Спершу видавці вкладаються в книжку ще до її друку: купівля прав, переклад, верстка та власне друк тривають від кількох місяців до пів року. Відтоді, як книжка опиниться на полицях книгарень, мине ще від кількох місяців до року, поки інвестиції повернуться.
Це складний бізнес заморожених коштів, і щоб розібратися, як усе влаштовано, ми запустили спецпроєкт. Вже дослідили, чи прибутково мати видавництво під час війни та як видавці вирішують, які книжки наступними опиняться на полицях читачів.
У третьому тексті фокусуємось на історіях успіху. Розбираємо, як видавництва, попри всі труднощі, зростають: нарощують наклади, диверсифікують прибутки та стабілізують кешфлоу.
#1. Відкрити свою мережу книгарень
Великі мережі можуть просити у видавництв знижки на книги на рівні 30–45%. При цьому виплати за продажі книг зазвичай надходять на рахунки видавництв лише після того, як розпродано весь наклад. Саме з цих причин власна мережа книгарень для видавництва — хороший спосіб не лише продавати книги на своїх умовах, але й стабілізувати грошовий потік.
Перша мережа книгарень від видавництва — «КСД» — запустилась у 2006, і зараз вона є однією з лідерів ринку. З 61 крамницею вона є другою після незалежної «Книгарні Є», в якої наприкінці 2024 працювало 72 роздрібні точки.
Згодом з’явилися книгарні від «Видавництва Старого Лева». Наразі в мережі 12 крамниць: у Львові, Дніпрі, Києві, Одесі та Івано-Франківську.
І хоча відкриття першої книгарні у Львові було скоріше випадковістю, ніж бізнес-планом, експеримент видався більш ніж успішним. Зараз продажі через власні канали (в книгарнях і на сайті) дають до 40% місячного обороту, ділиться директор «ВСЛ» Микола Шейко. При цьому книгарні продають утричі більше книжок, ніж сайт.
Директорка видавництва Vivat Юлія Орлова розповідає, що інвестиції в книгарню окуповуються орієнтовно за 2 роки. Прискорити процес можуть супутні продажі: кава, чай, тістечка або вино. Зокрема бар може приносити до 30% прибутку. Зараз у мережі Vivat — 10 власних точок продажу, з них 3 — у форматі книгарні-кав’ярні.
Видавництво «Книголав», що потрапило до списку Next 250 від Forbes, також відкриває свої фірмові магазини. Наразі їх 3 в Києві, але це лише початок.
За оцінками ритейлерів та видавців, книгарень в Україні досі недостатньо, тож цей ринок ще точно буде зростати.
#2. Краудпаблішинг та передзамовлення
Один із робочих способів стабілізувати кешфлоу для видавництв — продавати книжки за перезамовленням. Це роблять майже всі українські видавці. Видання, які ось-ось вийдуть друком, анонсують на сайтах і в соцмережах, пропонуючи знижки. Зазвичай невеликі — 10–20%, але достатні, щоб стабілізувати кешфлоу та стимулювати продажі за власними каналами, заощаджуючи на комісіях великим мережам книгарень.
Можна ще радикальніше — як видавництво Komubook. Це перший в Україні проєкт, який працює за принципом краудпаблішингу. Механізм наступний: видавництво обраховує, скільки коштуватиме видати той чи інший тайтл, а потім читачі спонсорують книги, які видаються їм найцікавішими. Якщо впродовж 3 місяців бюджет на книгу збереться — видання буде, і кожен, хто вклався, отримає власний примірник. Якщо ні — гроші повертаються вкладникам.
Ця модель навряд чи приносить надприбутки, але чудово працює з ризиками мертвих накладів — непроданих книжок, що вимагають додаткових інвестицій в зберігання на складах або в маркетинг. Крім того, це дозволяє видавати нішеву літературу, зокрема перекладати українською філософів, як-от Мішеля Фуко або Славоя Жижека.
#3. Робити колаборації з бізнесом
Для видавництва «Лабораторія» книги в колаборації з бізнесами — спосіб закривати контентом ніші, на які бракує внутрішнього ресурсу. Принаймні саме це було метою на старті проєкту. Механіка співпраці така: бізнес частково фондує видання, а за це отримує певну частку накладу в корпоративну бібліотеку та лого на обкладинці.
За 2 роки завдяки бізнесам видавництво надрукувало близько десятка нових тайтлів. Серед партнерів — українські бізнес-гіганти, як-от ДТЕК, Genesis, Eva. У колабі з «Новою Поштою» навіть підібрали тематичну книгу — «Як морський контейнер зробив світ меншим, а світову економіку більшою» американського журналіста Марка Левінсона про торгове судноплавство.
Хоча на старті проєкту комерційний успіх видань у співпраці не був основною метою, деякі з книг, виданих у колабораціях з бізнесами, стали бестселерами. Наприклад, «Нові стоїки», яку «Лабораторія» видала за підтримки CEO Club, у 2022 потрапила в десятку книг із найбільшими продажами та досі тримається в топі.
#4. Додати в портфель книги про любов та вигадані світи
Ще у 2021 в рейтингу книжок із найбільшими накладами було 0 тайтлів жанру фентезі. У 2024 їх вже 18, і це п’ятий за популярністю жанр в українських читачів та читачок, згідно з дослідженням, яке наприкінці 2024 опублікував Укрінформ.
Усе це — відгомін світових трендів. Серійні фентезі від Сари Маас та Ребекки Яррос спершу захопили світовий букток, а потім повторили успіх на українському ринку. Зокрема наклад у 15 тис. «Четвертого крила» Яррос від видавництва «КСД» розлетівся в перші два дні, а загальна кількість копій книжок Сари Маас, яку з 2020 видає Vivat, вже перевищила 125 тис.
Один з яскравих прикладів того, як фентезі допомагає видавництвам нарощувати вагу на ринку, — Bookchef. У 2024 загальний тираж 10 топових бестселерів видавництва перевищив 350 тис., з них понад 70% — саме серійне фентезі. Серії «Переслідування Аделіни» та «Кров і попіл», видані Bookchef, увійшли й в загальноукраїнський топ 15 тайтлів з найбільшими накладами у 2024.
#5. Видавати дитяче, підліткове та young adult
За даними останнього опитування УІК і попри усталені стереотипи, українські діти в останні роки читають більше та з більшим задоволенням. Зокрема чверть опитаних читають щодня, а понад 40% — щотижня. Працювати з цією частиною аудиторії дуже вигідно — підтвердженням може слугувати видавництво «РАНОК», що є одним із найприбутковіших у країні та спеціалізується саме на книжках і підручниках для дітей.
У 2024 «РАНОК» відкрили підрозділ Readberry — видавництво, сфокусоване виключно на літературі для молоді. Топ 3 їхні книги за перший рік роботи мають загальний тираж близько 80 тис. примірників, при середньому в Україні 3–5 тис.
Ще один кейс — історія видавництва Artbooks, яке стартувало у 2015 з видання дитячої класики українською, а торік увійшло у 20 найприбутковіших. Буст стався після 2018, тоді компанія викупила ліцензію на видання книжок за мотивами дитячих ігор LEGO, Roblox, FORTNITE і Minecraft. Загальний наклад видань за Minecraft вже перевищив 500 тис. примірників.
У 2021 Artbooks вийшли на нове поле — книжки для дорослих. Якщо точніше, то в нішу young adult. Головна редакторка видавництва Марія Курочкіна розповідає, що аудиторія дорослого сегменту видавництва — це здебільшого жінки 18–25 років, які уважно стежать за новинками та оглядами в TikTok.
Останнє — важливо, бо видавши книжку young adult, яка залетіла у світовому TikTok, українські видавці можуть розраховувати на наклади в 5–10 разів більші за середні на ринку.
#6. Увірватися в букток
Пост блогера продає більше, ніж один день на книжковій виставці, каже Антон Мартинов, засновник видавництва «Лабораторія».
За хештегом #буктокукраїнською та #укрбукток у TikTok — понад 400 тис. публікацій. У довіднику книжкових блогерів з аудиторією понад 5 тис. підписників, виданому Українським інститутом книги наприкінці 2024, близько 120 бук-інфлюенсерів. При цьому не всі, хто відповідав вимогам, увійшли в рейтинг.
Прикметна риса книжкового ком’юніті в TikTok — у ньому немає безумовних лідерів або лідерок впливу. Тож коли книга виходить, а слідом за нею — сотні рілсів, — читачки (саме молоді жінки є рушійною силою спільноти) спокушаються на купівлю з відчуття fear of missing out.
Українська книжкова блогерка Юлія Проліт каже, що в буктоці продають емоції:
«Умовно кажучи, якщо на відео ви плачете над книжкою, то, скоріш за все, її підуть і розкуплять. Тому що всім цікаво, чому ви над нею плачете».
Останній тренд буктоку: видавці перетягують блогерів на свій бік. Не лише надсилають книжки для оглядів, які буктокери публікують у власних акаунтах, але й запрошують стати контент-мейкерами на сторінках видавництв. Найбільше з блогерами співпрацюють великі гравці. Наприклад, акаунти видавництва та мережі книгарень Vivat у TikTok наповнені виключно контентом книжкових блогерок. Акаунт «КСД» теж веде буктокерка. Крім того, про них часто на власних сторінках розповідають блогери-амбасадори: Діма Персик, Саша Шевченко.
#7. Розробити власний додаток для читання електронних книжок
До 2021 в Україні фактично не існувало ринку електронних книжок. Причин для цього було декілька.
Ліцензії на видання електронних версій зазвичай вимагають від видавця виплачувати більший відсоток роялті. Якщо на паперову книжку він становить 8–12%, то за продаж електронних власники прав просять 25–40% доходу з продажів.
Та навіть якщо видавництва наважувалися на цей крок, проблемним було обрати такий формат дистрибуції, який би не підживлював піратство. Деякі гравці ринку, як-от «Видавництво», взагалі відмовляються від електронного формату, оскільки не вірять у те, що онлайн-контент можна захистити.
Після виходу на ринок застосунків для читання е-буків на смартфоні або планшеті, як-от «Лібраріус» та Yakaboo, кількість «непаперових» продажів щороку зростає.
Частка е-книжок становить від 5% («КСД» та Vivat, які мають свої офлайн-книгарні, що збільшує частку продажів паперових видань) до 20% («Лабораторія» та Yakaboo, які мають власні додатки для читання).
Бажаєте отримувати дайджест статей?
