Зростання витрат на власну логістику часто перетворюється на неконтрольований процес із великою «сліпою зоною». Щомісячна звітність зазвичай фіксує лише сукупні чеки за пальне та амортизацію автопарку, тоді як сотні накладних на доставку в магазини чи клієнтам додому залишаються хаотичними й не враховуються. У результаті логіст бачить фінальну вартість утримання транспорту, але не може зрозуміти конкретні джерела збитків.
Ця стаття — готовий звіт для логіста власної доставки. Вісім метрик, кожна з формулою та прикладом. Окремо — показники для замороженого товару, де провалена доставка означає списану партію.
Метрика 1. Скільки коштує одна доставка — і чому це перша цифра?
Вартість однієї доставки — це сумарні витрати на доставку за період, поділені на кількість успішно доставлених замовлень. Вона показує те, скільки насправді коштує довезти одне замовлення клієнту. Це перша цифра, бо без неї ви не бачите, чи окупає замовлення власну доставку, чи везете його собі в збиток.
У витрати йдуть пальне, зарплати водіїв, амортизація й ремонт авто, страхування.
💡 Приклад: за місяць доставка коштувала вам 300 тис. грн, і ви зробили 1500 доставок. Виходить 200 грн за одну. Тепер порівняйте це із замовленням: якщо дрібне замовлення приносить 150 грн прибутку, а довезти його коштує 200 грн, ви працюєте в мінус на кожному такому клієнті. Коли ця цифра є, ви можете порівняти її з прибутком й ухвалити рішення: підняти мінімальну суму, змінити тариф або відмовитися від збиткового напрямку доставки.
Рахуйте її щомісяця й дивіться тренд. Якщо вартість доставки росте, а кількість замовлень не падає, десь подорожчав рух або змінилися маршрути. Причина завжди ховається в наступних семи метриках: довші маршрути, менше клієнтів на рейс або дорожче пальне, тож розкладемо це по черзі.
Метрика 2. Скільки ви витрачаєте на кілометр — і скільки з цього з’їдає дизель?
Вартість кілометра — це всі витрати маршруту, поділені на пройдені кілометри.
При дизелі близько 80 грн/л і витраті 30 л на 100 км саме паливо — це вже приблизно 24 грн/км.
Дизель в Україні коштує близько 80 грн/л (станом на середину 2026 року). Тобто на ціну пального ви майже не впливаєте. Ваш важіль впливу — кілометри.
Що входить у вартість кілометра:
— пальне (за поточного дизелю фура на 30 л/100 км з’їдає близько 24 грн/км)
— зарплата водія в перерахунку на кілометр
— амортизація й лізинг авто
— ремонт і шини
💡 Приклад: Складіть усе — і вийде, наприклад, 45–55 грн/км. На маршруті 200 км це 9000–11 000 грн лише за рух, без вартості простоїв. Розкладіть цю цифру на складники — і одразу видно, що левову частку дає пальне й зарплата водія, тобто статті, повʼязані з кілометрами. Якщо вартість кілометра повзе вгору, а ціна пального стабільна, шукайте причину в порожніх кілометрах і простоях.
Метрика 3. Скільки клієнтів закриває один рейс: як виміряти щільність маршруту й «пусті машини»?
Щільність маршруту можна обраховувати двома способами:
Варіант 1. Щільність маршруту через кількість рейсів (показує, скільки точок машина встигає об'їхати за один виїзд):
Варіант 2. Щільність маршруту через кілометраж (показує, наскільки близько одна до одної розташовані точки доставки):
З цією метрикою часто корисною буде ще один додатковий показник — завантаження машини (показує відсоток або частку ефективно використаного простору кузова):
Разом вони виявляють головну приховану втрату бюджету: порожні й недозавантажені рейси, де кожен кілометр несе повну собівартість без виручки. Що щільніший маршрут, то дешевша кожна доставка.
💡 Приклад: на тому самому маршруті 200 км. Якщо ви закриваєте на ньому 10 доставок, кожна обходиться приблизно в 1000 грн руху. Якщо тим самим маршрутом возите 5 замовлень, кожне коштує вже 2000 грн. Відстань та сама, машина та сама, водій той самий, а вартість доставки подвоїлась.
Є й друга частина проблеми: завантаження. Якщо рефрижератор їде заповнений на 60%, ви платите за повну машину, а везете дві третини. А порожній зворотний пробіг узагалі несе чисті витрати: припустимо, фура щодня вертається 100 км без вантажу — за місяць це близько 100 000 грн спаленого пального й амортизації за перевезене повітря.
Що варто відстежувати:
— щільність доставок (на рейс і на кілометр)
— завантаження машини за вагою або обʼємом
— частку порожнього пробігу
Порахуйте середню кількість доставок на рейс за місяць і порівняйте маршрути між собою: найдорожчі доставки завжди там, де машина везе мало й їде далеко. Важелі тут найдешевші, бо не потребують нових машин: групуйте замовлення по зонах і днях та шукайте зворотне завантаження.
Метрика 4. Чи доходить товар вчасно й з першої спроби — і скільки коштує невдала доставка?
Вчасність доставки товарів — частка замовлень, що доставляються у домовлений термін.
Доставка з першої спроби — частка успішних без повторного виїзду.
Кожна невдала спроба — це другий або третій виїзд за повну вартість. А для швидкопсувного товару провалена доставка часто означає списану партію.
💡 Приклад: Якщо одна доставка коштує 200 грн, то невдала спроба плюс повторний виїзд перетворює її на 400 грн. За галузевою практикою повторне виконання обходиться як два-три звичайні виїзди (вартість зворотної доставки на склад, повторне збирання, псування товару). Порахуйте, скільки таких повторів у вас за місяць: 50 невдалих спроб по 200 грн доплати — це 10 000 грн на рівному місці, ще й без вартості зіпсованого замороженого товару.
Тому ведіть і відсоток, і причини невдалих доставок: немає клієнта, відмова, помилкова адреса, запізнення. Причина показує, що змінити: підтверджувати вікно дзвінком напередодні, уточнювати адреси, перебудовувати маршрут під реальні години прийому.
Як не втратити партію на температурі: метрики холодного ланцюга
Метрика 5. Температурна відповідність — це частка доставок, що пройшли в межах потрібної температури.
Наприклад, якщо з 200 рейсів за місяць у 190 температура трималася в нормі, ваша відповідність — 95%. Нижче цього рівня — сигнал перевірити обладнання чи процеси.
Метрика 6. Обсяг списань.
Фіксує прямі збитки від утилізації зіпсованого товару. Аналізувати цей показник потрібно точково — окремо за кожною товарною позицією, а не загальною цифрою по складу. Середній відсоток втрат може виглядати цілком безпечним, але він часто маскує катастрофічні збитки по одному конкретному продукту, який регулярно псується через дефекти пакування чи збої в температурному режимі.
Метрика 7. Час простою на завантаженні й розвантаженні.
Вимірює хвилини, коли рефрижератор стоїть нерухомо біля точки доставки чи завантаження. У температурній логістиці цей показник аналізують строго за кожною точкою доставки окремо, адже середня цифра по автопарку ховає локальні катастрофи.
Для виробника замороженої продукції це найважливіші метрики звіту. Тут помилка коштує втраченого товару, тож обидві цифри варто тримати перед очима щотижня.
Загальний звіт може показувати норму, але він замаскує конкретний магазин, де водій годинами чекає на розвантаження. Для «холоду» це подвійний удар: температурний режим порушується, холодильна установка працює на максимумі, марно спалюючи додаткове дизельне пальне, а товар опиняється за крок від списання.
B2B vs B2C: чому той самий товар коштує по-різному — і як це виміряти?
Метрика 8. Cost-to-serve — це вартість обслуговування конкретного каналу чи клієнта окремо. Середня цифра по компанії також її ховає: той самий товар у магазин і на приватну адресу коштує довезти по-різному, бо щільність доставок різна.
Рознесіть витрати по B2B і B2C — і часто виявиться, що дрібні адреси з’їдають прибуток, який дають оптові продажі.
Коли ви бачите cost-to-serve по каналах, з’являються конкретні рішення: ввести мінімальну суму замовлення або тариф на доставку для дрібних адрес, звести B2C у окремі дні й зони, переглянути клієнтів, які стабільно приносять збиток.
З яких даних рахувати ці метрики — і де їх узяти?
Усі вісім метрик рахуються з даних, які у вас уже є: накладні дають кількість і суми замовлень, маршрутні листи — кілометри й кількість доставок, чеки й паливні картки — витрати на дизель, GPS чи телематика — реальний пробіг і простої, а датчики рефрижератора — температуру. Окрема дорога система для старту не потрібна.
Де брати кожну цифру:
- накладні та замовлення: кількість успішних доставок, суми, повернення
- маршрутні листи: кілометри, кількість доставок на рейс, час виїзду й повернення
- чеки й паливні картки: літри та гривні на дизель
- GPS або телематика: реальний пробіг, порожні кілометри, простої під завантаженням
- датчики рефрижератора: температура в дорозі та відхилення
- акти списання: зіпсований товар по окремих позиціях
Далі:
- Порахуйте кожну з восьми метрик за минулий місяць — це ваш базовий рівень
- Поставте по кожній реалістичну ціль і призначте відповідального
- Оновлюйте раз на тиждень із даних накладних, маршрутних листів і чеків на пальне
- Шукайте найбільший розрив між фактом і ціллю — там сховані найбільші гроші
Бажаєте отримувати дайджест статей?
