Американського економіста Джоеля Вайльдфогеля цікавило, наскільки точно оцінюють вартість подарунка ті, хто його отримав. Він опитав 150 американців та виявив, що справжня ціна різдвяних подарунків у середньому на 10–30% вища, ніж її оцінка. Іншими словами, ті, хто отримує подарунки, навряд чи купили б їх за ті гроші, які заплатили дарувальники.
Згодом ще двоє дослідників спробували розібратися, звідки береться ця «мертва вартість» — частинка суми, яка витрачається дарма і невідчутна для отримувача. Вони попросили 99 пар друзів обрати навушники — для себе та в подарунок. Коли респонденти шукали навушники для друзів — значно менше звертали увагу на ціну (тобто були готові заплатити більше), ніж коли обирали собі. При цьому чим менше інформації про вподобання отримувача вони мали, тим більшу суму були готові витратити.
За надто дорогими подарунками може стояти й спроба компенсувати невпевненість, і бажання висловити цінність людини у вашому житті, і навіть сором за свої справжні фінансові можливості.
Психологиня Крістіна Муляр пояснює, як перестати міряти подарунками цінність людини у вашому житті, і розповідає, як вона дарує та приймає подарунки без розчарувань.
#1. Чому нас вчать, що головне — не подарунок, а увага, але ми все одно любимо дарувати дорогезні речі?
Є велика різниця між тим, що дорослі говорять і що вони роблять. Наприклад, кажуть, що головне — увага, а потім самі роблять або приймають коштовні подарунки. Дитина бачить емоції захвату, чує коментарі про вартість — і помічає, що правила та практика розходяться.
А ще увага — це, звісно, добре, але ніхто не пояснює, що воно таке та як нею замінити подарунок. Альтернативного досвіду теж немає: ми не знаємо, які можуть бути варіанти, коли бюджет обмежений, а зробити щось особливе все одно хочеться.
#2. Де межа вартості подарунка?
Є певний сенс у подарунках, які вище за бюджет. Так ми хочемо показати дорогим людям, що вони для нас мають особливе значення, що для них ми готові зробити щось екстра, щось більше, ніж насправді можемо.
Коли я особисто роблю близьким дорогі подарунки, це для мене демонстрація особливого ставлення до людини: «я стараюся для тебе, бо дуже тебе ціную». Але це бажання має межу — я можу зробити зусилля, щоб заощадити ці гроші та відкласти, можу підзаробити, але точно не піду в банк брати кредит.
Якщо ви часто витрачаєте на подарунки більше, ніж можете собі дозволити, перевірте три речі:
- Наскільки реалістичне ваше екстразусилля? Воно має відштовхуватися від ваших можливостей, а не бажань — або можливостей іншої людини. З подарунками, як і з багатьма іншими речами в житті, важливо бути в контакті з реальністю.
Якщо я зранку захотіла піти на пляж засмагати, вийшла, але почався дощ — немає сенсу продовжувати йти на пляж, потрібно змінити плани. Так само і з подарунками: є бажання, а є реальність. Причому не обовʼязково приймати рішення дарувати дешевші речі. Якщо для вас дійсно важливо зробити саме цей подарунок, можна або підзаробити, або заощадити й не купити щось собі, або відкладати потрошку кілька місяців — це може бути будь-яке рішення. Важливо, щоб воно засновувалося на розумінні реальності й обмежень. І чим більше звʼязку з реальністю, тим більше альтернативних варіантів. - Чи не керуєтеся ви упередженням «дорогий = найкращий»? Давайте чесно: ми ніколи не знаємо, чи сподобається людині подарунок, якщо не йдеться про пункт з вішлиста. А вартість подарунка ніяк не страхує вас від поразки.
- Чого ви хочете насправді, коли даруєте щось занадто дороге? Важливо, щоб ви виходили саме з бажання, сформульованого через ваше «я».
«Хочу, щоби подарунок їй сподобався», «Хочу, щоби подарунок зробив його щасливим», «Хочу, щоб вони зрозуміли, як сильно я їх люблю» — погані версії. Просто тому, що ви не можете контролювати почуття інших.
Краще — «Хочу зробити подарунок, щоб висловити почуття».
#3. Що робити, коли почуваєшся незручно, бо не можеш дозволити купити дорогий подарунок?
Сказати собі, що робити дорожчий подарунок через почуття провини — це навіть звучить дивно.
Якщо дарувати щось з обовʼязку, щоб виправдати чиїсь очікування, щоб «не виглядати поганою людиною» чи тому, що «незручно не подарувати», — краще не робити цього взагалі.
#4. Як коректно пояснити людині, що дорогого подарунка від вас цього разу не буде?
У ситуаціях, коли кортить подарувати щось класне, а бюджет обмежений (і цього не змінити), просто поговоріть з людиною. Скажіть, що вам би дуже хотілося зробити для неї щось приємне і зараз ви можете дозволити собі подарунок на ось таку суму. Запитайте, чи немає якихось бажань, які ви можете закрити на ці кошти.
Так ви покажете людині, що думаєте і дбаєте про неї. А рішення про подарунок, який сподобається, прийме той, хто знає про це найкраще.
Причому тут теж може бути яке завгодно рішення: і конкретна річ у рамках вашого бюджету, і кілька аналогічних за ціною варіантів на вибір (щоби зберегти інтригу), і пропозиція обʼєднати зусилля з кимось іншим та придбати щось дорожче разом.
#5. Як робити вішлисти, щоб не виглядало так, ніби ти вимагаєш подарунок?
Неможливо зробити так, щоб хтось щось не думав. Ми на це не впливаємо.
На що ми впливаємо — так це на себе. Хочете зробити список бажань і показати його близьким, щоб не отримувати те, що вам не подобається? Зробіть це. Наступний крок — за ними.
Хтось дійсно може сприйняти це як наглість, хтось подумає: «Фух, дякую мільйон разів, що спростила мені життя», а хтось скаже: «Дякую, але хочу зробити сюрприз». І кожна з цих реакцій — ок. Просто вам не треба покладатися на них, коли ви приймаєте рішення.
Все одно переймаєтеся? Тоді перш ніж скидати вішлист, спитайте, чи людина хоче його отримати. З мого досвіду, більшість людей — за. А всі, хто ні, можуть зробити свій крок назустріч вам: запропонувати власні варіанти подарунків на вибір або зробити сюрприз.
Особисто я постійно користуюся вішлистами: і для дітей, і для себе. Раніше робила це сама в Excel, з цінами та посиланнями. Зараз користуюся спеціальним сервісом для цього — так набагато зручніше, і я не знаю, хто саме забронював подарунок, тож залишається елемент інтриги. Мій вибір — Rewish, але на українському ринку також є кілька альтернатив зі схожим функціоналом та зручною безплатною версією. Наприклад, Bazhannya або Wishpicks.
Цьогоріч я вже половину новорічних подарунків сама для себе купила, віддала ці пакунки друзям та рідним, а вони — передали мені за них кошти. Тепер чекаю на свята, і всі в плюсі: рідні не витрачатимуть час на пошуки та не переплачуватимуть за те, що мені, можливо, і не треба. А я отримаю саме те, що принесе мені радість. Сюрпризи я довіряю робити лише чоловіку, бо він ще жодного разу не прогадав.
Бажаєте отримувати дайджест статей?
