Січень показав, що зв’язок між політичними силами й tech-компаніями зростає. Цукерберг послабив політику модерації в Meta у відповідь на президентство Трампа, а той, своєю чергою, вплинув на долю TikTok, відтермінувавши його блокування в США. Змінюється саме розуміння ролі соцмереж: у фокусі вже не інтереси користувачів, а політичні умови, від яких залежить бачення компаній.
Занурюйтесь у наш січневий огляд і, як завжди, отримуйте свіжі погляди та аналітику найгучніших подій місяця:
— Скасування фактчекінгу в Meta: які мотиви мав Цукерберг і чи можуть тепер користувачі називати соцмережі захищеним простором. Кейс розібрали з Ольгою Снопок, аналітикинею цифрових платформ Громадянської мережі ОПОРА.
— Як Трамп відроджує TikTok: про національні інтереси американців, розподіл контролю над соцмережею та цінові перегони.
— «Київстар» на NASDAQ: які можливості отримає українська компанія після виходу на американську біржу. Проаналізували з лектором Біржового університету, інвестиційним радником Євгенієм Тригубченком.
Скасування фактчекінгу в Meta: які мотиви мав Цукерберг і чи можуть тепер користувачі називати соцмережі захищеним простором
7 січня Meta оголосила, що скасовує фактчекінг — політику модерації контенту, яка запобігала поширенню фейків серед понад 3 млрд користувачів Facebook, Instagram, Threads.
Цукерберг заявив, що колишня політика призвела до занадто сильної цензури, а завдяки відмові від фактчекінгу компанія повертається до цінності свободи слова:
Які мотиви насправді мав Цукерберг та якими будуть наслідки зміни політики модерації? Розбираємо кейс разом з Ольгою Снопок, аналітикинею цифрових платформ Громадянської мережі ОПОРА.
«Все почалося ще 2016 року, коли відбулись попередні вибори президента США, на яких (сюрприз) переміг Дональд Трамп. Ця подія — одна з основних причин, чому соцмережі почали відстежувати дезінформацію та видаляти її. Тоді були зафіксовані безпрецедентні масштаби поширення фейків, використання ботів, мереж сторінок, аби вплинути на результати голосування.
Аналітики визначили, що основними майданчиками поширення дези стали Facebook і Twitter. Соцмережі відчули тиск та розробили прозорі політики модерування контенту. Саме тому Meta (тоді ще Facebook) почала співпрацювати з незалежними фактчекерами, тобто сторонніми громадськими або іншими організаціями, які перевіряли дописи та повідомляли компанію про неправдивий контент.
Однак фактчекери ніколи не були прямими модераторами контенту, які ухвалюють кінцеве рішення про те, залишати якийсь допис на платформі чи видаляти. В Meta контент наразі модерується здебільшого за допомогою ШІ, втім, інколи до нього долучаються модератори. Це люди, які перевіряють скарги користувачів, якщо ШІ зі своїм завданням не впорався або якась подія потребує людського втручання.
Декілька тижнів тому Марк Цукерберг оголосив, що Meta припиняє співпрацю з цими сторонніми організаціями, бо вони часто є “політично заангажованими”. Однак це не означає, що Meta дозволяє публікувати дезінформацію на своїх платформах. ШІ продовжує модерувати контент, а модератори залишаються працювати всередині компанії.
Рішення Цукерберга означає, що незалежні організації не матимуть можливості впливати на перевірку контенту. Натомість цю роль “помічника” Meta передає користувачам: тепер кожен зможе повідомляти компанію про те, що побачив дезінформаційний наратив.
Тож тепер це зможуть робити не лише 2–3 організації на країну, а фактично кожен юзер Facebook, Instagram або Treads. Таким чином посилюється відповідальність користувачів.
Інша велика зміна стосується того, що Meta повертає в стрічку політичний контент, який з 2021 року вони дещо применшували, намагались трохи рідше показувати користувачам. Але юзери матимуть змогу його більше персоналізувати, тобто налаштувати, чи хочуть вони це бачити у своїй стрічці. Також Meta послабить обмеження щодо деяких тем, таких як міграція та гендерна ідентичність, але натомість будуть жорсткіше модерувати такі теми, як тероризм, наркотики або шахрайство».
Але перекладання відповідальності на користувачів може призвести до ще більшого засилля дези в соцмережах. Адже далеко не кожна людина має достатньо навичок та часу, щоб розбиратися в інформаційній сфері. Крім цього, користувачі можуть мати своє ставлення — упередження, схвалення — щодо того чи іншого вкиду. Враховуючи це, пересічна людина без навичок не зможе ефективно розпізнати складний алгоритм поширення дези:
«Цей алгоритм залежить від багатьох факторів. Ось які актори можуть ініціювати дезінформаційну кампанію:
Від того, хто ініціював створення дезінформаційної кампанії, залежить, скільки ресурсів буде на її поширення. Від ресурсів залежить те, які інструменти будуть використовуватись: координована мережа з сотень сторінок на різних платформах, використання фейкових акаунтів, ботів або тролів, застосування реклами або “рекомендованих постів” (як це зараз відбувається з картинками, згенерованими ШІ, у Facebook), щоб зробити контент вірусним.
Прояви свободи однієї людини не мусять порушувати кордони іншої. Щоб запобігати таким випадкам, мають існувати обмеження свободи слова. Адже без них вона перетворюється на хаос, де маніпулятивний або ненависницький контент стає частиною інформаційного простору, а суспільство втрачає можливість відокремлювати правду від дезінформації. І, на мою думку, компанії соцмереж мають нести відповідальність за це перед законом.
Але для того, щоб це сталося, хтось має взяти на себе відповідальність і почати процес ухвалення такого законодавства. Як приклад — ЄС, де потроху починає зʼявлятися відповідальність за поширення дезінформації».
Водночас видання Politico порівняло рішення Meta з «маркетингом для владних структур». Ольга пояснює, чому скасування фактчекінгу має політичні передумови:
«Відверто кажучи, для мене ситуація з Meta дуже схожа на те, що Цукерберг вирішив просто перестрахуватись напередодні повернення Трампа в президентське крісло. Останній протягом тривалого часу був заблокований у Facebook та Instagram через те, що підбурював так званий штурм Капітолія в січні 2021 року.
Крім того, Цукерберг критикував Білий дім за каденції Джо Байдена за тиск на Meta: казав, що той вимагав цензурувати певний контент про COVID-19 і свого сина Гантера Байдена. Тому тепер Meta не хоче виступати “арбітром правди” та прагне займати більш відсторонену позицію щодо модерування контенту.
Відмова від співпраці з фактчекерами, яку Цукерберг пояснив “політичною заангажованістю”, а також дозвіл на обговорення питань міграції та гендерної ідентичності (що є важливими компонентами програми республіканців) — усе це схоже на спроби “сподобатися” адміністрації Трампа.
До того ж майже всі зміни, які були анонсовані Цукербергом, зараз будуть вводитись у дію лише в США, а в решті світу — ні. Тож станом на зараз, скажімо відверто, це суто політичний крок Цукерберга, щоб не мати проблем із новим президентом, враховуючи їхні складні стосунки в минулому».
Через послаблення модерації в соцмережах зміниться поведінка користувачів:
«Сьогодні ми не можемо почуватися захищеними онлайн, бо постійно очікуємо, що інформація, яку бачимо, не є правдивою. Водночас є й інша тенденція: попри всі ці виклики, 73% українців споживають новини саме в соцмережах.
Надалі ми можемо побачити збільшення масштабів дезінформаційних кампаній та зростання використання мови ненависті. Як наслідок — користувачі соцмереж все менше довірятимуть інформації та будуть поступово відмовлятися від соцмереж. Політичні кампанії (зокрема й виборчі) ставатимуть все більш інтенсивними та ненависницькими, що впливатиме на суспільство, яке буде сильніше розділятися всередині.
Зрештою це призведе до зростання недовіри та ненависті в реальному житті. Для компаній тут теж мало позитиву: коли аудиторія почне залишати соцмережі, бізнеси втратять частку своїх прибутків, а зовнішнє регулювання з боку держави — посилиться».
Тому важливо захищатися від фейків уже зараз:
❗️ Не довіряти емоційно зарядженій інформації. Якщо повідомлення викликає сильні емоції, зупиніться та проаналізуйте інформацію перед поширенням.
❗️ Оцінювати джерело. Зараз підроблюють навіть новинні видання та сторінки в соцмережах. Стежте за тим, чи правильна адреса сайту, назва сторінки. Не довіряйте анонімним джерелам інформації (таким як Телеграм-канали), натомість краще довіряти перевіреним ЗМІ та офіційній інформації.
❗️ Перевіряти, чи є посилання в статтях, які ви читаєте. Часто фейкові новини не містять посилань на першоджерело. Будьте критичними до заяв, які неможливо перевірити або підтвердити.
❗️ Перевіряти дату публікації новини. Застаріла інформація може подаватися як нова.
❗️ Не довіряти невідомим акаунтам у соцмережах, особливо тим, які не мають фотографій та активності на сторінці, або ж мають надмірну активність (наприклад, багато постів за короткий час).
❗️ Якщо вам здається, що інформація підозріла — погуглити її або пошукати на сайтах фактчекерів (VoxCheck і StopFake).
❗️ Здійснити поглиблену перевірку інформації: наприклад, якщо десь використовується зображення, що здається підозріло знайомим з іншої новини, його можна пошукати через Google Lens. Багато інших OSINT-додатків, які можна використовувати для поглиблених досліджень, можна знайти в списку від Bellingcat.
❗️ Навчатися медіаграмотності. Є багато безплатних курсів, які допоможуть і навчать правильно поводитися з інформацією (наприклад, на платформах EdEra, Дія, Прометеус).
❗️ Не поспішати ділитися. Перш ніж передавати інформацію далі, перевірте, чи є вона правдивою.
❗️ Скаржитися на неправдивий контент. Більшість соцмереж дозволяють користувачам скаржитися на маніпулятивний та дезінформаційний контент. Використовуйте цю можливість, щоб зробити онлайн-простір чистішим.
Як Трамп відроджує TikTok: про національні інтереси американців, розподіл контролю над соцмережею та цінові перегони
У тогорічному квітневому огляді Laba проаналізувала початкові передвісники блокування соцмережі TikTok у США та визначила цю тенденцію як першу глобальну війну уряду проти технологічної компанії. Останні події січня 2025 стали кульмінацією, але не завершенням цієї боротьби. Розберемо цей кейс покроково. Що викликало таке занепокоєння в американського уряду і чи є докази неправомірної та загрозливої діяльності TikTok для користувачів?
Торік все більше урядовців схилялося до бачення, що TikTok вже давно перестав бути соцмережею, де постять DIY-кліпи, ролики з милими тваринами та вірусними челенджами. Натомість він став інструментом впливу китайського уряду на американських громадян.
На слуханні судового комітету Сенату в січні 2024 гендир TikTok Шу Цзі Чу не визнав, що ByteDance (материнська компанія TikTok) має зв’язок із комуністичною партією Китаю. Однак існують прямі докази протилежного. Зокрема:
- Згідно зі статтею в New York Magazine, ще у 2019 році відбувся витік документів, що містили вказівки для модераторів TikTok. Вони мали цензурувати відео, в яких згадується китайська релігійна група Фалуньгун, незалежність Тибету й площа Тяньаньмень — місце жорстокого розстрілу протестувальників.
- У 2022 році аналітики Newsguard (системи, що досліджує рейтинги довіри користувачів до понад 7,5 тис. новинних сайтів та платформ) виявили підозрілу діяльність алгоритмів соцмережі. Так, контент стосовно війни в Україні містив як правдиву, так і фейкову інформацію. А розслідувачі Wall Street Journal зафіксували велику кількість суперечливих та емоційних відео про конфлікт Ізраїлю та ХАМАСу, на яких було зафільмоване насильство з обох боків. Незабаром після цих викриттів TikTok тишком припинив роботу інструменту, що дозволяв відстежувати алгоритми політичних новин у соцмережі.
Американські урядовці розуміли, що китайський режим може отримувати доступ до конфіденційних даних своїх громадян і масово заражати пропагандою свідомість користувачів. Саме тому питання про блокування TikTok набуло національного значення для Штатів.
Тож у квітні 2024 року вже колишній президент США Байден підписав закон про захист американців від додатків, що контролюються іноземними ворогами (PAFACA). По суті, закон заборонив користування TikTok у США, якщо материнська компанія ByteDance не продасть свою частку некитайським власникам до 19 січня 2025.
Хоча закон стосується TikTok, він також апелює до технологічних компаній, які поширюють цей додаток, зокрема через App Store (Apple) та Google Play (Google), а також до Oracle, на серверах якої TikTok зберігає дані американських користувачів. Згідно із законом, на ці організації накладається заборона «розповсюджувати, підтримувати або оновлювати додаток, що контролюється іноземним ворогом, в інтернеті».
Незабаром старший віцепрезидент Анджело Зіно оцінив вартість TikTok для потенційного покупця в Штатах у $40–50 млрд, спираючись на підрахунок бази користувачів TikTok у США та доходи компанії порівняно з конкурентами.
В середині грудня 2024 демократи з комітету Палати представників (займається питаннями конкуренції між США та Китаєм) надіслали листи гендирам Apple і Google, закликавши виконати умови закону до 19 січня 2025.
Кейт Руан, директорка проєкту Free Expression пояснює, що це означало б для користувачів: «Якщо TikTok вже завантажено на ваш смартфон — він не має зникнути 19 січня. Однак його буде видалено з магазинів додатків». Тобто люди більше не зможуть його завантажувати або оновлювати. Згодом платформа стане несумісною з ОС деяких смартфонів. Тепер ми знаємо, що TikTok дійсно зник з магазинів додатків Apple та Google 18 січня.
Реакція активних користувачів TikTok щодо блокування додатка в США — неоднозначна. Хвиля невдоволення зростає з квітня 2024 й дотепер:
💬 Активні прихильники TikTok закликали підтримати платформу під час березневого голосування Палати Представників. Відповідне повідомлення соцмережа оприлюднила на екранах смартфонів юзерів:
На форумах поширюється думка, що блокування є прямим порушенням Першої поправки до Конституції США.
💬 Інфлюенсери TikTok масово бойкотували бан. Згідно з баченням блогерів, TikTok — це більше, ніж вірусні відео з танцями. Він є вільним простором, де люди висловлюють свої думки, розповідають історії та діляться творчістю. Креатори використовують соцмережу для просування ініціатив, збору коштів та створення незалежних онлайн-спільнот. Змусити замовкнути 170 млн голосів — негідна справа для країни, що спирається на цінності свободи слова.
💬 Є і протилежні думки. Ось погляд тінейджера на ім’я Dylan:
«TikTok руйнує моє покоління. Це дофамінова пастка, наркотик, що знижує концентрацію уваги та ускладнює читання книг. Ви більше не можете сидіти на місці. Китайський уряд використовує цю залежність для своїх інтересів. Видалення додатка змінило моє життя».
З наближенням каденції Трампа керівництво TikTok все більше розраховувало на послаблення політики Штатів проти компанії. І в січні 2025 розрахунки частково підтвердилися. Дійсно, під час свого першого терміну Трамп намагався заборонити соцмережу, однак у 2024 його бачення змінилося. Політик вирішив, що бан TikTok у США посилить конкурента — Facebook. А на соцмережу Цукерберга Трамп частково покладає відповідальність за свою поразку на виборах у 2020.
17 січня Верховний суд підтвердив своїм рішенням закон про заборону TikTok. Увечері 18 січня TikTok був вилучений з магазинів додатків Apple та Google для користувачів у США. Коли люди намагалися відкрити TikTok, повідомлення на екрані не дозволяло переглядати відео:
Втім, уже за 12 годин соцмережа відновила свою роботу, чому передувала заява Трампа про намір відродити TikTok у перший день свого президентства (20 січня). Того дня він видав виконавчий наказ про відкладення бану на 75 днів, щоб «укласти угоду про захист національної безпеки». Її умови такі: замість продажу 100% частки TikTok американському покупцеві — США й Китай можуть розділити контроль над платформою (50 на 50), яка буде функціонувати як спільне підприємство.
Трамп потрапив у ситуацію, в якій прямо виступив проти рішення Верховного суду. Його наказ має юридичну силу, однак не скасовує закону про заборону TikTok. Таким чином, відкладаючи бан, президент прагне виграти час, щоб визначити найсприятливіші умови для продажу TikTok, власником якого може стати Ілон Маск.
Паралельно з цим джерела повідомили Reuters, що адміністрація Трампа працює над планом передачі контролю над TikTok компанії Oracle та групі зовнішніх інвесторів. А за нещодавньою інформацією Bloomberg, до переговорів щодо соцмережі долучилася Microsoft. Тож Трамп наразі спостерігає за ціновими перегонами, які сам ініціював.
«Мені подобаються війни цін, тому що в них можна укласти найкращу угоду», — прокоментував президент.
Аналізуючи наказ Трампа, експерти пристають до думки, що наразі він аж ніяк не розв’язує питання загрози національній безпеці Штатів з боку Китаю, через яку було розроблено закон PAFACA, згаданий вище. Початково Китай було визначено як іноземного ворога, що не має права контролювати платформу. Натомість комуністичний уряд все ж може отримати доступ до даних користувачів.
«Немає значення, скільки в американського власника буде відсотків TikTok — 25%, 50% чи 99%. Питання в тому, як відокремити китайський контроль над додатком у вихідному коді соцмережі та чи реально це з технічного боку», — прокоментувала Сара Крепс, директорка Tech Policy Institute у Корнелльському університеті.
«Якби законодавці США дійсно дбали про захист даних американських користувачів від уряду Китаю, — зазначає Ева Гальперін, директорка з кібербезпеки в Electronic Frontier Foundation, — вони впровадили б законодавство про конфіденційність даних на глобальному рівні, що обмежувало б методи їхнього збору для всіх компаній».
Протягом наступних трьох місяців ми, з великою ймовірністю, побачимо нові деталі щодо мотивів президента США та наслідків відтермінування заборони TikTok. Laba продовжить слідкувати за ситуацією.
«Київстар» на NASDAQ: які можливості отримає українська компанія після виходу на біржу
Холдингова компанія Veon, що володіє мобільним оператором «Київстар», попередньо домовилася з інвестиційною фірмою Cohen Circle Acquisition Corp (яка є SPAC-компанією) про розміщення акцій оператора на NASDAQ. Таким чином «Київстар» може стати однією з перших українських компаній (у 2021 на біржу вийшов GitLab, стартап українських засновників), акції якої торгуватимуться на американській біржі.
Про умови та наслідки виходу на біржу для «Київстар» ми поговорили з Євгенієм Тригубченком, лектором Біржового університету та інвестиційним радником.
«У 2019–2021 рр. на ринку спостерігався бум IPO: на біржу щотижня виходили нові гравці. Зараз такого немає. Це повʼязано із загальною макроекономічною ситуацією на ринку. Зазвичай розміщення стають масовими, коли залучити капітал простіше, і навпаки: коли важливий кожен долар, а ставки високі, — розміщень менше.
Водночас “Київстар” є технологічною компанією, а ринок позитивно ставиться до цього сегмента, і менш позитивно — до класичного телеком-сектору. Тому тут все буде залежати від того, як компанія зможе себе продати. На оцінки впливатиме не лише прибуток, але й перспективи. Я думаю, “Київстар” це розуміє, і саме тому ми з вами побачили угоду з Uklon (за повідомленням Антимонопольного комітету (АМКУ), “Київстар” подав заявку на придбання Uklon)».
Вихід «Київстар» на біржу відбудеться шляхом злиття зі SPAC-компанією. Євген пояснює, чим такий вихід відрізняється від прямого IPO та які переваги отримає компанія:
«ІРО — це первинне розміщення акцій на біржі. Поглинання SPAC — це купівля акцій компанії, яка вже є публічною (тобто Veon об’єднується зі SPAC-компанією). Цей процес є швидшим та дешевшим і має той самий результат: акції “Київстар” почнуть торгуватися на біржі.
На американському ринку взагалі існують такі компанії, які й створювалися з метою потім продатися комусь дорожче та отримати таким чином “квиток на біржу”. Після такого поглинання тикер старої компанії буде замінений на новий (“Київстар”), акції можна буде придбати будь-кому через брокерський рахунок, який дає доступ до ринку США.
Для цього “Київстар” має пройти весь процес виходу на біржу, враховуючи жорстке регулювання SEC (Комісія з цінних паперів та бірж США), а також вимоги від самої біржі NASDAQ. Витрати на юристів можуть бути досить високими з огляду на підготовку щоквартальної звітності згідно із законодавством США. Ще один важливий момент: публічна компанія не може бути такою ж швидкою та гнучкою в прийнятті рішень, як приватний бізнес, і має діяти в інтересах інвесторів».
Veon Group котирується на NASDAQ з 2013 року, що дає компанії велику видимість серед американських та міжнародних інвесторів. Євген оцінює перспективи для «Київстар»:
«Компанія вийде на найбільший ринок капіталу у світі, якщо все вдасться. На цій біржі торгуються акції найдорожчих компаній світу — Apple, Google, Amazon, NVIDIA, Tesla. Обіг капіталу за один торговий день складає сотні мільярдів доларів. На сьогодні немає кращого місця для залучення капіталу, ніж американський фондовий ринок. Потенціал залучення коштів може бути безмежним, звісно, якщо вдасться вдало продати себе і стабільно демонструвати гарні показники.
Після виходу на біржу «Київстар» посилить свою інвестиційну привабливість: вкластися в компанію можна буде публічно та відкрито з будь-якої точки світу. Це потенційно призведе до підвищення капіталізації компанії, збільшення прозорості бізнесу, залучення нового фінансування. Щоквартально «Київстар» звітуватиме про свої прибутки, і якщо показники будуть кращі за ринкові — це ще більше привабить інвесторів. І не лише до “Київстар”, але й до інших українських топових технологічних компаній».
За успішного виходу на NASDAQ можна очікувати позитивних результатів для української економіки й технологічного середовища:
«Це буде потужний приклад для інших провідних українських бізнесів, а також показовий кейс для міжнародної спільноти інвесторів. Успішний вихід “Київстар” на біржу посприяє відновленню економіки України шляхом залучення капіталу на американському ринку. Проте я не думаю, що американський ритейл одразу піде купувати акції “Київстар”. Втім, з часом, за умови гарних та стабільних показників, цього можна буде досягнути».