Однієї роботи мало? | Laba (Лаба)
Для відстеження статусу замовлення - авторизуйтесь
Введіть код, який був надісланий на пошту Введіть код із SMS, який був надісланий на номер
anastasiiasytar@gmail.com
Код дійсний протягом 5 хвилин Код з SMS дійсний протягом 2 хвилин
Ви впевнені, що хочете вийти?
Сеанс завершено
На головну

Пошук

Зміст

Однієї роботи мало?

Дві зустрічі, дві камери, два мікрофони: як фахівці хитрують, поєднуючи кілька робіт одночасно.

cover-687a74eaa8935089058729.webp

Як багато ваших колег під час мітів ніколи не вмикають камеру? Або майже завжди офлайн у Slack? Є ймовірність, що вони намагаються провернути хитромудрий план — таємно поєднувати два фултайми, а іноді навіть 6–7(!) підробітків.

Ще з початку пандемії у світі завірусився тренд на поліворкінг та overemployment — це коли люди працюють не в одній, а одразу в декількох компаніях. А зараз, завдяки AI, ця тенденція знову набирає обертів. 

Ми не беремося давати оцінку поліворкерам, бо кожен сам приймає рішення, але пройти повз цей тренд не змогли. Тож розбираємось, до яких хитрощів вдаються поліворкери, як це впливає на продуктивність і що кажуть роботодавці.

Чому люди поліворкають — кілька історій з хепі-ендом (і без)

47% американців поєднують кілька робіт одночасно — замість того, щоби працювати в одній компанії. Ключова мета — більша фінансова гнучкість:

В США фоном для цього виступає стагнація зарплат, страх зростання цін після впровадження тарифів Трампа, хвилі скорочень та загальна економічна невизначеність. В Україні до цього плюсуємо війну, що спонукає людей «страхуватись» участю одразу в кількох проєктах. 

Близько половини з тих, хто займається поліворкінгом, мають один фултайм + один/кілька підробітків. 28% поєднують кілька part-time, а 12% мають більше ніж одну роботу на повний день.

Якщо під час пандемії polyworking поширився через масовий перехід на ремоут, то сьогодні каталізатором виступає AI, який підвищує нашу продуктивність.

xОдин користувач Reddit стверджує, що знайшов уже п’яту паралельну роботу, довівши свій щоденний дохід до $3000+.

«Я одразу кажу їм, що я “консультант”, — пише він. — Я не буду на загальних зборах і пропускаю щоденні дзвінки. Вони знають, як мене знайти, якщо треба, але я тримаю дистанцію. Мені дають кілька складних завдань на спринт, і я їх виконую за два тижні. Більше мене не турбують. Я наполегливий та пильний, постійно перевіряю пошту й Teams упродовж дня. Встаю рано, працюю по всіх часових поясах США».

Поліворкер радить особливо не заморочуватись ні на співбесідах, ні на роботі, а також активно юзати AI:

  • Технічні інтерв’ю на 80% — це лише спосіб для когось у компанії показати, який він розумний. Але з появою ШІ ці бар’єри, особливо в IT, руйнуються.
  • Будь-яку технічну задачу можна розв’язати, просто маючи трохи часу й доступ до AI. Роботи не зникають — вони переходять до тих, хто вміє працювати з новими технологіями.

Найбільше поліворкерів — серед зумерів

93% опитаних представників Gen Z зізналися, що працюють на кількох роботах. Для них це означає «зарплати в десятки тисяч, можливість заробити максимум, поки вони молоді, без дітей та ще не заміщені ШІ, а також рано вийти на пенсію». Для порівняння: лише 33% міленіалів та 23% Gen X зізналися, що одночасно мають три й більше робіт.

Чарльз, продакт-менеджер (США), ще в розпал пандемії зрозумів, що стабільності не існує. Каже, що поліворкінг допоміг йому погасити борги, зробити ремонт, купити нерухомість і нову машину. У свій піковий період зайнятості він поєднував три роботи, отримуючи близько $500 тис. на рік. 

Чарльз каже, що присвячував роботі близько 40 годин на тиждень — завдяки різним часовим зонам компаній та чітко розведеним календарям і ноутбукам йому вдавалося все поєднувати. Він міг мовчки сидіти на Zoom-колі в одній компанії, паралельно виконуючи завдання в іншій. Але справжня проблема виникла, коли одна з організацій почала вимагати повернення в офіс. Щоденна дорога туди й назад займала б 4 години. Для Чарльза це стало сигналом: настав час відмовитися від цієї компанії. Нині він перебуває в пошуках чергового стабільного варіанту, який дозволить зберегти гнучкість. 

Не всім вдається вдало жонглювати фултаймами

Патрік Сінґ — співзасновник компанії Metrickal (Іспанія), що надає послуги з віддаленого рекрутингу та аутсорсингу. Його команда працює повністю на ремоуті. На початку 2024 року він звільнив одного з працівників. Причина — той таємно працював на іншу компанію.

«Я почав отримувати скарги від клієнтів: пропущені дедлайни, незавершені задачі. Це тривало кілька тижнів. Коли він почав відмовлятися від змін, які раніше завжди виконував, — я запідозрив, що він зайнятий ще десь», — згадує Патрік.

DeskTime — трекер активності на комп’ютері — підтвердив підозри:

«На скрінах я побачив інтерфейс іншої компанії — американської. Працівник витрачав до половини свого часу на задачі іншого роботодавця. Він просто забув, що система веде запис автоматично».

Сінґ одразу звільнив співробітника:

«Я вважаю, що це неетично. Бо ти не просто виконуєш задачі, ти вводиш в оману і керівництво, і команду. Люди працюють більше, щоби прикрити тебе, а клієнти можуть піти через затримки».

При цьому Патрік не проти підробітків — але за межами основного графіка:

«Маєш додатковий проєкт? Чудово. Але не коштом компанії, яка тобі платить повну ставку. Робота — це не трансляція, яку можна поставити на фоні».

Зустрічається також відверте шахрайство

Одна з найгучніших історій цього року в tech-секторі — випадок Сохама Парека, індійського інженера-програміста, який паралельно працював у кількох стартапах Кремнієвої долини. Він вдавав зразкового кандидата, отримував щедрі офери — до $200 тис. на рік — і зникав після мінімального внеску в проєкти. 

Історія стала публічною після допису співзасновника Mixpanel (аналітична платформа, США) Сухайла Доші в X, який звинуватив Парека в шахрайстві. 

 

Після цього посту інші фаундери почали ділитися схожими історіями: Парек проходив співбесіди блискуче, демонстрував фейкові дипломи, підписував контракти й зникав з проєкту або пояснював зрив дедлайнів неймовірними причинами: від проблем з візою — до повеней.

Сам Парек визнав провину:

«Я не пишаюсь цим і не підтримую таку поведінку, але був у вкрай складній фінансовій ситуації. Ніхто не хоче працювати по 140 годин на тиждень, але я мусив».

Попри низький рівень продуктивності, деякі компанії платили Пареку за перший тиждень роботи, деякі — авансом. Були й такі, що захоплювались його компетенцією та зазначали, що Сохам досі в них працює, тож підзаробити йому вдалося.

Фінанси — не єдина мотивація 

Не всі поліворкери полюють за великими грошима. Для багатьох це можливість: 

  • самореалізуватися, в тому числі творчо
  • розширити професійний кругозір та нетворкінг
  • здобути навички для нового кар’єрного етапу
  • спробувати себе в ролі підприємця 

Наприклад, маркетолог, який повний день працює в агенції, може паралельно займатися графічним дизайном на фрилансі, щоб розширити портфоліо. Інші — свідомо беруть підробітки, щоби спробувати нові напрямки без радикальних змін та звільнення з основної роботи.

Попри переваги, поліворкінг має чимало ризиків:

  • брак часу на себе: 26% опитаних зізналися, що додаткова робота погіршила їхні стосунки з близькими, а хобі й турбота про себе часто відходять на другий план
  • без чітких меж поліворкінг може призвести до виснаження та вигорання
  • є ризик зниження продуктивності через розфокус (якщо це помітять роботодавці, можуть виникнути запитання про пріоритети)

Як поліворкери знаходять роботу

У багатьох шукачів роботи, які ледве отримують одне запрошення на співбесіду за тиждень, може скластися враження, що поліворкінг — це десь на іншій планеті. Як можливо одразу отримати кілька престижних посад?

Відповіді можна знайти в r/overemployed (459 тис. учасників) — це спільнота в Reddit, де люди діляться своїми історіями та лайфхаками. Деякі з них відверто зізнаються, що порушують етичні межі:

«Інтерв’ю треба сприймати як гру, — пише один користувач. — Брехати, хитрувати, залучати ШІ».

«Я збираюсь отримати роботу в досить невеликій консалтинговій компанії на посаді J2. Я вказав посаду J1 у своєму резюме і згадав її під час співбесіди. Звичайно, вони запитали, скільки часу мені потрібно, щоб звільнитися з J1, і я сказав, що 2 тижні. Проте обидві компанії на ремоуті, і насправді я збираюся працювати в обох».

Є також більш етичні поради:

  • зробити окреме резюме для кожної посади
  • використовувати базу контактів (наприклад, друга, що працює в компанії, яка наймає), щоб обійти «холодну подачу заявок» та одразу потрапити в першу чергу
  • описати в супровідному листі, що вас цікавить і як саме ви відповідаєте вимогам (багато кандидатів ігнорують це або пишуть сухі листи за допомогою AI)

Ну ок, офери є, а як жонглювати фултаймами?

Уявімо, що дві зустрічі призначені на один і той самий час — і камери мусять бути ввімкнені. Для такої ситуації поліворкери також мають зовсім неетичні рішення

  • Дві камери. Одна — повністю знімає обличчя, друга — знімає його так, що нижня губа знаходиться внизу кадру. Коли треба говорити в першу камеру, людина просто нахиляється вперед — рот зникає з камери, і руху губ не видно, а коли в першу — злегка відвертається. Мікрофони вмикаються та вимикаються відповідно.
  • OBS (Open Broadcaster Software) — програма для трансляцій та запису відео. Вона дозволяє замість зображення з вебкамери показувати будь-яке відео. Поліворкери під час мітів показують запис, де вони нібито уважно слухають.
  • Погана вебкамера. Працівники спеціально встановлюють дешеву або стару камеру з низькою якістю, щоб не було видно деталей.
  • Попередній прогрів. Дехто заздалегідь привчає команду до мітів «без камери», регулярно вимикаючи її, — щоб у потрібний момент це не викликало підозри.

Обидві зустрічі записуються (щоби передивитись потім на 2× швидкості). Під час кожного «фокуса» поліворкери стараються хоча б один раз щось сказати вголос, щоб засвітитися як активний учасник. Таймер на телефоні кожні 1–2 хв дає сигнал — «транслювати уважність» на іншій зустрічі.

Поліворкати — нормально, коли все по чесному

Сама ідея поліворкінгу — це не злочин, а реальність нашого часу, особливо під час війни, коли хочеться стабільності хоча б у роботі. Але тут є тонка межа.

Працювати над кількома проєктами одночасно — нормально. Але таємно поєднувати два фултайми — нечесно:

  • перед компанією, яка платить повну зарплату й розраховує, що ви повністю залучені
  • перед колегами, на яких лягає додаткове навантаження, якщо ви щось не встигаєте або раптово «зникаєте»

Ще гірше — коли дві компанії, в яких ви працюєте, конкурують між собою.

Якщо хочете спробувати поліворкінг — почніть з відкритої розмови з менеджером. Поясніть, чому вам це потрібно: «Маю фінансові труднощі», «Хочу розвивати нові навички», «Завершую завдання занадто швидко, залишається вільний час, який хочу присвятити сайд-проєкту». 

Якщо керівник не проти, обговоріть, який формат додаткової роботи буде прийнятним. Наприклад: фриланс у вільний від завдань час, мініпроєкт на вихідних або гнучкі вільні години з 15:00 до 17:00. Складіть для себе чіткий план і слідуйте йому, час від часу переглядаючи своє навантаження. І не забувайте про відпочинок.

Бажаєте отримувати дайджест статей?

Один лист з найкращими матеріалами за місяць. Підписуйтесь, аби нічого не проґавити.
Дякуємо за вашу підписку!
Курс з теми:
«Професійний рекрутмент»
HR і рекрутинг
Веде Ірина Дятленко
17 вересня 27 жовтня
Ірина Дятленко