Як lifecell боровся за незалежність | Бізнес-школа Laba (Лаба)
Для відстеження статусу замовлення - авторизуйтесь
Введіть код, який був надісланий на пошту Введіть код із SMS, який був надісланий на номер
anastasiiasytar@gmail.com
Код дійсний протягом 2 хвилин Код з SMS дійсний протягом 2 хвилин
Ви впевнені, що хочете вийти?
Сеанс завершено
На головну

Пошук

Зміст

Ми стартували з думки «Або виборемо своє місце, або зникнемо»

Андрій Лебедєв розповідає, як lifecell боровся за незалежність.

cover-66d0814245d85109077933.webp

​До Дня Незалежності України Laba запитує українські бізнеси про те, як це було — боротися за ринок, клієнтів та прибутки тоді, коли команда нашого журналу ще ходила до школи. 

Історія lifecell починається в далекі 90-ті з компанії «Астеліт» і стільникового провайдера DCC. А з 2005 стартує власне life:). На той момент в Україні було близько 10 провайдерів мобільного та бездротового звʼязку і точилася боротьба за 3–4 місця, які залишаться на ринку. Андрій Лебедєв у компанії з того часу і дотепер. Починав з інженерного відділу, а зараз займається стратегічним розвитком. 

Для Laba Андрій розповів, що було найскладнішим за 20 років та коли на цьому шляху сенс слова «незалежність» відчувався найбільш виразно. 

Більше історій про те, як українські бізнеси боролися за незалежність, — у спецпроєкті.

У перший рік кожного дня звучало запитання «Скільки базових станцій ми запустили сьогодні?»

У компанії було кілька ключових викликів: криза 2008, анексія Криму, війна, яка розпочалася на сході країни у 2014 році, та найбільший виклик — початок повномасштабного вторгнення рф у 2022. 

Але цього разу хотілось би розповісти про перші роки — на самому початку було особливо складно, швидко та інтенсивно. Тоді за пару років мобільний зв'язок з нішового сервісу для найбагатших або найбільш ділових людей перетворився на масову послугу. Це видно на цифрах: у 2003 у всій країні було 6 млн абонентів, а вже за 3 роки — стало 44 млн. 

Ми заходили на ринок, коли Київстар та UMC (зараз Vodafone) вже мали впевнені позиції, а близько 10 інших провайдерів звʼязку змагалися за абонентів. Нам тоді в дуже короткий термін потрібно було набрати персонал, розбудувати мережу по всій країні, систему продажів, створити бренд тощо. Ми розуміли: або витримаємо, або не виживемо взагалі. 

Як бачите, витримали. Це сталося завдяки великим інвестиціям та фокусу на результат. Пригадую, тоді у відповідь на запити чи завдання до колег ми найчастіше отримували одне слово — Done. Ніяких запитань, ніяких коментарів. Просто «зроблено». 

А запитання, яким починались усі наради, було «Скільки базових станцій ми запустили сьогодні?». І дійсно, станцій тоді запускалося так багато, що наступного року ми отримали нагороду за найшвидше розгортання. 

Після спринту почався марафон 

Другий складний етап почався у 2009 році. Усе йшло добре, аж поки не сталася світова фінансова криза, яка зачепила й Україну. Курс гривні впав, і ми зрозуміли, що як раніше вже не буде. Треба скорочувати витрати й підвищувати операційну маржу, яка на той момент складала всього 20% (нині — понад 50%). 

Це все одно що ти біжиш спринт, фінішував третім, але тут тобі кажуть: вибач, але треба ще марафон пробігти. Тоді, щоб вижити, ми мали бути не найшвидшими, а найефективнішими. Тими, хто витрачає найменше ресурсів, виконуючи ту саму роботу. 

Схожа ситуація була й у 2013–2014 роках, коли ми інвестували багато грошей в технологію 3G, але суттєвого зростання в доходах не відбулося, а паралельно сталася Революція гідності, анексія Криму та окупація частини країни.

Рекомендуємо прочитати:

preview-66d6fc081fe3a153555546.webp

Наше внутрішнє гасло: «У нас просто немає інших варіантів»

Читати

Мета 777: коли наша незалежність відбулася

Це все — довга передісторія до того, що на самоокупність ми вийшли лише у 2020 році. У нас тоді була мета «777»: 7 млн абонентів, 7 млрд доходу і 7 млн прибутку. 

Коли наприкінці 2020 ми досягли всіх цілей, я відчував, що це — незалежність. Бо ми більше не мусили просити гроші в материнської компанії Turkcell, могли впевненіше приймати рішення та самостійніше впроваджувати проєкти. Звісно, ми так само звітували перед інвесторами, але внутрішні відчуття змінилися. 

«Вільно мобільно» — це для нас не маркетинговий копірайт, а суть компанії

Ще загалом для мене бренд lifecell — про незалежність. Просто ми використовуємо інше, простіше, розмовне слово, прикметник «вільний». Вся історія компанії пронизана цим словом. Навіть один із наших перших тарифів — «Вільний life:)». Бо зв‘язок в принципі тоді давав свободу пересування та спілкування. 

А один із найуспішніших наших тарифів — теж «Вільний life:)» з опцією «нуль всередині мережі». Коли я купив перший стартовий пакет, одна хвилина розмови коштувала скількись копійок чи гривень. Тому коли ми першими запропонували спочатку 500 хв безплатно всередині мережі, а потім цілковитий безліміт і нуль — це був справжній бум. 

Свобода є частиною ДНК компанії та проявляється в усіх її діях: від тарифів, послуг, у змінах на ринку, які відстоює компанія (з останнього це був національний роумінг), — і до свободи працівників (наприклад, виконувати свою роботу з будь-якого місця світу). 

Бажаєте отримувати дайджест статей?

Один лист з найкращими матеріалами за місяць. Підписуйтесь, аби нічого не проґавити.
Дякуємо за вашу підписку!