Це Антон Каспірович. Зараз він СЕО в українській компанії «Промавтоматика Вінниця», що працює в енергетичному секторі та виготовляє стабілізатори напруги й зарядні станції, будує сонячні електростанції та автоматизує конвеєрні лінії. Всього в компанії 15 бізнес-юнітів та понад 500 працівників.
А це Альона Шабардіна. Вже 10 років вона працює в групі компаній Nova. Альона починала з контакт-центру, а далі зростала в процесному та операційному менеджменті. Минулого року вона стала CTO в Nova Post Europe, а зараз очолює команду, що вдосконалює і пришвидшує доставку крізь кордони.
На роботі Антон і Альона — топменеджери, але внутрішньо — вічні студенти. Про це вони зізнаються самі, а ще про це свідчить їхня картка клієнта в Laba: минулої Чорної п’ятниці обоє придбали курси пакетами. Антон зробив це вже вдруге.
Звідки в Антона та Альони звичка вчитися, чому вони готові платити за навчання п’ятизначні суми та як вимірюють вплив — топменеджери розповідають у тексті.
Навіщо так багато вчитися?
Антон
Для мене навчання — як дихання. Щороку я присвячую навчанню близько 100 днів — це мої інвестиції в себе.
Така звичка ще з дитинства. Я з інженерної родини, де величезна бібліотека, постійне читання та постійні від’їзди батьків на курси підвищення кваліфікації — це стиль життя. У мене бували періоди, коли близько року я нічого нового не вивчав, але кінець-кінцем відчував, що починається стагнація, і повертався до активного навчання.
Якщо не про особисте, а про бізнес та корпоративний рівень, то навчання дає доступ до унікальних знань і переваг на ринку. На позиції CEO я налагоджую систему корпоративного навчання, і колеги кажуть, що стільки, скільки вони вчилися в останній рік, ніколи раніше в дорослому житті не вчилися.
Для мене це не благодійність, а інвестиція. Адже і мій особистий досвід, і досвід компанії підтверджує: чим більші інвестиції в навчання, тим унікальнішу та якіснішу експертизу отримує бізнес.
Альона
Я фанат навчання: постійно довчаю англійську, проходжу курси в Laba та в інших бізнес-школах. Наприклад, зараз навчаюсь на курсі Lean Black Belt у «Лін Інститут України».
Думаю, найкраща інвестиція, яку може зробити людина для себе, — це вкласти в розвиток. І тренування мозку, і тренування тіла (спорт) — взаємопов’язані та важливі для загальної гармонії в житті.
Моє часте навчання пов’язане з поєднанням двох підходів: природної допитливості й прагматизму. Я завжди любила досліджувати нове, тому процес пізнання — це скоріше моя потреба, ніж обов’язок. Проте в кожному навчанні я завжди шукаю практичну складову, яку можна застосувати в реальному житті й кар’єрі.
У мене три вищі освіти — міжнародна економіка, вчитель англійської мови та зарубіжної літератури, а також економіка й менеджмент. І кожна з цих освіт дала мені те, що я використовую в роботі зараз.
У Lаba я успішно завершила курси з проджект-менеджменту, оптимізації бізнес-процесів, операційного менеджменту. І це не повний список. Але кожне навчання було релевантним, корисним і посилювало ключові компетенції, потрібні для кар’єри. Наприклад, після навчання з BPMN я отримала чітке уявлення про те, як правильно працювати з бізнес-процесами, і це суттєво допомогло з кількома проєктами з оптимізації операційки.
А курси з командного та проджект-менеджменту стали в пригоді, коли я отримала підвищення і моя команда різко збільшилася з кількох людей до кількох десятків. На той момент я не мала ні інструментів, ні впевненості у своїх менеджерських скілах. Однак після курсів Лариси Стірської та Олександри Альхімович не лише отримала інструменти, але й повірила в себе та відчула бажання ставати кращим керівником.
На що звертати увагу при виборі курсу?
Антон
У мене до бізнес-освіти є й професійний інтерес, бо упродовж кар'єри мав досвід розробки навчальних програм у компанії «Бізнес конструктор». Це навчило мене оцінювати освітній контент не лише з погляду користувача, але й з більш професійної, методичної точки зору. Коли я обираю навчальні програми, завжди звертаю увагу на кілька речей:
— Наскільки детально пропрацьована структура курсу — це дає змогу одразу спрогнозувати, якою буде якість контенту.
— Наскільки складна термінологія використана в описі курсу — це показує, на який рівень експертизи орієнтований курс.
— Хто лектор — мені важливо не лише прочитати про нього на сторінці курсу, але й додатково погуглити. Так я краще розумію, який досвід людина має та чи цікаво мені було б його перейняти.
Навіщо платити за навчання, коли є стільки фрі-контенту у відкритому доступі?
Альона
Я взагалі не проходжу безплатних курсів. Обираю платні програми, бо свій час хочу присвячувати тому, що дає глибші та системніші знання. Платні курси зазвичай:
— мають більше практичного контенту
— краще організовані
— дають доступ до професійніших експертів
Платний формат дає можливість отримати конкретні навички, які можна застосовувати в роботі одразу ж.
Антон
Я навіть коли вигулюю собаку, слухаю щось цікаве по роботі. Безплатний навчальний контент може бути класним. Але для мене це зазвичай щось, що добре працює для розширення горизонтів. Я не очікую від фрі-контенту практичної користі або зміни мислення.
Якщо я плачу за навчання, то маю право вимагати певної якості та очікувати більшого. Якщо не плачу, то відповідальність за якість і точність інформації ніхто не несе.
Скільки грошей інвестувати в освіту?
Антон
Ця залежність не завжди працює, але загалом можна помітити тенденцію: чим дорожче навчання, тим більш воно перевірене, тим більше має відгуків та успішних кейсів. Великий чек — це зазвичай плата за доступ або до ексклюзивних знань, або до унікальної експертизи.
Алгоритм приблизно такий: чим більші інвестиції в навчання команди зробить компанія, тим більшу конкурентну перевагу вона отримає. Наприклад, раніше дізнається про нові підходи, швидше їх впровадить та отримає результат. Будь-які знання, які не знайти у відкритому доступі, дають цю перевагу — це неодноразово підтверджувалось і моїм особистим досвідом, і кейсами на рівні компанії.
Раніше навчання в нас було більш хаотичним: якщо була ініціатива з боку колег, ми підтримували, але не більше. Зараз ми прийшли до системи, в якій більшість співробітників має фіксовану суму на навчання та власний план розвитку. Але важливіше й те, що ми як компанія більше ініціюємо апскілінг та розв’язуємо ним конкретні бізнес-завдання.
Наприклад, відправили всю команду топів на навчання з організаційного дизайну. Нам було важливо, щоб, по-перше, ми розібралися в тому, як оптимально організувати процеси на нашому масштабі: 500 людей, 15 бізнес-юнітів. По-друге — щоб навчання сформувало спільну базу знань та підходів, а не «Я так бачу, тому і роблю».
Ми також запустили трансформації у відділі продажів, і частиною змін було навчання: ми створили внутрішню школу, яку пройшли й новачки, і колеги, які давно з нами. Це був тривалий процес, але ще за місяць до завершення ми бачили результати: цього вересня ключовий показник за продажами був у 2,5 раза більше, ніж у вересні минулого року.
Як вимірювати ROI навчання?
Альона
Для мене вимірювання ROI від освіти має як кількісні, так і якісні аспекти.
Якщо після курсу я отримую нові можливості в роботі — підвищення, нові обов’язки — або вдосконалюю наявні процеси, це явний показник повернення інвестицій.
Якщо бачу, що моя продуктивність покращилася — наприклад, якісь задачі я почала розв’язувати швидше, — це теж успіх. Коли нові знання допомагають зекономити час або ресурс, це точна ознака вигідної інвестиції.
Іноді курс не обов’язково призводить до миттєвих кар’єрних змін, але змінює моє мислення або підхід до роботи. Якщо я починаю по-новому бачити звичні процеси, це теж важливий результат.
Ще один спосіб оцінити курс — отримати зворотний зв’язок від колег або клієнтів щодо змін у роботі після навчання. Наприклад, коли ми виходили в Європу, в нашій команді не було продуктологів, а роботи для них було багато: потрібно було розробляти й виводити на ринок нові продукти. Я пішла звичним шляхом: немає знань — Laba врятує. І так я закінчила курс із продакт-менеджменту, почала більше фокусуватися на дослідженні потреб користувачів та ретельніше аналізувати дані перед прийняттям рішень. Незабаром почула й фідбек від колег: вони зазначали, що нові інструменти й підходи дозволили нам усім краще розуміти пріоритети продукту і вносити лише ті зміни, які дійсно покращують користувацький досвід.
Антон
Курси, які я проходжу, можна розділити на чотири категорії:
1. Прослухав і забув
Це курси, які не запам’ятовуються, не відповідають очікуванням і не несуть практичної користі. Якщо я слухаю щось на швидкості х2, це курс першої категорії.
2. Дуже цікаво слухати, але нема що застосувати
У багатьох буває це відчуття «щось я засидівся» або «треба спробувати щось нове». Коли в мене прокидається вайб дослідника, я обираю курс не за прямим фахом, а за невідомою та новою сферою. За такого сценарію багато часу або коштів інвестувати у навчання не обов’язково, адже я проходжу його, щоб розширити горизонти, не маю великих очікувань, гострих запитів.
3. Інструмент
Мета таких курсів — отримати конкретні інструменти, щоб потім впровадити зміни в компанії або процесах. Наприклад, курс із нотацій BPMN.
4. Трансформаційний досвід
Це найцінніше для мене навчання, бо допомагає не лише покращити перформанс на роботі, але й змінити спосіб мислення, прийняття рішень та формування гіпотез. Для мене такими курсами в Laba стали Delivery Manager та «Продуктова аналітика». Це було навчання, яке розриває шаблони. З кожним роком мої завдання стають дедалі комплекснішими, і я все більше шукаю саме таке.
Це що стосується мене особисто. Щоб оцінити ефективність навчання, яке ми проводимо для колег, аналізуємо зміни в якості рішень.
При цьому, якщо з 15 учасників групового навчання реальні зміни відбулися лише у трьох, це теж результат. Ми розуміємо, що кожен по-різному опановує та застосовує нове, але тих, хто активно інтегрує нові знання в роботу, ми заохочуємо і хвалимо додатково.
