Фітнес-клуб став місцем, де можна прийняти душ, ресторан — щоб зігрітися юшкою, а салон краси — банально помити голову.
Здавалося б, український бізнес уже загартований всіма можливими кризами. Однак ця зима по-особливому складна, не тільки через блекаути, які стали значно довшими, але й через морози під -27° — не зовсім та погода, коли хочеться виходити з дому.
Ми запитали у Smartass, «Чорноморки» та PIED-DE-POULE, як їм вдавалося тримати сервіси та бюджет під контролем і залишатися лавмарками для своїх клієнтів.
«Найдорожчий генератор обійшовся у 2 млн грн», — Віктор Глущенко, CEO мережі фітнес-клубів Smartass
📍 8 локацій в Україні
Найпотужніший генератор для однієї з найбільших локацій коштував майже 2 млн грн. Ще близько 200 тис. грн щомісяця йде на дизель для нього та обслуговування. Ми купили його кілька років тому, і зараз його ресурс майже вичерпаний — доведеться оновлювати. Для менших клубів — від 100 тис. грн плюс пальне. В будь-якому випадку це операційні витрати, які лягають у P&L і зменшують маржу.
Взимку помітно побільшало клієнтів, які називають Smartass улюбленим місцем, щоби прийняти душ і просто покайфувати, коли вдома немає світла чи води. Багато людей розглядають нас «ледь як не єдину радість у житті», тому продовжують ходити.
Водночас ранки після обстрілів — це завжди мінус по відвідуваності. Частина людей виїхала з Києва через блекаути й відсутність опалення. На тлі цього, а також враховуючи дні, коли світла немає взагалі, наш дохід значно просів. Однак у мінус ми не йдемо, адже всі процеси давно налаштовані, стандарти працюють. У нас є окрема технічна команда, яка іноді працює в авральному режимі, але професійно стежить за тим, щоб генератори були справними та вмикалися вчасно.
Щоб частково збалансувати фінанси, ми ведемо перемовини з орендодавцями про знижки. Сервіс та зарплати не чіпаємо, адже рецепція має зустрічати з усмішкою, а тренери — бути зарядженими та в гарному настрої. Люди приходять до нас як на «острівець щастя», тому нічого не має погіршувати їхнє сприйняття нас як бренду.
Знайти шляхи для економії зараз складно. Можна вимикати зайве світло там, де це не шкодить клієнтському досвіду. Закладам харчування — тимчасово обмежувати гарячі страви у певні години.
💡 Мої поради бізнесам:
— Бути готовими до будь-якого трешу. Не дивуватися, що вчора ви жили в одних умовах, а сьогодні доводиться переорієнтуватися в щось інше. Гнучкість має бути частиною бізнес-стратегії.
— Генератори треба купляти. Це інвестиція, до якої потрібно вже бути готовим, бо якщо у вас буде світло, до вас підуть люди.
— Вкладатися у відносини з клієнтом. Ви маєте витрачати ще більше енергії на те, щоб людині у вас подобалось і вона хотіла прийти саме до вас, а не посидіти вдома або відвідати інший заклад.
«Готуємо “з-під ножа” без великих заготовок», — Ірина Холод, CMO мережі ресторанів «Чорноморка»
📍 33 локації в Україні
Ми почали встановлювати генератори ще з 2022 року, крок за кроком обладнуючи кожен ресторан. Щодня на пальне для кожного ми витрачаємо від 2800 до 6300 грн.
Однак це лише базові витрати, окремий виклик — перегрів. Під час тривалих відключень генератори працюють майже без зупинки, і техніка просто не витримує. Наші керівники ресторанів, а це переважно жінки, за цей час стали фактично напівтехніками. Вони шукають охолоджувальні рідини, домовляються про термінові сервісні виїзди, організовують ремонт.
Окрім генераторів для нас критично важливе все холодильне обладнання. Ми працюємо з рибою та морепродуктами, які дуже чутливі до температури. Щоб мінімізувати ризики, ми:
«Чорноморка» історично починалася з вилову під Одесою — з причалу, звідки риба прямувала в ресторани. На жаль, сьогодні вилов у Чорному морі в Україні заборонений та небезпечний, а наш причал був зруйнований під час чергового прильоту. Тому ми перебудували логістику і возимо рибу з найближчих морів — працюємо з перевіреними партнерами та паралельно розвиваємо власну дистрибуцію.
Для нас принципово зберегти якість і безпеку страв. Тому ми не пішли шляхом здешевлення інгредієнтів — це для нас табу. Ми також не підвищували ціни. Навпаки — деякі позиції навіть зробили доступнішими.
Критичну роль відіграло планування. Ми детально прогнозуємо кількість гостей, обсяги продажів, закупівлі. Наприклад, у січні-лютому, коли були люті морози й люди просто не виходили з дому, відвідуваність значно зменшилась. Ми зрозуміли, що працювати з 9 ранку, коли надворі -22, — просто неефективно. Тому змінили графік та почали відкриватися з 11:00, але подовжили сніданки до 14:00. І це спрацювало. Зараз ми пропонуємо три пізніх сніданки — лососевий, креветковий та оселедцевий. Ці страви можна приготувати навіть за обмеженої електрики, що в наших умовах принципово. При замовленні на двох гості отримують знижку.
В ресторанному бізнесі процеси чітко поділені: холодний та гарячий цех. Холодний — це страви, які можна приготувати без плити або індукції. Але більшість кухні працює на електрообладнанні.
Наприкінці січня, коли світла не було по кілька днів поспіль, командам довелось оперативно знаходити газові плити й балони, щоб кухня могла працювати й гості отримували гарячі страви.
Несподіваним порятунком для нас стали дров’яні печі. В деяких ресторанах вони є — і цієї зими це буквально знахідка. Ми перебудували меню так, щоб частину страв можна було готувати без електрики — навіть без генератора. З’явилися нові позиції: горщики з міксами морепродуктів, томлені у вершковому соусі, запечені овочі, прості десерти, як яблука з медом та горіхами. Це несподівано повернуло нас до більш домашньої кухні — і гості класно сприйняли таку зміну.
Окрема історія — юшка. Традиційно з 12:00 до 16:00 кожен гість «Чорноморки» може налити її безплатно. Це наш фірмовий знак. Але взимку ми пішли далі: зробили юшку безплатною протягом усього дня, навіть без замовлення. Також можна прийти зі своєю тарою та взяти юшку для літніх сусідів, бо поряд із нами багато людей похилого віку, які залишилися самі.
Ми розуміли, що багато людей вдома не мають можливості приготувати або навіть підігріти їжу. Тому юшка стала не просто стравою, а проявом турботи й підтримки. Люди приходили просто зігрітися та поїсти. Так, це також магніт для трафіку, але передусім — людяність.
💡 Поради бізнесам:
— Робити прості речі щодня: зрозумілий сервіс, чіткі процеси, чесна комунікація з клієнтом. У кризові часи бізнес має бути не складнішим, а простішим і прозорішим.
— Не опускати руки. Найлегше — просто нічого не робити, значно складніше — крок за кроком перебирати свої процеси, оптимізувати їх та шукати нові рішення. Коли ти це робиш — розумієш: твій бізнес живий, а поки він живий, у нього є майбутнє.
Курси за темою:
«Під час блекаутів до нас приходили просто помити голову», — Юрій Малічев, CMO салонів краси PIED-DE-POULE
📍 12 локацій в Україні
Ми завжди розглядали салон краси як простір відновлення. І йдеться не лише про зовнішнє — стрижку, укладку чи манікюр. Багато клієнтів приходять по спокій, уповільнення, можливість побути з собою. Дві години в кріслі майстра — без новин, бажано без тривог та зі світлом — можуть повернути відчуття стабільності, хоча б тимчасово.
Взимку попит був нерівномірним. Перед Новим роком дорогі процедури залишалися популярними — люди готувалися до свят і намагалися зберегти звичний ритм життя. В січні спостерігався традиційний спад, до якого ми готувалися завчасно: клієнти скорочували витрати після свят. Під час затяжних блекаутів та морозів зросла потреба в базових послугах і зменшилась кількість імпульсивних запитів.
До перукарського залу приходили просто помити голову й зробити укладку — вдома це було неможливо. І ми закривали цю потребу.
Глобально перелік послуг ми не змінювали, але запускали деякі точкові пропозиції. Наприклад, пакет «миття голови + укладка» — з можливістю відвідувати салон до 30 разів на місяць за дуже привабливою ціною. Частина клієнтів скористалася пропозицією, але це не стало популярним рішенням і не дало значного приросту аудиторії. В складні часи люди не готові планувати на місяць уперед — складно взяти на себе зобов’язання, коли не знаєш, що буде завтра.
Без електрики салон краси не може працювати, адже фени, освітлення, стерилізація інструментів потребують стабільного живлення. Тож бюджет на обігрів, генератори та пальне для них — це додаткові витрати, без яких сьогодні не можна обійтись і які створюють суттєве фінансове навантаження. Воно обмежує можливості для експериментів і додаткових інвестицій, тому зараз ми все ретельно плануємо та прораховуємо, щоби зберегти сервіс та не зупиняти процеси.
Ми не економимо на якості й сервісі — це принципова позиція. Водночас були ситуації, які неможливо розв’язати миттєво: прориви труб, перевантаження мережі навіть із генераторами, перебої з опаленням або гарячою водою, пошкодження салонів у Харкові під час обстрілів. Наше завдання — реагувати швидко, щоб клієнт не отримував додаткового стресу.
Щодо маркетингу — то під час блекаутів ми кардинально не змінювали маркетингову стратегію, бо для нас останні 4 роки — це один довгий період нестабільності. Просто іноді хвилі сильніші, як цієї зими, іноді — слабші. Але шторм триває. Тож до зими 2025–2026 ми були готові та розуміли, як діяти.
Тому наш базовий принцип — прогнозованість витрат і вимірюваність результатів. Ми інвестуємо в інструменти, які можна порахувати: перформанс-канали, чіткі KPI, аналітику.
Другий акцент — турбота. Ми не тиснемо в комунікації, не маніпулюємо страхами й не створюємо зайвого інформаційного шуму. Зараз людям важливо видихнути, а не отримувати чергові тригери.
Частоту комунікацій ми інколи навіть збільшували. Наприклад, якщо в майстра є вікно в записі, ми запрошуємо інфлюенсерів — друзів бренду — і надаємо їм свої послуги. Це не дає миттєвого доходу, але це контент, нові контакти й потенційні клієнти, та й майстер не сидить без роботи.
Водночас є речі, які нам не пасують під час блекаутів і взагалі. Ми не працюємо через тиск і провокацію. Не обіцяємо нереального. Не створюємо «хайп заради хайпу». Якщо ми щось комунікуємо — це те, що можемо реально відтворити в салоні, у відповідній якості, щоб задовольнити запит відвідувача.
💡 Поради бізнесам:
— Діяти. У шторм можна або стати на якір та просто виживати, або рухатися далі, дозовано додаючи швидкість, назустріч хвилі. Я особисто за другий варіант, бо лише це дає можливість для розвитку та підтримує бізнес.
— Мати фокус. Стратегічна мета зараз у більшості одна — втримати бізнес, команду й рівень сервісу. В кризі легко почати хаотично хапатися за все, тому важливо чесно відповісти собі: куди спрямовувати ресурси, від чого тимчасово відмовитися, що дасть реальний результат.
— Триматися разом. Усім важко. Команди так само переживають обстріли, відключення, побутові аварії. Важливо зберігати моральний та ментальний тонус, підтримувати одне одного й пам’ятати: шторм тимчасовий, а наше завдання — пройти його правильно й дістатися берега всією командою.
Бажаєте отримувати дайджест статей?
