’єри, які гальмують прорив технології. З цим і доведеться мати справу OpenAI в найближчому майбутньому.

monobank — у рейтингу топових необанків світу, а «Сільпо» — в списку найкращих супермаркетів Європи

12 липня Олег Гороховський повідомив, що monobank вдруге потрапив до глобального рейтингу найкращих fintech-компаній світу. 

Цей рейтинг було створено виданням CNBC у партнерстві з аналітичною компанією Statista. Його мета — оцінити гравців інноваційного фінансового сектора у 8 категоріях: альтернативні фінанси, банківські рішення, бізнес-процеси, цифрові активи, фінансове планування, необанкінг, платежі та управління капіталом. Було досліджено понад 2 тис. компаній та визначено більше ніж 20 тис. різних показників.

monobank був обраний одним із 36 найкращих світових необанків. Серед інших переможців у цій категорії — Nubank, Monzo, Revolut. Загалом лідером за кількістю обраних провідних fintech-компаній є США (116 компаній), на другому місці — Великобританія (30), на третьому — Індія (11).

Universal Bank (monobank — роздрібний продукт цього банку) посідає 5 місце за виторгом серед банків в Україні (15,79 млрд, 2024 рік — рейтинг Opendatabot). У 2019 кількість клієнтів «банку в кишені» сягнула 1 млн, у 2024 — вже 8,5 млн

monobank не втомлюється підтримувати свій імідж «банку для людей» — і постійно створює нові креативні продукти. З останнього: у травні 2024 було запущено сервіс «гнучких проїзних» у Миколаєві спільно з Миколаївтрансом (користувач може обрати термін дії проїзного та вид транспорту).

Україна є переможницею не лише в рейтингах у сфері банкінгу. У липні журнал про роздрібну торгівлю European Supermarket Magazine (ESM) включив три супермаркети «Сільпо» до рейтингу Europe’s Finest Store 2024. Сюди увійшли:

  • Львівський магазин «Сільпо» в стилі неофолк

  • «Сільпо» в стилі «гоблінкор», який відкрили в Білогородці

  • Яворівський супермаркет «Сільпо», присвячений гутництву

Нагадаємо, що мережа «Сільпо» є також переможницею в номінації «Супермаркет року в FMCG» премії RAU Awards-2023 від Асоціації ритейлерів України. Мережа налічує 304 супермаркети в 60 містах України та 4 делікатес-маркети Le Silpo — в Києві, Дніпрі, Харкові та Одесі.

Бажаєте отримувати дайджест статей?

Один лист з найкращими матеріалами за місяць. Підписуйтесь, аби нічого не проґавити.
Дякуємо за вашу підписку!