У 2000 році ринкова вартість Intel сягала $509 млрд. Їхні процесори шуміли в мільйонах будинків та офісів, знайомивши власників з магією ПК. І здавалося, що попереду — світле майбутнє, адже на горизонті були мегарозумні смартфони, дата-центри та ШІ, які потребували чипів.
Однак пройшло 25 років, а капіталізація компанії — всього $108 млрд, що в 40 разів менше, ніж у NVIDIA (США), в 11 разів менше, ніж у TSMC (Тайвань) та у 2,5 раза менше, ніж в AMD (США). До цього плюсуємо колосальні збитки в $18,8 млрд за 2024 рік та намір звільнити 25 тис. (15%) фахівців до кінця року.
Коли Intel збився з дороги, які помилки коштували компанії ласих шматків ринку та чому уряд США взявся її рятувати?
1. Робити чипи «під ключ» — це і добре, і не дуже
Intel — одна з найбільших компаній у світі, яка з 1968 року займається виробництвом чипів (маленьких електронних пластинок, що керують роботою комп’ютера або інших пристроїв).
Компанія спеціалізується на різних видах чипів:
- Процесори — «мозок» комп’ютера, який виконує основні завдання.
- Графічні процесори — потрібні для відео, ігор та ШІ.
- Контролери — допомагають чипам спілкуватися з пам’яттю, накопичувачами та іншими частинами пристрою.
- Пам’ять і накопичувачі — швидкі диски для зберігання даних.
- Мережеві рішення — чипи для інтернету й Wi-Fi.
Все це начиння використовується в ноутбуках, комп’ютерах, планшетах, серверах і дата-центрах. Серед клієнтів Intel станом на 2025 рік — Microsoft, Amazon, Dell, HP, Lenovo, IBM, BMW, Volkswagen, Volvo та Siemens.
Intel особлива тим, що робить усе «під ключ»: від досліджень та проєктування чипів — до їхнього виробництва на своїх заводах (тоді як конкуренти віддають половину робіт на аутсорс). Наприклад, NVIDIA, AMD, Google та Apple лише розробляють чипи, а їхнє виготовлення передають іншим компаніям, переважно Samsung (Південна Корея) і TSMC.
Модель «під ключ» — це дорого та складно. У 2024 році Intel віддала 45% своїх доходів на будівництво для утримання обладнання та фабрик. Для порівняння, NVIDIA витратила лише 1,7%, а AMD — 0,6%.
Intel доводиться паралельно підтримувати безліч фабрик, у тому числі старих, де випускають чипи для автомобільної сфери та промисловості. Але це не ті «топові» процесори, що конкурують з Apple або NVIDIA. Це так звані «зрілі» техпроцеси, для яких головне — не максимальна швидкість, а стабільність. Надсучасне обладнання для виготовлення такої продукції не потрібне. Автовиробники взагалі вимагають, щоб один і той самий чип випускався без змін по 10–15 років.
Інвестиції Intel зберігають бізнес у цих сегментах, але не рухають компанію вперед. Протягом тривалого часу вони давали певну перевагу, адже інші виробники не могли конкурувати з моделлю Intel «під ключ». Проте зараз компанія вкладає дуже багато грошей, щоб робити все самостійно, тоді як інші — зосереджуються лише на своїх сильних сторонах. Intel не має такої гнучкості, як конкуренти, і не змогла в потрібний момент перейти на потужніші технології.
Для порівняння, TSMC з самого початку пішли іншим шляхом. Компанія не проєктує власних чипів, а лише виробляє їх для клієнтів. Завдяки цьому може зосереджувати більшість інвестицій саме на технологіях, «заточених» під продукцію, потрібну Apple, NVIDIA та іншим. Та й сама Intel з 2025 року через дефіцит технологій вже передає 30% виробництва своєму тайванському конкуренту.
2. Intel збився з власного ритму
Процесори стають швидшими, коли в них додають більше транзисторів — маленьких перемикачів усередині чипа. Перший мікропроцесор Intel 4004, створений в 1971 році, мав їх близько 2 тис. Сьогодні чипи Intel містять мільярди транзисторів.
Щоб вмістити більше «перемикачів», компанії роблять їх меншими. Розмір транзистора визначається так званим технологічним вузлом (process node). Чим менше число — тим краще:
- Найсучасніші чипи TSMC, які вже активно використовуються, мають транзистори розміром 3 нанометри.
- Intel поки що випустив у серійне виробництво лише 7 нм (Intel 4).
У 1980-х інженери Intel пишалися тим, що регулярно зменшували транзистори. Всі покладалися на закон Мура — принцип, сформульований співзасновником Intel Гордоном Муром: кожні два роки обчислювальна потужність подвоюється, а вартість зменшується.
Це давало партнерам Intel, таким як Microsoft, впевненість у тому, що наступне покоління комп’ютерів буде завжди швидшим. Intel навіть мала офіційну стратегію під назвою tick-tock: новий вузол → удосконалення → і знову новий вузол.
Але у 2015 році з’ясувалося, що Intel затримує запуск 10-нм технології. Стало ясно, що темп розвитку зламався. Причина — недоінвестування в сучасне обладнання.
Проблеми накопичувались: у 2020 році Intel навіть «дрібним шрифтом» у звіті визнала, що не встигає з 7-нм технологією. Це призвело до падіння акцій на 10%.
Поки Intel відставала, AMD використала момент і в тандемі з TSMC почала випускати кращі чипи. З майже нульової частки ринку AMD піднялася до понад 30% у 2022, в тому ж році капіталізація AMD перевищила Intel.
3. Пропустили iPhone і втратили мобільний ринок
Спочатку Intel мала власні мобільні процесори, які використовувалися навіть у перших телефонах BlackBerry. Але в компанії вирішили, що ці чипи та ринок смартфонів загалом не мають великого майбутнього, — і відмовились від цього напрямку. Це була стратегічна помилка.
У 2007 році був представлений перший iPhone. Логічно було б, якби Apple використала чипи Intel: вони вже стояли в Mac і мали сильні позиції на ринку. Джобс навіть особисто зустрічався з CEO Intel Полом Отелліні, щоб домовитися про постачання спеціальних версій ПК-процесорів, адаптованих під мобільні телефони. Але в Intel вирішили, що Apple не продасть достатньо телефонів, щоб окупити витрати на розробку, і відмовились від співпраці.
Згодом CEO Intel Пол Отелліні визнав помилку:
«Ніхто тоді ще не знав, що iPhone настільки злетить. Був чип, який їх цікавив, і вони хотіли заплатити за нього певну суму — і ні цента більше. Але така ціна була нижчою за наш прогнозований собівартісний рівень. Я не міг цього прийняти. Це не з тих речей, де можна відігратися на обсягах. І як виявилося згодом, прогнозована собівартість була неправильною, а обсяги — в 100 разів більші, ніж ми думали.
Урок, який я виніс із цього: хоча ми в Intel любимо говорити мовою даних, дуже часто у своїй кар’єрі я ухвалював рішення, покладаючись на інтуїцію, і цього разу мав би довіритись їй. Моя інтуїція підказувала мені сказати “так”».
В результаті iPhone вийшов з чипами Samsung, а вже у 2010 році Apple представила власний процесор. Це стало переломним моментом. Відтоді Apple сама проєктує чипи для iPhone та iPad і виробляє їх на TSMC.
Цей вибір змінив індустрію. Смартфони на базі енергоефективних процесорів, які використовує Apple, швидко витіснили рішення Intel, бо споживали набагато менше енергії при схожій продуктивності. Це дозволяло iPhone та іншим смартфонам працювати довше без підзарядки.
Intel же фактично пропустила мобільну революцію. Компанія намагалася запустити власну лінійку ПК-процесорів, адаптованих для смартфонів, але вони відставали за енергоспоживанням і продуктивністю.
«План був такий: за рік ми матимемо конкурентний продукт. У результаті його не було навіть за десятиліття. Це не те що ми просто запізнилися — ми все зіпсували», — згадує Девід Йоффі, професор Гарвардської бізнес-школи, який того часу входив до ради директорів Intel.
До 2015 року Intel остаточно закрила цей напрямок, фокусуючись на ПК і серверах. За оцінками, Intel втратила близько 10% ринку, відмовившись від угоди з Apple.
4. Невдалі (не) придбання та програні перегони за ШІ
Intel мала ще кілька втрачених можливостей:
- У 2005 році тодішній CEO Intel Пол Отелліні пропонував купити NVIDIA за $20 млрд. Рада директорів відмовилась від угоди, бо вважала її занадто дорогою. Сьогодні NVIDIA — найприбутковіша компанія у світі серед виробників чипів, лідер у штучному інтелекті з капіталізацією понад $4 трлн.
- У 2017 році OpenAI запропонувала Intel купити 15% своїх акцій за $1 млрд. Але тодішній керівник Intel Боб Свон сумнівався у швидкому ROI від gen AI. Тепер OpenAI співпрацює з Microsoft, а ринок AI — головний драйвер зростання NVIDIA.
- У 2019 році Intel могла купити компанію Mellanox, яка займалася мережевими рішеннями для дата-центрів. Але гігант не захотів платити $7 млрд. Угоду підхопила NVIDIA — і тепер Mellanox приносить їй понад $13 млрд на рік.
Спершу графічні процесори (GPU) створювалися для відеоігор. Але вони чудово підходять і для роботи з нейромережами, бо вміють робити багато обчислень паралельно. NVIDIA зрозуміла цю перевагу — і з 2012 року інвестувала в дослідження та розробку рішень для AI. А у 2022, коли з’явився ChatGPT, компанія вже була готова. Саме тоді бізнес масово кинувся купувати сервери з GPU NVIDIA — продажі потроїлись.
Intel також бачила майбутнє за ШІ, але її дії були непослідовними. У 2016 році компанія заплатила $400 млн за Nervana Systems, молодого розробника чипів для навчання ШІ. Тодішній очільник стартапу Равін Рао згадує низку проблем, з якими стикнувся в Intel, зокрема корпоративні обмеження на наймання інженерів, що викликало дефіцит спеціалістів.
У 2019 Intel купила ще один ШІ-стартап — Habana Labs — за $2 млрд. Ця угода відбулася саме тоді, коли команда Рао була близькою до завершення власного нового чипа NNP-T/NNP-I. Рао й досі болісно згадує той момент:
«У вас був продукт, готовий до запуску, ви його “застрілили” — і натомість купили компанію за $2 млрд, що відкинуло вас на 2 роки назад», — сказав Рао, який невдовзі після цього пішов у відставку. Nervana у 2020 році закрили.
Habana Labs під крилом Intel теж було несолодко:
- внутрішня конкуренція з Nervana та іншими AI-проєктами Intel
- у стартапі рішення ухвалювали за 5 хвилин, а в Intel — після трьох зустрічей з десятками людей
- втрата команди: після завершення 4-річних контрактів майже всі засновники та інженери Habana залишили компанію
Habana Labs працювала над власним AI-чипом Gaudi, однак Intel роками не могла вивести його на ринок. Коли це врешті-решт сталося, лише третя версія викликала інтерес у деяких компаній, як дешевша альтернатива NVIDIA.
Тим часом клієнти відходили: у 2020 році Apple відмовилася від процесорів Intel у своїх Mac, а для розробки власних AI-рішень звернулася до Google.
5. Погана якість і купа позовів
Intel опинилася в центрі великого скандалу через проблеми з якістю своїх процесорів. У 2024 році проти компанії подали декілька колективних позовів у США, звинувачуючи її у свідомому продажі дефектних чипів:
- У листопаді 2024 року покупець Марк Ванвалкенбург подав позов до федерального суду Каліфорнії, звинувативши Intel у продажі нестабільних процесорів, які часто виходять із ладу (раптово вимикається екран, комп’ютер без причини перезавантажується). Він придбав спеціальний софт Intel для полагодження несправностей, але це не подіяло.
- Юридична фірма Abington Cole + Ellrod почала розслідування ще в липні 2024, заявивши, що Intel знала про дефекти з грудня 2022, але не повідомила користувачів.
Щонайменше 4 юридичні фірми у 2024 році розпочали справи проти Intel, що підкреслює масштаб проблеми.
В чому причина нестабільності? Основний фактор — підвищена напруга, яка призводить до перегріву та деградації чипів. Intel у липні 2024 року визнала, що проблема пов’язана з окисленням у виробничому процесі та некоректними налаштуваннями напруги в мікрокоді.
Intel поранена, але жива. Як і хто збирається її рятувати?
Втручання держави
Intel — єдина американська компанія, яка володіє технологіями та знаннями для проєктування і виробництва передових чипів у США. На рівні геополітики першість у чипах — це питання сили.
Щоб зміцнити позиції, Конгрес у 2023 році ухвалив CHIPS and Science Act — програму на мільярди доларів для фабрик та інфраструктури. Intel дісталася найбільша частка субсидій — близько $8 млрд грантів + кредити. Фінансування йшло поступово: до червня 2025 компанія вже отримала $2,2 млрд грантів.
Але ситуація ускладнилася. В липні 2025 Intel попередила інвесторів, що якщо не знайде великих клієнтів для нових виробництв, то може відмовитися від інвестицій в найсучасніші технології (новий виробничий вузол для чипів), а зупинитися на старіших технологіях, які вже майже готові. Це фактично означало ризик зупинки науково-технічного прогресу.
В серпні 2025 року адміністрація Трампа відповіла: вона переформатувала кошти з CHIPS Act і вклала $8,9 млрд в акції Intel, отримавши майже 10% компанії. Мета — гарантувати, що критично важливі чипи вироблятимуться саме в США, а не лише в Азії (TSMC, Samsung). Для Intel це ще й шанс отримати нові оборонні та авіакосмічні контракти.
Реструктуризація бізнесу
Щоб вижити, Intel відходить від старої моделі «все під одним дахом» і створює окремий бізнес — Intel Foundry Services (IFS). Тепер фабрики компанії працюватимуть не лише для власних процесорів, але й для сторонніх клієнтів (модель TSMC). Це допоможе завантажити заводи й покрити витрати на будівництво.
Компанія вже вклала мільярди у нові заводи в Аризоні та Огайо, а також у модернізацію наявних, але для завершення проєктів потрібно ще мінімум $40 млрд. Частину коштів мають дати самі клієнти, інвестуючи у виробничі лінії під свої чипи.
Паралельно Intel знижує витрати: зменшує штат у виробництві на 15%, скорочує інвестиції в непрофільні напрямки (автомобільний та маркетинг) і скасовує частину проєктів в Ізраїлі, Німеччині та Польщі.
Фокус на периферійний ШІ
Щодо штучного інтелекту — Intel визнає, що наздогнати NVIDIA в дата-центрах майже нереально. Тому ставка робиться на edge AI — тобто виконання ШІ-завдань безпосередньо на пристроях, без використання хмари. Наприклад:
- На ПК: локальна обробка AI для голосових асистентів, редагування фото або ігор.
- В автомобілях: автономне водіння, де AI аналізує дані з камер та сенсорів у реальному часі.
- В IoT-пристроях: розумні камери безпеки або медичні пристрої, які виконують AI-завдання без під’єднання до хмари.
Це контрастує з хмарним AI, в якому дані обробляються на потужних серверах.
Чи зможе Intel повернути лідерство в перегонах чипів? З підтримкою уряду, амбітною реструктуризацією та новим фокусом на edge AI — компанія має шанси. Багато в чому майбутнє Intel залежить від швидкості її трансформації та довіри клієнтів. Гра ще не закінчена, тож будемо стежити за наступним ходом.
Бажаєте отримувати дайджест статей?
