Розібратися в податках — один із перших челенджів для компаній, які виходять на нові ринки. Як не потрапити в пастку «прихованих» податків? Наприклад, на Кіпрі достатньо низька ставка корпоративного податку, але країна має репутаційні ризики, через що банки можуть відмовляти у відкритті рахунків.
Тож яка країна вигідна для ведення бізнесу? І як уникнути «сюрпризів» з жорсткими податковими аудитами? Відповіді ми шукали разом з Ольгою Ануфрієвою — податковим директором SoftServe та лекторкою курсу «Міжнародне оподаткування».
Де економніше вести міжнародний бізнес: нюанси по країнах
🇪🇪 Естонія
Одним із найдоступніших варіантів зараз є Естонія — бюджетна локація як з точки зору відкриття компаній, так і з огляду витрат на обслуговування, зарплату директора, фінансову та податкову звітність.
📌 Багато компаній обирають цю країну через те, що в Естонії відсутній податок на прибуток до моменту його розподілу. Фактично компанія може функціонувати без податкових витрат довгий час як кост-центр. Водночас Естонія — не найкращий варіант для випадків, коли потрібно виплачувати накопичені кошти акціонерам або холдинговим структурам. У таких випадках одразу виникає податок на виведений капітал у розмірі 22%. Це схоже на модель Дія City в Україні: податок не стягується до моменту розподілу прибутку. Тому Естонію зазвичай використовують як торгову компанію, щоб реінвестувати прибуток у бізнес, виплачувати зарплати й фінансувати нові проєкти
🇨🇾 🇲🇹 Кіпр + Мальта
Якщо розглядати країни, де вигідніше виводити зароблені кошти, найпопулярнішими залишаються Кіпр і Мальта. Ведення бізнесу на Кіпрі забезпечує низький корпоративний податок — 12,5%, податкові пільги на дивіденди — 0% податку на отримані дивіденди, якщо компанія відповідає певним умовам. Також тут діють понад 65 угод про уникнення подвійного оподаткування. Це гарний варіант для IT-компаній — IP Box дозволяє знизити ефективну ставку податку на прибуток до 2,5%.
На Мальті офіційний податок становить 35%, проте ефективна ставка — 5% завдяки механізму податкового повернення (tax refund system). Країна підходить як для торгових, так і для холдингових компаній.
📌 Однак треба розуміти, що Кіпр має історію фінансових та політичних скандалів, які вплинули на його репутацію. Тож сьогодні багато міжнародних банків неохоче працюють із кіпрськими компаніями через ризики фінансового моніторингу. США, ЄС та FATF пильно стежать за кіпрськими фінансовими структурами. Деякі компанії вже перенесли свої холдинги до Мальти, Люксембургу чи ОАЕ, щоб уникнути суворих перевірок.
Щодо Мальти, для отримання ефективної ставки 5% крім режиму повернення частини сплаченого податку на прибуток можливо використати спеціальний режим fiscal unit, при якому одразу сплачується податок у розмірі 5%.
🇮🇪 Ірландія
Ірландія — популярний IT-хаб. Тут мають офіси Microsoft, Meta й багато інших технологічних гігантів. Основні переваги — вигідний інвестиційний клімат, досить низька для ЄС офіційна ставка податку — 12,5%. Також країна відрізняється гнучкістю в податковому плануванні та можливістю аргументувати податкову модель економічною присутністю бізнесу. Це означає, що компанії можуть пояснити та юридично обґрунтувати свій підхід до оподаткування, наприклад, щодо трансфертного ціноутворення або структурування доходів перед податковими органами Ірландії.
📌 Однак є й мінуси: висока вартість створення substance (економічної присутності), вартість оренди офісу, а заробітна плата місцевого директора та ключових співробітників може бути в 3–4 рази вищою, ніж в Естонії. Крім того, утримання компанії в Ірландії дорожче, ніж, наприклад, на Кіпрі або Мальті.
🇭🇺 Угорщина
Угорщина має найнижчу офіційну ставку корпоративного податку в ЄС — 9%.
📌 Проте реальні витрати на податки можуть доходити до 10% через місцеві збори. Країна також відома високим рівнем бюрократії та непрозорою системою ведення бізнесу, що може ускладнювати комунікацію з місцевими органами. Також проблема може бути в тому, що потрібно володіти угорською мовою.
🇮🇳 Індія
Багато компаній зараз розглядають Індію як альтернативу для аутсорсингу. Індія випускає сотні тисяч інженерів щороку, що дозволяє компаніям знаходити таланти для різних технологічних напрямків. У країні багато технологічних парків та спеціальних економічних зон (SEZ), які підтримують розвиток IT-бізнесу. Ці парки забезпечують спеціальні податкові пільги, інфраструктуру та доступ до талантів. Тут працюють Google, Microsoft, Amazon, Accenture, IBM, SAP, Deloitte та інші міжнародні компанії.
📌 Попри ці переваги, існують і певні труднощі. Серед них — високе податкове навантаження. В Індії діють складні податкові правила, зокрема корпоративний податок (25–30%) та GST (непрямий податок), що може впливати на загальну рентабельність бізнесу. Податкові органи Індії також відомі своїм агресивним підходом до таких питань, як правила трансфертного ціноутворення, і вимагають високу маржу на витрати, зроблені в Індії. Також під пильним моніторингом податкових органів перебуває питання ризику постійного представництва
🇦🇪 🇸🇦 ОАЕ + Саудівська Аравія
ОАЕ та Саудівська Аравія довгий час залишалися одними з найвигідніших юрисдикцій через відсутність податків. Сьогодні в ОАЕ вже діє ставка 9%, але для деяких видів діяльності ще можливі податкові пільги:
— Вільні економічні зони (Free Zones). Компанії, що працюють у вільних зонах, можуть продовжувати користуватися нульовою ставкою податку, якщо відповідають певним умовам. А саме: дохід такої компанії має підпадати під визначення «кваліфікованого доходу», який досить обмежений. Популярні вільні зони: Dubai Internet City, DMCC, Abu Dhabi Global Market (ADGM), DIFC, Jebel Ali Free Zone (JAFZA).
— Міжнародний бізнес (Offshore companies). Офшорні компанії, які не ведуть діяльності в ОАЕ, можуть уникати оподаткування.
В Саудівській Аравії корпоративний податок складає 20% для іноземних компаній. Однак є пільги:
— Зони економічного розвитку. Спеціальні економічні зони (наприклад, King Abdullah Economic City) пропонують знижене або нульове оподаткування для нових інвесторів.
📌 Проте компанії у вільних економічних зонах не можуть вести бізнес безпосередньо на території ОАЕ, лише за межами країни або всередині своєї зони. Для роботи на внутрішньому ринку потрібен локальний агент або дочірня компанія з ліцензією для mainland (а це означає додаткові витрати).
— Пільги для технологічного та промислового секторів. Уряд Саудівської Аравії активно стимулює інвестиції у сферу IT, штучного інтелекту, фінансових технологій та в промисловість (як частина стратегії Vision 2030), надаючи податкові канікули та гранти.
📌 Попри привабливість ОАЕ та Саудівської Аравії для бізнесу, є нюанси, які можуть стати викликами для компаній. В ОАЕ, хоча ставка корпоративного податку лише 9%, є ризик зміни податкового режиму в майбутньому. Компанії мають довести, що вони мають реальну присутність в ОАЕ (офіс, працівників, реальні операції), щоб уникнути претензій з боку податкових органів.
Саудівська Аравія відома своєю складністю входу на ринок: реєстрація бізнесу займає більше часу та ресурсів, ніж в ОАЕ. В обох країнах бажана фізична присутність з офісом, директором та ключовими працівниками, що підвищує витрати на ведення бізнесу.
Крім цього, локальні компанії сплачують не лише корпоративний податок, але й закат (релігійний податок, становить 2,5% від чистих активів). Хоча попри те, що в країні діють строгі закони шаріату, Саудівська Аравія рухається в бік іноземних інвесторів, спрощуючи певні правила щодо ліцензування діяльності закордонних компаній та послаблюючи інші вимоги ведення бізнесу (у сфері реклами, контенту й навіть ділових зустрічей).
🇭🇰 🇸🇬 Гонконг + Сінгапур
Гонконг і Сінгапур мають податкові пільги для міжнародного бізнесу: в Гонконгу доходи, отримані за межами країни, можуть не оподатковуватися. В Сінгапурі також є пільгові режими для холдингових компаній.
📌 Проте в обох випадках, особливо в Сінгапурі, важлива наявність економічної присутності (офісу, директорів, ключових людей з бізнесу, зборів ради директорів). Для малого бізнесу ці нюанси можуть бути менш критичними, але для великих компаній податкові органи ретельніше перевіряють реальну присутність компанії в країні.
🇺🇸 Делавер (США)
Делавер — одна з найпопулярніших юрисдикцій для реєстрації компаній в США, оскільки пропонує гнучке корпоративне законодавство, лояльність судової системи до бізнесу, а також вигідне оподаткування іноземних доходів. Закони штату Делавер дають максимальну свободу в управлінні компанією. Можна створювати корпорації з єдиним акціонером і директором. Вони можуть ухвалювати рішення без обов’язкових зборів.
Також тут вигідне оподаткування: нульовий податок на прибуток, отриманий за межами США, і відсутність податку на продаж (Sales Tax) в межах штату. Ще серед жирних плюшок — делаверська реєстрація підвищує репутацію бізнесу в очах інвесторів та партнерів. 60% компаній зі списку Fortune 500 зареєстровані саме тут.
📌 І до підводних каменів (так, вони є й тут). Перше — щорічні платежі та податки. Є Annual Franchise Tax, який залежить від типу компанії та кількості акцій (від $175 — до десятків тисяч доларів для великих корпорацій). Мінімальний щорічний платіж для LLC — $300.
Обов’язково подавати звітність. Навіть якщо компанія не веде діяльності, вона зобов’язана подавати річний звіт (Annual Report) і сплачувати адміністративні збори.
Чому все більше країн вимагають, щоб у компанії був substance? Після впровадження глобального стандарту BEPS (Base Erosion and Profit Shifting) необхідно доводити бізнес-мету відкриття компанії в тій чи іншій юрисдикції. Більше не працює модель «компанія в паперовій скриньці», де є лише юридичний радник, який формально виступає директором. Тепер країни не визнають резидентами бізнеси, які:
- Не мають фізичного офісу та співробітників
- Не здійснюють реальних бізнес-операцій в юрисдикції реєстрації
- Не ухвалюють ключові рішення саме в цій країні
Порівняння юрисдикцій для ведення міжнародного бізнесу
Приховані витрати в країнах з низьким корпоративним податком
Країни з низькими корпоративними податками можуть мати привабливий вигляд, але за лаштунками часто ховаються додаткові витрати: суворі вимоги до комплаєнсу, регулярні аудити та інші бюрократичні нюанси, які можуть суттєво вплинути на вартість ведення бізнесу.
Наприклад, Естонію багато хто сприймає як юрисдикцію без корпоративного податку, однак не враховує податок на виплату дивідендів. Варто проаналізувати, як відбувається оподаткування саме на етапі розподілу прибутку. Також важливо оцінити податкові наслідки для виходу з бізнесу (exit tax або capital gains tax), що впливатиме як на саму компанію, так і на акціонерів.
Ще один приклад — Мальта. Країна пропонує податкову модель із поверненням частини сплаченого податку (tax refund), але це потребує додаткового часу й документального оформлення. Однак існує альтернатива — реєстрація двох компаній в рамках fiscal unity, що дозволяє знизити ефективну ставку до 5% без необхідності очікувати повернення податку. Але тут виникають додаткові витрати — наприклад, окремий standalone audit для кожної компанії та консолідація фінансової звітності виключно для fiscal unit, що тягне за собою нові витрати.
Якщо бізнес має кілька рівнів холдингових компаній, може виникнути проблема доведення бенефіціарного власника (beneficial owner). Наприклад, якщо компанія отримала дивіденди за пільговою ставкою відповідно до DTT, але потім перерахувала їх далі по ланцюгу, може виникнути ризик втрати податкових пільг.
Те саме стосується виплати відсотків за кредитами — якщо одержувач доходу не є бенефіціарним власником, податкова ставка може бути переглянута. Деякі країни (наприклад, Польща) вимагають складної процедури підтвердження бенефіціарного власника, що передбачає заповнення специфічних форм та отримання офіційних підтверджень від податкових органів.
Для власників компаній в різних юрисдикціях важливо також враховувати правила контрольованих іноземних компаній (Controlled Foreign Company). Ці правила передбачають, що прибутки КІК можуть підлягати оподаткуванню на рівні акціонера, навіть якщо компанія не виплачує дивіденди.
Які країни найчастіше під міжнародним тиском (чорні та сірі списки ЄС, FATF)
Зараз міжнародний тиск на низькоподаткові юрисдикції зростає. Основним драйвером цього процесу є впровадження Pillar 2 — частина глобальної податкової реформи BEPS, яка вводить мінімальний глобальний корпоративний податок у 15% для великих міжнародних компаній. Наприклад, Кіпр, відомий своєю мʼякою податковою політикою, вже має стимул для підвищення ставок, аби відповідати новим міжнародним нормам.
Мальта раніше потрапляла в «сіру зону» FATF, що спричинило посилення регуляторних заходів. Тепер її банківська система суворо контролює походження коштів: навіть незначні транзакції можуть викликати запит щодо джерела доходу (Source of Income).
Якщо країна опиняється в сірому або чорному списку, це створює значні проблеми для бізнесу:
- Банківські обмеження. Платежі з такої юрисдикції можуть бути заблоковані або підлягати жорсткому контролю. Банки та фінансові установи можуть відмовити у відкритті рахунків з компаніями, зареєстрованими в юрисдикціях із чорного або сірого списку.
- Високий ризик санкцій. Країни в чорному списку можуть потрапити під економічні санкції США, ЄС або Великобританії, що ускладнює ведення бізнесу.
- Підвищена увага з боку регуляторів. Якщо компанія працює з юрисдикцією з чорного списку, її операції можуть бути ретельно перевірені податковими органами в ЄС або США. Необхідно надавати більше звітності щодо транзакцій, бенефіціарів та джерел фінансування.
- Відсутність правової стабільності. Юридичні системи в таких країнах часто неефективні або корумповані, що робить захист бізнесу складним. При цьому існує високий ризик раптових змін у податковому або корпоративному законодавстві. Наприклад, бізнес у Республіці Вануату може втратити ліцензію через раптові зміни регулювання у сфері фінансових послуг.
🌍 Країни під міжнародним тиском
Якщо плануєте бізнес або інвестиції — краще уникати цих юрисдикцій або враховувати їхні ризики. Офіційні списки юрисдикцій публікують Рада Європейського Союзу та Група розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF).
Ефективне податкове планування: 6 порад від лекторки
Податкове планування виходить за межі вибору країни з мінімальним корпоративним податком. Це комплексне управління структурою компанії, грошовими потоками та відповідністю локальному законодавству. Грамотне податкове планування допомагає знизити витрати, підвищити прибутковість і уникнути юридичних та репутаційних ризиків.
#1. Перевіряйте угоди про уникнення подвійного оподаткування (DTT) перед транскордонними платежами. Якщо виплачуєте дивіденди, відсотки або роялті в іншу країну, дивіться угоду про уникнення подвійного оподаткування.
Наприклад, компанія з IT-сектора працює в Польщі та отримує роялті від компанії в Німеччині. Завдяки угоді між країнами податок у джерела при виплаті роялті може бути знижений.
📌 Щоб ефективно використовувати DTT, потрібно враховувати:
✅ специфіку договорів зі США, а саме Limitation of Benefits clause
✅ підтвердження статусу бенефіціарного власника
✅ наявність достатнього substance для підтвердження податкового резидентства
✅ актуальні зміни, внесені MLI
#2. Перевіряйте відповідність критеріям Parent-Subsidiary Directive при виплаті дивідендів у рамках компаній ЄС. Parent-Subsidiary Directive дозволяє уникнути податку на репатріацію дивідендів між країнами-членами.
Наприклад, якщо у вас є компанія у Франції, що належить холдингу в Нідерландах, при дотриманні певних умов дивіденди будуть неоподаткованими.
📌 Важливо мати економічну активність, щоб структура не виглядала штучною.
#3. Підготуйте аналіз трансфертного ціноутворення, якщо фінансуєте бізнес через внутрішньогрупові позики. Компанії групи можуть надавати одна одній позики, а відсоткові платежі за цими кредитами зменшують оподатковуваний прибуток. При цьому вкрай необхідно довести, що ставка таких відсотків відповідає ринковій вартості (arm's length)
Наприклад, материнський бізнес у Швейцарії видає позику своїй дочірній компанії в Іспанії під певний відсоток. Такі операції між повʼязаними особами можуть підлягати правилам трансфертного ціноутворення.
📌 Важливо: дотримуйтесь принципу «витягнутої руки» (arm's length principle), щоб ставки за позиками відповідали ринковим умовам.
#4. Використовуйте країни, які мають пільгові режими IP Box. Якщо компанія має інтелектуальну власність (бренди, софт, патенти), реєструйте її у країнах з пільговими IP-режимами. Наприклад, у Нідерландах ставка податку на доходи від IP може бути 9%, в Ірландії — 2,5%, в Польщі — 5%, в Люксембурзі — 5%, в Бельгії — до 4%, на Кіпрі — 2,5%
Наприклад, IT-компанія на Кіпрі продає ліцензії на своє програмне забезпечення. Замість стандартного корпоративного податку (12,5%) вона сплачує лише 2,5% на дохід, отриманий в рамках режиму IP Box.
📌 Важливо дотримуватися економічного змісту — реальний R&D, розробка продукту, наявність команди.
#5. Переконайтеся, що компанія має економічний зміст (Beneficial Ownership). Країни можуть відмовити в податкових пільгах, якщо бізнес виглядає як «порожній» холдинг: його структура має проміжні компанії без економічного змісту. До прикладу, якщо холдингова структура має кілька рівнів (холдинг 1 → холдинг 2 → кінцевий власник), попри наявність DTTs, може виникнути проблема доведення реального власника доходу.
📌 Що робити? Мати реальних співробітників, офіс, витрати на операційну діяльність, щоб довести економічну активність.
#6. Використовуйте країни, які найкраще відповідають вашим цілям. Різні юрисдикції пропонують різні податкові режими, які можна використовувати залежно від типу бізнесу та резидентства акціонерів.
Наприклад, можна використовувати Швейцарію для холдингів, Мальту — для операційного бізнесу, а ОАЕ — для резидентства власника
Бажаєте отримувати дайджест статей?
